ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
29 січня 2021 року м. Київ № 640/1234/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), в якому просить:
визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України такою, яка порушує: Рекомендацію R (82) 16 (про відпустки з тюрем) Комітету Міністрів країнам-членам Ради Європи; Додаток до Рекомендації R (2003) 23; його права, які захищаються статтями 3, 8, 14, 1 Конвенції (статтею 28, другим реченням частини 2 статті 51, статтями 24, 9 Конституції України);
зобов'язати Кабінет Міністрів України внести до Верховної Ради України проект Закону України про введення до Кримінально-виконавчого кодексу України норм про відпустки з тюрем для осіб, яких тримають у дільницях ресоціалізації та посиленого контролю виправних колоній максимального рівня безпеки;
стягнути з Кабінету Міністрів України на користь позивача 20 000 євро сатисфакції у гривнях за курсом Національного банку України на день виплати всієї сатисфакції.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
При цьому, згідно частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Окрім того, як зазначено у статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Частиною першою статті 5 КАС України гарантовано право кожній особі в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Наведені правові норми свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно позивача.
Водночас, як передбачено пунктом 10 частини п'ятої статті 160 КАС України, у справах щодо оскарження нормативно-правових актів в позовній заяві зазначаються: відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
В порушення наведених положень позивачем не надано жодних доказів, які підтверджували б вказані у позові обставини та на які посилається у своєму позові, зокрема, доказів, які підтверджували б допущення Кабінетом Міністрів України бездіяльності, про яку зазначає позивач у позову; доказів звернення позивача з порушеного питання до Кабінету Міністрів України.
З урахуванням викладеного, позивачу необхідно надати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і на які посилається в своєму позові.
Крім того, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини першої статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Крім того, суд звертає увагу на положення пункту 6 частини першої статті 5 КАС України, відповідно до яких передбачено, що позивач може звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод або законних інтересів, порушених відповідними рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, та просити стягнути кошти на відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, дією або бездіяльністю.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути з Кабінету Міністрів України на користь позивача 20 000 євро сатисфакції у гривнях за курсом Національного банку України на день виплати всієї сатисфакції.
Суд зазначає, що сатисфакція це форма відшкодування шкоди, заподіяної потерпілій стороні внаслідок правопорушення, яка найчастіше використовується при роботі Європейського суду з прав людини в процесі розгляду справ про компенсацію збитків, нанесених державою міжнародно-протиправним діянням. Тобто сатисфакція є різновидом політичної відповідальності та застосовується у міжнародному праві.
З огляду на викладене, позивачу необхідно привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Також у відповідності до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Учасниками справи є сторони, треті особи (ст.42 КАС України).
З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що позивачем не надано копій усіх доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
4. Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.П. Шулежко