28.01.2021 м. Ужгород Справа № 907/292/20
Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.
розглянувши у відкритому засіданні суду справу
за позовом дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ (далі - позивач, ДК Газ України)
до комунального підприємства “Виноградівтеплокомуненерго”, м.Виноградів (далі - відповідач, КП Виноградівтеплокомуненерго)
про стягнення 10990,27 грн.
представники:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача про стягнення зазначеної суми 10990,27 грн., що складається із сум інфляційних нарахувань - 4642,65 грн. та 3 % річних - 6347,62 грн. за прострочення виконання договірних зобов'язань, основний борг за якими (202739,11 грн.) стягнуто рішенням суду від 11.07.13 у справі № 907/577/13, однак такий відповідачем не сплачений у повному обсязі і станом на час подання даного позову залишок заборгованості становив 201301,48 грн.
Ухвалою суду від 15.05.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання було призначено на 16.06.20. Засідання суду неодноразово відкладалося з підстав зазначених в ухвалах у справі, в т. ч., через те, що канцелярією суду у зв'язку з відсутністю фінансування не було відправлено сторонам поштовим зв'язком ухвали (від 15.05.20 та від 16.06.20р.); ухвали суду від 13.10.20 та 16.11.20 відповідачу не вручені та повернуті до суду з відміткою про відсутність адресата.
Враховуючи наведені обставини справи, а також те, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час судового провадження місцерозташування відповідача як юридичної особи є те ж саме, що зазначено у позовній заяві та за яким надсилається кореспонденція суду, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, судом 18.12.20 відкладено судове засідання на інший час та повідомлено відповідача про розгляд справи, в тому числі, шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб сайті судової влади України в порядку ст.122 ГПК України. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
У даному судовому засіданні сторони не забезпечили участі своїх уповноважених представників, явка яких не була судом визнана обов'язковою.
При цьому, у матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи за наявними у ній матеріалами; відповідач не надав письмового відзиву на позов.
За наведених обставин справи, оскільки відповідач вважається належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом прийняти участь у судовому розгляді справи, подати відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово та наявна у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Закарпатської області у справі № 907/577/13 від 11.07.13, сторонами у якій також були сторони даного спору: позивач - ДК Газ України, відповідач - КП Виноградівтеплокомуненерго, задоволено позовні вимоги та у зв'язку із заборгованістю за договором № 06/10-2485БО від 20.12.10 присуджено до стягнення з останнього на користь позивача суму 246519,07 грн. (в тому числі: 202739,11 грн. - основний борг, 21260,19 грн. - пеня, 8041,03 грн. - інфляційні втрати та сума 14478,74грн. - 3 % річних) та 4933,00 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Закарпатської області у справі № 907/224/19 від 01.07.19 задоволено також позов ДК Газ України та присуджено до стягнення з КП Виноградівтеплокомуненерго за невиконання зазначених вище зобов'язань інфляційні втрати за період з квітня 2016 по березень 2019 на суму 67261,80 грн. та 3 % річних за період з 20.04.16 по 19.04.19 на суму 16166,83 грн.
Зазначені рішення суду набрали законної сили, на їх примусове виконання видані накази.
Позовні вимоги, що є предметом у даній справі, в частині інфляційних втрат нараховані позивачем за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором № 06/10-2485БО від 20.12.10 за період з квітня 2019 по березень 2020, в частині 3 % річних - за період 20.04.19 по 07.05.20.
За приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням наведених приписів процесуального закону обставини щодо виконання господарських зобов'язань сторін за договором № 06/10-2485БО від 20.12.10, обставин виникнення та наявності боргу відповідача перед позивачем на суму 202739,11 грн. встановлені рішенням господарського суду Закарпатської області у справі № 907/577/13 від 11.07.2013р., не підлягають доказуванню у цій справі.
Як зазначає позивач, відповідачем основний борг було погашено частково, його заборгованість за спірний у даній справі період становить 201301,48 грн. Відповідач наведеного не заперечив та не спростував.
Приписами ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події; у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За наведених обставин справи, оскільки за даними позивача встановлено, а відповідачем не спростовано прострочення виконання договірних зобов'язань в частині присудженого (рішення суду від 11.07.13 у справі № 907/577/13) до сплати основного боргу за період з квітня 2019 по травень 2020 та з урахуванням рішення суду у справі № 907/224/19 від 01.07.19 про стягнення за невиконання цих зобов'язань інфляційних втрат за період з квітня 2016 по березень 2019 та 3 % річних за період з 20.04.16 по 19.04.19, правомірними та такими, що підлягають задоволенню судом, є вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань з квітня 2019 по березень 2020 та 3 % річних за період з 20.04.19 по 07.05.20 відповідно на суми 4642,65 грн. та 6347,62 грн.
При цьому, суд виходить з того, що питання стягнення інфляційних нарахувань і відсотків річних після прийняття судового рішення, що є предметом даного судового розгляду, регламентується Цивільним кодексом України.
Так, за приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, відповідно до ст. 625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов'язання і способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати - судовий збір сплачений позивачем при поданні позову на суму 2102,00 грн. - належить відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 46, 73-79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з комунального підприємства “Виноградівтеплокомуненерго” (90300, Закарпатська область , м. Виноградів , вул. Вакарова, 18, код ЄДРПОУ 33689364) на користь дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 31301827) суму 10990,27 грн. (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто грн. 27 коп.), що включає суми інфляційних нарахувань та 3 % річних, а також та у відшкодування судових витрат - суму 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 01.02.21
Суддя Ушак І.Г.