Справа № 2-1013/10
19 травня 2010 р. Алуштинський міський суд АР Крим
в складі
головуючого судді Скісова Є.М.
при секретарі Малой Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.02.2004 року уклала шлюб з відповідачем, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З липня 2008 року разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Шлюбне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння та почуття любові, відповідач захоплювався азартними іграми, програвав гроші, зловживав алкогольними напоями. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем неможливе, дитина мешкає з нею, спору стосовно спільного майна немає. Просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Відповідач в суді не заперечував проти розірвання шлюбу.
Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 07 лютого 2004 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про одруження НОМЕР_1, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 7 лютого 2004 року (а.с. 4).
Від спільного шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_2, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 28 липня 2004 року (а.с. 5).
З липня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією родиною не проживають, спільне господарство не ведуть через відсутність взаєморозуміння та почуття любові, відповідач захоплювався азартними іграми, програвав гроші, зловживав алкогольними напоями. Примирення вважають неможливим.
Спору стосовно спільного майна та місця проживання дитини немає.
Згідно ст.112 ч.2 Сімейного Кодексу суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам однієї з них.
Суд дійшов висновку про те, що формальне збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін.
Керуючись статтями 110-112 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 07 лютого 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 10, - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 витрати на користь держави в розмірі 17 гривень 00 копійок, ОСОБА_1 звільнити від стягнення витрат.
Сина сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішення може бути оскаржене в порядку ст.294 ЦПК України.
Суддя: