Справа № 531/21/18
Кримінальне провадження № 1-кп/542/54/21
02 лютого 2021 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32, кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше судимого:
- 20.05.2020 року Карлівським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 2 КК України відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
В середині грудня 2018 року (точної дати слідством не встановлено) близько 19:00 години ОСОБА_5 з метою таємного викрадення чужого майна, вступивши у злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна, з ОСОБА_6 , матеріали кримінального провадження стосовно якого виділені в окреме провадження, прийшли до другої прохідної ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», розташованого за адресою: м. Карлівка, вул. Сергія Нигояна, 2, Полтавської області, де, скориставшись тим, що їх ніхто не бачить, умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого, діяння передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу з опор електричних мереж та ліній телефонного зв'язку ПАТ «КМЗ», розташованих поблизу будівлі столової ПАТ «КМЗ» демонтували та викрали кабель зв'язку ТППеП 10x2x0,5 довжиною 96 м, вартістю 27,00 грн. за 1 погонний метр, загальною вартістю 2592,00 грн., чим завдали ПАТ «КМЗ» збитків на суму 2592,00 грн. Викраденим кабелем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, розпорядились на власний розсуд у повному обсязі, а саме обпалили його і збули як металобрухт ОСОБА_7 , який не був обізнаним про злочинне походження майна.
В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, ствердивши факт вчинення крадіжки в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство, підтвердивши характер та механізм своїх дій, кількість та вартість викраденого. В своїх діях кається. Докази його вини, здобуті досудовим слідством, визнає повністю і не оспорює.
Представник потерпілого ПАТ «КМЗ» в судове засідання не з'явився, надав заяву про проведення судового засідання у його відсутності. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 свою винність у вчиненому діянні визнав повністю і суду дав показання, що вчинив злочин саме при викладених обставинах, суд, при визначенні порядку дослідження доказів, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні, обмежився допитом обвинуваченого, роз'яснивши при цьому положення ч. 3 ст. 349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинуваченим ОСОБА_5 вчинено нетяжкий злочин (ч. 2 ст. 185 КК України).
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
Суд враховує, що ОСОБА_5 раніше судимий, на спецобліку у лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, характеризується задовільно.
Обвинуваченого засуджено вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 20.05.2020 року за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнено від відбування покарання згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки.
Злочин у цьому кримінальному провадженні вчинено до постановлення вироку суду від 20.05.2020 року, отже покарання обвинуваченому слід призначити за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
З урахуванням всіх обставин у справі, даних, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшуючих покарання обставин, беручи до уваги , що збитки відшкодовані, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі, в тому числі за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому суд зазначає, якщо особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання на підставі і в порядку ст. 75 КК, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого також звільняється з випробуванням, суд визначає остаточне покарання згідно ч. 4 ст. 70 КК, а також звільняє особу від відбування остаточного покарання, встановивши іспитовий строк за правилами ст. 75 КК. Самостійне виконання вироків порушує приписи ч. 4 ст. 70 КК, які не визначають відмінних варіантів призначення покарання залежно від того, чи застосовано при призначенні покарання звільнення від його відбування з випробуванням.
Такої позиції дійшла Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 23.09.2019 року (справа №199/1496/17).
Згідно досудової доповіді, підготовленої старшим інспектором Карлівського РВ з питань пробації Пінічно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб) (т. 1 а.с. 117, 118).
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області більш суворим за вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 20.05.2020 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1