про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
29 січня 2021 року м. Житомир
справа № 240/1474/20
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Коростишівської міської ради Кохана Івана Михайловича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Коростишівська міська рада Коростишівського району Житомирської області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Садове-Агро", про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
встановив:
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Голови Коростишівської міської ради Кохана Івана Михайловича щодо не вчинення дій, передбачених положеннями ч.4 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», по внесенню на повторний розгляд Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області рішення Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадян-членів реформованого КСП «Промінь»» від 17.12.2019;
- зобов"язано Голову Коростишівської міської ради ОСОБА_2 вчинити дії, передбачені положеннями ч.4 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо внесення на повторний розгляд Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області рішення Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадян-членів реформованого КСП «Промінь»» від 17.12.2019. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 420 (чотириста двадцять) грн 40 (сорок) коп (т.2 а.с.115-124).
22 грудня 2020 року представник позивача подав до суду заяву (за вх.№54146/20) про розподіл судових витрат, оскільки є необхідність у підготовці доказів про надану правову допомогу, то просив суд вирішити вказане питання після оголошення рішення суду.
З огляду на вказане, питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу під час прийняття рішення судом не вирішувалось.
З метою розгляду заяви представника позивача про вирішення питання про розподіл судових витрат судом призначено судове засідання на 29.01.2021 для винесення додаткового судового рішення.
У судове засідання 29.01.2021 позивач, відповідач та треті особи не прибули, своїх уповноважених представників до суду не направили. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилали.
Зважаючи на неявку учасників справи в судове засідання, керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною 3 ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Статтею 134 КАС України врегульовано питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
З аналізу приписів вищевказаної статті КАС України суд дійшов висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару, пов'язаного із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Суд вказує, що на момент вирішення питання про розподіл судових витрат позивачем надано суду: договір про надання правової (правничої) допомоги від 31.05.2019 та квитанцію до прибуткового касового ордеру №3 від 15.02.2020 про сплату суми у розмірі 4000 грн.
Оцінивши докази понесення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх відшкодування, оскільки позивачем не надано розрахунок вартості послуг правової допомоги, акт здачі-прийняття наданих послуг, розрахунок погодинної вартості правової допомоги за певний вид такої допомоги.
В контексті встановлених обставин та наданих доказів на підтвердження понесених витрат, суд вказує, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Надана позивачем квитанція до прибуткового касового ордеру №3 від 15.02.2020 не є доказом на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, без надання акту приймання-передачі наданих послуг, адже не може підтверджувати витрати на правову допомогу у цій справі та узгодженість її вартості між сторонами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення витрат на правничу допомогу відсутні, оскільки позивачем не надано, достатніх доказів понесення таких витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу наразі відсутні, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. В ухваленні додаткового рішення за заявою представника позивача у справі №240/1474/20 за позовом ОСОБА_1 до Голови Коростишівської міської ради Кохана Івана Михайловича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Коростишівська міська рада Коростишівського району Житомирської області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Садове-Агро" про визнання протиправним та скасування розпорядження, - відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко