ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 лютого 2021 рокум. Київ№ 640/31374/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання незаконним наказу в частині, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просить:
- визнати частково незаконним наказ Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 17.03.2016 № 186 "Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги на медичні та інші цілі працівникам, пенсіонерам Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" та членам їхніх сімей" з дати його видачі (з 17.03.2016), а саме визнати незаконним в частині недотримання вимог статей 42, 43 Житлового кодексу УРСР;
- зобов'язати Акціонерне товариство "Укрзалізниця" внести зміни наказ Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 17.03.2016 № 186 "Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги на медичні та інші цілі працівникам, пенсіонерам ПАТ "Укрзалізниця" та членам їхніх сімей", а саме доповнити пунктом 4.3.1.8. наступного змісту: "4.3.1.8. Довідку про перебування на обліку потребуючих поліпшення житлових умов (для отримання матеріальної допомоги для поліпшення житлових умов працівників та пенсіонерів)".
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 19.07.2013 перебуває на квартирному обліку Акціонерного товариства "Українська залізниця" як ліквідатор аварії на ЧАЕС 2 категорії, а з 26.11.2019 по категорії особа з інвалідністю внаслідок війни.
З 17.03.2016 діє Порядок надання матеріальної допомоги на медичні та інші цілі працівникам, пенсіонерам Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» та членам їхніх сімей», затверджений наказом Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 17.03.2016 № 186, зі змінами, внесеними наказом від 24.03.2016 № 221.
Вважаючи даний Порядок в частині протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивувавши тим, що отримання матеріальної допомоги на поліпшення житлових умов працівниками та пенсіонерами філії, які не перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та (або) не в порядку черговості порушує, зокрема, право позивача на отримання матеріальної допомоги на поліпшення житлових умов в порядку черговості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.
На виконання вимог ухвали суду позивачем на адресу суду направлено заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій останній зазначив, що «як тільки ним було усвідомлено, що спірний наказ є частково незаконним, одразу в березні 2020 року він звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою про визнання частково незаконним наказу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 17.03.2016 № 186 та зобов'язання вчинити певні дії». Однак Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 29.08.2020 у справі №757/13579/20-ц відмовив ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі та роз'яснив право звернення з даним позовом до адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства, після чого позивач 09.12.2020 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.
З урахуванням наведених обставин, представник позивача просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Таким чином, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.
Враховуючи надані позивачем письмові пояснення, суд вважає за необхідне призначити у справі судове засідання з метою розгляду питання про поновлення строку звернення до суду та предметної юрисдикції даного спору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 257, 261, 262 КАС України, суддя
ухвалив:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680) про визнання незаконним наказу в частині, зобов'язання вчинити певні дії.
Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання 11.03.2021 об 11:00 год., яке відбудеться за адресою: 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, зал судового засідання №2.
Запропонувати позивачу надати суду інші докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Витребувати у відповідача:
- належним чином засвідчену копію наказу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 17.03.2016 № 186 та документів, що слугували або могли слугувати підставою для його прийняття.
Витребувані документи надати суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Встановити учасникам справи строки для подання заяв по суті справи:
- відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали - для подання відзиву на позовну заяву;
- позивачу протягом десяти днів з дня отримання відзиву - для подання відповіді на відзив;
- відповідачу протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив - для подання заперечень.
Відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення разом з доказами, якими підтверджуються обставини, на яких вони ґрунтуються, та документами, що свідчать про їх надіслання іншим учасникам справи, а також витребувані документи надати (надіслати) до Окружного адміністративного суду міста Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Відповідно до частини другої статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.