ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" лютого 2021 р. справа № 300/91/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Заступника Керівника Офісу Президента України Машовця Романа Васильовича про визнання протиправними дій щодо розгляду скарги та зобов'язання скерувати Президенту України скаргу від 30.11.2020 для розгляду по суті, -
ОСОБА_1 11.01.2021 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до начальника Заступника Керівника Офісу Президента України Машовця Романа Васильовича, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду скарги позивача від 30.11.2020; зобов'язати Заступника Керівника Офісу Президента України Машовця Романа Васильовича скерувати Президенту України скаргу ОСОБА_1 від 30.11.2020 для розгляду по суті.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.11.2020 ОСОБА_1 звернувся із скаргою до Президента України про скасування виданого ним Указу № 425 від 08.10.2020 в частині присвоєння начальнику управління Генерального штабу Збройних Сил України полковнику юстиції Юрію Боброву почесного звання "Заслужений юрист України". Скасування такого Указу позивач мотивує тим, що відповідно до частини 9 статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами.
Окрім цього, у позовній заяві ОСОБА_1 звертає увагу на необхідність, при вирішенні судом питання про відкриття провадження у справі, першочергово вирішити питання про можливий самовідвід головуючого судді у цій справі, враховуючи ту обставину, що спір стосується прав та інтересів діючого судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу суду вказана справа розподілена судді Главачу І.А.
Враховуючи, що Бобров Юрій Олександрович з 02.09.2010 і по даний час є суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду, з метою недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи сумнів щодо неупередженості головуючого судді при розгляді справи № 300/91/21, суддею Главачем І.А. заявлено самовідвід в цій справі.
Розглянувши вказану заяву від 01.02.2021 про самовідвід судді та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завдання адміністративного судочинства, яке передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Принцип незалежності та безсторонності суду закладений у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року), згідно з положеннями якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені підстави для відводу (самовідводу) судді, частиною першою якої встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі (пункт 1); якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи (пункт 2); якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу (пункт 3); за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (пункт 4); у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу (пункт 5).
Європейський суд з прав людини в пункті 28 рішення від 15.10.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України" вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10.06.1996, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86).
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватися і на розгляд питання щодо самовідводу.
Окрім цього, наявність такої обставини, виходячи з аналізу пункту 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року за №2006/23, яким передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи не тільки в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, але і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, - є підставою для самовідводу згідно пункту 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вважаю за своїм внутрішнім переконанням, що одночасність здійснення правосуддя та зайняття штатних посад суддів в Івано-Франківському окружному адміністративному судді суддею Бобровим Ю.О. та суддею Главачем І.А. не перешкоджає безсторонньому розгляду і вирішенню цієї адміністративної справи з дотриманням конституційних принципів та засад адміністративного судочинства.
Проте також вважаю, з огляду на міркування позивача щодо необхідності оцінки судом питання щодо наявності підстав для самовідводу головуючого судді у справі, що вказана обставина є такою, що в стороннього спостерігача може викликати сумніви в безсторонності судді у справі.
Отже, вказані обставини є такими, що створюють перешкоди у забезпеченні головуючим суддею в цій справі достатніх гарантій для усунення будь-яких обгрунтованих сумнівів щодо своєї неупередженості.
Таким чином, враховуючи зміст заяви судді Главача І.А. про самовідвід судді в цій справі, зазначені підстави для самовідводу є такими, що підпадають під правове регулювання пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом вимог частин 1 та 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя повинен заявити самовідвід.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, враховуючи, що спір стосується прав та інтересів судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боброва Юрія Олександровича, повноваження якого не припинені в установленому законом порядку, з метою недопущення виникнення обставин, які можуть викликати в учасників справи сумніви щодо неупередженості та об"єктивності головуючого судді у справі, суд вважає за доцільне задовольнити заяву судді Главача І.А. про самовідвід від розгляду адміністративної справи № 300/91/21.
Враховуючи наведене, керуючись 36, 39-41, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Задовольнити заяву від 01.02.2021 про самовідвід судді Главача І.А. від розгляду адміністративної справи № 300/91/21.
Відвести суддю Главача І.А. від розгляду адміністративної справи № 300/91/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Заступника Керівника Офісу Президента України Машовця Романа Васильовича про визнання протиправними дій щодо розгляду скарги та зобов'язання скерувати Президенту України скаргу від 30.11.2020 для розгляду по суті.
Матеріали справи № 300/91/21 передати до Відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.