Україна
27 квітня 2010 р. справа № 2а-5556/10/0570
11 год. 45 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк
зал судового засідання № 6
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко О. М. при секретарі судового засідання Лазник І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу за позовом: Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя
до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції м. Маріуполь
про зобов'язання державного виконавця вчинити виконавчі дії стосовно виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2008 року по справі № 2а-15522/08 та стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 суму боргу згідно виконавчого листа.
За участю представників сторін:
від позивача: Леонідова Н.В. -за довір.
від відповідача :
Позивач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про зобов'язання державного виконавця вчинити виконавчі дії стосовно виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2008 року по справі № 2а-15522/08 та стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 суму боргу згідно виконавчого листа.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконанні Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист від 2604.12.2008 року про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 196 грн., але до теперішнього часу борг не стягнуто. Тому просив зобов'язати державного виконавця вчинити виконавчі дії стосовно виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2008 року по справі № 2а-15522/08 та стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 суму боргу згідно виконавчого листа.
Позивач позовні вимоги підтримав та 14.04.2010 року надав до судового засідання заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив скасувати постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувача від 12.10.2009 року та зобов'язати державного виконавця вчинити виконавчі дії стосовно виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2008 року по справі № 2а-15522/08 та стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму боргу згідно виконавчого листа.
Відповідача до судового засідання не з'явився, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутністю йог представника.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Позивачем 29.01.2009 року направлено на виконання Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції м. Маріуполь виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-15522/08, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 04.12.2008 року про стягнення заборгованості з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 у сумі 196 грн.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 24 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Постановою від 09.02.2009 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, щодо стягнення заборгованості за зазначеним документом.
У відповідності до вимог частини 2 статті 25 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, встановлено ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”.
У відповідності до ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.
17.02.2009 року державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у зв'язку з невиконанням ним у добровільному порядку рішення суду.
Державним виконавцем направлялись запити до обліково-реєстраційних установ міста: БТІ та МРЕВ для встановлення належного боржнику рухомого та нерухомого майна, однак згідно отриманих відповідей зареєстроване майно не значиться.
Державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника, та зроблено висновок щодо відсутності його за зазначеним місцем проживання.
Відповідач доказів направлення запиту до адресно-довідкового бюро, щодо відомостей про фактичне місце проживання боржника до суду не надав.
12.10.2009 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції м. Маріуполь винесено Постанову про повернення виконавчого документа.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і обов'язкові для виконання на всій території України. Частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, обов'язкові для виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, з урахуванням того, що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа від 04.12.2008 року про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 196 грн. вжито не всі заходи щодо своєчасного його виконання, та на теперішній час заборгованість боржником не сплачена, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2-15, 17-18, 45-46, 47-51, 56-59, 69-72, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя
до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції м. Маріуполь про скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувача від 12.10.2009 року та зобов'язання державного виконавця вчинити виконавчі дії стосовно виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2008 року по справі № 2а-15522/08 та стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 суму боргу згідно виконавчого листа -задовольнити.
Скасувати постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції м. Маріуполь від 12.10.2009 року про повернення виконавчого документу.
Зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції м. Маріуполь вчинити виконавчі дії стосовно виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16.10.2008 року по справі № 2а-15522/08 та стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 суму боргу згідно виконавчого листа.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 27 квітня 2010 року в присутності представника позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Кониченко О.М.