29 січня 2021 року м. Житомир
справа № 240/17935/20
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зняття суми індексації пенсії з вересня 2018 року;
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо утримання переплати індексації пенсії за період з 01.09.2018 по 31.05.2020;
- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити виплату індексації пенсії з вересня 2018 року;
- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути утримані суми переплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". У подальшому, з 01.06.2020 позивача, за її заявою, переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №88 від 05.05.2020. Підставою для прийняття вказаного рішення стало неповідомлення позивачем про працевлаштування, внаслідок чого утворилася сума переплати в розмірі 7196,34 грн, у зв"язку із безпідставним, на думку відповідача, нарахуванням індексації пенсії без врахування отриманої та проведеної індексації заробітної плати.
Позивач зазначає, що відповідно до даних персоніфікованого обліку фізичних осіб лише у вересні 2018 року їй нарахована заробітна плата за 8 робочих днів у розмір 1038,88грн.
На думку позивача, оскільки відповідно до даних персоніфікованого обліку, у вересні 2018 року вона відпрацювала не повний місяць, то індексація проводиться як непрацюючому пенсіонеру без урахування оплати праці. З огляду на викладене, підстав для нарахування переплати розміру пенсії за період з 01.09.2018 по 31.05.2020 у розмірі 7196,34 грн, немає.
Вважаючи протиправними дії органу Пенсійного фонду України щодо утримання переплати індексації пенсії в розмірі 7196,34 грн, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20 листопада 2020 року відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№48851/20), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що відповідно до списків, наданих системою персональної обробки відомостей громадян, ОСОБА_1 працевлаштувалась в ТОВ "А-ЮНІОН" з 11.09.2018, що було підставою для внесення даних про працевлаштування в пенсійну справу та відповідно проведено перерахунок пенсії, після якого розмір пенсійної виплати змінився. У результаті проведеного перерахунку виникла переплата пенсії у сумі розміром 7196,34 грн за період з 11.09.2018 по 31.05.2020.
Зазначає, що 03.06.2020 позивач звернулась до територіального управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про перехід на інший вид пенсії, у якій самостійно зазначила, що вона працює.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 03.11.2006 отримує пенсію по інвалідності, а в подальшому стала отримувати пенсію на підставі Закону України "Про державну службу", що не заперечується сторонами.
Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії ЖИА №125007 від 06.10.2009 ОСОБА_1 при повторному огляді з 18.09.2009 встановлено другу групу інвалідності (а.с. 7).
Відділом персоніфікованого обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області періодично перевіряються та надаються відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду за пенсіонерів, які значаться в управлінні непрацюючими. Відповідачем встановлено, що позивач була працевлаштована у вересні 2018 року, про що своєчасно не повідомила орган Пенсійного фонду України (а.с.35-36).
05 травня 2020 року відповідачем прийнято рішенням №88 про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_1 за період з 11.09.2018 по 31.05.2020 у розмірі 7196,34 грн у зв"язку із працевлаштуванням (а.с.37).
Листом від 18.05.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача, що внаслідок несвоєчасного повідомлення про працевлаштування з 01.09.2018 по 31.05.2020 у неї виникла переплата пенсії у сумі розміром 7196,34 грн, яка буде утримуватись з її пенсії по 20% щомісяця до повного погашення (а.с 13).
03 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії та під особистий підпис у графі "на сьогодні" вказано - "працюю" (а.с.55-56).
Листом від 10.07.2020 відповідач на звернення ОСОБА_1 повідомив, що вона отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Вказано, що при поданні заяви про призначення пенсії вона була поставлена до відома, що про всі зміни які викликають зміну розміру виплачуваної пенсії, в тому числі і про працевлаштування, зобов"язана повідомити територіальне управління Пенсійного фонду.
Саме тому, у зв"язку із несвоєчасним повідомленням органів Пенсійного фонду про своє працевлаштування, у позивача утворилась переплата пенсії, яка утримувалась відповідно до ст.50 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" (а.с.14).
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом
Частиною 1 ст. 40 Закону №1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За змістом ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до п. 2.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок), у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).
Згідно з п.2.21 Порядку у разі працевлаштування (початку діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням. При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору.
Статтею 50 Закону №1058-IV встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Аналогічне правове регулювання встановлене статтею 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1788-XII) за приписами якої, суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 №6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 за №374/7695 (далі - Порядок №6-4).
Згідно із приписами пунктів 2, 3 Порядку №6-4 переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
З огляду на зміст положень зазначених норм Закону №1058-ІV, Закону №1788-XII та Порядку №6-4 слідує, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №487/3380/16-а, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, повинен достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку з поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
При цьому, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/624/16-а.
Крім того, за приписами ст.1215 ЦК України, безпідставно набуті пенсійні виплати підлягають поверненню тільки у тому випадку, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, або у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, а тому зазначені у ст. 1215 ЦК України виплати підлягають поверненню тільки у разі наявності цих фактів.
Судом встановлено, що 05 травня 2020 року відповідачем прийнято рішенням №88 про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_1 за період з 11.09.2018 по 31.05.2020 у сумі розміром 7196,34 грн, у зв"язку з встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України у Житомирській області інформації про працевлаштування позивача на підставі даних із персоніфікованого обліку станом на момент прийняття вказаного рішення (а.с. 37).
Відповідно до ст.77 КАС України обов'язок доказування покладається на відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
Відповідач в обґрунтування правомірності нарахування позивачу переплати за період з 11.09.2018 по 31.05.2020 у розмірі 7196,34 грн посилається на інформацію з персоніфікованого обліку.
У свою чергу, відповідно до змісту довідки про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за формою ОК-5, станом на 10.11.2020 ОСОБА_1 у вересні 2018 року за 8 днів роботи отримала 1038,88 грн (а.с.35-36).
У подальшому, відомості про нарахування позивачу суми заробітної плати відсутні.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до копії трудової книжки від 19.10.1972 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, останній запис про трудову діяльність у ній датований - 25.01.2010, згідно з якими, позивача звільнено з посади консультанта відділу з питань спільної власності територіальних громад виконавчого апарату обласної ради за власним бажанням у зв"язку з виходом на пенсію по інвалідності, згідно зі ст. 38 КЗпП України (а.с.58-65).
Вказані відомості відповідають даним із персоніфікованого обліку, долученим до матеріалів справи, та матеріалам пенсійної справи позивача (а.с. 35-36).
При цьому, суд враховує, що позивач заперечує своє працевлаштування з жовтня 2018 року по момент звернення до відповідача із заявою про переведення на інший вид пенсії - 03.06.2020.
ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що у вересні 2018 року дійсно тимчасово була працевлаштована, однак період роботи тривав неповний календарний місяць - 8 днів, тому підстави для не нарахування індексації пенсії, як працюючому пенсіонеру були відсутні.
Суд зазначає, що 03 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії та під особистий підпис у графі "на сьогодні" вказано - "працюю". Проте, суд акцентує увагу на тому, що в розписці-повідомленні до вказаної заяви, позивач під особистий підпис повідомила, що факт роботи буде змінено при наданні довідки, а трудова книжка знаходиться в матеріалах пенсійної справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів суду належними, достатніми та достовірними доказами, що позивач дійсно у період з 11.09.2018 по 31.05.2020 працювала на будь-якій посаді повний робочий день, та не надано довідки про чіткий розрахунок надмірно сплаченої суми пенсії.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Відповідно до абз. 2 п.4 №1078, оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
В даному випадку відповідачем у встановленому законом порядку не доведено факт постійного працевлаштування ОСОБА_1 у період з жовтня 2018 року по 31.05.2020, що в свою чергу спростовує твердження органу Пенсійного фонду України про зловживання з боку позивача, його вини чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних, що могли призвести до отримання переплати пенсії, а тому підстави для стягнення з пенсіонера надміру виплачених сум пенсії відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Як зазначив Європейський суд у справіvan Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( "Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (" Онер'їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо утримання із пенсії ОСОБА_1 переплати, яка виникла за період з 11.09.2018 по 31.05.2020, є протиправними.
Зважаючи на протиправність дій відповідача, з метою належного захисту порушених прав ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути утриману пенсію за період з 11.09.2018 по 31.05.2020.
Підсумовуючи наведене, з урахуванням висновків суду у даній справі, процесуальна необхідності у задоволенні решти позовних вимог, відсутня.
Зідно з ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до положень ст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо утримання із пенсії ОСОБА_1 переплати, яка виникла за період з 11.09.2018 по 31.05.2020.
Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути і виплатити ОСОБА_1 утриману пенсію за період з 11.09.2018 по 31.05.2020.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 29 січня 2021 року.
Суддя А.В. Горовенко