вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5815/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Тетерятник А.М. розглянув спір
За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до Фізичної особи Мамон Анастасії Ігорівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у сумі 16 835,25 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення 16 242,40 грн., що складають заборгованість за кредитом відповідно до договору № б/н від 08.01.2019; 581,66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 11,19 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує свого обов'язку щодо повернення кредиту та інших платежів, передбачених умовами договору.
У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористались своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою від 27.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 23.12.2020.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений телефонограмою від 21.12.2020.
Ухвалою суду від 23.12.2020 розгляд справи відкладався до 26.01.2021.
З метою повідомлення відповідача про відкладення розгляду справи, на адресу останньої, вказаною в інформації Виконавчого комітету Криворізької міської ради, відсилалась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020.
Станом на 26.01.2021 відправлення не вручено під час доставки 25.01.2021, що підтверджується витягом з офіційного сайту АТ «Укрпошта».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду, що є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.
За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на викладене, а також враховуючи запроваджені на території України заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань та в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання кредитного договору, погоджений кредитний ліміт, строк користування кредитом, графік погашення кредиту, наявність прострочень.
08.01.2019 року Фізична особа-підприємець Мамон Анастасія Ігорівна (далі - відповідач, клієнт) підписала заяву про надання Кредиту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_1 на умовах, які зазначені в заяві (далі-Заява, а.с.18).
Відповідно до цієї заяви Відповідач приєднався до Умов та правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПриватБанк", разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.
Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі - Ліміт) на поточний рахунок (далі - Кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.
30.09.2019 відповідачем припинено господарську діяльність, про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк.. спр. 54-56).
Частиною 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до статтей 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення із реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до п.3.2.6.1.4. Договору, Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на утримання "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» (далі - Заявка) в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір.
Клієнт банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.
Згідно п.3.2.6.1.5. Договору, Ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.
3.2.6.1.7. Договору, сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п.3.2.6.1.6. цього Договору.
Відповідно до п. 3.2.6.3.1. Договору, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта.
Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.).
Пунктом 3.2.6.3.5. визначено, розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розахунку процентів не включається.
Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця.
Проценти, що несплачеиі в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно п. 3.2.6.2.3.10).
Відповідно до п.3.2.6.3.8. Договору, Погашення Кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі надавши Кредитний ліміт в розмірі 25 000,00 грн., що підтверджується довідкою (а.с.26) та випискою по рахунку (а.с. 29-41).
Як зазначає Позивач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань Відповідач отримані кредитні кошти в повному обсязі та своєчасно не повернув, відсотки за їх користування не сплатив. Відповідно до розрахунку заборгованість Відповідача складається з 16242,40 грн. заборгованості за кредитом, 581.66 грн. - заборгованість за відсотками, 11.19 грн. - пеня .
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За приписами ст. 526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, що свідчать про отримання Відповідачем кредитних коштів, а також відсутність доказів погашення останнім суми основного боргу, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 16242,40 грн. грн.
Стосовно вимог щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Аналізуючи зазначені приписи чинного законодавства, слід дійти висновку, що у разі укладення кредитного договору плата за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договором (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як свідчать матеріали справи, в заяві Відповідача про відкриття поточного рахунку від 10.05.2018 року, процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена.
Крім того, у вищезгаданій заяві відсутні умови про сплату пені банку.
Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення відсотків за користування кредитом та пені, у тому числі їх розміру і порядок нарахування, Позивач посилався на Умови та Правила надання банківських послуг, які надав до суду (а.с.19-25), і які за його доводами були розміщеними на сайті://privatbank.ua/terms/ на час підписання Відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку та є невід'ємною частину спірного договору.
Суд вважає, що матеріали справи не містять належного підтвердження, що саме до поданої позивачем редакції "Умов та Правил надання банківських послуг" приєднався Відповідач та погодився на умови, які вони містять. При цьому, роздруківка із сайту позивача не приймається судом у якості належного доказу, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити, і вносила відповідні зміни в Умови.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про погодження сторонами в письмовій формі ціни договору, яка встановлена у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальності (штрафу, пені), в зв'язку із чим, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для стягнення 581, 66 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 11, 19 грн. - пені.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 16242.40 грн
Підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом та в частині стягнення пені, господарський суд не вбачає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 51,52, 525, 526, 598-609, 626, 638, 1048, 1054 ЦК України та статтей 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування у сумі 16835,25 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 16242.40 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2027,80 грн., про що видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В решті заявлених вимог - відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 01.02.2021
Суддя І.Ф. Мельниченко