Справа №:755/1758/21
Провадження №: 1-кс/755/544/21
"01" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202110004000241 від 26.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
В провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, а саме на: сумку чорного кольору, марки «Карлсберг»; моторний блок від блендера марки «Мірта», викрутку марки «Імпакте», срібний ланцюжок, два медичних шприця та дві пігулки білого кольору в блістері, що мають значення речових доказів по даному кримінальному провадженню, які було 27.01.2021 вилучено, в присутності двох понятих, при проведенні невідкладного обшуку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену судимість у встановлений законом строк, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, і знову повторно вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин:
Так, ОСОБА_4 26.01.2021 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, перебував в житловому будинку АДРЕСА_1 , де обрав об'єктом свого злочинного посягання майно, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_2 , вхідні двері якої були не замкнуті.
Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу, незаконно проник через не замкнуті двері до квартири АДРЕСА_3 з метою протиправного збагачення за рахунок чужого майна.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 обшукав приміщення квартири та заготував цінні речі, які мав на меті викрасти, у вигляді сумки чорного кольору, марки «Карлсберг» вартістю 200 гривень, моторний блок від блендера марки «Мірта» з урахуванням зносу вартістю 600 гривень, викрутку марки «Імпакте» вартістю 200 гривень, пачку крупи пшенична марки «Розумний вибір» вартістю 20 гривень, пакет з горохом вартістю 20 гривень, пакет з кашею «НУТ» вартістю 50 гривень та срібний ланцюжок вартістю 1000 гривень, що належить ОСОБА_5 , однак виконавши всі дії, які ОСОБА_4 вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, не зміг з причин, що не залежали від їх волі, оскільки із заготовленим майном, яке мав на меті викрасти, заснув в приміщенні квартири та в подальшому був викритий потерпілим.
В результаті своїх злочинних дій, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_4 намагався спричинити потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 2090 гривень.
У подальшому, відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчим СОГ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві, 27.01.2021, в присутності двох запрошених понятих, було проведено обшук, а саме квартири АДРЕСА_3 , під час якого були виявлені та у подальшому вилучені наступні речі: сумка чорного кольору, марки «Карлсберг»; моторний блок від блендера марки «Мірта», викрутка марки «Імпакте», пачка крупи пшенична марки «Розумний вибір», пакет з горохом вартістю 20 гривень, пакет з кашею «НУТ», срібний ланцюжок, два медичних шприци та дві пігулки білого кольору в блістері, 3 сліди папілярних узорів.
27.01.2021 вилучені предмети було визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.
Слідчий Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 в судовому засіданні не з'явився. Проте ним подано заяву про розгляд поданого ним клопотання без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити з підстав викладених у ньому.
В судове засідання з розгляду клопотання прокурор у кримінальному провадженні та власник майна не з'явились.
В свою чергу, ураховуючи норми ст.ст. 22, 26, 172 КПК України, слідчий суддя, з огляду на фактичні обставини на доводи наведені автором звернення у цьому з даного питання, визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі власника майна, слідчого та прокурора.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом, згідно постанови від 23.07.2020 року.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, в судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Тож, слідчий суддя погоджується з доводами викладеними у клопотанні про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню в частині накладенні арешту та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202110004000241 від 26.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на сумку чорного кольору, марки «Карлсберг»; моторний блок від блендера марки «Мірта», викрутку марки «Імпакте», срібний ланцюжок, два медичних шприца та дві пігулки білого кольору в блістері, що мають значення речових доказів по даному кримінальному провадженню, які було 27.01.2021 вилучено, в присутності двох понятих, при проведенні невідкладного обшуку, з забороною використання, розпорядження, відчуження вказаного майна.
В силу ст.175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 та слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: