27 січня 2021 року м. Київ № 320/4027/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Приватного підприємства «ПЛД Інженер» про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до Приватного підприємства «ПЛД Інженер» про стягнення податкового боргу у розмірі 10 599,46 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем самостійно нараховано та не сплачено узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок чого у відповідача виник податковий борг на загальну суму 10 599,46 грн, який на момент подачі позову до суду не сплатив.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався. У у зв'язку відсутністю фінансування у Київському окружному адміністративному суді на відправку поштової кореспонденції, що підтверджується довідкою від 12.05.2020 № 03-52/3516/20, ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на електронну адресу - 4108814@gmail.com.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до довідки інтернет провайдера ухвала про відкриття провадження у справі доставлена до електронної скриньки відповідача 20.05.2020.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приватне підприємство «ПЛД Інженер» код ЄДРПОУ 34429906, зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності 01.06.2006, здійснює діяльність за наступними видами: КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель (основний); КВЕД 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; КвЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; КВЕД 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад; КВЕД 42.13 Будівництво мостів і тунелів; КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів; КВЕД 42.91 Будівництво водних споруд; КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; КВЕД 43.11 Знесення; КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; КВЕД 43.31 Штукатурні роботи; КВЕД 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління; КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; КВЕД 43.91 Покрівельні роботи; КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; КВЕД 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування.
Відповідно до матеріалів справи відповідачем було самостійно подано до податкового органу наступні декларації з податку на додану вартість:
за серпень 2019 від 19.09.2019 на суму - 783,00 грн;
за вересень 2019 від 18.10.2019 на суму - 2500 грн;
за жовтень 2019 від 20.11.2019 на суму - 1372 грн;
уточнююча за жовтень 2019 від 20.12.2019 на суму - 1061 грн;
уточнююча за жовтень 2019 від 20.01.2020 визначено штраф у розмірі 32 грн;
за грудень 2019 від 20.01.2020 на суму - 904 грн;
за лютий 2020 від 22.03.2020 на суму - 626 грн;
за березень 2020 від 18.04.2020 на суму - 2761 грн.
Згідно із розрахунком боргу з ПДВ по відповідачу за останнім також нараховано пеню у розмірі 560,46 грн.
Крім того відповідно до акту від 14.06.2019 № 000993/10-36-53-05/34429906 стосовно відповідача встановлено порушення, останнім термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2019 року.
На підставі зазначеного акту щодо відповідача складено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2019 № 0028555305 відповідно до якого до нього застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.
Дані акт та податкове повідомлення-рішення направлені відповідачу рекомендованим повідомленням з штрих кодовим-ідентифікатором № 0730102970738, однак повернулось із відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
Також податковим органом направлено відповідачу рекомендованим повідомленням з штрих кодовим-ідентифікатором № 0730110244973 податкову вимогу форми «Ю» від 11.10.2018 № 132583-53 на суму 5 452,34 грн.
Зазначену вимогу вручено відповідачу 03.11.2018.
Відповідно до довідки про наявний борг з податків і зборів, збір за якими контролюється Головним управлінням Державної податкової служби України у Київській області станом на 04.05.2020 за позивачем наявний борг на загальну суму 10 599,46 грн.
У зв'язку з не погашенням податкового боргу позивачем, відповідач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України) та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України).
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Норма п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 41.2 ст. 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З матеріалів справи встановлюється, що позивачем прийнято податкове повідомлення рішення, яким визначено суму податкового боргу. Вказане рішення направлено на адресу відповідача та було повернуто підприємством зв'язку відправнику з причин, не залежних від податкового органу.
З даного приводу суд зазначає, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
З огляду на положення п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 ПК України та той факт, що конверт, направлений відповідачеві за його місцезнаходженням згідно відомостей ЄДРПОУ, повернувся до позивача з відміткою підприємства зв'язку «за закінченням строку зберігання», суд вважає, що таке податкове повідомлення рішення вважається врученим відповідачеві належним чином.
Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів оскарження податкового повідомлення - рішення, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість у сумі 10 599,46 грн є узгодженою.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Як убачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю», яка відповідно до положень п. 58.3 ст. 58 та п. 42.2 ст. 42 ПК України вважається врученою відповідачу належним чином.
Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ю», відповідачем не надано.
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності та взаємозв'язку, зважаючи на відсутність доказів, які б свідчили про сплату заявленого боргу або спростували його існування, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищенаведене, дослідивши і оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують Приватне підприємство «ПЛД Інженер» (код ЄДРПОУ 34429906) у рахунок погашення боргу суму 10 599,46 грн (десять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 46 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.