вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.01.2021м. ДніпроСправа № 904/3827/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім сервіс", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 3 970 693,29 грн., пені у розмірі 336693,80 грн., 3% річних у розмірі 114 426,58 грн., інфляційної складової у розмірі 112370,61 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
При секретарі судового засідання Захарчук А.Е.
Представники:
від позивача: Бузинний А.С ордер серія КС № 336422 від 19.06.2020;
від відповідача: Сіренко Ю.В. ордер серія ДП № 013 від 18.02.2020;
РУХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 3970693,29 грн., пені у розмірі 336693,80 грн., 3% річних у розмірі 114 426,58 грн., інфляційної складової у розмірі 112370,61 грн.
Ухвалою суду від 22.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 18.08.2020.
В підготовчому засіданні від 18.08.2020 було оголошено перерву до 29.09.2020.
Протокольною ухвалою від 29.09.2020 судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
В підготовчому засіданні від 29.09.2020 було оголошено перерву до 19.10.2020.
В підготовчому засіданні від 19.10.2020 було оголошено перерву до 09.11.2020.
Судове засідання, призначене на 09.11.2020, не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ніколенка М.О.
Ухвалою суду від 23.11.2020 призначено підготовче засідання на 02.12.2020.
Ухвалою суду від 02.12.2020 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21.01.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім сервіс" (надалі - виконавець) було укладено договір № 541/2019 від 25.02.2019 (надалі - договір).
Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 11.03.2019 до договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту обладнання контрольно-вимірювальних приладів й автоматизації й автоматизованих систем керування технологічним процесом (КВПйА і АСУТП) доменної печі № 2 згідно додатку № 5 договору від 25.02.2019 відповідно до відомості одиничних вартостей (додаток № 7), частині проекту «Капітальний ремонт 2-го розряду доменної печі № 2», яка затверджена сторонами, на загальну суму з урахуванням ПДВ 8 392 506,31 грн. на ПрАТ «ДМЗ» (надалі - роботи).
Позивач зазначив, що виконав умови договору, виконав роботи на загальну суму 5 298 693,29 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт № ДМЗ-НГХ-03 від 16.05.2019 на суму 1 960 985,63 грн., № ДМЗ-НГХ-04 від 18.06.2019 на суму 313 582,46 грн. та № ДМЗ-НГХ-05 від 18.06.2019 на суму 3 024 125,20 грн.
Позивач вказав, що виставив відповідачу рахунки № 98 від 16.05.2019, № 126 від 18.06.2019 та № 127 від 18.06.2019 на оплату виконаних робіт.
Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 1 від 11.03.2019 до договору, оплата робіт, передбачених в цій додатковій угоді, проводиться замовником по факту виконаних робіт протягом 10 календарних днів після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт, надання рахунку і податкової накладної за виконані роботи.
Позивач наполягає на тому, що з урахуванням п. 5 додаткової угоди № 1 від 11.03.2019 до договору, строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт є таким, щ настав.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив надані послуги у встановлені строки у повному обсязі. Так, відповідачем було частково оплачено роботи, виконані за актом № ДМЗ-НГХ-03 від 16.05.2019 на суму 1 328 000 грн.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім сервіс" у розмірі 3 970 693,29 грн.
За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання позивач нарахував до сплати пеню у розмірі 336693,80 грн., 3% річних у розмірі 114 426,58 грн. та інфляційну складову у розмірі 112370,61 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач заявив клопотання про закриття провадження у справі у частині вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 3 970 693,29 грн. через відсутність предмету спору.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказав, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020, затверджено план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод". Затверджений судом план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" визнано обов'язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включено до плану санації.
Відповідно до затвердженого судом плану санації до реєстру кредиторів входить Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс" (ідентифікаційний код 38781431) із дебіторською заборгованістю 3 970 693,29 грн.
При цьому, згідно з графіком погашення заборгованості кредиторів плану санації, дебіторська заборгованість позивача має бути погашена у такі строки: Ш квартал 2022 року - 992 673,32 грн.; IV квартал 2022 року - 992 673,32 грн.; I квартал 2023 року - 992 673,32 грн.; II квартал 2023 року - 992 673,32 грн.
В задоволенні вимог позивача про стягнення пені у розмірі 336693,80 грн., 3% річних у розмірі 114 426,58 грн. та інфляційної складової у розмірі 112370,61 грн. відповідач просив відмовити, посилаючись на новацію суми основного боргу.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором на виконання робіт № 541/2019 від 25.02.2019 у розмірі 3 970 693,29 грн., пені у розмірі 336693,80 грн., 3% річних у розмірі 114 426,58 грн., інфляційної складової у розмірі 112370,61 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи були виконані позивачем роботи, на яку суму; в які строки і якому розмірі такі роботи мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи були оплачені відповідачем виконані роботи), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім сервіс" (надалі - виконавець) було укладено договір № 541/2019 від 25.02.2019 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 10.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору.
Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 11.03.2019 до договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту обладнання контрольно-вимірювальних приладів й автоматизації й автоматизованих систем керування технологічним процесом (КВПйА і АСУТП) доменної печі № 2 згідно додатку № 5 договору від 25.02.2019 відповідно до відомості одиничних вартостей (додаток № 7), частині проекту «Капітальний ремонт 2-го розряду доменної печі № 2», яка затверджена сторонами, на загальну суму з урахуванням ПДВ 8 392 506,31 грн. на ПрАТ «ДМЗ» (надалі - роботи).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, виконав роботи на загальну суму 5 298 693,29 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт № ДМЗ-НГХ-03 від 16.05.2019 на суму 1 960 985,63 грн., № ДМЗ-НГХ-04 від 18.06.2019 на суму 313 582,46 грн. та № ДМЗ-НГХ-05 від 18.06.2019 на суму 3 024 125,20 грн.
Позивач виставив відповідачу рахунки № 98 від 16.05.2019, № 126 від 18.06.2019 та № 127 від 18.06.2019 на оплату виконаних робіт.
Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 1 від 11.03.2019 до договору, оплата робіт, передбачених в цій додатковій угоді, проводиться замовником по факту виконаних робіт протягом 10 календарних днів після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт, надання рахунку і податкової накладної за виконані роботи.
З урахуванням п. 5 додаткової угоди № 1 від 11.03.2019 до договору, строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт:
- за актом № ДМЗ-НГХ-03 від 16.05.2019 настав 27.05.2019;
- за актом № ДМЗ-НГХ-04 від 18.06.2019 настав 01.07.2019;
- за актом № ДМЗ-НГХ-05 від 18.06.2019 настав 01.07.2019.
Щодо дати початку відліку 10-дневного строку на оплату виконаних робіт слід звернути увагу на таке.
Позивачем здійснюється вирахування такого строку з дати реєстрації відповідних податкових накладних. При цьому, нереєстрація/затримка реєстрації податкової накладної не може бути ані підставою для неоплати виконаних робіт, ані відкладальною обставиною для здійснення боржником оплати.
Умова реєстрації позивачем податкових накладних є додатковою та жодним чином не впливає на відлік строку оплати.
За таких обставин, відлік 10-дневного строку на оплату виконаних робіт слід починати саме з дат підписання актів прийому-передачі виконаних робіт та надання відповідачу відповідних рахунків на оплату.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив надані послуги у встановлені строки у повному обсязі. Так, відповідачем було частково оплачено роботи, виконані за актом № ДМЗ-НГХ-03 від 16.05.2019 на суму 1 328 000 грн.
За таких обставин, у Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім сервіс" у розмірі 3 970 693,29 грн.
Разом з цим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020, затверджено план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до відкриття провадження у справі про банкрутство. Введено досудову санацію боржника на строк, передбачений планом санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод". Затверджений судом план санації Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" визнано обов'язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включено до плану санації.
Відповідно до затвердженого судом плану санації до реєстру кредиторів входить Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс" (ідентифікаційний код 38781431) із дебіторською заборгованістю 3 970 693,29 грн.
При цьому, згідно з графіком погашення заборгованості кредиторів плану санації, дебіторська заборгованість позивача має бути погашена у такі строки: Ш квартал 2022 року - 992 673,32 грн.; IV квартал 2022 року - 992 673,32 грн.; I квартал 2023 року - 992 673,32 грн.; II квартал 2023 року - 992 673,32 грн.
А отже, спір про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 3 970 693,29 грн. був вирішений у межах судового провадження у справі № 904/3325/20.
За таких обставин, станом на дату ухвалення рішення суду у справі № 904/3827/20 відсутній предмет спору щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 3 970 693,29 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
А отже, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 3 970 693,29 грн. слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Роз'яснити позивачу, що, за вимогами ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Пунктом 8.6 договору встановлено, що у випадку порушення замовником строків оплати, передбачених п. 3.3 цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов'язання, від вартості несвоєчасно оплачених робіт.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 8.6 договору позивач нарахував пеню у розмірі облікової ставки НБУ за загальний період з 26.06.2019 по 25.01.2020 у розмірі 336 693,80 грн.
Перевіривши розрахунок пені, доданий до позову, суд встановив, що позивачем при здійсненні нарахування пені було визначено помилкові періоди.
Так, як було встановлено судом, строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт:
- за актом № ДМЗ-НГХ-03 від 16.05.2019 настав 27.05.2019;
- за актом № ДМЗ-НГХ-04 від 18.06.2019 настав 01.07.2019;
- за актом № ДМЗ-НГХ-05 від 18.06.2019 настав 01.07.2019.
За таких обставин, з урахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, правильним розрахунком пені є (з урахуванням вимог ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог):
- пеня за актом № ДМЗ-НГХ-03 від 16.05.2019 (з урахуванням часткових оплат) за період з 26.06.2019 по 29.08.2019 становить 41 635,23 грн.;
- пеня за актом № ДМЗ-НГХ-03 від 16.05.2019 на залишкову частину боргу 632 985,63 грн. за період з 30.08.2019 по 27.11.2019 становить 25 224,04 грн.;
- пеня за актом № ДМЗ-НГХ-04 від 18.06.2019 на суму боргу 313 582,46 грн. за період з 05.09.2019 по 01.01.2020 становить 21 924,68 грн.;
- пеня за актом № ДМЗ-НГХ-05 від 18.06.2019 на суму боргу 3 024 125,20 грн. за період з 05.09.2019 по 01.01.2020 становить 211 437,15 грн.
Всього: 300 221,10 грн.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 300 221,10 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 114 426,58 грн. за загальний період з 26.06.2019 по 23.06.2020 та інфляційну складову у розмірі 112 370,61 грн. за період з серпня 2019 року по травень 2020 року.
Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем не було враховано, що 2020 рік був високосним, та не було застосовано показник 366 замість показника 365 під час нарахування 3% річних за період прострочення у 2020 році.
За розрахунком суду:
- 3% річних за актом № ДМЗ-НГХ-03 від 16.05.2019 (з урахуванням часткових оплат) за період з 26.06.2019 по 23.06.2020 становлять 22 774,77 грн.;
- 3% річних за актом № ДМЗ-НГХ-04 від 18.06.2019 на суму боргу 313 582,46 грн. за період з 26.07.2019 по 23.06.2020 становлять 8 596,16 грн.;
- 3% річних за актом № ДМЗ-НГХ-05 від 18.06.2019 на суму боргу 3 024 125,20 грн. за період з 26.07.2019 по 23.06.2020 становлять 82 899,60 грн.
Всього: 114 270,53 грн.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 3% річних є обґрунтованими у розмірі 114 270,53 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційної складової, доданий до позову, суд встановив, що такий розрахунок містить арифметичні помилки.
За розрахунком суду:
- інфляційна складова за актом № ДМЗ-НГХ-03 від 16.05.2019 на суму боргу 632 985,63 грн. за період з серпня 2019 року по травень 2020 року становить 17 889,15 грн.;
- інфляційна складова за актом № ДМЗ-НГХ-04 від 18.06.2019 на суму боргу 313 582,46 грн. за період з серпня 2019 року по травень 2020 року становить 8 862,33 грн.;
- інфляційна складова за актом № ДМЗ-НГХ-05 від 18.06.2019 на суму боргу 3 024 125,20 грн. за період з серпня 2019 року по травень 2020 року становить 85 466,46 грн.
Всього: 112 217,94 грн.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення інфляційної складової є обґрунтованими у розмірі 112 217,94 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 541/2019 від 25.02.2019 з додатками та додатковою угодою (том 1 а.с. 26 - 31), рахунками на оплату (том 1 а.с. 32 - 34), актами здачі-прийняття робіт (том 1 а.с. 35 - 40), податковими накладними (том 1 а.с. 41 - 46), платіжними дорученнями (том 1 а.с. 47 - 55).
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться планом санації (том 1 а.с. 96 - 113), ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2020 у справі № 904/3325/20 (том 1 а.с. 113 - 123).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 3 970 693,29 грн. слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення з відповідача пені у розмірі 300 221,10 грн., 3% річних у розмірі 114 270,53 грн. та інфляційної складової у розмірі 112 217,94 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 36 472,70 грн., 3% річних у розмірі 156,05 грн. та інфляційної складової у розмірі 152,67 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.
При цьому, на підставі ч. 9 ст. 129 та ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, частина судових витрат, пропорційна розміру вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 3 970 693,29 грн., покладається на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі № 904/3827/20 у частині вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 3 970 693,29 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (місце реєстрації: 49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3; ідентифікаційний код: 05393056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім сервіс" (ідентифікаційний код: 38781431; місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 68-Б, літ. А) пеню у розмірі 300 221,10 грн., 3% річних у розмірі 114 270,53 грн., інфляційну складову у розмірі 112 217,94 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 67 461,07 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 36 472,70 грн., 3% річних у розмірі 156,05 грн. та інфляційної складової у розмірі 152,67 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 01.02.2021.
Суддя М.О. Ніколенко