Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 лютого 2021 р. Справа№200/381/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального районного відділу держав ної виконавчої служби у м.Маріуполі Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання бездіяльності державного виконав ця протиправною, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зо бов'язання виконати певні дії, -
12 січня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрального районного відділу держав ної виконавчої служби у м.Маріуполі Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання бездіяльності державного виконав ця протиправною, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зо бов'язання виконати певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.
25 листопада 2020 року державним виконавцем Центрального районного відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного межрегіонального управління Мі ністерства юстиції м.Харків на підставі виконавчого листа № 200/5255/20-а виданого 20.11.2020 року Донецьким окружним адміністративним судом, про зо бов'язання Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донець кої області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомі сячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської ви нагороди судді, починаючи з 19.02.2020 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №63724202 , якою зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
На виконання вимог державного виконавця на його адресу надійшов лист від Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.12.2020 року з додатком, в якому орган пенсійного фонду повідомив, що ним виконано рішення суду. Управлінням за розпорядженням від 24.11.2020 року проведено перераху нок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди судді, починаючи з 19.02.2020 року.Тому вважає, що ним добровіль но виконане рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5255/20-а в повному обсязі. До листа, як доказ, надано рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя № 914110814536 від 24.11,2020 року про перерахунок пенсії.
Державним виконавцем Центрального районного відділу державної виконавчої служби у м.Маріуполі Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції м.Харків, з огляду на приписи п.9 частини першої ст.39 та ст.40 Закону України " Про виконавче провадження було прийнято постанову ВП № 63724202 від 22 гру дня 2020 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 200/5255/20-а виданим 20.11.2020 року Донецьким окружним адміністративним судом.
Цю постанову позивач отримав 30.12.2020року.
Позивач вказує, що з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що управління здійснило лише перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі згідно судового рішення по справі № 200/5255/20-а управління розпочало з грудня 2020 року.
Разом з тим, в матеріалах виконавчого провадження немає жодного доказу в підтвер дження добровільного виконання ним судового рішення щодо виплати щомісячного до вічного грошового утримання у встановленому судом розмірі, з урахуванням раніше ви плачених сум, за лютий ,березень, квітень, травень, червень,липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2020 року, а в свою чергу державним виконавцем не витребувано у бо ржника довідок про виконання судового рішення, відповідей Пенсійного фонду України з цього приводу, належних доказів звернення до Пенсійного фонду України щодо виконан ня в цій частині судового рішення та інших документів.
Таким чином, у зв'язку з невиплатою управлінням позивачу частини щомі сячного довічного грошового утримання , з урахуванням раніше виплачених сум за лю тий - листопад 2020 року утворилась заборгованість, судове рішення по справі № 200/5255/20-а фактично не виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом, а виконавче провадження закінчено незаконно, без достатніх правових підстав.
Отже, постанова державного виконавця Центрального районного відділу державної виконавчої служби у м.Маріуполі ВП № 63724202 від 22 грудня 2020 року про закінчення виконавчого провадження не відповідає приписам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Центрального районного відділу державної виконавчої служби у м.Маріуполі Хартахай М. Східного межрегіона- льного управління Міністерства юстиції м.Харків щодо примусового виконання виконав чого листа № 200/5255/20-а виданого 20.11.2020 року Донецьким окружним адміністрати вним судом про зобов'язання Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди судді, починаючи з 19.02.2020р.
Скасувати постанову державного виконавця Центрального районного відділу держав ної виконавчої служби у м.Маріуполі Хартахай М.В. ВП № 63724202 від 22 грудня 2020 року про закінчення виконавчого провадження, як таку, що не відповідає вимогам зако ну.
Зобов'язати відповідача відновити виконавче провадження ВП № 63724202 про приму сове виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5255/20-а, на підставі виконавчого листа № 200/5255/20-а виданого 20.11.2020 року.
29 січня 2021 року відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову від 22 грудня 2020 року про закінчення виконавчого провадження, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року позовна заява була залишена без руху у зв'язку із виявленими недоліками.
Позивач недоліки усунув та 18 січня 2021 року через канцелярію суду надав необхідні документи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року провадження по справі відкрито за правилами глави 11 розділу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ та призначено справу до розгляду 08 лютого 2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року виправлено описку та вказано, що справу призначено до розгляду на 01 лютого 2021 року.
01 лютого 2021 року позивач в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи в його відсутність.
Представник відповідача 01 лютого 2021 року в судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачем у справі є фізична особа ОСОБА_1 який є громадянином України відповідно до паспорту серія НОМЕР_1 виданого Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області. ІПН № НОМЕР_2 (а.с.18-20).
Відповідачем є Центральний районний відділ держав ної виконавчої служби у м.Маріуполі Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 34908779 та суб'єктом владних повноважень.
Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно до посвідчення НОМЕР_3 виданого 22.12.1995 року (а.с.10).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року по справі № 200/5255/20-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії були задовольнені частково.
Визнано протиправними та скасувані рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 92 від 06.03.2020 та рішення № 157 від 08.05.2020 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі Довідки Донецького апеляційного господарського суду № 06-47-64 від 27.02.2020 «про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці».
Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди судді, визначеної у Довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 № 27.02.2020 № 06-47-64 без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
На виконання вищезазначеного рішення суду був виданий виконавчий лист № 200/5255/20-а від 20.11.2020 року, яким зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди судді, визначеної у Довідці Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2020 № 27.02.2020 № 06-47-64 без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року (а.с.4).
На підставі зазначеного виконавчого листа державним виконавцем 25.11.2020 року була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 63724202 (а.с.5).
Листом № 0580-05-8/24290 від 04.12.2020 року Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило Центральний районний відділ держав ної виконавчої служби у м.Маріуполі Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про те, що розпорядженням від 24.11.2020 року з 19.02.2020 року проведено перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської нагороди на відповідній посаді. Розмір пенсії з урахуванням перерахунку з 19.02.2020 року становить 189589,50 грн.
Таким, чином управлінням повідомлено що ним добровільно виконано судове рішення по справі № 200/5255/20-а (а.с.7-9).
На підставі зазначеного листа державним виконавцем 22.12.2020 року була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 63724202 (а.с.6).
Саму цю постанову державного виконавця ВП № 63724202 від 22 грудня 2020 року про закінчення виконавчого провадження, просить скасувати позивач, як таку, що не відповідає вимогам зако ну.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Щодо строків звернення до суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України , позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач оскаржує постанову державного виконавця від 22.12.2020 року.
Строк звернення до суду спливає 01 січня 2021 року.
До суду позивач звернувся 04 січня 2021 року, тобто в перший робочий день після новорічних свят.
Таким чином, строк на звернення до суду позивачем не пропущений.
Щодо суті позовних вимог.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами другою та третьою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно з частиною першою, другою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», що є спеціальним у відношенні виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частинами 1 та п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено,що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 1 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частинами 1-3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Пунктом 9 частини першої ст..39 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404 виконавче провадження підлягає закриттю у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Саме на підставі цієї статті Закону № 1404 державний виконавець закрив виконавче провадження.
Але, як вбачається з листа № 0580-05-8/24290 від 04.12.2020 року Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило Центральний районний відділ держав ної виконавчої служби у м.Маріуполі Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про те, що розпорядженням від 24.11.2020 року з 19.02.2020 року проведено перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської нагороди на відповідній посаді. Розмір пенсії з урахуванням перерахунку з 19.02.2020 року становить 189589,50 грн.
Тобто, виконана лише частина рішення суду, а саме проведений перерахунок пенсії позивача.
Виплата нарахованої пенсії з 19.02.2020 року з урахуванням раніше виплачених сум, не була проведена управлінням Пенсійного фонду.
Отже, рішення суду в даному випадку не може вважатися виконаним, а тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 22.12.2020 року ВП №№ 63724202 є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про відновлення виконавчого провадження ВП № 63724202 про приму сове виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5255/20-а, на підставі виконавчого листа № 200/5255/20-а виданого 20.11.2020 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 ст.41 Закону № 1404, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Отже, згідно з нормою закону виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця, а тому ця позовна вимога є зайвою, так як попереднє становище позивача відновлюється шляхом визнання постанови про закінчення виконавчого провадження протиправною та її скасування.
Тому, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Обов'язкам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб кореспондує право фізичних та юридичних осіб очікувати що ці органи та посадові особи будуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принцип юридичної визначеності в свою чергу, є складовою принципу верховенства права.
Тому, правомірні очікування позивача на те, що орган державної влади буде діяти тільки на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, не здійснилися.
І таким чином, його право було порушено.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач відповідно до вимог закон звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрального районного відділу держав ної виконавчої служби у м.Маріуполі Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання бездіяльності державного виконав ця протиправною, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зо бов'язання виконати певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Центрального районного відділу державної виконавчої служби у м.Маріуполі Хартахай М. Східного межрегіона- льного управління Міністерства юстиції м.Харків щодо примусового виконання виконав чого листа № 200/5255/20-а виданого 20.11.2020 року Донецьким окружним адміністрати вним судом про зобов'язання Маріупольського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 90% від суддівської винагороди судді, починаючи з 19.02.2020р.
Скасувати постанову державного виконавця Центрального районного відділу держав ної виконавчої служби у м.Маріуполі Хартахай М.В. ВП № 63724202 від 22 грудня 2020 року про закінчення виконавчого провадження, як таку, що не відповідає вимогам зако ну.
В решті задоволення позовних вимог, відмовити.
Повний текст судового рішення складено та підписано 1 лютого 2021 року.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Хохленков