Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"22" січня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/597/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
секретар судового засідання: Гекалюк О.І.
за участю представників сторін:
від позивачів - 1,2: не з'явились,
від відповідача: Гладишева С.Д., адвокат, ордер серія №084222 від 09.09.2020,
від прокуратури: Ревелюк Т.О., посвідчення №038654 від 21.12.2020,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах
держави в особі:
1) Городницької селищної ради (смт.Городниця, Новоград-Волинський район,
Житомирська область)
2) Чижівської сільської ради (с.Чижівка, Новоград-Волинський район, Житомирська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленова Агро" (с.Кленова, Новоград-Волинський, Житомирська область)
про стягнення 713956,01грн.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.12.2020 до 22.01.2021.
У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/597/19 за позовом Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Городницької селищної ради та Чижівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленова Агро" про стягнення 713956,01грн шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.
Розгляд справи в підготовчому провадженні неодноразово відкладався, зокрема, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.10.2019 відкладено підготовче засідання на 18.11.2019.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.11.2019 зупинено провадження у справі №906/597/19 до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.08.2020 поновлено провадження у справі №906/597/19 та розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 10.09.2020.
В подальшому, в підготовчому засіданні розгляд справи відкладався, а ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/597/19 до судового розгляду по суті на 21.12.2020.
В судовому засіданні при розгляді справи по суті оголошувалась перерва з 21.12.2020 до 22.01.2021.
Прокурор в судовому засіданні при розгляді справи по суті позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив №35-2999вих19 від 19.07.2019, запереченнях на письмові пояснення відповідача №35-84-5149вих20 від 20.10.2020 та запереченнях на заяву про застосування строків позовної давності №35-84-206вих21 від 14.01.2021 (т.1, а.с.4-8, 79-82; т.9, а.с.71-80, 148-152).
Позивачі повноважних представників в судове засідання не направили. У заяві від 30.09.2019 №02-15/945 Городоцька селищна рада позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила провести розгляд справи без участі їх представника (т.7, а.с.62).
Представник відповідача в судовому засіданні при розгляді справи по суті заперечила проти позовних вимог та просила у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 15.07.2019 (т.1, а.с.62-69), відзиві на позовну заяву від 15.09.2019 (т.7, а.с.37-44), письмових поясненнях від 29.10.2019 та від 18.11.2019 (т.7,а.с.91-95, 106-112), поясненнях від 06.10.2020 (т.9, а.с.33-41) та додаткових поясненнях від 03.11.2020 (т.9, а.с.96-101). Також підтримала подану заяву про застосування строків позовної давності (вх.02-44/2056/20 від 21.12.2020) та просила її задовольнити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2014 розпорядженням голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області №643 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)" було надано дозвіл ТОВ "Кленова Агро" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою надання їх в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі: за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) із земель реформованого КСП "Хміль" на території Кленівської сільської ради за номерами земельних ділянок орієнтованою площею - 133,45 га, в тому числі: рілля площею 83,76га, пасовища площею 49,69 га (т.2, а.с.11).
03.06.2016 розпорядженням голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області №358 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)" було надано дозвіл ТОВ "Кленова Агро" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою надання їх в оренду строком на 7 (сім) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) із земель реформованого КСП імені Чапаєва на території Курчинської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області орієнтовною площею 19,4461га (т.2, а.с.14).
02.09.2016 розпорядженням голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області №546 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)" було затверджено ТОВ "Кленова Агро" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок із земель не витребуваних паїв загальною площею 76,4704 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області. Також вказаним розпорядженням надано ТОВ "Кленова Агро" в оренду невитребувані земельні частки (паї) загальною площею 76,7404 га в тому числі: рілля площею 76,4704 га, строком на 7 (сім) років або до моменту отримання власниками земельних ділянок (паїв) правовстановлюючих документів взамін сертифікатів на право на земельні частки (паї), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель реформованого КСП "Хміль" на території Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (т.2, а.с.12-13)
11.01.2017 розпорядженням голови Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області №29 "Про затвердження технічної документації" було затверджено ТОВ "Кленова Агро" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 19,4461 га та надано ТОВ "Кленова Агро" в оренду невитребувані земельні частки (паї) загальною площею 19,4461 га, строком на 7 (сім) років або до моменту отримання власниками земельних часток (паїв) (т.2, а.с.15).
Відповідачем до матеріалів справи надано договори оренди земельних ділянок, акти приймання-передачі земельних ділянок, що надаються в оренду, укладені з фізичними особами та з Новоград-Волинською районною державною адміністрацією.
29.08.2016 прокуратурою було зареєстроване кримінальне провадження №4201606112400000013 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України за фактом самовільного зайняття ТОВ "Кленова Агро" земельних ділянок на території Курчицької та Кленівської сільських рад Новоград-Волинського району.
У ході розслідування кримінального провадження, начальнику Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області було направлено лист №6099вих16 від 31.08.2016 щодо проведення обстеження земельних ділянок, які використовує ТОВ "Кленова Агро" на території Новоград-Волинського району з метою встановлення можливого факту самовільного використання вказаним підприємством земельних ділянок.
06.09.2016 державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михаловським Ю.Д. складено акт обстеження земельної ділянки №32/09, в якому зазначено: площа земельної ділянки - 250,50га; площа на якій вчинено правопорушення чи яку необхідно обстежити перед видачею дозволу чи після проведення рекультивації порушених земель - 115,73га; форма власності - державна; категорія земель - сільськогосподарського призначення; цільове призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва; наявність правовстановлюючих документів - відсутні. В даному акті вказано, що в результаті обстеження земельної ділянки встановлено, що на території Кленівської сільської ради використовує земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договорів оренди земельних ділянок часток (паїв), що укладені з їх власниками - фізичними особами на загальну площу 134,77га. Також вказано, що окрім того даний суб'єкт господарювання на території вказаної сільської ради використовує земельні ділянки із невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок загальною площею 115,73га (рілля) які обробляються єдиним масивом згідно проектно-технічної документації із землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв), та складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку громадянам реформованого КСП "Хміль", на території Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району. За результатами обстеження інспектором вказано, що зважаючи на використання вказаних земельних ділянок, відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 115,73га ТОВ "Кленова Агро" (т.1, а.с.16).
06.09.2016 державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михаловським Ю.Д. складено акт обстеження земельної ділянки №33/09, в якому зазначено: площа земельної ділянки - 201,65га; площа на якій вчинено правопорушення чи яку необхідно обстежити перед видачею дозволу чи після проведення рекультивації порушених земель - 35,65га; форма власності - державна; категорія земель - сільськогосподарського призначення; цільове призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва; наявність правовстановлюючих документів - відсутні. В акті вказано, що в результаті обстеження земельної ділянки встановлено, що на території Курчицької сільської ради ТОВ "Кленова Агро" використовує земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договорів оренди земельних ділянок часток (паїв), що укладені з їх власниками - фізичними особами на загальну площу 166,00га. Також вказано, що окрім того даний суб'єкт господарювання на території вказаної сільської ради використовує земельні ділянки із невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок загальною площею 35,65га (рілля), які обробляються в урочищах "Хутір", "Смухове", "Подстанція", "Суріни дуби", "Купівля", "Садок", "біля річки Церем" на території Курчицької сільської ради. За результатами обстеження інспектором в акті вказано, що зважаючи на використання вказаних земельних ділянок, відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", свідчить про факт самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 35,65га ТОВ "Кленова Агро" (т.1, а.с.17).
В листі від 01.11.2016 №8-606-99.2-1976/2-16, наданому на запит Новоград-Волинської місцевої прокуратури №7257вих16 від 31.10.2016, Управлінням Держгеокадастру у Новоград-Волинському районі Житомирської області повідомлено, що орієнтований розмір шкоди заподіяної ТОВ "Кленова Агро" внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок) загальною площею 35,65га на території Курчицької сільської ради за 2016 рік становить 168136,69грн; загальною площею 115,73 га на території Кленівської сільської ради за 2016 рік становить 545819,32грн (т.1, а.с.15).
Судом встановлено, що рішенням Чижівської об'єднаної територіальної громади №8/1-16 від 29.12.2016 "Про припинення діяльності органів місцевого самоврядування, що входять до складу Чижівської об'єднаної територіальної громади" вирішено припинити юридичну особу - Курчицьку сільську раду Новоград-Волинського району Житомирської області шляхом приєднання до Чижівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, яку визначено правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов'язків Курчинської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (т.1, а.с.9-10).
29.12.2016 рішенням Городницької об'єднаної територіальної громади №5-01/2016 від 29.12.2016 "Про припинення діяльності органів місцевого самоврядування, що входять до складу Городницької об'єднаної територіальної громади" вирішено припинити юридичну особу - Кленівську сільську раду та вважати Городницьку селищну раду правонаступником активів, пасивів всіх майнових прав та обов'язків Кленівської сільської ради (т.1, а.с.12-14).
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 у справі №285/1310/17 за результатами розгляду кримінального провадження №42016061240000013 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, було закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.197-1 КК України (т.1, а.с.14).
Новоград-Волинська місцева прокуратура, посилаючись на приписи статей 1166, 1172, 1177 ЦК України вказує, що внаслідок дій щодо самовільного зайняття земельних ділянок на території Курчицької та Кленівської сільських рад, ТОВ "Кленова Агро" було завдано шкоди в загальному розмірі 713956,01грн, які прокуратура і просить стягнути з відповідача на користь позивачів.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що станом на час проведення та складання актів обстеження повноваження щодо проведення перевірок з питань дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності перейшли до Держгеокадастру України та його територіальних органів. Вказує, що ухвала про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності на час розгляду цієї справи не має преюдиційного значення. Доводить, що акти обстеження земельних ділянок складені з порушенням законодавства та процедури проведення перевірок. Зазначає, що прокуратурою не доведено наявності факту спричинення шкоди, обґрунтування її розміру та безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням та завданням шкоди.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.
Щодо правомірності звернення прокурора з даним позовом в інтересах Городницької селищної ради та Чижівської сільської ради суд зазначає таке.
Відповідно до ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.3,4 ст.23 Закон України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
У кожній окремій справі, суд зобов'язаний з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" для представництва інтересів держави у суді прокурором і чи є таким випадком ситуація у справі. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
В позовній заяві зазначено, що даний позов пред'являється прокуратурою у зв'язку з завданням відповідачем шкоди внаслідок неоформлення прав на землю та її самовільне використання, оскільки це зачіпає економічні інтереси держави, які у випадку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" підлягають захисту представницькими засобами.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави у господарському суді стала, зокрема, і бездіяльність позивачів, оскільки останні належним чином не здійснюють захист інтересів держави у вигляді звернення до суду з позовними вимогами стягнення 713956,01грн шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що нездійснення службовими особами позивачів дій, які вони повинні були та могли здійснити, а також відсутність обґрунтованих пояснень щодо своєї бездіяльності свідчить про неналежне виконання позивачами своїх повноважень.
Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноважених суб'єктів владних повноважень, тобто нездійснення захисту інтересів держави, та відсутність наміру здійснювати такі дії в майбутньому.
Таким чином, прокуратурою виконано передбачені чинним законодавством вимоги та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в господарському суді, що спростовує доводи відповідача про протилежне.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі.
Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 3 статті 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди.
Приписами ст.16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).
Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України).
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто, відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.
Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, прокурор та/або позивач повинні довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв'язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.
У позові прокурор посилається на те, що у період березень-вересень 2016 ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ "Кленова Агро", в порушення вимог законодавства, діючи умисно, самовільно зайняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення (невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки) №№22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 41, 42, 44, 63, 64, 73, 74, 76, 77, 95, 132, 134, 135, 143, 147, 150, 165, 178, 182, 205, 211, 226, 229, 230, 235, 240, 271, 251, 252, 253, 258, 419, 422, 429, 438, 435, 440, 441, 444, 445, 446, 449, 450, 453, 455, 460, 461, 468, 494, загальною площею 115,73га, які розташовані на території Кленівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області та земельні ділянки сільськогосподарського призначення (невитребувані (нерозподілені) земельні ділянки) №№183, 185, 186, 187, 208, 214, 205, 206, 207, 252, 253, 254, 255, 265, 266, 267, 453, 454, 455, 456, 458, 302, 321, 323, 326, 327, загальною площею 35,65га, які розташовані на території Курчицької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області шляхом використання найманої техніки та працівників організував обробіток вказаних земельних ділянок, вирощування та збирання врожаю сільськогосподарських культур на них.
В обґрунтування позовних вимог про самовільне зайняття ТОВ "Кленова Агро" земельних ділянок площею 115,73га на території Кленівської сільської ради та площею 35,65га на території Курчицької сільської ради прокурор посилається на акти обстеження №32/09 та №33/09 від 06.09.2016, складені державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михайловим Ю.Д., та ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду від 19.02.2019 у справі №285/1310/17. Прокурор вказує, що цим судовим рішенням фактично установлено причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою директора ТОВ "Кленова Агро" та заподіяною шкодою.
Оцінюючи подані позивачем документи, суд виходить з такого.
Згідно ст.211 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельної ділянки.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 у справі №285/1310/17 за результатами розгляду кримінального провадження №42016061240000013 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч.1 ст.197-1 КК України у зв'язку із зміною обстановки. Цією ж ухвалою закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.197-1 КК України (т.1, а.с.14).
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду (частина 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частиною 6 статті 75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом (ч.8 ст.75 ГПК України).
Отже, преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Оціночні судження суду не можуть братися до уваги як преюдиційні обставини, а тому преюдиційні факти слід відрізняти від оцінки судом певних обставин.
При цьому, виходячи зі змісту ч.6 ст.75 ГПК України, обов'язковими для господарського суду є обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У даному випадку, за наслідками розгляду кримінального провадження №42016061240000013 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, судом у справі №285/1310/17 закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.197-1 КК України, тобто встановлені в ній обставини не є преюдиційними для господарського суду.
Судом приймається до уваги, що згідно з ухвалою суду від 19.02.2019 обвинуваченим у справі №285/1310/17 був ОСОБА_1 , отже, у вказаній справі безпосередньо досліджувалися і встановлювалися обставини, що стосуються саме цієї особи. При цьому в ухвалі суду наведено лише зміст обвинувального акту, згідно якого ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ "Кленова Агро" самовільно зайняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення (невитребувані) нерозподілені земельні ділянки Кленівської сільської ради та шляхом використання найманої техніки та працівників організував обробіток вказаних земельних ділянок, вирощування та збирання сільськогосподарських культур та, що в результаті таких протиправних дій державі, в особі Кленівської сільської ради та Курчицької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, заподіяно шкоду в сумі 545818,32грн та 168136,69грн, відповідно. Натомість в ухвалі Новоград-Волинського міськрайонного суду від 19.02.2019 відсутні як будь-які посилання на докази якими підтверджується факти: самовільного зайняття земельних ділянок площею 115,73га на території Кленівської сільської ради, площею 35,65га на території Курчицької сільської ради; використання найманої техніки і працівників; обробітку вказаних земельних ділянок та збирання врожаю сільськогосподарських культур на них, так і оцінка цих обставин і доказів судом та встановлення вини ОСОБА_1 при постановленні ухвали 19.02.2019 про закриття кримінального провадження.
Отже, в силу приписів ч.8 ст.75 ГПК України, обставини встановлені в ухвалі Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.02.2019 у справі №285/1310/17 підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.
До матеріалів даної справи прокурором не надано будь-яких протоколів допиту свідків, пояснень ОСОБА_1 , інших осіб щодо обставин фактичного використання відповідачем земельних ділянок площею 115,73га на території Кленівської сільської ради та площею 35,65га на території Курчицької сільської ради.
Оцінюючи надані прокурором акти обстеження №32/09 та №33/09 від 06.09.2016, складені державним інспектором сільського господарства Житомирської області Михайловим Ю.Д., судом враховується наступне.
Відповідно до пунктів 12 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" №7 від 16.04.2004 у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 156, 211, 212 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Статтею 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно ч.2 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Норми ст.6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначають повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Статтею 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Частиною 1 статті 188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Указом Президента України від 13.04.2011 №459/2011 "Про державну інспекцію сільського господарства України" було утворено державну інспекцію сільського господарства України.
30.06.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №447 "Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства", відповідно до якої вирішено ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства. При цьому, пунктом 2 вказаної постанови передбачено, що територіальні органи, які ліквідуються, подовжують виконання своїх функцій і повноважень до їх передачі відповідним органам виконавчої влади.
Водночас, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №910-р було погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Враховуючи викладене, з моменту прийняття Урядом розпорядження від 30 листопада 2016 року №910-р слід вважати, що Держгеокадастр отримав всі функції та повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, передбачені Законом України від 19 лютого 2003 року "Про державний контроль за використанням та охороною земель", які раніше здійснювала Державна інспекція сільського господарства України.
В листі №10-6-0.47-8376/2-20 від 20.11.2020 Головне управління Держгеокадстру у Житомирській області повідомило, що на момент проведення перевірки від 06.09.2016 головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не здійснювало повноважень державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій та форм власності (т.9, а.с.119).
Отже, повноваження щодо державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів станом на 06.09.2016 були покладені на Державну інспекцію сільського господарства, що спростовує доводи відповідача, наведені в поясненнях від 06.10.2020 про те, що такі повноваження належали Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальним органам.
Приписами статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Так, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема, мають право:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;
- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;
- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 132 від 25.02.2013, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2013, затверджено Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (далі Порядок), відповідно до п.1.2 якого цей Порядок визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок. Вказаний Порядок був діючим на станом на час проведення перевірки.
Відповідно до п.1.3-1.5 Порядку, інспекційні органи здійснюють планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю). Планові та позапланові заходи здійснюються шляхом проведення перевірок, обстежень земельних ділянок. Цей Порядок поширюється на суб'єктів господарювання, господарська діяльність яких пов'язана з використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, в частині дотримання ними вимог земельного законодавства, встановленого законодавством порядку використання та охорони земель, а також на інспекційні органи в частині дотримання ними визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та цим Порядком процедур здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Перед здійсненням позапланового заходу інспекційний орган інформує у разі можливості суб'єкта господарювання про його проведення. Повідомлення про проведення позапланового заходу направляється з використанням засобів факсимільного зв'язку або про його проведення повідомляється телефоном. У разі неможливості своєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу (через обмежені строки на його проведення, відсутність телефонного та факсимільного зв'язку, інформації про номери телефонів та місцезнаходження/місце проживання) захід проводиться без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання (п.3.6 Порядку).
Пунктами 4.1, 4.2 Порядку визначено, що для здійснення планового чи позапланового заходу інспекційний орган видає наказ, який підписує керівник інспекційного органу чи посадова особа, що виконує його обов'язки. Наказ має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися відповідний захід, та предмет перевірки. На підставі наказу інспекційний орган оформляє направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яке підписується керівником чи заступником керівника інспекційного органу та засвідчується печаткою інспекційного органу.
Згідно з п.5.1 Порядку, державні інспектори, які беруть участь у здійсненні відповідних заходів, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі або фізичній особі - підприємцю чи її представнику направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службові посвідчення, що засвідчують їх особи, і надати їм копію направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яка вручається вищезазначеним особам під підпис.
Державні інспектори не мають права здійснювати відповідні заходи без наявності направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службових посвідчень. Суб'єкти господарювання, що перевіряються, мають право не допускати державних інспекторів до проведення відповідних заходів, якщо вони не пред'явили документи, визначені пунктом 5.1 цього розділу (п.5.2 Порядку).
Акт перевірки складається у двох примірниках і підписується не пізніше останнього дня проведення перевірки державними інспекторами, які проводять відповідний захід, керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою чи фізичною особою - підприємцем або її представником. Перший примірник акта залишається в інспекційному органі, який проводить перевірку, другий - вручається керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі чи фізичній особі - підприємцю або її представнику. При врученні акта перевірки у примірнику акта, який залишається в інспекційному органі, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. Якщо державні інспектори беруть участь у проведенні спільної перевірки разом з іншими контролюючими органами, вони складають в межах наданих повноважень окремий акт перевірки та передають копію такого акта керівнику, що очолює робочу групу (п.6.2 Порядку).
Згідно з п.6.3 Порядку, якщо керівник суб'єкта господарювання або уповноважена ним особа чи фізична особа - підприємець або її представник не погоджуються з актом перевірки, вони підписують акт із зауваженнями. Зауваження є невід'ємною частиною акта перевірки і повинні надаватись суб'єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки із зауваженнями.
Відповідно до п.6.4 Порядку, у разі відмови суб'єкта господарювання від ознайомлення з актом перевірки, його підписання, надання пояснень, отримання копії акта перевірки державні інспектори, що здійснюють планову/позапланову перевірку, вносять до акта перевірки відповідний запис, засвідчуючи це своїми підписами. Другий примірник акта перевірки направляється суб'єкту господарювання поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох робочих днів після закінчення здійснення відповідного заходу. На примірнику акта перевірки, який залишається в інспекційному органі, робиться відмітка про дату його надсилання поштою із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка відправила акт перевірки суб'єкту господарювання.
До матеріалів справи прокурором не додано наказу інспекційного органу про здійснення відповідного заходу та предмету перевірки суб'єкта господарювання. Також акти обстеження не містять відомостей про те, що під час проведення перевірки були присутні особи суб'єкта господарювання щодо якого здійснювалась перевірка (акти обстеження в графі "підписи осіб, які були присутні при перевірці" не містять підпису відповідача).
Матеріали справи не містять доказів надання під підпис та/або направлення державним інспектором сільського господарства керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі направлення на проведення планової/позапланової перевірки (п.5.1 Порядку). Також в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про інформування суб'єкта господарювання (відповідача) про проведення перевірки чи докази які б підтверджували неможливість своєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланової перевірки (зокрема, відсутність телефонного та факсимільного зв'язку, інформації про номери телефонів та місцезнаходження відповідача) (п.3.6 Порядку). Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу актів обстеження земельних ділянок №32/09 та №33/09 від 06.09.2016 після їх складання.
Отже, державним інспектором сільського господарства при проведенні обстеження 06.09.2016 земельних ділянок на території Кленівської та Курчицької сільських рад не було дотримано процедури проведення перевірки, передбаченої Порядком планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.
Відповідачем заперечується факт використання земельних ділянок площею 115,73га на території Кленівської сільської ради та площею 35,65га на території Курчицької сільської ради, які були об'єктом перевірки державним інспектором сільського господарства Житомирської області у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, а порушення процедури обстеження не дало відповідачу можливості висловити свою позицію щодо обставин перевірки та надати відповідні пояснення і докази та можливості оскаржити дії особи, яка проводила таке обстеження.
Досліджуючи зміст актів обстеження земельних ділянок №32/09 та №33/09 від 06.09.2016 на предмет встановлення в актах обставин самовільного зайняття земельних ділянок, судом також враховується, що акти не містять відомостей про місцезнаходження юридичної особи - ТОВ "Кленова Агро", яка перевіряється. В акті обстеження земельної ділянки №32/09 від 06.09.2016 зазначено, що ТОВ "Кленова Агро" використовує земельні ділянки із невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок загальною площею 115,73га, які обробляються єдиним масивом на території Кленівської сільської ради, однак відсутні відомості про фактичне місцезнаходження таких земельних ділянок загальна площа яких 115,73га (т.1, а.с.16). В акті обстеження земельної ділянки №33/09 від 06.09.2016 зазначено, що ТОВ "Кленова Агро" використовує земельні ділянки із невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок загальною площею 35,65га, які обробляються у урочищах "Хутір", "Смухове", "Подстанція", "Суріни дуби", "Купівля", "Садок", "біля річки Церем" на території Курчицької сільської ради (т.1, а.с.17).
Згідно з п.6.1 Порядку, у разі необхідності в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття, нецільове використання земельної ділянки тощо).
Зазначені акти обстеження земельних ділянок не містять інформації про стан використання земельних ділянок, а також того, яким чином інспектором було визначено, що відповідач зайняв саме 115,73га земельної ділянки з загальної площі земельної ділянки 250,50га на території Кленівської сільської ради та 35,65га земельної ділянки з загальної площі земельної ділянки 201,65га на території Курчицької сільської ради; план-схема земельних ділянок в актах не відображена як і не зазначено, що така план-схема є додатком до вказаних актів.
Посилання на те, що самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок здійснювалось шляхом організації обробітку землі з використанням найманої техніки та працівників, вирощування та збирання врожаю сільськогосподарських культур на них відповідачем не підтверджується матеріалами справи, оскільки до матеріалів справи не подано жодних доказів на підтвердження таких обставин (договорів про надання послуг по обробітку землі, збирання врожаю; відомостей про витрати паливно-мастильних матеріалів; актів виконаних робіт та/або надання послуг; накладних, відомостей щодо здійснення посів та/або зібраного врожаю із зазначених площ; платіжних документів про оплату роботи техніки і працівників тощо).
За наведених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що проведення обстеження відбулося з дотриманням вимог закону та встановленої процедури, а обробіток зазначених в актах площ земельних ділянок здійснювався саме відповідачем. Відповідно, позовні вимоги прокурора недоведені належними та допустимими доказами щодо самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок загальною площею 115,73га та 35,65га на території Курчицької та Кленівської сільських рад.
Розмір шкоди визначено прокурором на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Новоград-Волинському районі від 01.11.2016 №8-606-99.2-1976/2-16 (т.1, а.с.15). При цьому, сам розрахунок до вказаного листа додано не було, а в зазначеному листі управлінням вказано, що такий розмір шкоди є орієнтовним, а саме: орієнтовним розмір шкоди заподіяної ТОВ "Кленова-Агро" внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок) загальною площею 35,65га на території Курчицької сільської ради за 2016 рік становить 168136,69грн; орієнтовним розмір шкоди заподіяної ТОВ "Кленова-Агро" внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок) загальною площею 115,73га на території Кленівської сільської ради становить 548819,32га. Крім того, в зазначеному листі відсутнє посилання на те, що таке нарахування проводилось на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963.
Прокурором надано до суду лист від 25.10.2019 №35-4102вих19 в якому, з посиланням на інформацію Відділу Держгеокадастру у Новоград-Волинському районі №32-6-0.19-229/115-19 від 24.10.2019 та п.4 Методики, наведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до якої шкода визначена в розмірі 713956,01грн (т.7, а.с.85-86). Втім, матеріали справи не містять відомостей щодо нормативно-грошової оцінки самовільно зайнятих земельних ділянок (невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок) загальною площею 35,65га на території Курчицької сільської ради та загальною площею 115,73 га на території Кленівської сільської ради, які є складовою формули розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Враховуючи викладене та з огляду на недоведеність позовних вимог за поданими до справи доказами, у суду відсутні підстави вважати, що нарахування шкоди в загальній сумі 713956,01грн проведено у відповідності до приписів чинного законодавства.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, виходячи з визначених ст.76,77 ГПК України правил щодо належності та допустимості доказів, оскільки обставини фактичного використання відповідачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 115,73га на території Кленівської сільської ради та площею 35,65га на території Курчицької сільської ради повинні носити матеріальну фіксацію шляхом викладення у письмових документах, які, в силу ст.73 ГПК України, є доказами у справі, виключно останні можуть бути покладені в основу рішення щодо самовільного зайняття зазначених земельних ділянок.
Доведення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки ТОВ "Кленова Агро" та наявності усіх складових цивільного правопорушення закон покладає на прокуратуру та позивачів як на осіб, які посилаються на цю обставину (ст.13, ст.74 ГПК України). Втім, суд приходить до висновку, що у даному випадку, за поданими до суду доказами, цей тягар доказування прокуратурою та позивачами не витриманий.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає (Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі КЦС від 06.04.2020 по справі №149/2946/17).
Беручи до уваги викладене вище, оцінюючи подані докази, встановлені обставини справи та приписи законодавства в сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки обставини, на які посилається прокурор в позові необґрунтовані належними і допустимими доказами і матеріали справи не підтверджують наявність у діях відповідача як повного складу цивільного правопорушення щодо самовільного зайняття земельних ділянок площею 115,73га на території Кленівської сільської ради та площею 35,65га на території Курчицької сільської ради, так і заподіяння шкоди у визначеному прокурором розмірі, позовні вимоги керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури про стягнення з ТОВ "Кленова Агро" 713956,01грн шкоди задоволенню не підлягають.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, з посиланням на пропуск прокуратурою та позивачами строку в межах якого вони могли звернутися до суду, оскільки їм було відомо про порушення свого права з 06.06.2016 року, суд вказує про таке.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Частиною 3 стаття 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому, суд зауважує, що заява відповідача про застосування строків позовної давності, судом враховується, однак перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц).
Отже, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст.267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.
Таким чином, враховуючи вище викладене та беручи до уваги, що судом повністю відмовлено у задоволенні позову прокурора про стягнення 713956,01грн шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, у зв'язку з цим клопотання відповідача про застосування стоку позовної давності судом не застосовується.
Відповідно до ч.2 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
У зв'язку з відмовою в позові та тим, що прокурор у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України не стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
У задоволенні позову керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Городницької селищної ради та Чижівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленова Агро" про стягнення 713956,01грн, - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 01.02.21
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - в справу
на електронні адреси учасників справи:
- Городницькій селищній раді (рек. з повід.) та ел. адресу: md6.8gorsel@ukr.net
- Чижівській сільській раді (рек. з повід.) та на ел. адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2
- представнику відповідача - адвокату Гладишева С.Ф. (рек. з повід.) та на ел. адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3
- Новоград-Волинській місцевій прокуратурі на ел. адресу: nvmpzpost@zhit.gp.gov.ua
- Житомирській обласній прокуратурі (рек. з повід.) на ел.адресу: zvern@zhit.gp.gov.ua