Дата документу 27.01.2021 Справа № 554/473/21
Провадження № 1-кс/554/1883/2021
27 січня 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021175460000017 від 24.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Дізнавач звернулась до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням погодженим прокурором Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021175460000017 від 24.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Підставами для арешту майна вказує, що 24.01.2021 року надійшла заява від начальника управління боротьби з наркозлочинністю про те, що о 15:40 год. за адресою: м.Полтава вул. Сакко 18-А, на відділенні ТОВ «Нова Пошта» № 29 затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий отримав посилку № 20450336465447 з вмістом можливих наркотичних або психотропних речовин, які під час огляду було вилучено.
24.01.2021 року відомості про дану подію були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021175460000017з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 309 КК України.
24.01.2021 року в ході проведення огляду місця події у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Motorola», модель XT 2053-1, TYPEМ53DI, НОМЕР_1 , у корпусі сірого кольору та прозорому силіконовому чохлі, котрий на момент огляду був заблокований з сім-карткою всередині.
В даному випадку вищевказана річ являється предметом вчинення злочину, її збереження у кримінальному провадженні необхідне для подальшого проведення у ході досудового розслідування судових експертиз та слідчих дій, з метою встановлення всіх обставин події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що відповідно до ст.91 КПК України входить в обставини, які в обов'язковому порядку підлягають доказуванню.
У зв'язку з вищевикладеним є необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно із забороною розпоряджатись ним, оскільки є достатні підстави вважати, що не застосування такого заходу може призвести до можливої втрати майна та його відчуження третім особам. Таке обмеження права власності буде відповідати завданням кримінального провадження, співрозмірним з огляду на обставини кримінального провадження.
В даному випадку є достатні підстави вважати, що мобільний телефон марки «Motorola», модель XT 2053-1, TYPE М53DI, НОМЕР_1 , у корпусі сірого кольору та прозорому силіконовому чохлі, який вилучений в ході огляду місця події є предметом вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі його сліди.
На підставі викладеного, дізнавач просить застосувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
В судове засідання дізнавач та прокурор не з'явились, дізнавач надала до суду заяву в якій підтримала клопотання про арешт майна, просила справу розглядати без її участі.
Володілець майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що у провадженні відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021175460000017 від 24.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Дізнавачем доведено, що майно, а саме: мобільний телефон марки «Motorola», модель XT 2053-1, TYPE М53DI, НОМЕР_1 , у корпусі сірого кольору та прозорому силіконовому чохлі, вилучений під час проведення огляду від 24.01.2021 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучений мобільний телефон, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України дізнавач довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання дізнавача СД відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021175460000017 від 24.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучений за результатами огляду місця події 24.01.2021 року дізнавачем ОСОБА_3 у ОСОБА_5 , мобільний телефон марки «Motorola», модель XT 2053-1, TYPE М53DI, НОМЕР_1 , у корпусі сірого кольору та прозорому силіконовому чохлі, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Виконання зазначеної ухвали покласти на дізнавача в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1