ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.02.2021Справа № 910/9299/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участі секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Експерементально - механічний завод «Металіст»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ферум»
про стягнення 226 049, 67 грн, розірвання договору та зобов'язання вчинити дії (в редакції заяви від 01.12.2020)
За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 01.02.2021
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ферум» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Експерементально - механічний завод «Металіст» про визнання додаткової угоди укладеною в редакції зазначеній у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду на 27.07.2020.
23.07.2020 від ПрАТ «Експерементально - механічний завод «Металіст» надійшов відзив на позовну заяву в якому просив в задоволені позову відмовити.
Крім того, 23.07.2020 від Приватного акціонерного товариства «Експерементально - механічний завод «Металіст» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ферум» про стягнення 269 587, 32 грн, розірвання договору та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ферум» про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 21.09.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Експерементально - механічний завод «Металіст» залишено без руху.
Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 10.08.2020 по 04.09.2020 та з 28.12.2020 по 16.01.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Експерементально - механічний завод «Металіст» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ферум» про стягнення 269 587, 32 грн., розірвання договору та зобов'язання вчинити дії прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд зустрічних позовних вимог об'єднано в одне провадження з первісним позовом по даній справі. Розгляд зустрічної позовної заяви призначити на 21.09.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 відкладено підготовче засідання на 26.10.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 відкладено підготовче засідання на 16.11.2020. Зобов'язано ПрАТ «Експерементально - механічний завод «Металіст» (за його ініціативою) провести звіряння розрахунків по спірним правовідносинам та надати суду за його результатами відповідний акт, надати письмові пояснення з приводу питань, що були предметом обговорення в судовому засіданні щодо розрахунків, у тому числі щодо платежів за грудень 2020 та щодо рахунку на оплату електроенергії за квітень 2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ферум» до Приватного акціонерного товариства «Експерементально - механічний завод «Металіст» про визнання додаткової угоди укладеною в редакції, зазначеній у позовні заяві залишено без розгляду. Клопотання Приватного акціонерного товариства «Експерементально - механічний завод «Металіст» про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд справи відкладено на 07.12.2020.
01.12.2020 від Приватного акціонерного товариства «Експерементально - механічний завод «Металіст» через канцелярію суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в якій товариство просило:
- стягнути заборгованість у загальному розмірі 226 049 (двісті двадцять шість тисяч сорок дев'ять) грн 67 коп.;
- розірвати договір № 09200Р оренди нежитлових приміщень від 01 січня 2020 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Експериментально-механічний завод «Металіст» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ФЕРУМ»;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ферум» сплатити орендну плату до моменту фактичного повернення об'єкта з оренди (за весь час фактичного користування об'єктом оренди, з урахуванням раніше сплачених платежів за договором), що підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі (повернення) об'єкта з оренди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 розгляд справи відкладено на 18.01.2021. Зобов'язано ПрАТ «Експерементально - механічний завод «Металіст» надати мотивовані документально обґрунтовані письмові пояснення щодо питань, які були предметом розгляду у судовому засіданні, зокрема щодо нарахування електроенергії за квітень 2020 (в якому опломбовувались вимірювальні прилади) та включенням до відповідного рахунку інших періодів.
28.12.2020 на виконання вказаної ухвали суду від ПрАТ «Експерементально - механічний завод «Металіст» через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі.
ТОВ «Будівельна компанія «Ферум» не надало відзиву на позовну заяву ПрАТ «Експерементально - механічний завод «Металіст»
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2021.
Представник ПрАТ «Експерементально - механічний завод «Металіст» у судовому засіданні 01.02.2021 надав свої усні пояснення та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник ТОВ «Будівельна компанія «Ферум» у судове засідання 01.02.2021 не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
За змістом частин 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення ТОВ «Будівельна компанія «Ферум».
Крім того, суд враховує, що явка представників учасників у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а саме ТОВ «Будівельна компанія «Ферум» не повідомляло суд про наміри подання доказів чи неможливості їх подання, а також про намір представника взяти участь у судовому засіданні.
У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.02.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.01.2020 між ПрАТ «Експериментально-механічний завод «Металіст» (орендодавець) і ТОВ «Будівельна компанія «ФЕРУМ» (орендар) укладено договір № 09200Р оренди нежитлових приміщень.
Відповідно до п. 1.1. Договору, на підставі Акта № 1 та № 2 приймання-передачі в оренду від 01.02.2020, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення:
- частину нежитлового приміщення будівлі їдальні (Літер «Г») загальною площею 53,2 кв.м.,
- частину нежитлового приміщення цеху Головного корпусу (Літер «В») загальною площею 620 кв.м.
- кран мостовий електричний загального призначення вантажопідйомністю 5 тон (peг. № 11714)
Пунктом 4.1.1. Договору сторони погодили, що орендар повинен перерахувати орендодавцю протягом 3 (трьох) банківських днів, від дати набуття чинності цього Договору, авансовий перший платіж у розмірі орендної плати за перший та останній повний календарні місяці оренди приміщення та майна.
Згідно п. 4.1.2. Договору орендна плата за кожний наступний місяць перераховується орендарем орендодавцю авансовим платежем не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця, за який здійснюється оплата на підставі отриманого рахунку від орендодавця.
Пунктом 3.3. Договору Сторони встановили, що в орендну плату не входить плата за комунальні послуги. Вартість комунальних послуг, механізм (спосіб) визначення розміру вартості комунальних послуг та порядок оплати вказується у Додатку № 1 до даного Договору.
Відповідно до п. 4.2. Додатку № 1 до Договору Угоди про вартість комунальних послуг, механізму (способу) визначення розміру вартості комунальних послуг та порядку оплати від 01.01.2020, оплата фактично наданих в розрахунковому місяці комунальних послуг, здійснюється орендарем на підставі рахунку орендодавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку.
Пунктом 6.3. Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату за приміщення та майно, а також інші платежі, передбачені Договором.
З метою виконання орендарем взятих на себе зобов'язань, відповідно до умов укладеного договору, орендодавцем було надано орендарю рахунки на оплату, а саме:
- 22 та 28 січня 2020 рахунки № 1/22-001 від 22.01.2020, № 1/28-001 від 28.01.2020 на оплату авансу за перший та останній повний календарні місяця оренди (за лютий та грудень 2020);
- 31 січня 2020 рахунки № 1/31-019, №1/31-020 на оплату оренди мостового крану та вертикального свердлильного верста;
- 25 та 28 лютого 2020 рахунки № 2/25-014, №2/28-004 на оплату компенсацій комунальних послуг;
- 02 березня 2020 надано рахунок № 3/02-021, № 3/02-022, № 3/02-023 на оплату за оренду приміщень за березень 2020. Також, відповідно до п. 1.3.3 Договору, 02 березня 2020 Відповідачу було надано рахунки від
- 24 березня 2020 надано рахунки № 3/24-015 від 24.03.2020 на оплату компенсації комунальних послуг;
- 01 квітня 2020 надано рахунок № 4/01-021 на оплату за оренду приміщень за квітень 2020, а також надано рахунки № 4/01-022 та №4/01- 023 від 01.04.2020;
- 30 квітня 2020 надано рахунок № 4/30-019 від 30.04.2020 на оплату компенсацій комунальних послуг;
- 04 травня 2020 надано рахунок № 5/04-007 від 04.05.2020 на оплату за оренду приміщень за травень 2020;
- 31 травня 2020 надано рахунок № 5/31-014 від 31.05.2020 на оплату за оренду приміщень за червень 2020.
Орендарем в рахунок виконання своїх обов'язків за договором було частково здійснено оплату вказаних рахунків, а саме:
- 28 січня 2020 перерахована оплата згідно платіжного доручення № 1949 від 28.01.2020 за перший місяць оренди (лютий 2020) згідно рахунку № 1/22-001 від 22.01.2020;
- 29 січня 2020 перерахована оплата згідно платіжного доручення № 1956 від 28.01.2020 за останній місяць оренди (грудень 2020) згідно рахунку № 1/28-001 від 28.01.2020;
- 06 лютого 2020 перерахована оплата згідно платіжного доручення № 1976 від 06.02.2020 за надання в оренду мостового крану згідно рахунку № 1/31-019 від 31.01.2020;
- 06 лютого 2020 перерахована оплата згідно платіжного доручення № 1977 від 06.02.2020 за надання в оренду вертикального свердлильного верста згідно рахунку № 1/31-020 від 31.01.2020.
ПрАТ «Експериментально-механічний завод «Металіст», у зв'язку з наявною переплатою за останній місяць оренди (грудень 2020) в розмірі 55 472,00 грн, враховуючи направлення орендарю 19.06.2020 відповідно до умов підпункту 12.4.1.2. пп. 12.4.1 п. 12.4 Договору, листа вих. № 23 від 19.06.2020 про дострокове розірвання договору № 09200Р оренди нежитлових приміщень від 01.01.2020, наявну переплату за останній місяць оренди (грудень 2020) зарахувало в рахунок оплати за червень 2020.
З урахуванням викладеного позивач зазначає, що в порушення взятих на себе зобов'язань відповідно до п. 4.1.1, п. 4.1.2 та п. 6.3 Договору, на дату подання позовної заяви, відповідач має заборгованість з орендної плати перед позивачем в загальному розмірі 166 416 грн (55 472, 00 грн в т.ч. ПДВ за березень 2020, яка мала бути сплачена до 10.03.2020 + 55 472, 00 грн в т.ч. ПДВ за квітень 2020, яка мала бути сплачена до 10.04.2020 + 55 472, 00 грн в т.ч. ПДВ за травень 2020 яка мала бути сплачена до 10.05.2020).
Компенсація за використання електроенергії та води (водопостачання та водовідведення) за березень 2020, згідно Акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3/25-020 від 25.03.2020 складає 10 720, 56 грн., в т.ч. ПДВ. Так, вартість компенсації витрат за використання електроенергії у березні 2020 (п. 1 Акта) склала 7468, 51 грн без ПДВ за 4,166 тис.квт/час.
Відповідно до п. 4.4. Додатку № 1 до Договору у разі змін вартості енергетичних ресурсів, води, а також вартості прийняття стоків, пов'язаних зі зміною тарифів енергопостачальних компаній (АК «Київенерго» та АК «Київводоканал»), розмір витрат по утриманню за цією угодою також підлягають зміні.
В кінці березня 2020 АК «Київенерго» змінило тарифи на електроенергію та виставило новий рахунок на доплату за використання електроенергії за березень 2020, у зв'язку з чим, відповідно д п. 4.4. Додатку № 1 до Договору, ПрАТ «Експериментально-механічни завод «Металіст» здійснило перерахунок ТОВ «Будівельн компанія «ФЕРУМ» компенсації витрат за використання електроенергії у березні 2020 та включило доплату за використання електроенергії за березень 2020 у Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4/30-060 від 30.04.2020. Так, доплата вартості компенсації витрат за використанн електроенергії у березні 2020 (п. 1 Акту) за ті самі 4,166 тис.квт/час склала 688,72 грн без ПДВ.
Позивач в письмових поясненнях, що надійшли до суду 28.12.2020 звертає увагу на тому, що у Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4/30-060 від 30.04.2020 було включено компенсацію витрат за використання електроенергії у квітні 2020 (п. 2 Акту), вартість за 1,897 тис.квт/час, склала 3411,45 грн. без ПДВ.
Компенсацію витрат за використання електроенергії у квітні 2020, було нараховано за фактично використану електроенергію ТОВ «Будівельна компанія «ФЕРУМ» до моменту опломбування орендованих приміщень та відключення електроенергії, а саме до 06.04.2020.
Факт опломбування орендованих приміщень підтверджується листом № 15 від 07.04.2020 року, направленим директору ТОВ «БК» ФЕРУМ» та безпосередньо отриманим останнім під особистий підпис.
Позивач вказує, що на дату подання до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідача відповідно до п. 6.3. Договору та п. 4.2 Додатку № 1 до Договору, відповідач має заборгованість перед позивачем з компенсації комунальних послуг (електроенергії, води та вивозу сміття) та оренди обладнання, а саме:
- 12 555,32 грн, в т.ч. ПДВ - компенсація за використання електроенергії та води (водопостачання та водовідведення) за лютий 2020, яка мала бути сплачено по 28.02.2020;
- 10 720, 56 грн, в т.ч. ПДВ - компенсація за використання електроенергії та води (водопостачання та водовідведення) за березень 2020, яка мала бути сплачено по 27.03.2020;
- 4920, 20 грн, в т.ч. ПДВ - компенсація за використання електроенергії за березень, квітень 2020, яка мала бути сплачено по 06.05.2020;
- 1069, 20 грн, в т.ч. ПДВ - компенсація витрат за вивіз сміття за лютий 2020, яка мала бути сплачена по 28 лютого 2020;
- 3960, 00 грн, в т.ч. ПДВ - заборгованість з орендної плати обладнання за березень 2020, яка мала бути сплачено до 10.03.2020;
- 3960, 00 грн - заборгованість з орендної плати обладнання за квітень 2020, яка мала бути сплачена до 10.04.2020.
Всього, заборгованість з компенсації комунальних послуг (електроенергії, води та вивіз сміття) та оренди обладнання складає 37 185, 28 грн в т.ч. ПДВ 20 % - 6197, 51 грн.
Позивач зазначає, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем по оренді приміщень, мостового крану, вертикального свердлильного верста та компенсації з комунальних послуг (електроенергії, води та вивозу сміття), на користь останніх складає 203 601, 28 грн (166 416, 00 грн заборгованість з оренди приміщень за договором + 37 185, 28 грн заборгованість з компенсації комунальних послуг (електроенергії, води та вивозу сміття) та оренди обладнання за договором).
Вказана сума заборгованості відповідачем сплачене не була, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна.
Частина 1 ст. 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачем не спростовано, що ним у відповідності до умов договору оренди нежилих приміщень належним чином виконувались взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів та платежів за комунальні послуги.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно розрахунку, який було надано позивачем до матеріалів справи та перевірено судом, загальна заборгованість по оренді приміщень, мостового крану, вертикального свердлильного верста та компенсації з комунальних послуг (електроенергії, води, вивозу сміття) становить 203 601, 28 грн
Доказів сплати вказаної суми матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано, як і не надано будь-яких заперечень на спростування вказаної суми.
Отже, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення основної суми заборгованості за договором оренди у розмірі 203 601, 28 грн підлягає задоволенню.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 11.2 Договору визначено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати (крім сплати авансового платежу за останній місяць) орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 14 284, 94 грн пені.
Враховуючи викладене та здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку пені, Господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені, у заявленому розмірі.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 3968, 21 грн 3 % річних та 4195, 24 грн інфляційних втрат.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором оренди нежитлових приміщень, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 4195, 24 грн.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 %, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 3968, 21 грн.
Щодо вимоги про розірвання договору № 09200Р оренди нежитлових приміщень від 01.01.2020, укладеного між ПрАТ «Експериментально-механічний завод «Металіст» і ТОВ «Будівельна компанія «ФЕРУМ», Господарський суд зазначає наступне.
Статтею 188 ГК України передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Відповідно підпункту 12.4.1.2. пп. 12.4.1 п. 12.4 Договору сторони погодили, що договір, може бути достроково припинений на вимогу орендодавця без будь-яких відшкодувань орендарю, за умови письмового попередження, у разі затримок з боку орендаря в перерахуванні орендної платі передбаченої договором, більше ніж на 10 календарних днів. За таких обставин цей договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.
19.06.2020, відповідно до умов підпункту 12.4.1.2. пп. 12.4.1 п. 12.4 Договору, позивач направив відповідачу лист вих. № 23 від 19.06.2020 про дострокове розірвання договору № 0920ОР оренди нежитлових приміщень від 01.01.2020, який був отриманий відповідачем 23.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто, зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.
Оскільки, обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди від 01.01.2020, свідчать про виникнення у позивача права на розірвання договору, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про розірвання договору № 0920ОР оренди нежитлових приміщень від 01.01.2020, укладеного між ПрАТ «Експериментально-механічний завод «Металіст» і ТОВ «Будівельна компанія «ФЕРУМ».
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ферум» сплатити орендну плату до моменту фактичного повернення об'єкта з оренди (за весь час фактичного користування об'єктом оренди, з урахуванням раніше сплачених платежів за договором), що підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі (повернення) об'єкта з оренди, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 238 ГПК України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Згідно ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Господарський суду міста Києва з урахуванням наведених норм закону вважає, що заявлена вимога ТОВ «Будівельна компанія «Ферум» про зобов'язання сплатити орендну плату до моменту фактичного повернення об'єкта з оренди (за весь час фактичного користування об'єктом оренди, з урахуванням раніше сплачених платежів за договором), що підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі (повернення) об'єкта з оренди, є необґрунтованою, а тому в задоволені вказаної вимоги слід відмовити.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн.
Частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає докази виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження зазначеного позивачем було надано зокрема Договір про надання правової допомоги від 01.07.2020 № 3/02 та платіжне доручення від 17.09.2020 № 518 про оплату послуг за договором на суму 25 000 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25 000 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним судовим вимогам.
Керуючись ст. 74, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЕРУМ» (04209, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕБЕДИНСЬКА, будинок 4, ідентифікаційний код 41647926) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД «МЕТАЛІСТ» (04209, місто Київ, ВУЛ.ЛЕБЕДИНСЬКА, будинок 4, ідентифікаційний код 05309512) заборгованість з оренди приміщень у розмірі 166 416 (сто шістдесят шість тисяч чотириста шістнадцять) грн 00 коп., заборгованість з компенсації комунальних послуг та оренди обладнання у розмірі 37 185 (тридцять сім тисяч сто вісімдесят п'ять) грн 28 коп., пені у розмірі 14 284 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 94 коп., 3 % річних у розмірі 3968 (три тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн 21 коп., інфляційні втрати у розмір 4195 (чотири тисячі сто дев'яносто п'ять) грн 24 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5492 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн 74 коп.
3. Розірвати договір № 0920ОР оренди нежитлових приміщень від 01 січня 2020 року, укладений між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО - МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД «МЕТАЛІСТ» і ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЕРУМ».
4.В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 01.02.2021
Суддя І.В. Алєєва