Дата документу 28.01.2021 Справа № 554/92/21
Провадження № 1-кс/554/1625/2021
28 січня 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020040000000878 від 11.12.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.368 КК України, -
Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42020040000000878 від 11.12.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.368 КК України.
Підставами для арешту майна слідчий вказує, що у провадженні Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020040000000878 від 11.12.2020 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу № 614 о/с від 20.06.2018 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , призначено на посаду заступника командира батальйону № 1 полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області.
На початку грудня 2020 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , під час виконанням ним своїх службових обов'язків на посаді заступника командира батальйону № 1 полку патрульної поліції у м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, зупинив транспортний засіб, який перебував у користуванні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пред'явив останньому вимогу про передачу грошових коштів у розмірі 20 000 грн. щомісячно, за вчинення дій з використанням наданого йому службового становища, а саме: за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності та не перешкоджання господарській діяльності, пов'язаної з пасажирськими перевезеннями.
Таким чином, заступник командира батальйону № 1 полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП капітан поліції ОСОБА_4 здійснив на адресу ОСОБА_7 погрозу вчинення з використанням свого службового становища дій, які можуть завдати шкоди правам та інтересам громадян, тобто вчинив вимагання неправомірної вигоди.
ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що в разі відмови виконати умови ОСОБА_4 , зможуть бути створені перепони у його діяльності, з метою попередження настання такої шкоди для своїх прав та інтересів, 10.12.2020 року звернувся до УСБУ у Дніпропетровській області з заявою про вимагання ОСОБА_4 від нього неправомірної вигоди та у подальшому вимушено погодився задовольнити протиправні вимоги ОСОБА_4 щодо передачі неправомірної вигоди.
В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вимагання та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 призначив ОСОБА_7 зустріч на 20 год. 20 хв.04.01.2021 року на майданчику поблизу нічного клубу «Дінар», розташованому по вул. Космонавтів, 11/1 в м. Кривий Ріг.
Зустрівшись у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_4 , будучи службовою особою правоохоронного органу, під час виконання своїх службових обов'язків, повідомив ОСОБА_7 про виявлені ним порушення у сфері підприємницької діяльності та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, висунув незаконну вимогу про передачу ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі 20 000 гривень за не притягнення останнього до відповідальності за допущені порушення та не вжиття ОСОБА_4 заходів щодо реєстрації встановлених ним порушень.
Так, 18.01.2021 року, близько о 12 год. 20 хв. ОСОБА_4 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, будучи службовою особою правоохоронного органу, попередньо домовившись про зустріч з ОСОБА_7 , прибув на АЗС «ОККО», розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Новоолександрівська сільська рада, автодорога М-04 Знамя'нка-Луганськ-Ізварине км 193 - км 194 для отримання неправомірної вигоди в сумі 20 000 гривень.
В подальшому ОСОБА_4 в супереч інтересам служби, достовірно знаючи свій обов'язок повідомлення керівника про виявлення правопорушення, реєстрацію вказаного правопорушення та вжиття заходів для запобігання правопорушення, перебуваючи на АЗС «ОККО», розташованій за адресою: Дніпропетровська область, Новоолександрівська сільська рада, автодорога М-04 Знамя'нка-Луганськ-Ізварине км 193 - км 194, в автомобілі марки «SkodaOctavia A-5»д.н.з. НОМЕР_1 , яким він користується, отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_7 на загальну суму 20 000 грн. за не притягнення останнього до відповідальності та не вжиття ОСОБА_4 заходів реєстрації встановлених ним порушень, які допущені ОСОБА_7
18.01.2021 року о 12 год. 31 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України, у зв'язку з тим, що його застали під час отримання неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_7
18.01.2021 року слідчим було проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 - за місцем проживання ОСОБА_4 .
Вказаний обшук було проведено на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.01.2021 року, постановленій у справі № 554/92/21.
Під час проведення обшуку квартири було виявлено та вилучено:
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 ;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_8 НОМЕР_3 ;
? посвідчення водія на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_4 ;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я Безверхий АндрійFB НОМЕР_5 ;
- жорсткий диск SEAGATE № W3PLS008;
- мобільний телефон чорно-сірого кольору (вимкнений) Iphone 5Simei 358751057994630;
- пластикова картка від Simкарти № НОМЕР_6 ;
- ноутбук LENOVOG 70-80 № PFOCSPN0 з кабелем живлення;
- заяву про приєднання № 156223605-161118 на ім'я ОСОБА_4 ;
- банківську картку Ощад № НОМЕР_7 ;
- три чеки ПриватБанку;
- папірець з чорновими записами;
- зошит з чорновими записами на 48 (сорок вісім) аркушів з чорновими записами;
- блокнот сірого кольору з чорновими записами;
- блокнот темно-синього кольору з чорновими записами;
- блокнот помаранчевого кольору з чорновими записами;
- блокнот чорного кольору з чорновими записами.
Під час вилучення перелічені об'єкти були поміщені до спеціальних сейф-пакетів ДБР, номера яких позначені у протоколі обшуку та направлені до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
Постановою слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 вилучені в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 - за місцем проживання ОСОБА_4 об'єкти визнані речовими доказами.
Вбачається, що відносно вилучених в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 речових доказів має бути застосований такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Вказана обставина обумовлена необхідністю збереження речових доказів, оскільки вони підтверджують винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення і, відповідно, можуть бути знищені або спотворені самим підозрюваним або іншими особами, які діятимуть у його інтересах. Крім того, із зазначеними речовими доказами в подальшому планується проведення процесуальних, у тому числі, слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного слідчий просить задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що посвідчення та паспорти на інших людей йому передав незнайомий чоловік, проте він не встиг їх передати до відділку.
Представник володільця майна - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання у повному обсязі. Вказала, що паспорти ОСОБА_4 не є речовими доказами, на нього вже покладено обов'язок здати ці документи. Інші документи, записи також не є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань розташованим у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020040000000878 від 11.12.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.01.2021 рокунадано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 (а.с. 32-35).
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення органом досудового розслідування підозрюється ОСОБА_4 , якому 19.01.2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Виходячи із аналізу положень пункту першого частини третьої статті 132 КПК України, статті 170 КПК України, слідчий, прокурор в ході розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, в якому особі оголошено про підозру, має довести існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.
Розглядаючи клопотання слідчого по суті, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Так, із змісту клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, вбачається, що зазначені обставини підозри, які інкримінуються ОСОБА_4 , мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення обшуку від 18.01.2021 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучені, відповідно до протоколу обшуку від 18.01.2021 року речі підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Постановою слідчого від 19.01.2021 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42020040000000878 від 11.12.2020 року.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Проте, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню не в повному обсязі, виходячи з наступного.
Так, в частині вимог клопотання про накладення арешту на паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_8 НОМЕР_3 , слід відмовити, оскільки прокурором не доведено, що вони є речовими доказами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постанова слідчого від 19.01.2021 року про визнання речовими доказами паспортів, вилучених 18.01.2021 року, не містить будь - якого обґрунтування тієї обставини, що зазначені паспорти підозрюваного були набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, як і не містить обґрунтування відповідності зазначених паспортів вимогам ст. 98 КПК України.
Стороною обвинувачення не було доведено необхідності накладення арешту на паспорти підозрюваного, а також не наведено ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на вищевказані документи підозрюваного, тому у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020040000000878 від 11.12.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вилучене в ході обшуку за місцем його проживання - квартири АДРЕСА_1 , а саме: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_4 ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_10 FB НОМЕР_5 ; жорсткий диск SEAGATE № W3PLS008; мобільний телефон чорно-сірого кольору (вимкнений) Iphone 5S imei НОМЕР_8 ; пластикова картка від Simкарти № НОМЕР_6 ; ноутбук LENOVOG 70-80 № PFOCSPN0 з кабелем живлення; заяву про приєднання № 156223605-161118 на ім'я ОСОБА_4 ; банківську картку Ощад № НОМЕР_7 ; три чеки ПриватБанку; папірець з чорновими записами; зошит з чорновими записами на 48 (сорок вісім) аркушів з чорновими записами; блокнот сірого кольору з чорновими записами; блокнот темно-синього кольору з чорновими записами; блокнот помаранчевого кольору з чорновими записами; блокнот чорного кольору з чорновими записами, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
В задоволенні інших вимог клопотання - відмовити.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1