вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про виправлення описок
"29" січня 2021 р. Справа№ 910/4615/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Мальченко А.О.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" про виправлення описки у справі №910/4615/20
за апеляційною скаргою
Приватного акціонерного товариства "Укрпластик"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року
про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку на подання відзиву
у справі № 910/4615/20 (суддя Мандриченко О.В.)
За позовом Акціонерного товариства "Кредобанк"
до Приватного акціонерного товариства "Укрпластик"
про стягнення заборгованості у розмірі стягнення 2 185 646, 93 євро, що еквівалентно 66 107 732,74 грн. та 285 609,64 грн., -
В провадженні колегії суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. перебувала апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року у справі №910/4615/20 за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" про стягнення заборгованості у розмірі стягнення 2 185 646, 93 євро, що еквівалентно 66 107 732,74 грн. та 285 609,64 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року у справі №910/4615/20 про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку на подання відзиву залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року у справі №910/4615/20 про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку на подання відзиву залишено без змін.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року у справі №910/4615/20 про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку на подання відзиву повернуто до Господарського суду міста Києва.
15.01.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" надійшла заява про виправлення описки, допущеної в постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року у справі №910/4615/20.
Супровідним листом Північного апеляційного господарського суду №910/4615/20/09.1-14/76/21 від 15.01.2021 року оскільки за відсутністю матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року у справі №910/4615/20, Північний апеляційний господарський суд позбавлений можливості розглянути вказану заяву та вчинити відповідні процесуальні дії, просив Господарський суд міста Києва направити матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року у справі №910/4615/20 на адресу Північного апеляційного господарського суду для розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Укрпластик".
25.01.2021 року до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року у справі №910/4615/20.
Отже, Приватне акціонерне товариство "Укрпластик" в заяві про виправлення описки, допущеної в постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року у справі №910/4615/20 зазначає наступне.
На думку Приватного акціонерного товариства "Укрпластик", суд в постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року у справі №910/4615/20 невірно вказав найменування процесуальної дії, щодо відмови у здійсненні якої ПАТ «Укрпластик» подано апеляційну скаргу. Як стверджує заявник поновлення і продовження - це різні поняття і процесуальні дії суду. Таким чином, на думку заявника в рішенні суду допущено описку, оскільки найменування процесуальної дії, щодо відмови у здійсненні якої ПАТ «Укрпластик» подано апеляційну скаргу, зазначено невірно.
Також, представник просив здійснювати розгляд заяви за обов'язковою участю представника Приватного акціонерного товариства "Укрпластик".
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Таким чином, призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду, а не за клопотанням представника.
У даному випадку, судова колегія вважає, що підстави для призначення судового засідання та виклику сторін відсутні.
Щодо самої суті заяви про виправлення описки колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описка в розумінні зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України - це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладенні.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовленні тексту рішення).
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, ухвалі, описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.
Однак, колегія суддів зазначає, що ПАТ «Укрпластик» в своїй заяві про виправлення описки фактично не погоджується із тим, яким чином апеляційною інстанцією застосовано процесуальні норми, зокрема ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, тобто вимоги заявника, які він просить виправити не є за своєю суттю опискою.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що виправлення описки носить конкретне поняття, тобто виправлення чітко зазначеної описки, а не поверхневе прохання представника про виправлення описки щодо тих чи інших обставин, оскільки такий шлях виправлення за наявності описки носить різностороннє тлумачення.
З огляду на викладене, подання представником Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" заяви про виправлення описки в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 року у справі №910/4615/20 без зазначення чіткої та конкретної прохальної частини, зокрема, яку саме описку та в якому вигляді необхідно виправити, так само й не вказано, яку саме правильну підставу для відкладення необхідно зазначити, колегія суддів вважає проявом надмірного формалізму.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм (правовий пуризм) при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ГПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства суд дійсно може виправити допущену описку в своєму рішенні, водночас, це правило повинне застосовуватися з певною гнучкістю і без надмірного формалізму, воно не підлягає автоматичному застосуванню і не носить абсолютного характеру. Контролюючи дотримання цього правила, слід брати до уваги конкретні обставини справи, і досліджувати конкретну описку, яку необхідно виправити.
Разом з тим, відповідно до п. 11, ч. 3, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Як зазначено у п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п.1 ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, викладене кореспондується з п.3 ч.2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі №910/1873/17).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
Також, колегія суддів наголошує, що процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні та матеріальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Таким чином суд може визнати зловживанням процесуальними правами саме конкретні дії учасників судового процесу.
З огляду на викладене, колегія суддів звертає увагу, що сторони повинні в сукупності з правом користування своїми процесуальними правами дотримуватись також свого процесуального обов'язку, без дотримання чого може призвести до визнання зловживанням процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для виправлення описки, відповідно до статті 243 ГПК України, а тому заява Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" про виправлення описки, допущеної в постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року у справі №910/4615/20 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 234, 243 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" про виправлення описки, допущеної в постанові Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 року у справі №910/4615/20 відмовити.
2. Копію ухвали направити учасникам апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 1, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню у строки та в порядку передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
А.О. Мальченко