Україна
21 квітня 2010 р. справа № 2а-1053/10/0570
17 год. 40 хв. вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк
зал судового засідання № 6
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кониченко О. М. при секретарі судового засідання Лазник І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 м. Краматорськ
до Головного державного лікаря м. Краматорська
про скасування постанови Головного санітарного лікаря про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення законодавства № 379 від 23.12.2009 року.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довір.
від відповідача : Жолудь Н.П. - за довір.
Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа підприємець - ОСОБА_1 м. Краматорськ звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного санітарно-епідеміологічної служби України в особі Краматорської міської санітарно-епідеміологічної станції м. Краматорськ про скасування постанови Головного санітарного лікаря про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення законодавства № 379 від 23.12.2009 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем було винесено спірну Постанову № 379 від 23.12.2009 року про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, якою було постановлено: з 30.12.2009 року заборонити роботу складу «Секонд-Хенд», який належить позивачу.
У зв'язку з цим просив скасувати постанову Головного санітарного лікаря про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення законодавства № 379 від 23.12.2009 року.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
15.03.2010 року позивач уточнив позовні вимоги просив вважати відповідачем головного санітарного лікаря м. Краматорська Гончаренка В.І. Судом здійснена заміна на належного відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову зазначивши що до головного санітарного лікаря надходили чисельні скарги юридичної особи, громадян -працівників підприємства «Метмаш», які звертались за медичної допомогою до медичних закладів, звернення державних органів та місцевого самоврядування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
Позивач, ОСОБА_1 орендував відповідно до договорів № 26, 27 від 19.12.2005 року у ЗАТ «Тіраж -51»нежитлові приміщення (бокс-гараж, приміщення у споруді їдальні) за адресою м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10, у якості складу оптової торгівлі товарів «Секонд-Хенд». Крім того, адміністративно - виробнича будівля, заправочна станція та підвал за зазначеною адресою належить ОСОБА_3.
03.06.2002 року позивачу наданий висновок № 72 Краматорської санітарно - епідеміологічної станції на дозвіл роботи складу-магазину товарів та взуття, які були у вживанні.
Відповідачем неодноразово проводились перевірки дотримання санітарного законодавства позивачем, однак ніяких порушень виявлено не було (на підтвердження цього до матеріалів справи додано акти від 30.05.2009 року, 09.11.2009 року).
16.12.2009 року посадовою особою Краматорської санітарно-епідеміологічної служби Жолудь Н.Б. здійснена перевірки позивача, по завданню головного лікаря, крім того, вищезазначеною посадовою особою та завідуючою Голдеєвою І.А. проведено обстеження та перевірку санітарної зони від ЗАТ «НКМЗ»до складу позивача.
23.12.2009 року відповідачем була прийнята Постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 379 від 23.12.2009 року. Згідно даної постанови вбачається, що Головний санітарний лікар м. Краматорська розглянувши акт обстеження приміщення від 16.12.2009 року складу оптової торгівлі «Секонд-Хенд»ПП ОСОБА_1, встановив багаточисленні скарги на розміщення зазначеного складу у санітарно - захисній зоні ЗАТ «НКМЗ»., що є порушенням п. 5 «ГСанПИН № 173 від 19.06.2009 року та на підставі статті 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, постановив заборонити з 30.12.2009 року експлуатацію складу оптової торгівлі «Секонд-Хенд»ПП ОСОБА_1 по вул. Орджонікідзе, 10. Оскаржувана Постанова отримана позивачем 28.12.2009 року.
24.12.2009 року відповідачем на адресу директора ЗАТ «Тираж-51» Бандеса В.Г. направлено листа № 4132/032 від 24.12.2009 року з вимогою припинити з позивачем договірні відносини, щодо оренди приміщень по вул. Орджонікідзе, 10.
Вищезазначені договори були розірвані з орендодавцем та позивач припинив діяльність складу.
Позивач в ході розгляду справи зауважив, що у зазначеній Постанові, допущена помилка, а саме є посилання на п. 5 ГСанПИН № 173 від 19.06.2009 року, але як встановлено судом нормативного документа з такою датою не існує, відповідачем допущена помилка, оскільки відповідно до пояснень представника відповідача зазначеним актом є Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.1996 року.
У тексті Постанови йдеться про багаточисленні скарги на розміщення складу у санітарно-епідеміологічній зоні ЗАТ «НКМЗ»(що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами), що є порушенням «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів № 173 від 19.06.1996 року та підставою для заборони експлуатації складу.
Відповідно до п. «л»ст. 41 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»головним державним санітарним лікарям надаються повноваження застосовування передбачених цим Законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства.
Так, Головний державний санітарний лікар відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»має повноваження застосувати заходи обмеження, тимчасової заборони чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.
Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», санітарні норми - обов'язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.
Відповідно до Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України № 67 від 14.04.1995 року, обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення або зупинення проводяться на підставі постанов про застосування адміністративно-запобіжних заходів, що виносяться відповідно до компетенції головного державного санітарного лікаря
Інструкція про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення) встановлює порядок застосування Головним державним санітарним лікарем адміністративно-запобіжних заходів щодо припинення порушення санітарного законодавства. До адміністративно-запобіжних заходів, порядок застосування яких регулюється цією Інструкцією, відносяться: обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення.
Відповідно до п. 2.6. зазначеної Інструкції, заборона - це адміністративно-запобіжний захід, що встановлюється посадовою особою держсанепідслужби безстроково, щодо: використання та реалізації продуктів, якщо це здійснюється при відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо вони (хімічні речовини, продукти харчування, технологічне устаткування, будівельні матеріали, біологічні засоби, товари народного споживання та джерела іонізуючих випромінювань) визнані шкідливими для здоров'я людей; викидів речовин за умови порушення санітарних норм, якщо ні за яких умов у конкретному випадку усунення порушень санітарних норм неможливе.
Стаття 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»встановлює, що шкідливий вплив на здоров'я людини - вплив факторів середовища життєдіяльності, що створює загрозу здоров'ю, життю або працездатності людини чи здоров'ю майбутніх поколінь.
Як вбачається із матеріалів справи позивач здійснював схорон та оптову реалізацію товарів «секунд хенд».
Стаття 16 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем України. У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
До товарів, продукції, сировини, що імпортуються в Україну, застосовуються вимоги щодо їх безпеки для здоров'я і життя людини, а також до процедур контролю, експертиз, надання дозволів, встановлення санітарно-епідеміологічних нормативів, регламентів аналогічно тим вимогам, що застосовуються до відповідних товарів, продукції, сировини, які вироблені в Україні.
Представником позивача надані документи що підтверджують легітимне придбання зазначених товарів, їх санітарну обробку. Відповідачем не надано суду доказів того що зазначені товари визнані шкідливими для здоров'я людей або що здійснюються викиди будь -яких речовин.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд зазначає, що розміщення та оптовий продаж товарів «секунд - хенд» позивачем за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10 не відповідає приписам санітарного законодавства України.
Як вбачається із матеріалів справи склад позивача розміщений у санітарно -захисній зоні ЗАТ «НКМЗ».
Згідно п. 5.12 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів №173 від 19.06.2009 року, у санітарно-захисній зоні допускається розташовувати:
- пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), будівлі управлінь, конструкторських бюро, учбових закладів, виробничо-технічні училища без гуртожитків, магазини, підприємства громадського харчування, поліклініки, науково-дослідні лабораторії, пов'язані з обслуговуванням даного та прилеглих підприємств;
- приміщення для чергового аварійного персоналу та добової охорони підприємств за встановленим списочним складом, стоянки для громадського та індивідуального транспорту, місцеві та транзитні комунікації, ЛЕП, електростанції, нафто і газопроводи, свердловини для технічного водопостачання, водоохолоджуючі споруди, споруди для підготовки технічної води, каналізаційні насосні станції, споруди оборотного водопостачання, розсадники рослин для озеленення підприємств та санітарно-захисної зони.
Позивачем експлуатується склад, який можна віднести до громадського складу. Однак зазначений категорія складу є виключенням із цих правил. Позивачем не надано доказів того, що його діяльність пов»язана з обслуговуванням ЗАТ «НКМЗ»та його прилеглих підприємств.
З огляду на викладене суд вважає що позивач не має права здійснювати діяльність щодо розміщення та оптового продажу товарів «секунд - хенд» за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10.
Суд зазначає, що відповідачем при здійсненні своїх владних повноважень у спірній ситуації не вірно реалізовані свої права.
Так, відповідач у відповідності до п. 2.4 Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України № 67 від 14.04.1995 року, відповідач повинен був застосувати адміністративно-запобіжний заході припинення. Припинення - це безстрокова заборона, яка встановлюється посадовою особою держсанепідслужби, щодо: діяльності підприємств, виконання технологічних операцій або користування транспортом, якщо вони не відповідають вимогам санітарних норм і ні за яких умов у цьому конкретному випадку усунення порушень санітарних норм неможливе.
Тому суд вважає застосування до позивача адміністративно-запобіжного заходу в вигляді заборони необґрунтованим і тому позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 43 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», постанови, розпорядження, приписи, висновки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби у місячний термін можуть бути оскаржені до головного державного санітарного лікаря України - до Кабінету Міністрів України або до суду. Позивачем дотриманий зазначений строк
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.1996 року, Інструкцією про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 67 від 14.04.1995 року, ст. ст. 2-15, 17-18, 45-46, 47-51, 56-59, 69-72, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 м. Краматорськ до Головного державного лікаря м. Краматорська про скасування постанови Головного санітарного лікаря про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення законодавства № 379 від 23.12.2009 року -задовольнити.
Скасувати постанову Головного санітарного лікаря про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення законодавства № 379 від 23.12.2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 м. Краматорськ АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частину постанови в присутності представника позивача та відповідача.
Повний текст постанови виготовлений 26.04.2010 р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Кониченко О.М.