Справа № 568/1446/19
Провадження № 6/568/7/21
01 лютого 2021 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області
за заявою подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
03.10.2019 р. до Радивилівського районного суду Рівненської області звернувся державний виконавець з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення поспортного документа.
Подання мотивовано тим, що на виконанні у Радивилівському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-44/2011 від 10.05.2011 р. про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПВКС в особі Радивилівського відділення ПВКС заборгованість по кредитному договору № 64 від 07.022.2008 р. в сумі 56685,49 грн., 686,85 грн. судовий збір, 120 грн. витрати за ІТ забезпечення розгляду справи.
ОСОБА_1 неодноразово викликалась до відділу ДВС з приводу погашення заборгованості, яка існує за виконавчим документом. На виклики державного виконавця остання не з'являлась, про причини не явки не повідомляла, дана обставина ускладнює виконання рішення суду. Боржника попереджено про те, що у разі невиконання вимог виконавця, порушник буде нести відповідальність відповідно до вимог закону.
З дати відкриття виконавчого провадження, боржником кошти не сплачені, судове рішення не виконано.
В ході проведених виконавчих дій встановлено, що боржник виїжджала за кордон.
На підставі Протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 28.01.2021 р., визначено суддю для розгляду подання ОСОБА_4 .
Ухвалою від 01.02.2021 р. подання призначено до розгляду на 01.02.2021 р. на 16:50 год.
В судове засіданні державний виконавець не з'явився. Водночас, від державного виконавця надійшло клопотання про розгляд подання без його участі. При цьому, державний виконавець підтримав подане ним подання та повідомив, що боржник борг не сплатив, виконавче провадження станом на 01.02.2021 р. відкрите.
Враховуючи, що ч. 4 ст. 441 ЦПК України передбачає обов'язок суду негайно розглянути подання, суд вважав за можливе здійснити розгляд подання без участі державного виконавця.
Розглянувши подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд враховує наступне.
На виконанні у Радивилівському районному відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-44/2011, який виданий Радивилівським районним судом Рівненської області 10.05.2011 р., про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПВКС в особі Радивилівського відділення ПВКС заборгованість по кредитному договору в сумі 56685,49 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 .
Державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" розпочато примусове виконання рішення.
Державним виконавцем вжито заходи примусового виконання рішення, що підтверджують вчинення виконавчих дій, а саме: до державних установ направлено запити щодо виявлення майна зареєстрованого за боржником.
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - майно належне ОСОБА_1 на праві власності відсутнє.
На виклики державного виконавця боржниця ОСОБА_1 не з'явилась.
Державна прикордонна служба України листом від 14.05.2019 р. повідомила, що ОСОБА_1 перетинала державний кордон України.
Згідно інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Рівненській області від 14.05.2019 року ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 14.08.2012 р.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом, як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п. 19 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Суд враховує, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК.
Також, у поданні, мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби). У поданні також можуть зазначатися адреса місця проживання боржника та інші відомості, які відомі про цю особу державному виконавцю. Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.
В той же час, надані заявником матеріали не містять доказів направлення на адресу боржника повідомлення про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника, інших документів, які б свідчили про направлення повідомлення боржнику (реєстру кореспонденції, зворотних повідомлень).
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Із матеріалів справи вбачається, що державний виконавець звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що проведені заходи із боржником не дають позитивного результату щодо виконання рішення суду.
Розглядаючи подання та вирішуючи питання чи дійсно боржник ухилявся від виконання рішення суду, суд виходить із положень ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначені обов'язки боржника, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Разом з тим, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження навмисного ухилення боржника від виконання судового рішення, не вказано, які перешкоди вчинені з його боку для проведення виконавчих дій державному виконавцеві, обґрунтування ухилення боржника від повного виконання зобов'язання, тощо.
Суд наголошує на тому, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 18 ч. 3ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.
Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, та на думку суду, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Таким чином, законодавством не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав. Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Водночас, дії державного виконавця щодо розшуку майна боржника не можуть свідчити про ухилення боржника від виконання зобов'язань. Вказані дії проводяться державним виконавцем незалежно від ухилення чи не ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.
Дослідивши докази, в матеріалах справи, суд звертає увагу на відсутніть доказів направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та виклику від 28.01.19 р. № 800.
Разом з тим, на підтвердження направлення ОСОБА_1 виклику на 21.05.2019 р., державним виконавцем долучено квитанція ПАТ "Укрпошти" від 15.05.2019 р., яка не міститься адреси отримувача. При цьому, в матеріалах відсутні докази отримання даного виклику боржником.
А відтак, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належного повідомлення боржника про виклик та вимоги державного виконавця, тому відсутні підстави для визнання боржника таким, що саме ухиляється від виконання судового рішення.
На момент звернення до суду державного виконавця з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про повну або часткову сплату боржником заборгованості по виконавчому листу станом на час розгляду даного подання, як і відсутні відомості на якій стадії виконавчого провадження перебуває виконавчий лист.
Таким чином, аналіз норм чинного законодавства дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду. Подання не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець не надав доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а також того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, що виїзд за межі України під час виконання рішення призведе до виникнення заборгованості, тому підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , відсутні.
Крім того, слід зауважити, що звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки, це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.
Враховуючи, що положеннями ст. 353 ЦПК України передбачено виключно можливість оскарження ухвали тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, ухвала суду про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, оскарженню не підлягає.
керуючись ст.441 ЦПК України, суд-
У задоволенні подання старшого державного виконавця Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Сільман