Україна
28 квітня 2010 р. справа № 2а-6544/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Могілевському А.А.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: Лазуткіна О.Ю. (дов. №413 від 09.03.2010р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву ОСОБА_1
до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Краматорськ
про зобов'язання закрити інвентаризаційну справу на жилий будинок
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Краматорська (надалі - відповідач, БТІ м. Краматорськ) про зобов'язання відповідача закрити інвентаризаційну справу на житловий будинок АДРЕСА_1.
Позов мотивовано тим, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 є - зруйнованим, на місці якого виникла несанкціоноване сміттєзвалище, внаслідок відсутності власників або користувачів зазначеного домоволодіння.
До судового засідання від 08.04.2010р. позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить зобов'язати відповідача закрити розділ реєстру прав та реєстраційну справу на знищений будинок АДРЕСА_1.
У судовому засіданні від 08.04.2010р. оголошувалась перерва до 28.04.2010р., на підставі ч.2 ст. 150 КАС України.
У судовому засіданні від 28.04.2010р. позивач позовну заяву, із врахуванням уточнення позовних вимог, підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні від 28.04.2010р. проти задоволення адміністративного позову, із врахуванням уточнення позовних вимог, не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-
Згідно акту обстеження земельної ділянки, розташованої на території комітету мікрорайону №6 АДРЕСА_1 встановлено, що: власник зазначеного будинку - ОСОБА_4 помер в ІНФОРМАЦІЯ_1 році (24.12.1996р. згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1); домоволодіння на земельній ділянці відсутнє, будинок та надвірні прибудови розібрані; земельна ділянка знаходиться у запущеному стані.
Відповідно до Генерального плану (схеми) будинок АДРЕСА_1 межує із АДРЕСА_2, в якому мешкає ОСОБА_1
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до Краматорської міської ради щодо оформлення документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_1.
Листом від 20.03.2008р. ОСОБА_1 повідомлено про можливість надання зазначеної земельної ділянки у користування тільки після погашення інвентаризаційної справи на жилий будинок.
Згідно Листа БТІ м. Краматорськ, відповідач не має достатніх підстав для закриття розділу реєстру прав та реєстраційної справи.
Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту першому статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002, № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 встановлено, що до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав та формування Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, бюро технічної інвентаризації здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
У відповідності з пунктом 1 частини першої ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до БТІ м. Краматорськ належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно статті 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Позивач обґрунтовує потрібність у закритті розділу реєстру прав та реєстраційної справи на знищений АДРЕСА_1 порушенням права позивача на здійснення права власності АДРЕСА_2, оскільки на місці зруйнованого домоволодіння виникла несанкціонована свавілля.
На підставі наведеного, позивач вважає, що відмовою відповідача закрити розділ реєстру прав та реєстраційну справу на знищений АДРЕСА_1 порушуються її права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Пунктами 4, 11 частини першої ст. 346 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності припиняється у разі: знищення майна; припинення юридичної особи чи смерті власника.
Відповідно до ст. 349 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Згідно частини другої ст. 20 Закону України, від 01.07.2004, № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення державного реєстратора у разі:
1) знищення об'єкта нерухомого майна;
2) поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна.
У відповідності до п. 4.2 Наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002, № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 встановлено, що розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення реєстратора прав у разі:
а) знищення нерухомого майна за заявою власника майна;
до заяви додаються: матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна; правовстановлювальні документи (у разі наявності) на знищене майно, які підлягають анулюванню у порядку, установленому цим Положенням;
б) поділу або об'єднання нерухомого майна.
Закриті реєстраційні справи зберігаються в архіві БТІ в установленому чинним законодавством України порядку.
Як вбачається із матеріалів справи жилий АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 не перейшов у чию-небудь власність.
Згідно заяви від 09.10.2009р. ОСОБА_5, яка є донькою ОСОБА_4, спадкоємець останнього фактично не прийняв зазначений будинок у власність.
Таким чином, АДРЕСА_1 не має власників.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, розташованої на території комітету мікрорайону №6 АДРЕСА_1, на свавіллі, що розташоване на місці зруйнованого домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, під впливом спеки відбуваються випари, що спричиняє поширенню інфекцій та недугів.
Зазначений акт підписаний депутатом міської ради та секретарем комітету мікрорайону №6.
Враховуючи викладене суд вбачає можливим застосування положення частини другої ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо будинку АДРЕСА_1.
На підставі наведеного, суд вважає вбачає наявність достатніх підстав для задоволення позову.
Частиною 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Краматорськ задовольнити повністю.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» м. Краматорськ закрити розділ реєстру прав та реєстраційну справу на знищений будинок АДРЕСА_1.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 28 квітня 2010 року, повний текст виготовлено 29 квітня 2010р.
5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Буряк І. В.