Справа № 132/3413/16-к
Провадження №1-кп/132/74/21
Вирок
Іменем України
18 січня 2021 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020160000723 від 17.11.2016 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, востаннє 12.11.2015 року Вінницьким районним судом Вінницької області по ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
Прокурора Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 ,
Обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , діючи свідомо та умисно, в порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 01.09.1999 року, перебуваючи у себе в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з метою надання можливості для незаконного вживання наркотичних засобів протягом серпня - вересня 2016 року, безоплатно дозволив своїм знайомим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 використовувати балкон та приміщення своєї житлової квартири для незаконного вживання ними наркотичного засобу канабісу, шляхом його паління через саморобний пристрій для вживання, на якому відповідно до висновку експерта № 1342 від 19.10.2016 року, міститься особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, масою (у перерахунку на висушену речовину) 0,327 г.
ОСОБА_6 на початку серпня 2016 року, в обідній час, безоплатно надав приміщення балкону своєї житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , для незаконного вживання наркотичного засобу -канабісу, шляхом його паління своєму знайомому ОСОБА_7 .
Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 наприкінці серпня 2016 року, в обідній час, безоплатно надав приміщення балкону своєї житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , для вживання наркотичного засобу - канабіс, шляхом паління ОСОБА_7 .
Крім цього, 01.09.2016 року, в обідній час, ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні наміри, знову безоплатно надав приміщення балкону своєї житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , для незаконного вживання наркотичного засобу - канабіс, шляхом паління ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
Прокурор по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 317 КК України, відносно ОСОБА_10 .
Враховуючи думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_10 , свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, дослідити долучені до матеріалів кримінального провадження письмові докази та документи, що характеризують обвинуваченого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєному визнав частково. Суду показав, що протягом серпня - вересня 2016 року, приблизно 1-2 рази на тиждень він зустрічався зі своїми знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , де він тимчасово наймав житло у свого дядька ОСОБА_11 . Під час зустрічей він із своїми знайомими переважно вживали спиртні напої. Коли виходили на балкон курити звичайні цигарки, то він знайшов згорток у якому була конопля та яку він разом із своїми знайомими курили за допомогою саморобного пристрою, який підготували для куріння. В серпні місяці 2016 року вони вживали тільки спиртне, а у вересні курили коноплю. На початку вересня 2016 року за місцем його проживання працівниками поліції з його дозволу було проведено огляд місця події під час якого виявлено та вилучено обрізані пластикові пляшки та паперові згортки з коноплею. За зберігання наркотичних засобів він був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді сплати штрафу в дохід держави, який заплатив. Дозволу на вживання наркотичного засобу в приміщенні житлової квартири та балкону за адресою: АДРЕСА_1 він не надавав, тому вину визнає частково.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому визнає частково, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, зокрема, у показаннях свідків.
Так, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_3 вони знайомі з дитинства. Приблизно в кінці літа 2016 року він зайшов в гості до ОСОБА_3 , де також був ОСОБА_7 , з якими вживали спиртні напої та курили цигарки. Потім ОСОБА_3 знайшов на підвіконнику балкону якесь зілля, яке вони захотіли покурити. Після цього зробили пристрій для куріння з двох пластикових пляшок. Курили коноплю він, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , після чого знову вживали спиртне. В квартирі ОСОБА_3 він був один раз. Приблизно на початку вересня 2016 року, коли він залишився ночувати у ОСОБА_3 , то приїхали працівники поліції, які в квартирі проводи обшук, в ході якого виявили та вилучили саморобний пристрій для куріння та коноплю. ОСОБА_3 не заставляв його курити. Хто був власником квартири на той час йому відомо не було. З собою він приніс лише дві пляшки горілки і закуску.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що приблизно в серпні 2016 року він декілька разів заходив до ОСОБА_3 в гості, де вони вживали спиртні напої. Так, в кінці серпня 2016 року у вечірній час він зайшов до ОСОБА_3 , де разом вживали спиртні напої. Коли виходили на балкон курити цигарки, то знайшли згорток з речовиною зелено-коричневого кольору схожою на коноплю. Після цього він зробив пристрій для куріння «бульбулятор», і вони з ОСОБА_3 зробили по пару затяжок. Коли він був у ОСОБА_3 іншого разу, то прийшов ОСОБА_8 , з яким вони розпили пів пляшки горілки після чого також виходили на балкон та курили як звичайні цигарки так і коноплю, а після цього знову вживали спиртне. Згодом він пішов додому, а в квартирі залишились ОСОБА_3 і ОСОБА_8 . Наступного дня, коли він знову прийшов до ОСОБА_3 додому, то у нього були працівники поліції, які шукали наркотичні засоби. Дозволу покурити коноплю в ОСОБА_3 не просили. В основному в квартиру ОСОБА_11 , де тимчасово проживав ОСОБА_3 , вони заходили випити спиртного. ОСОБА_3 говорив, що йому не відомо де, взявся на балконі згорток з наркотичною речовиною. Приходив до ОСОБА_3 з метою пограти в карти, випити спиртного. Раніше він уже вживав наркотичні засоби.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що з серпня по вересень 2016 року вона перебувала в Італії, де проходила лікування. ОСОБА_3 залишився в Україні. В кінці грудня вони стали проживати разом. Він виправився і проживає нормально. З ОСОБА_3 вони перебувають в шлюбі. Коли вона повернулась з Італії, то вони разом не проживали, а почали проживати спільно з грудня 2016 року.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що станом на вересень 2016 року він працював на посаді старшого о/у по боротьбі з наркотиками Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області. На початку вересня 2016 року він в складі слідчо-оперативної групи виїзджав за адресою АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_3 разом із своїм дядьком, оскільки від сусідів постійно надходили скарги на їх поведінку. Коли вони приїхали на місце виклику, то в квартирі знаходився ОСОБА_3 , який добровільно надав дозвіл на проведення огляду, в ході якого було виявлено саморобний пристрій для паління та згортки з речовиною рослинного походження схожою на коноплю. ОСОБА_3 пояснив, що дана речовина це канабіс, який він вживав особисто та дозволяв вживати іншим. Потім на місце події виїхав слідчий, який провів огляд та вилучив саморобний пристрій для паління та згортки з речовиною рослинного походження схожою на коноплю. Згодом було проведено дослідження вилученої речовини в результаті якого було встановлено, що дана речовина рослинного походження є наркотичним засобом - канабісом.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що станом на вересень 2016 року він працював на посаді слідчого Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області. На початку вересня 2016 року чергував в складі слідчо-оперативної групи та виїзджав на виклик за адресою АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_3 . Коли приїхав на місце виклику, то в квартирі знаходився ОСОБА_3 , який добровільно надав дозвіл на проведення огляду, в ході якого в присутності понятих було виявлено саморобний пристрій для паління та на балконі залишки речовини рослинного походження схожої на наркотичні засоби. ОСОБА_3 пояснив, що саморобний пристрій для паління та канабіс належать йому і що він дану наркотичну речовину вживає сам та надає вживати своїм знайомим. По даному кримінальному провадженню він проводив досудове розслідування в ході якого підозрюваному ОСОБА_3 було роз'яснено право на захист, однак останній від участі захисника відмовився. Будь-який тиск на підозрюваного ОСОБА_3 не чинився.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому визнав частково, його вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та документами наданими прокурором, зокрема:
-рапортом ст. о/у Калинівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_15 від 17.11.2016 року, адресованим начальнику Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області про виявлення кримінального правопорушення, відповідно до якого останній доповідає про те, що в ході проведення відпрацювання Вінницької області працівниками відділу кримінальної поліції Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , на протязі серпня-вересня 2016 року неодноразово надавав приміщення своєї квартири, яка розташована за вказаною адресою, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителям м. Калинівка, для вживання наркотичного засобу - канабісу;
-протоколом одночасного допиту осіб - свідка ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 від 08.12.2016 року, який було проведено в приміщенні Калинівського ВП, кабінету № 308, згідно якого свідки підтвердили той факт, що вони протягом серпня-вересня 2016 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_3 , на балконі через саморобний пристрій для вживання коноплі - «бульбулятор» шляхом куріння вживали коноплю. Дозвіл на вживання коноплі їм надав ОСОБА_3 ;
-протоколом огляду місця події від 02.09.2016 року складеного слідчим СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_14 , в присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , за участю ОСОБА_3 , спеціаліста ОСОБА_18 , о/у ВКП Калинівського ВП ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , відповідно до якого в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено три паперових згортки, частини фольги в кількості 6 штук та три обрізаних пластикових пляшки. Як пояснив ОСОБА_3 виявлена речовина рослинного походження належить йому, яку він зберігав для власного вживання без мети збуту та вживав шляхом паління за допомогою саморобного пристрою для паління наркотичних речовин із пластикової пляшки та фольги;
-фото таблицею до протоколу огляду місця події;
-поясненнями ОСОБА_3 від 02.09.2016 року, в яких він повідомив про те, що протягом серпня - вересня 2016 року за місцем свого проживання декілька разів надавав дозвіл ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для незаконного вживання наркотичних засобів на балконі квартири, які особисто ним підписані;
-заявою ОСОБА_3 від 02.09.2016 року, адресованою начальнику Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, про надання дозволу працівникам поліції оглянути його квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка була написана власноручно та добровільно без будь-якого фізичного та морального тиску на нього;
-ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 05.09.2016 року про надання дозволу на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_3 , та визнання правомірними дій слідчого під час проведення огляду за вказаною вище адресою;
-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 19.10.2016 року;
-постановою про закриття кримінального провадження від 22.10.2016 року, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12016020160000547 від 02.09.2016 року, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України;
-постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 09.11.2016 року відповідно до якої ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44 ч.1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді сплати штрафу в доход держави в сумі 425 грн.
Відповідно до ч.1 ст.89 КК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Оцінивши надані стороною обвинувачення докази з точки зору їх належності та допустимості, суд вважає, що вищеперераховані докази отримані у порядку, встановленому КПК України, мають відношення до даного кримінального провадження, а тому визнає їх допустимими.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про недопустимість доказів, зокрема: протоколу огляду місця події від 02.09.2016 року, оскільки його здобуто незаконним шляхом, звертаючи увагу на те, що право на обшук у слідчого було відсутнє. Фактично процесуальна дія - огляд почалася відразу, як працівники поліції зайшли до квартири ОСОБА_3 .
Однак, доводи захисника в цій частині спростовуються дослідженою в судовому засіданні заявою від 02.09.2016 року ОСОБА_3 про надання дозволу працівникам поліції на огляд його квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, огляд було проведено 02.09.2016 року в рамках розслідування кримінального провадження, відомості про яке було внесено до ЄРДР за №12016020160000547 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України. Після проведення огляду слідчим суддею Калинівського районного суду Вінницької області було винесено ухвалу на проведення обшуку та визнано правомірними дії слідчого в ході огляду житла ОСОБА_3 . В подальшому вказане кримінальне провадження було закрито та 09.11.2016 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.44 ч.1 КУпАП у виді сплати штрафу в доход держави, який останні сплатив. Після цього було зареєстровано нове кримінальне провадження №12016020160000723 за ст.317 ч.1 КК України.
Також захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 просить визнати недопустимими: копію постанови про закриття кримінального провадження № 12016020160000547 від 22.10.2016 року; копію постанови про визнання речових доказів від 19.10.2016 року по кримінальному провадженню № 12016020160000547; копію квитанції про отримання наркотичних засобів від 19.11.2016 року по кримінальному провадженню № 12016020160000547; вимогу про судимість на ОСОБА_3 по особовій справі №04/16 за підписом начальника Калинівського РВ КВІ УДПтС України, оскільки зазначені документи та копії були складені до внесення відомостей до ЄРДР даного кримінального провадження та без законних підстав вилучені слідчим з іншого кримінального провадження в зв'язку з відсутністю відповідного документа -постанови або протоколу слідчого.
Однак, таке твердження захисника суд вважає необґрунтованим, оскільки вищевказані докази були долучені до матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 по ст.317 ч.1 КК України в порядку та у спосіб, передбачений ст.93 КПК України.
Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 просить визнати недопустимим доказом протокол одночасного допиту осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 08.12.2016 року з тих підстав, що жоден з них не надав об'єктивних, конкретних доказів і неоспорюваних показань про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст.317 КК України.
Доводи захисника в цій частині є надуманими, оскільки протокол одночасного допиту як доказ отриманий у передбаченому ст.224 КПК України порядку під час досудового слідства, в ході якого, в сукупності з іншими доказами ґрунтувалася підозра, а в подальшому і обвинувачення ОСОБА_3 .
Також захисник просить визнати недопустимими доказами пояснення свідків - о/у ОСОБА_13 та слідчого ОСОБА_14 , надані ними в судовому засіданні 04.06.2019 року, з тих підстав, що їх пояснення, в порушення норм ст.290 КПК України, не були відкриті стороні захисту.
Однак такі твердження захисника суд оцінює критично, оскільки вищевказані свідки були допитані в судовому засіданні за клопотанням прокурора з урахуванням думки інших учасників судового провадження та в порядку, передбаченому ст.352 КПК України.
Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 в клопотанні посилається на те, що ОСОБА_3 не було забезпечено право на захист.
Проте доводи захисника в цій частині спростовуються тим, що від участі захисника ОСОБА_3 під час досудового розслідування відмовився, про що свідчить протокол роз'яснення йому права на захист від 28.11.2016 року.
В зв'язку з цим посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_5 в судовому засіданні про недопустимість доказів наданих прокурором у зв'язку з порушенням норм кримінального процесуального закону під час їх збирання, суд розцінює як лінію його захисту з метою вигородити свого підзахисного від покарання за вчинене ним умисне кримінальне правопорушення.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення за обставин, встановлених у вироку, доведена. При цьому суд вважає, що скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, яке полягає у наданні приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, які є взаємопов'язаними, повністю узгоджуються між собою та в своїй сукупності є достатніми для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 та прийняття відповідного процесуального рішення. З огляду на це, показання обвинуваченого, дані в судовому засіданні, в яких він частково визнає свою вину з приводу того, що ним не надавалось приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, суд вважає повністю спростованими та розцінює їх як спосіб його захисту з метою уникнути відповідальності за скоєний ним умисний злочин.
Під наданням приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти забезпечення можливості одній чи декільком особам використати його в такий спосіб хоча б один раз.
Проаналізувавши безпосередньо отримані у судовому засіданні показання, обвинуваченого та свідків, а також досліджені під час судового розгляду письмові докази, суд приходить до висновку, що підстав для їх неврахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не наведено, і судом не встановлено, вони є переконливими, логічними, послідовними та такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами.
Згідно вимог ч.1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_10 не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
При обрані виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_21 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України (в редакції Закону №4025-VI (4025-17) від 15.11.2011), є злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив новий умисний злочин під час іспитового строку, протягом розгляду справи в суді неодноразово ставав суб'єктом інших кримінальних правопорушень, в тому числі і пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, за місцем проживання характеризується негативно, в лікаря нарколога та в лікаря психіатра на обліку не перебуває, відсутність під час судового розгляду обставин, що пом'якшують його покарання.
З врахуванням наведених обставин, суд вважає, що з метою попередження вчинення нових злочинів, виправлення та перевиховання ОСОБА_10 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з обранням йому покарання у виді позбавлення волі, що буде цілком достатнім для його виправлення, перевиховання, а також буде запобігати вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, суд враховує, що 12.11.2015 року обвинувачений ОСОБА_6 був засуджений Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік із застосування ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, та скоїв нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку, тому остаточне покарання йому слід обрати за правилами, передбаченими ст.71 КК України.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (три) років позбавлення волі.
Відповідно ст. 71 КК України до покарання за даним вироком, ОСОБА_3 частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2015 року та призначити йому остаточне покарання у виді 3 (три) років 2 (два) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня ухвалення вироку.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 395 КПК України вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Вінницької області через Калинівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії вироку.
Копію вироку можна отримати в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
СУДДЯ ОСОБА_1