29 січня 2021 року справа № 580/5264/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними актів та зобов'язання вчинити дії,
23.11.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач) в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розслідування нещасних випадків, викладене в акті №51 про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено начальником ГУНП в Черкаській області 19.11.2020 (Форма НТ*);
- визнати протиправним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 20 травня 2017 о 23 годині 30 хвилин від 19.11.2020 (Форма Н-5*);
- зобов'язати ГУНП в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку з врахуванням додаткових суттєвих обставин та на виконання рішень судів, які додано до позовної заяви, що стався 20.05.2017р. із начальником сектору реагування патрульної поліції № 1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_1., та скласти за його результатами акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судами у рішеннях, які набрали законної сили, а саме: за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік.
В обрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідками проведення службового розслідування, комісія з розслідування дійшла висновку, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. Вказаний висновок комісії вважає необґрунтованим, та таким, що суперечить дійсним обставинам, оскільки нещасний випадок з позивачем трапився в період проходження служби та під час виконання ним службових обов'язків. Крім, того, звернув увагу, що вказану обставину підтверджено рішеннями судів у адміністративних справах №823/1582/17, 2340/4203/18, 580/1899/19, 580/727/20. Вказав, що вказані висновки судів, комісією, при проведенні службового розслідування, не враховано, що свідчить про небажання належним чином виконувати рішення судів. На підставі викладеного, висновок відповідача та складені на підставі нього оскаржувані акти вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 30.11.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
21.12.2020р. відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що на виконання рішення суду у справі 580/727/20, створено комісію з розслідування нещасного випадку, за наслідками здійснення якого встановлено порушення позивачем службової дисципліни у зв'язку із порушенням терміну прибуття на місце події, а також у зв'язку із непрофесійними діями позивача. Вказано, що Комісією також встановлено факт незастосування позивачем засобів індивідуального захисту, зокрема шолома стального армійського "СШ 68", відтак допущено недбале відношення до особистої безпеки та здоров'я, чим порушено вимоги ст. 14 Закону України "Про охорону праці", що і призвело до його травмування.
Крім того, також зазначено що суд не може втручатися в дискреційні повноваження відповідача, до яких належить складення висновків за результатами службового розслідування.
23.12.2020р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій, серед іншого, зазначив, що службовий автомобіль двічі зупинявся через несправності, про що позивач повідомляв керівництву ЧВП ГУ НП в Черкаській області по лінії 102. Також вказано, що в ході розгляду справи №823/1582/17 допитано свідків, згідно показань яких, позивач був одягнений у засоби індивідуального захисту, а саме у бронежилет та шолом (каску).
23.12.2020р. відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, в обгрунтування якого зазначено, що є рішення суду, яке набрало законної сили, з того самого фактичного предмету спору (визнання протиправними актів та зобов'язання провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався 20.05.2017 з ОСОБА_1 - справа № 580/727/20) і між тими самим сторонами, тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
За наслідками розгляду заявленого клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Судом встановлено, що предметом оскарження у справі №580/727/20 слугували рішення комісії з розслідування нещасних випадків, викладені в Акті №3 про нещасний випадок невиробничого характеру, від 12.02.2020р. (форма НТ*) та Акті від 12.02.2020р. (форма Н-5*).
При цьому, суд зазначає, що предметом оскарження у даній справі є Акт №51 про нещасний випадок невиробничого характеру від 19.11.2020р. (Форма НТ*) та Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 19.11.2020р. (Форма Н-5*).
Таким чином, предмет та підстави в даній справі є іншими від предмету та підстав у справі №580/727/20, оскільки предметом оскарження слугують Акти прийняті відповідачем, що не слугували предметом розгляду у справі №580/727/20.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого клопотання про закриття провадження, та як наслідок про небхідність залишення його без задоволення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 в період з 07.12.2016р. по 16.06.2017р. проходив службу на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП України в Черкаській області.
За фактом розслідування нещасного випадку, що стався із начальником сектору реагування патрульної поліції №1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_1 , 12 вересня 2017 року комісією ГУ НП в Черкаській області складено акти за формою Н-5* та НТ* №33 про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно висновків яких, нещасний випадок трапився в результаті порушення ОСОБА_1 вимог ст.14 ЗУ "Про охорону праці" та є таким, що відбувся в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Позивач вважаючи вказані акти протиправними, звернувся із позовом до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р. у справі №823/1582/17, визнано протиправними та скасовано Акти Н-5*, НТ* від 12.09.2017р. та зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з позивачем.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018р. рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р. у справі №823/1582/17 залишено без змін. Постанова набрала законної сили 20.06.2018р.
На виконання рішення суду від 28.02.2018р. у справі №823/1582/17, ГУ НП в Черкаській області, за результатами проведення повторного службового розслідування, складено Акти Н-5*, НТ* №33 від 14.09.2018р. про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно висновків яких, нещасний випадок, який трапився з майором поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002р. № 1346.
Позивач вважаючи вказані акти такими, що порушують його права, звернувся із позовом до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018р. у справі №2340/4203/18, визнано протиправними та скасовано Акти Н-5*, НТ* №33 від 14.09.2018р. та зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 20.05.2017р. о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , з врахуванням додаткових суттєвих обставин події.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019р. рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018р. у справі №2340/4203/18 залишено без змін. Постанова набрала законної сили 12.03.2019р.
На виконання рішення суду від 28.11.2018р. у справі №2340/4203/18, ГУ НП в Черкаській області, за результатами проведення повторного службового розслідування, складено Акти Н-5*, НТ* №33 від 11.05.2019р. про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно висновків яких, нещасний випадок, який трапився з майором поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002р. № 1346.
Позивач вважаючи вказані акти такими, що порушують його права, звернувся із позовом до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2019р. у справі №580/1899/19, визнано протиправними та скасовано Акти Н-5*, НТ* №33 від 11.05.2019р. та зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 20.05.2017р. о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , з врахуванням додаткових суттєвих обставин події та правових висновків суду викладених в даному рішенні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019р. рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.09.2019р. у справі №580/1899/19 залишено без змін. Постанова набрала законної сили 04.12.2019р.
На виконання рішення суду від 18.09.2019р. у справі №580/1899/19, ГУ НП в Черкаській області, за результатами проведення повторного службового розслідування, складено Акти Н-5*, НТ* №3 від 12.02.2020р. про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно висновків яких, нещасний випадок, який трапився з майором поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002р. № 1346.
Позивач вважаючи вказані акти такими, що порушують його права, звернувся із позовом до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2020р. у справі №580/727/20, визнано протиправними та скасовано Акти Н-5*, НТ* №3 від 12.02.2020р. та зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 20.05.2017р. о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , з врахуванням додаткових суттєвих обставин події та правових висновків суду викладених в даному рішенні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020р. рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2020р. у справі №580/727/20 залишено без змін. Постанова набрала законної сили 30.07.2020р.
На виконання рішення суду від 04.05.2020р. у справі №580/727/20, ГУ НП в Черкаській області, наказом №2212 створено комісію з нового розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 20.05.2017р. о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 .
За наслідками проведеного нового розслідування нещасного випадку, складено Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 20.05.2017р. близько 23 год. 30 хв. від 19.11.2020р. форма Н-5*, яким встановлено, що причинами нещасного випадку, стали організаційні причини - порушення службової дисципліни, що виразилось у наступному:
- порушення терміну прибуття на місце події: відповідно до п. 2.3 «Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події», затверджену наказом МВС України від 22.10.2012 №940, зареєстровану в Міністерстві юстиції 03.01.2013 за №54/22586, «Загальний строк прибуття ... на місця вчинення кримінальних правопорушень та інших подій ... для нарядів патрульно-постової та дорожньо-патрульної служб, груп швидкого реагування ... при несенні служби на маршруті згідно з планом єдиної дислокації - негайно, при перебуванні в місці дислокації підрозділу на момент отримання повідомлення - до 5 хвилин. Час їх прибуття на місце події - до 20 хвилин (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля по місту - 40-50 км/год).»; як вказано в пояснювальній записці ОСОБА_2 від 27.07.2018, «... близько 22.45 я разом із ОСОБА_1 поїхали на виклик в с. Геронимівка», що підтверджено поясненням ОСОБА_2 від 26.05.2017. В поясненні майора ОСОБА_1 від 31.05.2017 зазначений час прибуття на виклик 22.30;
- непрофесійність дій майора поліції ОСОБА_1 : відповідно до рапорту ОСОБА_1 від 26.05.2017, під час врегулювання конфлікту в квартирі АДРЕСА_2 , громадянка П., на яку з метою припинення протиправних дій майор поліції ОСОБА_1 одягнув кайданки, «... послабила кайданки та висвободила одну руку», чим було допущено порушення наказу МВС України від 20.01.2005 №60 ДСК, зареєстрованого в МЮ України 25.02.2005 за № 268/10548;
- незастосування майором поліції ОСОБА_1 засобів індивідуального захисту, зокрема шолома стального армійського «СШ 68»: згідно відповіді ЧРВП ЧВП ГУНП в Черкаській області від 28.09.2020 №8687/47/01-2020 документи, які б підтверджували факт отримання 20.05.2017 ОСОБА_1 засобів індивідуального захисту відсутні; в поясненнях від 01.06.2017 ОСОБА_3 , від 31.05.2017 ОСОБА_4 вказано про незастосування шоломів (касок) майором поліції ОСОБА_1 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 ; як вказано в пояснювальній записці від 03.11.2020 ОСОБА_5 , «... працівники поліції ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) були в бронежилетах, але без касок, які в цей час знаходились в автомобілі, на якому прибули на місце події ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , каски були брудні, застосовувати їх не було можливим»; про застосування шоломів (касок) зазначено лише в поясненнях тих свідків, яких потерпілий ОСОБА_1 опитував особисто; за результатами експерименту з відтворення носіння спеціальних засобів індивідуального захисту, які обліковувались за ЧРВП ЧВП ГУНП в Черкаській області станом на 20.05.2017, було встановлено, що застосування поліцейськими засобів індивідуального захисту, зокрема шолома стального армійського «СШ 68», унеможливлює отримання таких травм, як «забої м'яких тканин голови пр. лобної та інфраорбітальної ділянки». Таким чином майор поліції ОСОБА_1 в черговий раз допустив порушення «Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події», затверджену наказом МВС України від 22.10.2012 №940, зареєстровану в МЮ 03.01.2013 за №54/22586;
- за порушення ОСОБА_1 службової дисципліни згідно Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ про накладення дисциплінарного стягнення повинен був виданий наказ. Проте, відповідно до листа УКЗ ГУНП в Черкаській області від 03.11.2020 №3210/12/і/01-2020, «... відповідно до ч. 13 ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС та в зв'язку з тим, що наказом начальника ГУНП від 03.05.2017 №1196 ОСОБА_1 вже було оголошено сувору догану, начальником ГУНП прийнято рішення обмежитись раніше накладеним на ОСОБА_1 дисциплінарним стягненням», що в свою чергу не свідчить про відсутність самого порушення службової дисципліни.
Психофізіологічні причини: інші, а саме:
- відповідно до пояснювальних записок ОСОБА_6 від 02.10.2020 та ОСОБА_5 від 03.11.2020р., видимих тілесних ушкоджень поліцейські ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) не мали, на самопочуття ніхто з них не скаржився;
- зважаючи на виявлені розбіжності, комісія з нового розслідування не має можливості достовірно відтворити перебіг подій та встановити характер тілесних ушкоджень, які 20.05.2017р. були нанесені майору поліції ОСОБА_1 , та знайти підтвердження того, що тілесні ушкодження майор поліції ОСОБА_1 отримав від громадянина П. чи громадянки П.;
- майор поліції ОСОБА_1 не подбав про доведення факту отримання ним тілесних ушкоджень через судово-медичну експертизу.
Оскільки постановою від 08.08.2018р. кримінальне провадження №12017250270000542 було закрите у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального злочину, та не визначенням осіб, які нанесли тілесні ушкодження працівнику поліції, комісія з нового розслідування прийшла до висновку, що:
- травми, отримані 20.05.2017 майором поліції ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані, як «травма, одержана внаслідок протиправних дій інших осіб»;
- вид події, яка трапилась 20.05.2017 з майором поліції ОСОБА_1 , не може бути визначений як «травма, заподіяна іншою особою».
Таким чином, зважаючи на виявлені порушення майором поліції ОСОБА_1 службової дисципліни та допущену ним особисту необережність, комісія з нового розслідування прийшла до висновку, що обставини нещасного випадку підпадають під перелік, визначений п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 (із змінами та доповненнями від 16.02.2006 № 677), тому вважає, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
По підсумку розгляду матеріалів нещасного випадку скласти акт за формою НТ*.
Відповідно до Висновку Акту №51 форма НТ*: зважаючи на виявлені порушення майором поліції ОСОБА_1 службової дисципліни та допущену ним особисту необережність, комісія з нового розслідування прийшла до висновку, що обставини нещасного випадку підпадають під перелік, визначений п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 (із змінами та доповненнями від 16.02.2006 № 677), тому вважає, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (далі - Закон №2694).
Статтею 1 Закону №2694 визначено поняття охорони праці - як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
За приписами ст. 22 Закону №2694, встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України - є "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (далі - Порядок №1346), який розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.
У відповідності до п. 2.1 Порядку №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.
Пунктом 2.2 зазначеного Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до п. 3.8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346 (далі по тексту - Порядок №1346) комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
За змістом п. 3.9 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили.
Пунктом 3.10 Порядку №1346 визначено, що комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо).
З наведених положень Порядку №1346 вбачається, що у разі настання нещасного випадку внаслідок вчинення злочинцем опору працівникові поліції, нападу на працівника, який перебуває при виконанні службових обов'язків, нещасний випадок вважається таким, що трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.
Як вбачається із оскаржуваних Актів, в основу висновків комісії з розслідування нещасного випадку про незастосування майором поліції ОСОБА_1 засобів індивідуального захисту, зокрема шолома стального армійського «СШ 68» стали пояснення ОСОБА_3 від 01.06.2017р., та ОСОБА_4 від 31.05.2017р., а також відомості пояснювальної записки від 03.11.2020р. ОСОБА_5 , який зокрема вказав, що «... працівники поліції ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) були в бронежилетах, але без касок, які в цей час знаходились в автомобілі, на якому прибули на місце події ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , каски були брудні, застосовувати їх не було можливим», а також за результатами експерименту з відтворення носіння спеціальних засобів індивідуального захисту, які обліковувались за ЧРВП ЧВП ГУНП в Черкаській області станом на 20.05.2017р., було встановлено, що застосування поліцейськими засобів індивідуального захисту, зокрема шолома стального армійського «СШ 68», унеможливлює отримання таких травм, як «забої м'яких тканин голови пр. лобної та інфраорбітальної ділянки».
Суд бере до уваги, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р. у справі №823/1582/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018р., встановлено, що нещасний випадок, який стався 20.05.2017р. є таким, що відбувся в період проходження служби та під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків.
Суд зазначає в силу частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Преюдиційне значення мають не правові висновки суду, а обставини (факти), встановлені судом в іншій справі. Правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки судів щодо прав та обов'язків сторін не є преюдиціальними для інших судів при розгляді ними справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Так, судом встановлено, що в ході розгляду справи №823/1582/17, в ході розгляду справи, судом, допитано свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Зазначених свідків судом приведено до присяги та попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Відповідно до показань допитаних свідків, майор поліції ОСОБА_1 на місці події 20.05.2017р. перебував у форменному одязі, бронежилеті та шоломі.
Відповідно до ст.ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
З урахуванням суперечливості пояснень осіб, відібраних в ході службового розслідування, щодо наявності у поліцейського засобів повного екіпіювання, суд зазначає, що показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 слугують належними доказами, при встановленні обставини перебування ОСОБА_1 , під час настання з ним нещасного випадку - 20.05.2017р., у засобах індивідуального захисту (зокрема шоломі) з огляду на повідомлення вищевказаних осіб про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань відповідно до ст. 384 Кримінального Кодексу України.
Суд також зазначає, що результати проведеного відповідачем експерименту з відтворення носіння спеціальних засобів індивідуального захисту, які обліковувались за ЧРВП ЧВП ГУНП в Черкаській області станом на 20.05.2017р., згідно яких, застосування поліцейськими засобів індивідуального захисту, зокрема шолома стального армійського «СШ 68», унеможливлює отримання таких травм, як «забої м'яких тканин голови пр. лобної та інфраорбітальної ділянки», не можуть слугувати належним доказом у розумінні ст. 73 КАС України, оскільки не містять інформації щодо предмета доказування (обставина застосування/незастосування позивачем шолома при виникненні нещасного випадку 20.05.2017р.).
Крім того Комісія дійшла висновку, що причиною нещасного випадку стало допущенням позивачем особистої необережності (відповідно до рапорту ОСОБА_1 від 26.05.2017, під час врегулювання конфлікту в квартирі АДРЕСА_2 , громадянка П., на яку з метою припинення протиправних дій майор поліції ОСОБА_1 одягнув кайданки, «... послабила кайданки та висвободила одну руку», чим було допущено порушення наказу МВС України від 20.01.2005 №60 ДСК, зареєстрованого в МЮ України 25.02.2005 за № 268/10548).
Такі висновки Комісії, суд вважає необгрунтованими, оскільки як незаперечується відповідачем, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_8 , майор поліції ОСОБА_1 одягнув на вказану особу кайданки, чим подбав про особисту безпеку.
Суд зазначає, що нещасний випадок вважається таким, що стався з вини працівника поліції, якщо останній міг та зобов'язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив необхідних заходів для його уникнення.
Разом з тим, зі встановлених вище обставин неможливо зробити висновок, що позивач не вжив заходів для його уникнення. В даному конкретному випадку, позивач не здійснив би належних дій щодо забезпечення особистої безпеки, якби ним не було здійснено жодних дій щодо знерухомлення правопорушника.
З урахуванням зазначеного, висновки Комісії що до нещасного випадку призвели порушення позивачем ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», суд вважає необгрунтованими.
Також, згідно висновків Комісії, однією з причин настання нещасного випадку, стало порушення позивачем терміну прибуття на місце події, яке відповідно до п. 2.3 «Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події», становить до 20 хвилин (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля по місту - 40-50 км/год).»
Надавши оцінку вказаному посиланню, суд зазначає, що недотримання позивачем 20 хвилинного терміну прибуття на місце події не може слугувати причиною настання нещасного випадку, з огляду на очевидну непов'язаність обставин за яких настав нещасний випадок із терміном прибуття поліцейських за місцем виклику.
Суд враховує, що в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р. у справі №823/1582/17, судом встановлено, що 20.05.2017р. до Черкаського районного відділення поліції надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_3 про конфлікт між громадянами в АДРЕСА_3 (повідомлення зареєстровано в журналі ЄО, №3086 о 21 год. 15 хв.)
Черговим по відділенню поліції направлено майора поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 на місце події на службовому автомобілі ВАЗ-2107, д.н. НОМЕР_1 .
Відповідно до обставин, встановлених в ході даного службового розслідування, встановлено, що згідно пояснювальної записки ОСОБА_2 від 27.07.2018р., «... близько 22.45 я разом із ОСОБА_1 поїхали на виклик в с. Геронимівка», що підтверджено поясненням ОСОБА_2 від 26.05.2017р. В поясненні майора ОСОБА_1 від 31.05.2017 зазначений час прибуття на виклик 22.30.
Позивач зазначає про те, що виїзд на виклик до с. Геронимівка ним та ОСОБА_2 було здійснено з с. Леськи, в якому вони перебували на попередньому виклику. При цьому службовий автомобіль двічі зупинявся через несправності, про що позивач повідомляв керівництву ЧВП ГУ НП в Черкаській області по лінії 102.
Разом з тим, як вбачається судом із оскаржуваних Актів, відповідач сформувавши висновок про порушення позивачем службової дисципліни, оскільки термін прибуття на місце події становив більш як 20 хвилин, не досліджував обставину територіальної віддаленості поліцейських до місця виклику в с. Геронимівка Черкаського району від місця їх знаходження, у зв'язку із чим такий висновок суд вважає необгрунтованим.
Крім того, в оскаржуваних Актах зазначено, що відповідно до пояснювальних записок ОСОБА_6 від 02.10.2020р. та ОСОБА_5 від 03.11.2020р., видимих тілесних ушкоджень поліцейські ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) не мали, на самопочуття ніхто з них не скаржився. Зважаючи на виявлені розбіжності, комісія з нового розслідування не має можливості достовірно відтворити перебіг подій та встановити характер тілесних ушкоджень, які 20.05.2017р. були нанесені майору поліції ОСОБА_1 , та знайти підтвердження того, що тілесні ушкодження майор поліції ОСОБА_1 отримав від громадянина П. чи громадянки П.; майор поліції ОСОБА_1 не подбав про доведення факту отримання ним тілесних ушкоджень через судово-медичну експертизу.
Надавши оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р. у справі №823/1582/17, встановлено, що в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , куди поліцейських запросив ОСОБА_9 для надання детального пояснення з приводу звернення, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 відреагували на появу поліцейських агресивно, внаслідок чого виник конфлікт, в ході якого, ОСОБА_4 парасолькою нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_9 . Під час зупинення поліцейськими даного конфлікту, ОСОБА_4 парасолькою завдала удари ОСОБА_1 в область голови та спини.
За фактом отримання поліцейськими тілесних ушкоджень, майором поліції ОСОБА_1 повідомлено чергову службу Черкаського районного відділення поліції (повідомлення зареєстроване в журналі ЄО, №3088 о 22 год. 50 хв.), а на місце події направлено слідчо-оперативну групу Черкаського районного відділення поліції.
Складом слідчо-оперативної групи забезпечено доставку правопорушників до Черкаського обласного наркологічного диспансеру. Черговим лікарем диспансеру встановлено діагноз ОСОБА_10 та ОСОБА_4 - алкогольне сп'яніння та складено виписки №1217, №1218.
21.05.2017 о 01 год. 35 хв. майор поліції ОСОБА_1 звернувся до КЗ "Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" ЧМР. За місцем звернення ОСОБА_1 надано медичну допомогу, встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій правого колінного суглоба, забій поперекового відділу хребта та госпіталізовано.
В період з 21.05.2017 по 26.05.2017 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КЗ "Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" ЧМР з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови правої лобної та інфраорбітальної ділянки, забій правого колінного суглоба, забій поперекового відділу хребта (виписка з історії хвороби №9021 та листок непрацездатності серії АДЗ №324702).
Таким чином, характер тілесних ушкоджень, які 20.05.2017р. були нанесені майору поліції ОСОБА_1 , а також обставина отримання тілесних ушкоджень позивачем від громадянки ОСОБА_4 було предметом дослідження судом при розгляді справи №823/1582/17.
З урахуванням встановлення вказаних обставин в рішенні суду, яке набрало законної сили, що є підставою для звільнення від їх доказування, згідно ч.4 ст. 78 КАС України, висновки Комісії в оскаржуваних Актах, щодо не можливості достовірно відтворити перебіг подій та встановити характер тілесних ушкоджень, які 20.05.2017р. були нанесені майору поліції ОСОБА_1 , та знайти підтвердження того, що тілесні ушкодження майор поліції ОСОБА_1 отримав від громадянина П. чи громадянки П., суд вважає не обгрунтованими.
Відповідно до пункту 3.10 Порядку №1346, визначено, що комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби, у тому числі, внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо).
Відповідно до п. 3.11 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався, серед іншого:
-за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 розділу 3 і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;
-унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
На підставі встановлених, в ході розгляду даної справи, обставин, суд зазначає, що висновки викладені в оскаржуваних Актах щодо порушення позивачем службової дисципліни не знайшли свого підтвердження. Інших підстав, визначених п. 3.11 Порядку №1346 для віднесення нещасного випадку, що стався з позивачем до "нещасного випадку, що трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків" висновки службового розслідування не містять.
При цьому, із положень п.3.10 Порядку №1346, вбачається, що Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби, у тому числі, внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника.
З огляду на встановлені обставини справи, суд доходить висновку про протиправність Актів від 19.11.2020р. форма Н-5* та форми НТ* №51 та про доцільність їх скасування, а нещасний випадок таким, що відбувся в період проходження служби та під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків.
Крім того, суд враховує, що рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду, залишених без змін за наслідками апеляційного розгляду, у справах №823/1582/17, №2340/4203/18, №580/1899/19, 580/727/20 було скасовано складені відповідачем Акти службового розслідування, згідно яких нещасний випадок, що стався з позивачем трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Суд зазначає, що дії відповідача щодо повторної відмови позивачу у визнанні того, що нещасний випадок, який стався 20.05.2017р. є таким, що відбувся в період проходження служби та під час виконання ОСОБА_1 службових обов'язків свідчать про недбале ставлення відповідача як роботодавця до належного розслідування фактів нещасних випадків, що трапляються з поліцейськими під час виконання ними своїх службових обов'язків та під час здійснення заходів з охорони громадського порядку.
З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання ГУНП в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку з врахуванням додаткових суттєвих обставин та на виконання рішень судів, що стався 20.05.2017р. позивачем та скласти за його результатами акти, з урахуванням правової оцінки, наданої судами у рішеннях, які набрали законної сили, а саме: за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Відповідно до ч.4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд також враховує висновки Верховного Суду висловлені у постанові від 31 березня 2020 року у справі №823/1281/18, згідно яких, у випадку визнання судом протиправним службового розслідування чи акту, прийнятого за його наслідками, відновлення порушеного права особи можливе тільки шляхом проведення повторного розслідування з метою встановлення всіх обставин нещасного випадку з урахування висновків суду.
Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність оскаржуваних Актів від 19.11.2020р. форма Н-5* та форми НТ* №51, суд доходить висновку про необхідність зобов'язати відповідача провести повторне розслідування з метою встановлення всіх обставин нещасного випадку з урахування висновків суду в даному рішенні, що є належним способом захисту та поновлення порушеного права позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині належить задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в ході судового розгляду справи фактів та обставин, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити частково.
Стосовно розподілу судових витрат, у зв'язку із понесенням позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката при складанні заяви, в якій просив суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження, у розмірі 600 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем надано квитанцію №1-48 від 29.12.2020р. на суму 600 грн.
При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 600 грн., суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року по справі №640/19275/18 та відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що доказів укладення договору про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом Дубинським В.М., на підтвердження обставини надання позивачу правничої адвокатом, до суду не надано. Крім того до суду не надано доказів складення заяви від 30.12.2020р. саме адвокатом та не надано розрахунку вартості послуг, що заявлена до стягнення з відповідача. Надана позивачем квитанція №1-48 від 29.12.2020р. на суму 600 грн. не може слугувати самостійною підставою для стягнення витрат на правничу допомогу.
З урахуванням встановленої відсутності, у повному обсязі, документального підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 600 грн.
Відповідно до ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору, відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі положень ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295. КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 20 травня 2017 року о 23 год. 30 хв. від 19.11.2020р. (Форма Н-5*).
Визнати протиправним та скасувати Акт форми НТ* від 19.11.2020р. №51 про нещасний випадок невиробничого характеру.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ - 40108667) провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 20 травня 2017 року о 23 год. 30 хв. із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з урахуванням додаткових суттєвих обставин події та правових висновків суду викладених в даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко