01 лютого 2021 року справа № 580/5583/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллафер" про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки податкового боргу,
08.12.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллафер" (далі - відповідач), в якій просило:
- стягнути з відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки кошти на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області податковий борг на суму 77170 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушено вимоги Податкового кодексу України, не сплачено суми податкових зобов'язань, внаслідок чого виник непогашений податковий борг на загальну суму 77170 грн. з податку на додану вартість. Станом на день звернення до суду, вказана заборгованість добровільно не погашена в зв'язку з чим виникла необхідність її стягнення в судовому порядку.
Ухвалою від 10.12.2020р. відкрито провадження у справі розгляд справи. Розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
У встановлений судом строк, як і станом на дату прийняття рішення в даній справі відповідачем відзив до суду не подано.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оллафер" зареєстровано 09.12.2015р. та взято на облік як платника податків.
28.01.2019р. відбулась зміна найменування юридичної особи з ТОВ “Д-Е Сервіс” на ТОВ "Оллафер". Адреса реєстрації: 20702, Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, буд. 80.
Судова кореспонденція (ухвала про відкриття провадження від 10.12.2020р.), направлена судом за вказаною адресою, повернуто до суду через невручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивачем самостійно подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість.
Станом на дату звернення позивача до суду в інтегрованих картках (ІКП) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллафер" обліковується податковий борг на загальну суму 77170 грн., який виник з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг), що виник згідно:
- податкової декларації з податку на додану вартість від 17.01.2019р. №9307235120 відповідно до якої самостійно нараховано зобов'язання за грудень місяць 2020 року в сумі 92 513 грн. терміном сплати 30.01.2019 року. Враховуючи переплату в сумі 16 363 грн. станом на 30.01.2020 року непогашена заборгованість по вказаній декларації залишилась нарівні 76150 грн.;
- податкового повідомлення-рішення від 10.06.2019р. № 0474621213 в сумі 1020грн., прийнятого на підставі Акту про результати камеральної перевірки від 05.06.2019р. №14092/26-15-12-13-20.
Позивач зазначив, що станом на день звернення до суду, вказана заборгованість у розмірі 77170 грн. із вказаних податків є непогашеною.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Таким чином, визначені податкові зобов'язання, які самостійно визначені відповідачем у податковій декларації є ужгодженими.
Відповідно до 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Пунктом 57.3. Податкового кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно матеріалів справи, ППР від 10.06.2019р. № 0474621213 направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації, які повернуто відправнику згідно довідки укрпошти через інші причини.
Таким чином, у відповідності до зазначених положень ПК України, документи вважаються належним чином врученими платнику податків і у тому разі коли вони не вручені у зв'язку із іншими причинами, за умови якщо вони направлені за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно із п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, ГУ ДФС у м. Києві сформована податкова вимога форми “Ю” №87316-17 від 19.02.2019р. на загальну суму 76150 грн. Вказану вимогу також направлено податковим органом за адресою реєстрації відповідача про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (наявне в матеріалах справи).
Відомості щодо оскарження відповідачем у судовому порядку вказаного податкового повідомлення-рішення, та вимоги відсутні, доказів щодо оскарження зазначених податкового повідомлення-рішення та вимоги суду надано не було. Таким чином, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, визначених відповідачем податковим повідомленням-рішенням та вимогою що містяться в матеріалах справи.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідач має відкриті рахунки у Ф Головне управління по АТОЩАД м. Київ, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.10.2020р. №24791/10/23-00-13-0114 про наявність рахунків у банках.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, у розмірі 77170 грн., суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у заявленому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки, наявних у матеріалах справи доказів, в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллафер" (20702, Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, буд. 80, код ЄДРПОУ - 40167612) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 43142920) податковий борг в сумі 77170 (сімдесят сім тисяч сто сімдесят) грн.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень, частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко