Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 січня 2021 р. Справа№200/10954/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мозгової Н.А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
25 листопада 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 5) про визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати у вересні 2020 року компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячної пенсії в сумі 42071,04 грн. за період невиплати частини пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, яка фактична була виплачена у вересні 2020 року, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячної пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року по справі №805/5026/18-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити позивачу з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років із розрахунку підвищення до пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2016 року виходячи із 90% грошового забезпечення. На виконання рішення суду управлінням було перераховано пенсію з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року шляхом збільшення місячного розміру пенсії з 6135,36 грн. (70% грошового забезпечення) до 7888,32 грн. (90% грошового забезпечення). Вказав, що у вересні 2020 року він отримав заборгованість з пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у сумі 42071,04 грн., однак управлінням не виплачено компенсацію за затримку виплати заборгованості з пенсії. Вважає таку бездіяльність управління протиправною, оскільки він має право на компенсацію втрати таких доходів за вказаний період, а відповідач зобов'язаний був нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини таких доходів.
Ухвалою суду від 30.11.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 21.12.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
17.12.2020 року представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову. Свою позицію обґрунтував тим, що основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас, наявність вини щодо порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) є обов'язковою. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України» № 280 від 23 липня 2014 року). Пенсійний фонд України та його територіальні органи, яким є Головне управління, фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. Кошти Пенсійного фонду використовується на чітко визначені цілі, а саме виплату пенсій, надання соціальних послуг, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду. Використання коштів Пенсійного фонд) на цілі не передбачені законом заборонено (частина перша статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року по справі № 805/5026'18-а зобов'язано Головне управління здійснити Позивачу перерахунок розміру пенсії. Рішення суду набуло законної сили 16 листопада 2018 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду. 22 серпня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 649 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин) «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету (далі Порядок № 649). Вказана постанова набула чинності 26 серпня 2018 року, тоді як рішення суду у цій справі набрало законної сили після набрання чинності вказаною постановою. Отже, положення згаданої постанови застосовуються до спірних відносин. Виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження. Для фінансування заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у бюджеті Пенсійного фонду України на 2020 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 22), окремою бюджетною програмою передбачено 200 млн. грн. Обсяг бюджетних призначень Пенсійного фонду України на 2020 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не переглядався. Отже, погашення заборгованості здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень. З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації. Вважає, що означена сума перерахунку, як своєчасно виплачена не підлягає компенсації.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) відповідно до ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:13486010) є суб'єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Донецькій області як отримувач пенсії за вислугою років з 31.01.2008 року (а.с.14).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року №805/5026/18-а визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку призначеної пенсії позивача з 01.01.2016 року обчисленої з розміру 70 відсотків суми грошового забезпечення ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із розрахунку підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 1 січня 2016 року виходячи із 90 % грошового забезпечення ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року №805/5026/18-а набуло законної сили 16.11.2018 року (а.с.9-13).
Листом від 05.11.2020 року позивачу повідомлено про те, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року №805/5026/18-а виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства, а саме: здійснено перерахунок основного розміру пенсії 7882,32 грн. з 01.01.2016 року, виходячи з 90% грошового забезпечення (розмір пенсії до перерахунку складав 6135,36 грн.); нарахована сума доплати за результатами перерахунку згідно рішення з урахуванням виплачених сум за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року склала 42071,04 грн.; зараховано доплату за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у сумі 42071,04 грн. на картковий рахунок у вересні 2020 року. Вказано, що рішенням суду будь-яких зобов'язань щодо розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів на Головне управління покладено не було, тому підстав для розрахунку та виплати компенсації втрати частини пенсії не має (а.с.6).
У період з січня 2016 року по грудень 2017 року включно позивачу призначено, нараховано та виплачено пенсію у розмірі 117297,48 грн., що підтверджується довідкою про доходи пенсіонера від 16.12.2020 року №273/03-1-14 (а.с.29).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.201 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України та які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України та не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що пенсія є доходом громадянина, яка не носить разового характеру навіть у випадку її присудження за рішенням суду, а основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж відбувся, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.
Крім того, строки виплати пенсії встановлені ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частиною 1 якої визначено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Таким чином, донарахована частина пенсії відповідачем в сумі 42071,04 грн. на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, підлягала виплаті позивачу не пізніше 25 числа місяця, на яке органом Пенсійного фонду здійснено нарахування.
Проте, виплата позивачу вищевказаної суми пенсії здійснена лише у вересні 2020 року, що сторонами не заперечується, у зв'язку з чим, пенсійним органом допущено порушення встановленого строку виплати пенсії.
Таким чином, несвоєчасна виплата відповідних сум відбулась з вини органу, що призначає та виплачує пенсію. Відтак позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу (пенсії) за спірний період.
Відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача у ненарахуванні та невиплаті позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року по справі №805/5026/18-а за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та як наслідок, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), про що також просив позивач, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (а.с.4), який повинен бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 5) про визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати у вересні 2020 року компенсації за втрату частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячної пенсії в сумі 42071,04 грн. за період невиплати частини пенсії з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, яка фактична була виплачена у вересні 2020 року, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати щомісячної пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 5) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року по справі №805/5026/18-а за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 5) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Повний текст судового рішення складено та підписано 29 січня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.А. Мозговая