ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 січня 2021 року м. Київ № 640/7532/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1 категорії за період 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі, що не відповідає вимогам статтям 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю особам віднесеним до 1 категорії за період 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі, що не відповідає вимогам статтям 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено строк для подання відповідачем відзиву.
Позов мотивовано тим, що позивачу в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 виплачено пенсію не відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими передбачалось виплату пенсії для інвалідів ІІ групи не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідачем подано відзив про невизнання позову. Підставами заперечень зазначено виконання постанови Святошинського районного суду міста Києва від 14.12.2010 справа 2а-685-1/10. Щодо невиплати позивачу пенсії в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно зі статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відзив мотивів не містить.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
Відповідно до посвідчення від 30.07.2003 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. У вкладці № НОМЕР_2 до посвідчення серії НОМЕР_1 зазначено, що воно діє безстроково.
До позову додано виписку з огляду МСЕК №188134 дата огляду 09.06.2003, відповідно до якої з 23.05.2003 втрата працездатності складає 80 % (встановлена довічно), в зв'язку з захворюванням пов'язаним з роботами на ЧАЕС.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 14.12.2010 справа №2а-685-1/10 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва; визнано за ОСОБА_1 право на отримання щомісячної пенсії у розмірах, передбачених статями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2010, за виключенням проведених виплат.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.12.20018 №135919 убачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в цьому Управлінні та отримує пенсію за інвалідністю ІІ групи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (втрата працездатності 80 %). На виконання постанови Святошинського районного суду міста Києва від 14.12.2010 справа №2а-685-1/10 ОСОБА_2 нараховано 84828,72 грн. На запит Державної виконавчої служби надано довідку від 31.05.2017 №30486/14 про суму нарахованих коштів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014. Також у листі вказано, що в разі відсутності в рішенні суду кінцевого періоду, за який має здійснюватись нарахування та виплата пенсії, виплата пенсії здійснюється до зміни умов пенсійного забезпечення особи або зміни чи скасування норм законодавства, якими керувався суд, постановляючи рішення.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (у редакції, чинній станом на 01.01.2014) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними, внесені підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI, яким статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладену в зазначеній редакції.
Згідно з редакцією статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (до внесення змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 % мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 % мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (набрав чинності з 01.01.2015) статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в новій редакції, за якою особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (у редакції, чинній станом на 01.01.2014) у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I групі інвалідності - 220 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по I групі інвалідності - 160 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по I групі інвалідності - 130 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними, внесені підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI, яким статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладену в зазначеній редакції.
За змістом статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (до внесення змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (набрав чинності з 01.01.2015) статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в новій редакції, за якою: "Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань".
З урахуванням наведеного правового регулювання, в період з 01.01.2014 по 02.08.2014, який є спірним у розглядуваній адміністративній справі, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначалось:
інвалідам II групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 75 % мінімальної пенсії за віком (стаття 50);
в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком (стаття 54).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 №1622-VII (набрав чинності 03.08.2014) Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VII доповнено пунктом 6-7, за яким норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" <...> застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Отже, з 03.08.2014 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VII (з доповненнями згідно з Законом України від 31.07.2014 №1622-VII) Кабінету Міністрів України надано повноваження встановлювати інші, ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, розміри пенсії інвалідам ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та розмір додаткової пенсії інвалідам II групи, віднесеним до категорії 1, що передбачені статтями 50, 54 цього Закону.
Відповідно, в період з 01.01.2014 по 02.08. 2014 відповідач повинен був нараховувати та виплачувати пенсію позивачу розмірах відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (наприклад, постанова Верховного Суду від 23.01.2020 справа №361/1849/16-а).
Як уже вказувалось судом, відповідно до посвідчення від 30.07.2003 серії НОМЕР_1 та вкладки № НОМЕР_2 до посвідчення позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, статус встановлено безстроково. Згідно з випискою з огляду МСЕК №188134 дата огляду 09.06.2003, відповідно до якої з 23.05.2003 втрата працездатності складає 80 % встановлена довічно, в зв'язку з захворюванням пов'язаним з роботами на ЧАЕС.
Також судом установлено, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 14.12.2010 справа №2а-685-1/10 визнано за ОСОБА_1 право на отримання щомісячної пенсії у розмірах, передбачених статями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2010, за виключенням проведених виплат.
За правилами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На думку суду, вказаною постановою Святошинського районного суду міста Києва від 14.12.2010 справа №2а-685-1/10 встановлено обставини щодо права позивача на отримання державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком як особі, якій встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з Чорнобильською катастрофою та право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком як інваліду II групи, віднесеним до категорії 1 - з 01.01.2010, які є преюдиційними в розглядуваній адміністративній справі. При цьому судом ураховано, що відповідачем у справі №2а-685-1/10 було Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Доказів, які б спростовували наведені висновки суду в матеріалах судової справи відсутні, відповідачем про такі суд не повідомлено, клопотань з цього приводу не заявлено.
Крім того, відповідно до Рекомендації для практичного використання інструкції "Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів", затвердженої наказом МОЗ України від 05.08.1999 №238 за наявності у потерплого наслідків двох або більше травм, або професійних захворювань ступінь втрати професійної працездатності встановлюється: при I групі інвалідності - не вище 100%; при II групі інвалідності - не вище 85%; при III групі інвалідності - не вище 65%.
Пунктом 1.9 "Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.06.2012 №420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2012 за №1387/21699 у установлено, що за наявності у потерпілого наслідків, спричинених двома або більше травмами або професійними захворюваннями, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється: при I групі інвалідності - не вище 100 %; при II групі інвалідності - не вище 85 %; при III групі інвалідності - не вище 65 %.
Відповідно до виписки з огляду МСЕК №188134 втрата працездатності в позивача складає 80 %, тобто не перевищує 85 %.
Як убачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.12.20018 №135919, на виконання постанови Святошинського районного суду міста Києва від 14.12.2010 справа №2а-685-1/10 ОСОБА_1 нараховано 84828,72 грн. Водночас відповідачем у листі наголошено, що в разі відсутності в рішенні суду кінцевого періоду, за який має здійснюватись нарахування та виплата пенсії, виплата пенсії здійснюється до зміни умов пенсійного забезпечення особи або зміни чи скасування норм законодавства, якими керувався суд, постановляючи рішення.
Однак, ні вказаний лист, ні відзив не місять заперечень щодо доводів позивача про те, що відповідачем не здійснено нарахування йому основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1 категорії за період 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на:
встановлені обставини щодо віднесення позивача до осіб з інвалідністю ІІ групи, в зв'язку з захворюванням пов'язаним з роботами на ЧАЕС та наявність у нього статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1;
висновок суду про те, що в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлювалось, що інвалідам II групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - 75 % мінімальної пенсії за віком, розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
підстави заперечень, за змістом яких представником відповідача не спростовується обставина ненарахування та невиплата позивачу пенсії в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у зазначених розмірах відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка діяла з 01.01.2024 по 02.08.2014, -
суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва з виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1 категорії за період 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі, що не відповідає вимогам статтям 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та наявність підстав для зобов'язання здійснити виплату такої пенсії за відповідний період з урахуванням виплачених раніше сум.
Щодо строків зварення до адміністративного суду з позовом, то судом ураховано лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.12.20018 №135919, в якому надано відповідь щодо нарахування пенсії у відповідному розмірі, з якого позивач міг дізнатись про порушення свого права, водночас позовна заява подана до суду засобами поштового зв'язку 24.04.2019, тобто в межах шестимісячного строку. При цьому судом ураховано, що пенсія позивачу як інваліду II групи та якого віднесено до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи була лише нарахована, проте не виплачена.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (посвідчення від 30.07.2003 серії НОМЕР_1 ) судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року пенсії як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю як інваліду II групи, віднесеного до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, - у розмірі, що не відповідає вимогам статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше нарахованих та виплачених сум, пенсію як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю як інваліду II групи, віднесеного до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець