Україна
29 квітня 2010 р. справа № 2а-8597/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Могілевському А.А.
за участю представників сторін:
позивача: Дорохової О.В. (дов. від 01.04.2010р.)
відповідача: Гринчука Є.І. (директор)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька
до Комунального підприємства «Тварини в місті»
про стягнення боргу по податку на прибуток підприємств
Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м.Донецька (надалі - позивач, ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Комунального підприємства «Тварини в місті» (надалі - відповідач, КП «Тварини в місті») про стягнення боргу по податку на прибуток підприємств в сумі 79 962,00 грн.
Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з податку на прибуток, який підлягає примусовому стягненню.
В судовому засіданні від 29.04.2010р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні від 29.04.2010р. надав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-
Відповідачем подані до ДПІ у Будьонівському районі м.Донецька декларації з податку на прибуток підприємства:
- за 3 квартали 2009р., якою визначено суму податку до сплати у розмірі 62 092,00 грн.;
- за 2009 рік, якою визначено суму податку до сплати у розмірі 17 870,00 грн.
Позивач посилається на несплату самостійно узгодженого зобов'язання за зазначеними податковими деклараціями.
Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.
До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.
Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно абз. першому п.5.1. ст 5. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 вказаного Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 ст. зазначеного Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Відповідно п. п. 3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» передбачено, що податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Сальдо розрахунків платника податків з бюджетом за податком, збором (обов'язковим платежем) розраховується у картках особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків, зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 12.05.94 року N 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.1994 р. за N 114/323, а з 13.08.2005 р. відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123.
Згідно зворотного боку облікової картки по відповідачу (платіж податок на прибуток приватних підприємств), станом на 29.04.2010р., КП «Тварини в місті» має недоїмку по податку на прибуток у розмірі 79 962,00 грн. (копія зазначеного документа наявна у матеріалах справи).
Таким чином, КП «Тварини в місті» має недоїмку по податку на прибуток у розмірі 79 962,00 грн.,що виникла внаслідок несплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання за вказаними податковими деклараціями та підлягає примусовому стягненню.
Відповідно до ч.3 ст.112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву Комунального підприємства «Тварини в місті» про визнання позовних вимог Державної податкової інспекції Будьонівському районі м.Донецька прийняти.
2. Позов Державної податкової інспекції Будьонівському районі м.Донецька до Комунального підприємства «Тварини в місті» задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Тварини в місті» (ЄДРПОУ 36511964; 83058, м.Донецьк, вул. Краснооктябрьська, буд.10) суму боргу з податку на прибуток підприємств в розмірі 79 962 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок на рахунок №33216861700003, отримувач: місцевий бюджет Будьонівського району м. Донецька, МФО 834016, ОКПО 34686940, банк ГУДКУ в Донецькій області, код платежу: 11020201.
3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 29 квітня 2010 року, повний текст виготовлено 30 квітня 2010 року.
5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Буряк І. В.