27 січня 2021 року Справа № 915/785/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
за участі секретаря Матвєєвої А.В.,
від сторін представники не з?явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/785/20
за позовом приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль",
Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020;
до товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат",
вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028;
про стягнення грошових коштів у сумі 244540 грн. 02 коп.
Приватним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі ? ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ") пред'явлено позов про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" (далі ? ТДВ "МДБК") грошових коштів у загальній сумі 244540 грн. 02 коп., із яких: 158284 грн. 57 коп. - основний борг; 82710 грн. 29 коп. - пеня; 2001 грн. 87 коп. - інфляційні втрати; 1543 грн. 29 коп. - 3 % річних, з посиланням на неналежне виконання ТДВ "МДБК" грошових зобов'язань за укладеним між публічним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль", правонаступником якого є позивач, та відповідачем договором від 01.10.2015 № 3393 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), а саме, зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленої позивачем теплової енергії в гарячій воді, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню в порядку п. 7.2.2 договору, а також здійснено нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.
За такими вимогами ухвалою від 16.06.2020 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов ? 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням змін, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
У зв?язку з викладеними обставинами прийнято Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", у відповідності до якого, зокрема, розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України з 02.04.2020 доповнено пунктом 4 наступного змісту:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов?язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020), визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов?язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, усі процесуальні строки, продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020№ 540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності цим Законом ? тобто з 07.08.2020.
Відповідачем подано до суду заяву від 06.08.2020, направлену поштою того ж дня (тобто в межах визначеного законодавством строку), про поновлення строку на подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 31.08.2020 задоволено заяву указану вище відповідача частково та вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначено на 29.09.2020.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, - п?ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.
Указану ухвалу відповідачем отримано 11.09.2020, що підтверджується підписом представника ТДВ "МДБК" на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою від 31.08.2020 (а.с. 80).
Отже, відповідач мав право на подання відзиву на позовну заяву у строк до 28.09.2020 включно.
Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву ні у встановлений судом строк, ні поза цим строком (з поданням клопотання в порядку ст. 119 ГПК України).
Ухвалою від 29.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 12.11.2020.
Ухвалою від 12.11.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 01.12.2020.
Ухвалою від 01.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні, яке відбудеться 23.12.2020.
В судовому засіданні у даній справі 23.12.2020 оголошено перерву до 27.01.2021.
Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники в засідання не з?явилися; явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Поряд із цим, від відповідача надійшло клопотання від 26.01.2021 про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що директор ТДВ "МДБК" Шанайца О.С. з 26.01.2021 перебуває на лікарняному з підозрою на захворювання на коронавірусну хворобу SARS-CoV-2, у зв?язку з чим він позбавлений можливості з'явитися в судове засідання, хоча і бажає особисто взяти участь у розгляді даної справи.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Так, господарським процесуальним законодавством передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (ч.ч. 1-3 ст. 202 ГПК України).
В даному випадку має місце неявка в судове засідання представника відповідача вдруге; наявності підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 202 ГПК України, судом не встановлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, а також те, що відкладення розгляду справи є правом суду і пов?язується саме з неможливістю вирішення спору, а явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає, що учасникам судового процесу створені належні умови для реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Викладене свідчить про наявність підстав для розгляду справи по суті за наявними матеріалами за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Публічним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль", правонаступником якого, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є позивач (енергопостачальною організацією), укладено з ТДВ "МДБК" (споживачем) договір від 01.10.2015 № 3393 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), згідно умов якого енергопостачальна організація зобов'язалася постачати ТДВ "МДБК" теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).
Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря (п. 2.1 договору).
У додатку № 1/1 до договору зазначено, що енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в гарячій воді для теплопостачання будинку, розташованого по вул. Гмирьова, 1 (офіс) в межах 142,961 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням 0,0680 Гкал/год., зокрема, на опалення - 0,0680 Гкал/год.
Дата зняття споживачем показань приладів обліку - 20-те число поточного місяця; подання звіту енергопостачальній організації - не пізніше 25-го числа (п. 3 додатку № 1/1 до договору).
Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору (п. 5.3 договору).
При відсутності приладів обліку або виході його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, розрахунковим способом (п. 5.4 договору).
Пунктами 6.2, 6.3 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
У відповідності до п.6.6 договору, споживачу щомісяця направляється акт прийому-передачі теплової енергії в гарячій воді (за формою додатка № 3) за попередній місяць. Споживач зобов'язаний протягом п'яти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу енергопостачальної організації. У випадку відсутності протягом п'яти днів мотивованого відмовлення від підписання або неповернення підписаного екземпляра енергопостачальній організації, акт прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді вважається прийнятим споживачем.
Розбіжності та спори між сторонами, пов'язані з виконанням, зміною та розірванням договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторнами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу. У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутися до суду для вирішення спірного питання (п.п. 8.1-8.2 договору).
При виникненні обставин, не обумовлених договором, сторони зобов'язані користуватися Законом України "Про електроенергетику", Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючого обладнання і теплових мереж ті іншими нормативними документами, що регулюють відносини сторін з приводу теплопостачання (п. 10.3 договору).
Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2016; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 9.1, 9.4 договору).
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, договір діє і на даний час.
На виконання зобов'язань за договором позивачем у період листопад 2019 року - квітень 2020 року підключено подачу теплової енергії в гарячій воді на об'єкт ТДВ "МДБК", що підтверджується нарядом на підключення системи опалення від 04.11.2019 № 3473.2, та поставлено відповідачу теплову енергію загальною вартістю 158284 грн. 57 коп. згідно актів прийому-передачі теплової енергії: від 30.11.2019 № 3393 на суму 18139 грн. 73 коп. з ПДВ; від 31.12.2019 № 3393 на суму 27623 грн. 68 коп. з ПДВ; від 31.01.2020 № 3393 на суму 39819 грн. 46 коп. з ПДВ; від 29.02.2020 № 3393 на суму 38430 грн. 30 коп. з ПДВ; від 31.03.2020 № 3393 на суму 27395 грн. 01 коп. з ПДВ; від 30.04.2020 № 3393 на суму 6876 грн. 39 коп. з ПДВ.
На оплату поставленої теплової енергії позивачем виставлені ТДВ "МДБК" відповідні рахунки: № 3393, згідно якого за період 01-30.11.2019 нараховано 18139 грн. 73 коп. з ПДВ; № 3393, згідно якого за період 01-31.12.2019 нараховано 27623 грн. 68 коп. з ПДВ; № 3393, згідно якого за період 01-31.01.2020 нараховано 39819 грн. 46 коп. з ПДВ; № 3393, згідно якого за період 01-29.02.2020 нараховано 38430 грн. 30 коп. з ПДВ; № 3393, згідно якого за період 01-31.03.2020 нараховано 27395 грн. 01 коп. з ПДВ; № 3393, згідно якого за період 01-30.04.2020 нараховано 6876 грн. 39 коп. з ПДВ.
Зазначені акти та рахунки на оплату вартості спожитої теплової енергії відповідачем отримано, що підтверджується підписами уповноваженого представника ТДВ "МДБК" в реєстрах вручення споживачам остаточних рахунків та актів прийому-передачі теплової енергії, реєстрами відправки споживачам остаточних рахунків та актів прийому передачі теплової енергії та відповідними списками згрупованих поштових відправлень з відбитками штемпелів поштових відділень і фіскальними чеками поштових відділень за спірний період.
У зв'язку з неоплатою ТДВ "МДБК" спожитої у спірний період теплової енергії, ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" звернулося до відповідача з претензією від 21.01.2020 № 33-Ю про сплату заборгованості, направлення якої відповідачу підтверджується реєстром відправки претензій та списком згрупованих поштових відправлень поштового відділення з відповідною позначкою поштового відділення. Зазначену претензію ТДВ "МДБК" залишено без реагування та виконання.
За твердженнями ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ", не спростованими відповідачем, поставлену у спірний період теплову енергію ТДВ "МДБК" не оплачено і досі.
Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (ч.ч. 1, 3 ст. 275 ГК України).
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що відповідачем порушені договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленої на його об'єкт теплової енергії, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 158284 грн. 57 коп., і указану суму заборгованості належить стягнути з відповідача.
Щодо заявлених позивачем до стягнення нарахувань: 3 % річних та інфляційних втрат, - суд приходить до такого.
Цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Суд визнає, що ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" обґрунтовано на прострочені суми оплати вартості поставленої теплової енергії здійснено нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, і погоджується з виконаними позивачем розрахунками 3 % річних у сумі 1543 грн. 29 коп., нарахованих за загальний період прострочення 13.11.2019-18.05.2020, та інфляційних втрат у сумі 2001 грн. 87 коп., нарахованих за період прострочення грудень 2019 року ? квітень 2020 року, а тому указані суми нарахувань належить стягнути з відповідача.
Щодо вимог ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суми допущених ТДВ "МДБК" прострочень оплати вартості поставленої теплової енергії, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом. У разі несвоєчасної сплати платежів за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами (ст.ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання").
Сторони у пп. 7.2.2 договору передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1,0 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України від 20.05.1999 № 686-ХІV.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України від 20.05.1999 № 686-ХІV "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", суб?єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ТДВ "МДБК" пені за прострочення оплати поставленої позивачем теплової енергії; поданий позивачем розрахунок пені в сумі 82710 грн. 29 коп., нарахованої за загальний період прострочення 13.11.2019-11.03.2020, суд визнає вірним, а зазначену суму - підлягаючою до стягнення з ТДВ "МДБК".
Отже, позовні вимоги ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Отже, ураховуючи те, що судом визнано позовні вимоги обґрунтованими у повному обсязі, витрати ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 04.06.2020 № 20130 на суму 3668 грн. 10 коп. належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд
1. Позов приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат", вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 01273160, на користь приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 30083966, грошові кошти у загальній сумі 244540 (двісті сорок чотири тисячі п?ятсот сорок) грн. 02 коп., із яких:
158284 (сто п?ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 57 коп. - основний борг - на р/р НОМЕР_1 в АТ "Державний Ощадний Банк України", МФО 326461;
82710 (вісімдесят дві тисячі сімсот десять) 29 коп. - пеня; 2001 (дві тисячі одна) грн. 87 коп. - інфляційні втрати; 1543 (одна тисяча п?ятсот сорок три) грн. 29 коп. - 3 % річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 3668 (три тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 10 коп. - на р/р НОМЕР_2 в ПАТ "АБ Укргазбанк", МФО 320478.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 01.02.2021.
Суддя Т.М. Давченко