Справа № 569/3658/13-к
1-в/569/138/21
22 січня 2021 рокум. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника Рівненського МРВзПП ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне подання старшого інспектора Рівненського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області майора внутрішньої служби ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання в зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 28 березня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 150 годин, -
28 грудня 2020 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшло подання старшого інспектора Рівненського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області майора внутрішньої служби ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання в зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення подання.
Представник Рівненського МРВзПП ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала своє подання з підстав, викладених у ньому.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши подання, особову справу засудженого № 10/2013, заслухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що подання підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_5 перебуває на обліку Рівненського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області з 21.05.2013 року за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 28.03.2013 року, відповідно до якого його визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт строком 150 годин.
Обвинувальний вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 28.03.2013 року відносно ОСОБА_5 набрав законної сили 29.04.2013 року, а строк його виконання у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України сплив через два роки, а саме 29.04.2015 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання не несе правового обов'язку застосовувати право обмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Водночас, засуджена до певного виду покарання особа, не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже унеможливлює виконання покарання.
Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування статті 80 КК передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання.
Згідно ст. 152 Кримінально-виконавчого кодексу України, однією з підстав звільнення від відбування покарання для органів виконання покарань є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.
Судова практика суддів загальної юрисдикції України з питань звільнення від відбування покарання за закінченням строків давності виконання обвинувального вироку є усталеною та судові рішення вносились на користь засуджених, як за ініціативою органів пробації (кримінально-виконавчої інспекції) так і за поданням прокуратури та ініціативою самого суду.
Так, Верховний Суд України на засіданні судової палати у кримінальних справах 24 грудня 2015 року, розглядаючи справу № 5-324 кс 15, висловився про те, що правило відмови у звільненні засудженої особи від відбування покарання у виді штрафу у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку не може пов'язуватися із самим фактом несплати засудженим протягом місячного строку суми штрафу. З огляду на це, лише несплата засудженим суми штрафу в певний строк сама по собі не свідчить про ухилення його від відбування цього покарання.
При розгляді цієї справи Верховний Суд України зазначив, що ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом. Особливість цього факту полягає у тому, що питання про його встановлення може бути вирішено лише одним суб'єктом - судом, адже, відповідно до частини першої статті 389 КК ухилення від відбування покарання у виді штрафу є злочином. Такі юридичні факти встановлюються виключно за чітко регламентованою законодавством процедурою. Зокрема, відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути під дана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Тому до набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухваленні від відбування покарання, питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду вирішувати неправомірно (постанова ВС України від 24 грудня 2015 року № 5-324кс15).
Згідно ч. 4 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Наведений правовий висновок ВС України кореспондується з позицією Конституційного Суду України, згідно з якою сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред'явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність, оскільки особа не несе кримінальної відповідальності, доки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили (Рішення від 27 жовтня 1999 року у справі № 1-15/99). Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні від 22 квітня 2010 року у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» зазначив, що презумпція невинуватості, втілена в п. 2 ст. 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства, що забороняє передчасне висловлювання як самим судом, так і представниками інших органів влади думки, що особа, яка «обвинувачується у кримінальному злочині», винною до того, як це доведено в законному порядку. ЄСПЛ послідовно дотримується підходу відповідно до якого принцип презумпції невинуватості порушується, якщо судове рішення або твердження офіційної особи щодо особи, яка обвинувачується в скоєні кримінального злочину, схиляє до думки про те, що вона винна до того, як її винуватість була встановлена в законному порядку. Аналогічні порушення було констатовано у справах «Шагін проти України», «Грабчук проти України» та інших.
Станом на 22.12.2020 року відбутий строк покарання у виді громадських робіт відсутній. Перебіг давності виконання вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 28.03.2013 року не зупинявся.
Вищевикладене свідчить, що для звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку на підставі частини 1 ст. 80 КК України, правові перешкоди для такого звільнення відсутні.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків вирішується інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Згідно з частиною 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішується судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 80 КК України, ст.ст. 395, 537, 539 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді 150 годин громадських робіт, призначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 28 березня 2013 року, в зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1