Справа № 158/2199/20
Провадження № 2/0158/23/21
26 січня 2021 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Польової М.М.,
з участю секретаря судового засідання Сороки І.Є.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 58 394,15 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 15.09.2017 року о 05 год. 50 хв. на автодорозі Н22 Устилуг-Луцьк-Рівне 120 км+730 м ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Mercedes-Benz» н.з. « НОМЕР_1 » допустив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки «Mercedes-Benz» д.н.з. « НОМЕР_2 », який рухався на зустріч, та з транспортним засобом «Dacia Logan», д.н.з. « НОМЕР_3 ». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічні пошкодження.
Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 10.10.2017 у справі №158/2423/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована. Потерпілий у даній справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 повідомив позивача про настання ДТП та подав документи, визначені статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач визначив розмір завданої шкоди та здійснив виплату потерпілій стороні. Враховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу завдану шкоду у розмірі 58 394,15 грн. та судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що одразу після настання дорожньо-транспортної пригоди ним було подано до МТСБУ всі необхідні документи, зокрема і щодо страхування цивільно-правової відповідальності. Також вказав, що позивач звернувся до суду із позовною заявою після спливу трирічного строку позовної давності.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідно до витягів з центральної бази даних МТСБУ транспортний засіб, яким керував відповідач, а саме: автомобіль марки «Mercedes-Benz» н.з. « НОМЕР_1 », на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 15.09.2017 не був застрахований як за полісом (сертифікатом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинним на території України, так і за укладеним в іншій країні з уповноваженою організацією із страхуванням цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Щодо строків позовної давності зазначив, що строк позовної давності за вимогою про стягнення шкоди в порядку регресу застосовується з моменту виплати страхового відшкодування.
Представник позивача в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована страховим сертифікатом «Зелена картка» Республіки Литви.
Заслухавши думку відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 15.09.2017 року о 05 год. 50 хв. на автодорозі Н22 Устилуг-Луцьк-Рівне 120 км+730 м, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Mercedes-Benz» н.з. « НОМЕР_1 » допустив зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки «Mercedes-Benz» д.н.з. « НОМЕР_2 », який рухався на зустріч та з транспортним засобом «Dacia Logan», д.н.з. « НОМЕР_3 ». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічні пошкодження, що підтверджується копією постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 10.10.2017 у справі №158/2423/17, якого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 340 грн. 00 коп. (а.с.5).
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
15.09.2017 потерпілий ОСОБА_2 подав до МТСБУ повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.6-10, 48).
Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу №2017/3333 від 06.11.2017 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_4 , склала 63 400,38 грн. (а.с.13-47).
Відповідно до платіжних доручень №1262742 від 18.12.2017 та №143837 від 04.01.2018, ОСОБА_2 в порядку відшкодування шкоди МТСБУ було здійснено виплату страхового відшкодування з фонду захисту потерпілих в сумі 57 426,15 грн. та суму витрат на збір документів у розмірі 968,00 грн. (а.с.56).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Так, згідно із пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Стаття 1191 ЦК передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб, яким керував відповідач, а саме: автомобіль марки «Mercedes-Benz» н.з. « НОМЕР_1 », на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 15.09.2017 не був застрахований, що підтверджується витягами з центральної бази даних МТСБУ (а.с.11, 12).
До тверджень відповідача про те, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована страховим сертифікатом «Зелена картка» Республіки Литви суд відноситься критично, оскільки на запит МТСБУ до Моторного (транспортного) страхового бюро Республіки Литви останнім надано відповідь, що відповідно до бази даних про страхування «Зелена картка» на автомобіль марки «Mercedes-Benz» н.з. « НОМЕР_1 » не видавалась (а.с.104-111).
Також суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивач звернувся до суду із позовною заявою після спливу трирічного строку позовної давності, оскільки відповідно до частини шостої статті 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. А відтак, моментом початку позовної давності для регресної вимоги страховика в правовідносинах буде день виконання основного зобов'язання і фактично день припинення цього зобов'язання належним виконанням, тобто день проведення страховиком виплати страхового відшкодування третій особі (потерпілому в деліктному зобов'язанні).
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стаття 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно із статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частина перша статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не надав належних заперечень та доказів на спростування наведених позивачем обставин, в той час як позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Таким чином, суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 58 394,15 грн. в порядку регресу.
Крім цього, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 2102 грн., сплачені МТСБУ при подані позову відповідно до платіжного доручення від 07.08.2020 №9799093 (а.с.1).
Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 58394 (п'ятдесят вісім тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 15 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене через Ківерцівський районний суд Волинської області до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 29 січня 2021 року.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8; ЄДРПОУ 21647131);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя Ківерцівського районного суду М.М. Польова