вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" січня 2021 р. Справа№ 906/852/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Коротун О.М.
секретар судового засідання: Вайнер Є.І.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 25.01.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "Easy Con" апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс"
на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 (повний текст рішення складено 21.09.2020)
у справі № 906/852/19 (суддя Колесник Р.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
до ОСОБА_1
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс"
2. ОСОБА_2
про звернення стягнення на частку в статутному капіталі,-
Короткий зміст позовних вимог
У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 906/852/19 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), треті особи: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" , 2) ОСОБА_2 про звернення стягнення на частку в статутному капіталі, яка становить 70% статутного капіталу ТОВ "Органік Сідс", що складає 70 гривень та належить ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" шляхом реалізації вказаної частки на оприлюднених торгах через виконавче провадження за вартістю, яка буде визнана суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 23.06.2020) (відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 11.12.2019 про зміну первісного відповідача належним відповідачем).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання ТОВ "Органік Сідс" умов генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 та додаткового договору № 127/2018/КОД-КБ-ГДК-МВКЛ2 від 24.10.2018, укладеного позивачем із ТОВ "Оргік Сідс", в забезпечення виконання зобов'язання за яким між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 від 19.09.2018, обов'язки заставодавця за яким перейшли до ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.09.2020 позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" задоволено частково.
У рахунок часткового погашення заборгованості, яка виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" за генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД та додатковим договором № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-МВКЛ2 від 24.10.2018 до генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018, у розмірі 38908729,19 гривень, з яких: 31000000,00 гривень - заборгованість по кредиту строкова; 4000000,00 гривень - заборгованість по кредиту прострочена; 3289023,89 гривень - заборгованість по процентах; 378400 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 241305,30 гривень - пеня за несвоєчасну сплату процентів, звернути стягнення на предмет застави за договором застави частки у статутному капіталі від 19.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31, а саме на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідністю "Органік Сідс" у розмірі 70% статутного капіталу, що складає 70,00 гривень та належить ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів за вартістю, яка буде визначена в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" 1 921,00 гривень судового збору.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позичальник (ТОВ "Органік Сідс") в порушення покладеного на нього законом та генеральним кредитним договором від 18.09.2018 № 127/2018/КОД-КБ-ГКД і додатковим договором № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-МВКЛ2 від 24.10.2018 обов'язку, зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом не виконав, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Також, не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційні скарги мотивовані неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального і матеріального права.
Апелянти зазначають, що справа підлягає закриттю, оскільки відсутній предмет спору, а саме відсутні правовідносини між позивачем та відповідачем.
Скаржники стверджують, що позивачем не надано жодних доказів щодо внесення відповідно запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо 70 % статутного капіталу ТОВ «Органік Сідс», у зв'язку з чим, ОСОБА_1 є правомірним набувачем 70 % статутного капіталу ТОВ «Органік Сідс», в розумінні статті 388 Цивільного кодексу України.
На думку апелянтів, в рішенні суду повинна бути зазначена початкова ціна предмету забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, а саме початкова ціна реалізації 70% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Сідс».
Скаржники зазначають, що судом першої інстанції визначено невірно загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмету забезпечувального обтяження, оскільки Господарським судом Хмельницької області у справі №924/358/19 встановлено інший розмір заборгованості.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційні скарги
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційних скарг, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 17.12.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач вказує, що твердження апелянтів про те, що справа №906/852/19 підлягає закриттю є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 будучи директором ТОВ "Органік Сідс" та ТОВ "Аделаїда Еко", 100% частки якої володіє юридична особа ТОВ "Органік Сідс", 11.10.2018 уклав з ПАТ АБ "Укргазбанк" договір застави №127/2018/КОД-КБ-ГКД-311, відповідно до якого, забезпечено ПАТ АБ "Укргазбанк" всі вимоги, які випливають з генерального кредитного договору №127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018, а саме: часткою, яка належить ТОВ "Органік Сідс", у статутному капіталі ТОВ "Аделаїда-Еко", що складає 100% від розміру статутного капіталу товариства. Отже, ОСОБА_1 був обізнаний про існування обтяження частки у статутному капіталі ТОВ "Органік Сідс" та був пов'язаною особою, який діяв у порушення вимог генерального кредитного договору та договорів застави, з метою приховування предмету застави.
Позивач зазначає, що відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін), до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна №17080613 було внесено зміни відомостей про обтяження на підставі договору застави №5032 від 19.09.2018, ПНКМНО Осипенко Д.О.
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" наголошує, що алгоритм дій під час виконання виконавцем судового рішення про звернення стягнення на частку в статутному капіталі визначено Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Законом України «Про виконавче провадження».
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2020 справу №906/852/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 906/852/19 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 906/852/19 залишено без руху.
25.11.2020 представником ОСОБА_1 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію № 4 від 20.11.2020 на суму 2 881, 50 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 906/852/19 та справу призначено до розгляду на 25.01.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 906/852/19 залишено без руху.
25.11.2020 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію № 5 від 20.11.2020 на суму 2 881, 50 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 906/852/19 та повідомлено учасників справи, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" розглядатимуться разом у судовому засіданні 25.01.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 клопотання представника відповідача та третіх осіб про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Позиції учасників справи
Представник відповідача, третьої особи-1 та третьої особи-2 в судовому засіданні 25.01.2021 в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "Easy Con" підтримав доводи апеляційних скарг з підстав, викладених у них, просив їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Представник відповідача у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 25.01.2021 заперечував проти доводів апеляційних скарг з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив їх відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
18.09.2018 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-ЕКО" (позичальник-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" (позичальник-2) укладено генеральний кредитний договір № 127/2018/КОД-КБ-ГДК (далі - генеральний кредитний договір).
Генеральний кредитний договір визначає загальні умови та порядок здійснення банком на користь позичальника кредитних операцій у межах загального ліміту, визначеного п. 1.3 генерального кредитного договору, а також встановлює права та обов'язки, відповідальність сторін та інші умови, які визнаються сторонами обов'язковими для застосування протягом всього строку дії генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі нього та додаткових договорів, укладених в рамках генерального кредитного договору, які зазначені в додатку 1 до цього договору (пункт 1.1 генерального кредитного договору).
Відповідно до пункту 1.2 генерального кредитного договору кредитні операції здійснюються в порядку, визначеному у відповідних додаткових договорах та з урахуванням положень генерального кредитного договору. Кредитні операції за генеральним кредитним договором проводяться виключно після укладання додаткових договорів до генерального кредитного договору, які є невід'ємною частиною генерального кредитного договору та містять посилання на генеральний кредитний договір. Умови проведення банком кредитних операцій викладені на офіційному сайті банку: www.ukrgasbank.com.
Строки кредитування та строки проведення кредитних операцій за генеральним кредитним договором встановлюється з 18.09.2018 по 17.09.2023 (включно).
Строки кредитування та строки проведення кредитних операцій за додатковими договорами встановлюються в додаткових договорах, але в будь-якому разі не можуть перевищувати строк кредитування та проведення кредитних операцій, що встановлений даним пунктом генерального кредитного договору (п. 1.4 генерального кредитного договору).
Згідно з пунктом 3.1 генерального кредитного договору кредитні операції здійснюються банком на користь позичальника виключно після підписання сторонами відповідного додаткового договору до генерального кредитного договору в розмірі не більше ліміту кредитування за додатковим договором та на умовах, визначених додатковим договором та генеральним кредитним договором. Додатковим договором визначаються особливості здійснення кредитної операції, зокрема, в частині ліміту кредитування за додатковим договором, валюти, строків та умов погашення заборгованості, графік погашення кредиту/ зменшення ліміту відновлювальної/не відновлювальної кредитної лінії.
Пунктом 3.7 генерального кредитного договору визначено, що базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість встановлюється у додаткових договорах, та не може перевищувати 100,01 процентів річних. Базова процентна ставка за додатковим договором може бути фіксованою або змінюваною. Розмір та тип процентної ставки визначається у додаткових договорах з урахуванням норм генерального договору.
Підвищений розмір процентів: сторони укладаючи генеральний кредитний договір домовилися, що базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість, збільшується на:
3 (три) процентні пункти для додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання позичальником умов п. 4.2.6 генерального кредитною договору. Збільшення базового розміру процентів встановлюється з 25-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому позичальник не дотримувався умов п. 4.2.6 генерального кредитного договору. Період протягом якого діє умова щодо збільшення базового розміру процентів, зазначена у цьому пункті, закінчується 24-м числом другого календарного місяця, наступного за кварталом, в якому позичальник виконав зазначені зобов'язання;
3 (три) процентні пункти для додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання позичальником кожної з умов п.п. 4.2.16 - 4.2.22 генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з наступного банківського дня, що слідує за днем недотримання умов, зазначених в п.п. 4.2.16 - 4.2.22 генерального кредитного договору і до дня виконання позичальником зазначених зобов'язань в повному обсязі;
2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в національній валюті/1 (один) процентний пункт для додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання позичальником кожної з умов п.п. 4.2.7.1. - 4.2.7.6., п.п. 4.2.7.10 генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з 25-го числа другого місяця, наступного за останнім звітним кварталом, у якому позичальник не виконав зобов'язання, зазначених в п.п. 4.2.7.1 - 4.2.7.6, п.п. 4.2.7.10 генерального кредитного договору і встановлюється на 30 (тридцять) календарних днів. За недотримання вимог п.п. 4.2.7.1 - 4.2.7.6, п.п. 4.2.7.10 генерального кредитного договору у четвертому кварталі календарного року, збільшення базового розміру процентів діє з 25-го березня і встановлюється на 30 (тридцять) календарних днів;
2 (два) проценті пункти для додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання позичальником кожної з умов п.п. 4.2.7.7 - 4.2.7.8 генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів встановлюється з 25-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому позичальник недотримувався умов п.п. 4.2.7.7 -4.2.7.8 генерального кредитною договору або з 25-го березня, якщо позичальник не дотримувався умов п.п. 4.2.7.7 - 4.2.7.8 генерального кредитного договору у четвертому кварталі календарного року. Період протягом якого діє умова щодо збільшення базового розміру процентів, зазначена у цьому пункті, закінчується 24-м числом другого календарного місяця, наступного за кварталом, в якому позичальник виконав зазначені зобов'язання;
2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання позичальником кожної з умов п.п. 4.2.7.9, 4.2.7.11, 4.2.7.14 генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з 25-го числа другого місяця, наступного за останнім звітним кварталом, у якому позичальник виконав зобов'язання, зазначені в п.п. 4.2.7.9, 4.2.7.11, 4.2.7.14 генерального кредитною договору і встановлюється на 30 (тридцять) календарних днів. За невиконання вимог п.п. 4.2.7.9, 4.2.7.11, 4.2.7.14 генерального кредитного договору у четвертому кварталі календарного року, збільшення базового розміру процентів діє з 25-го березня і встановлюється на 30 (тридцять) календарних днів;
2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в національній валюті/1 (один) процентний пункт для додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання позичальником зобов'язання, зазначеного в п. 4.2.9. щодо надання будь-якого документу з додатком № 3 до генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів встановлюється з 25-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому позичальник не дотримувався умов п. п. 4.2.9 генерального кредитного договору або з 25-го березня, якщо позичальник не дотримувався умов п. п. 4.2.9 генерального кредитного договору у четвертому кварталі календарного року і до дня виконання позичальником зазначених зобов'язань в повному обсязі;
2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання позичальником умов п.п. 4.2.24 генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів встановлюється з 25-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому позичальник не дотримувався умов п.п. 4.2.24 генерального кредитною договору або з 25-го березня, якщо позичальник не дотримувався умов п.п. 4.2.24 генерального кредитного договору у четвертому кварталі календарного року і до дня виконання позивальником зазначених зобов'язань, в повному обсязі;
2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання позичальником умов п. п. 4.2.25 генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з наступного банківського дня, що слідує за днем недотриманих умов, зазначених в п.п. 4.2.25 генерального кредитного договору і до дня виконання позичальником зазначених зобов'язань в повному обсязі;
3 (три) процентні пункти для додаткових договорів в національній валюті/2 (два) процентні пункти для додаткових договорів в іноземній валюті у разі недотримання позичальником умов п.п. 4.2.27, 4.2.28 генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з наступного банківського дня, що слідує за днем недотримання умов, зазначених в п.п. 4.2.27, 4.2.28 генерального кредитного договору і до дня виконання позичальником зазначених зобов'язань в повному обсязі;
5 (п'ять) процентних пунктів для додаткових договорів в національній валюті/5 (п'ять) процентних пунктів для додаткових договорів в іноземній валюті, у разі недотримання позичальником умов п. п. 4.2.29, 4.2.30 генерального кредитного договору. Збільшення базового розміру процентів діє з наступного банківського дня, що слідує за днем недотримання умов, зазначених в пп. 4.2.29, 4.2.30 генерального кредитного договору і до дня виконання позичальником зазначених зобов'язань в повному обсязі.
Вищезазначені умови про збільшення базового розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладення цього генерального кредитного договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього генерального кредитного договору. У випадку недотримання позичальником одночасно двох або більше умов, визначених в п.п. 4.2.6, 4.2.7, 4.2.9, 4.2.16, 4.2.25, 4.2.27, 4.2.30 генерального кредитного договору, базовий розмір процентів за користування кредитом за всіма чинними додатковими договорами підвищується на відповідну кількість процентних пунктів за кожне недотримання, і за наявності одночасно декількох порушень базовий розмір процентів підвищується на суму процентних пунктів за невиконання кожного з зобов'язань. Загальний розмір підвищення базової процентної ставки не повинен перевищувати 10 (десяти) процентних пунктів.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі базової, або підвищеної базової відповідно до цього пункту генерального кредитного договору, або процентної ставки на прострочену заборгованість, визначену відповідно до п. 3.13 генерального кредитного договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.
Відповідно до пункту 3.8 генерального кредитного договору проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання (для овердрафтів та відновлюваних кредитних ліній) відповідного додаткового договору та/або генерального кредитного договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день повного (в т.ч. дострокового) погашення кредиту (для кредитів або невідновлюваних кредитних ліній) згідно з умовами відповідного додаткового договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту. При цьому, проценти за користування кредитними коштами нараховуються на залишок заборгованості за кожним із додаткових договорів, починаючи з дня надання кредитних коштів до дня повного погашення заборгованості за кожним із додаткових договорів.
Проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку на який надано кредит (для кредитів або не відновлювальних кредитних ліній) та в день дострокового розірвання (для овердрафтів та відновлювальних кредитних ліній) відповідного додаткового договору та/або генерального кредитного договору на рахунок, вказаний в додатковому договорі. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. У разі ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів у встановлені генеральним кредитним договором, строки, суми непогашених у строк процентів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості. У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості будь-яким із додаткових договорів, банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих в банку, в порядку, визначеному в пунктах 3.20 - 3.21 генерального кредитного договору. (п. 3.9 генерального кредитного договору).
Згідно із пунктом 3.13 генерального кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки, передбачені додатковими договорами (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі, передбаченому додатковими договорами.
Пунктом 3.17 генерального кредитного договору передбачено, що процедура щорічної зміни процентної ставки, для додаткових договорів зі змінюваною процентною ставкою:
Зміна процентної ставки здійснюється за ініціативою банку без внесення змін (доповнень) до додаткового договору один раз на рік, шляхом надсилання банком позичальнику, поручителям, заставодавцям/іпотекодавцям письмового повідомлення про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з одночасним направленням повідомлення на електронну пошту позичальника, з якої вступає в силу інша процентна ставка. Повідомлення обов'язково має містити значення процентної ставки, на яку буде проведено заміну діючої процентної ставки (далі - нова ставка), та дату починаючи з якої вона вступає в силу, (п. 3.17.1 генерального кредитного договору).
Нова ставка визначається банком за 25 (двадцять п'ять) днів до дати, річниці підписання додаткового договору, з якої застосовується ця процентна ставка згідно повідомлення як сума значення індексу UIRD12m для валюти, що відповідає валюті кредиту, станом на попередній день, що передує даті розрахунку нової ставки та значення фіксованої маржі, зазначеної в додатковому договорі (п. 3.17.2 генерального кредитного договору).
Банк не має права змінювати встановлений договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (п. 3.17.3 генерального кредитного договору).
Встановлений максимальний розмір збільшення (різниця нової та початкової встановленої на дату укладання додаткового договору) процентної ставки складає 50 процентних пункти (п. 3.17.4 генерального кредитного договору).
При від'ємному значенні індексу UIRD12m, для валюти, що відповідає валюті кредиту, до розрахунку нової ставки приймається умовне значення індексу рівне нулю, (п. 3.17.5 генерального кредитного договору).
24.10.2018 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" укладено додатковий договір № 127/2018/КОД-КБ-ГДК-МВКЛ2 до генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 про відкриття відновлюваної кредитної лінії (далі - додатковий договір).
Відповідно до пункту 1 додаткового договору банк на умовах генерального кредитного договору та цього додаткового договору відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію в сумі 35000000,00 грн. в межах встановленого загального ліміту за генеральним кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит в межах строку кредитування, встановленого в п. 2 цього додаткового договору, та сплатити плату за кредит на умовах та в строки (терміни), визначені генеральним кредитним договором та додатковим договором.
Пунктом 2.1 додаткового договору, ліміт кредитування за додатковим договором відкривається з 01.10.2018 по 17.09.2023 (включно).
Позичальник зобов'язаний сплачувати кредит у строки, визначені у графіку зменшення ліміту кредитної лінії за додатковим договором (додаток № 2 до даного додаткового договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в строк, встановлений в п. 2.1 даного додаткового договору. (п. 2.2 додаткового договору).
Згідно з пунктом 3.1 додаткового договору базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного в пункті 2 даного додаткового договору на строкову заборгованість є змінюваним та встановлюється в розмірі суми значення індексу UIRD12m для валюти, що відповідає валюті кредиту (долар США, гривня), станом на попередній банківський день, що передує даті укладання договору та значення фіксованої маржі в розмірі: 3,98 процентних пункти, за кредитами наданими в гривні; 4,68 процентних пункти, за кредитами наданими в доларах США. Значення процентної ставки змінюється щорічно згідно за процедурою, визначеною в генеральному кредитному договорі.
Пунктом 3.2 додаткового договору передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк відповідно до п. 2 даного додаткового договору (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п. 3 додаткового договору та діючому на дату виникнення простроченої заборгованості, збільшеного на 5 (п'ять) процентних пункти.
Порядок встановлення процентної ставки, її зміни перегляду визначено генеральним кредитним договором (п. 3.3 додаткового договору).
Відповідно до пункту 4 додаткового договору, кредитні кошти надаються банком позичальнику окремими траншами, шляхом:
оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених умовами цього додаткового договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з рахунку, відкритого в Київській обласній дирекції АБ "Укргазбанк", код банку 320478;
перерахування з рахунків, відкритих в Київській обласній дирекції АБ "Укргазбанк", код банку 320478 на відповідні поточні рахунки позичальника, відкриті в Київській обласній дирекції АБ "Укргазбанк", код банку 320478. При цьому, за згодою банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у відповідну валюту, згідно з умовами та на цілі, передбачені цим додатковим договором, для подальшого використання за цільовим призначенням.
Додатком 2 до додаткового договору "Графік зменшення ліміту мультивалютної відновлювальної кредитної лінії" визначено, що позичальник зобов'язався виплачувати банку суму кредиту відповідно до графіку (дати та суми погашення) починаючи з 01.10.2018 по 17.09.2023.
19.09.2018 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" (заставодержатель) та ОСОБА_2 (заставодавець) укладено договір застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 частки у статутному капіталі ТОВ "Органік Сідс" (далі - договір застави) (т. 1; а.с. 36-41).
За змістом пункту 1.1 договору застави він забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між заставодержателем та ТОВ "Аделаїда-Еко", ТОВ "Органік Сідс".
Відповідно до пункту 2.1 договору застави в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором заставодавець передає в заставу заставодержателю частку у статутному капіталі ТОВ "Органік Сідс", місцезнаходження 30400, Хмельницька область м. Шепетівка, вул. Тітова буд. 1А, зареєстроване в ЄДР за номером 40794076 - надалі у тексті іменується Товариство), на загальну суму 70,00 гривень, що складає 70,0 (сімдесят цілих нуль десятих) % від розміру в статутного капіталу цього товариства (далі - предмет застави). Предмет застави належить заставодавцю на підставі, зокрема, статуту товариства, нова редакція якого затверджена протоколом № 04/09-18/ОС загальних зборів учасників товариства від 04.09.2018 та зареєстрована приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мороз О.А. 04.09.2018 за реєстровим № 1504, код доступу 73685298015.
Предмет застави оцінено сторонами в 0,70 (нуль) гривень 70 копійок без ПДВ (надалі - заставна вартість) (п. 2.2 договору застави).
У разі невиконання позичальником умов кредитного договору/порушення строків погашення понад 30 календарних днів: кредиту, процентів за користування кредитними коштами, комісії/звернути стягнення на предмет застави, та задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визнаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язання, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета застави (пункту 3.1.6 договору застави).
20.09.2018 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо приватного обтяження на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерним банком "Укргазбанк" на підставі договору застави від 19.09.2018 щодо частки в статутному капіталі ТОВ "Органік Сідс" на суму 70,00 гривень, що складає 70% від розміру статутного капіталу цього товариства та накладено заборону відчуження (т. 4; а.с. 101-102).
У свою чергу, 22.11.2018 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Органік Сідс", що належить ОСОБА_2 у розмірі 70% статутного капіталу товариства, вартістю 70,0 гривень, про що складено акт приймання-передачі від 22.11.2018 (т. 3; а.с. 148-149).
Відповідні зміни зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з Витягом № 58689738 від 14.03.2019 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано звернення стягнення по договору застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-32 від 19.09.2018, що зареєстрований в реєстрі за № 5032 (т. 3 а.с. 161).
Звертаючись з позовною заявою Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" зазначило, що станом на день звернення з позовом за ТОВ "Органік Сідс" обліковується заборгованість за генеральним кредитним договором № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 у розмірі 41903278,11 гривень, яка складається із: заборгованості по кредиту строкової - 31000000,00 гривень; заборгованості по кредиту простроченої - 4000000,00 гривень; заборгованості по процентах поточної - 373750,00 гривень; заборгованості по процентах простроченої - 5537440,09 гривень; пені за несвоєчасне погашення кредиту - 503013,70 гривень; пені за несвоєчасну сплату процентів - 489074,32 грн. У зв'язку з чим, позивач просив звернути стягнення на предмет застави, а саме на частку учасника товариства - ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про заміну відповідача), що складає 70% статутного капіталу ТОВ "Органік Сідс" або 70 гривень та ( з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 23.06.2020) просив звернути стягнення на зазначену частку на користь позивача шляхом реалізації вказаної частки на прилюдних торгах через виконавче провадження за вартістю, яка буде визнана суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження.
Підставою звернення позивача до суду з даним позовом є невиконання ТОВ "Органік Сідс" умов генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 та додаткового договору № 127/2018/КОД-КБ-ГДК-МВКЛ2 від 24.10.2018, укладеного позивачем із ТОВ "Оргік Сідс", в забезпечення виконання зобов'язання за яким між позивачем та третьою особою ОСОБА_2 укладено договір застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 від 19.09.2018, обов'язки заставодавця за яким перейшли до ОСОБА_1 .
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство Акціонерним банком "Укргазбанк" надало ТОВ "Оргік Сідс" кредитні кошти шляхом їх зарахування на рахунок ТОВ "Органік Сідс" 01.10.1018 у розмірі 10000000 гривень та 11.10.2018 у розмірі 25000000 гривень. В призначенні платежу вказано "надання кредиту в рахунок кредитної лінії згідно ДД № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-МВКЛ2 від 01.10.2018 до ГКД № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Органік Сідс" НОМЕР_1 за період з 18.09.2018 по 13.05.2019 (т. 3 а.с. 80-85).
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до графіку зменшення ліміту мультивалютної відновлювальної кредитної лінії, що є додатком 2 до додаткового договору від 24.10.2018 погашення кредитної заборгованості мало здійснюватися частинами.
ТОВ "Органік Сідс" своїх обов'язків щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувало, що підтверджується наданою банком випискою по рахунку.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 4.3.2 генерального кредитного договору встановлено, що банк має право відмовитися від здійснення кредитних операцій на користь позичальника частково або у повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та погашення заборгованості позичальника, у разі настання будь-яких несприятливих подій, зазначених в п. 4.3.3 кредитного договору.
14.03.2019 позивач звернуся до ТОВ "Органік Сідс" із листом-вимогою, в якому, із посиланням на положення п. 4.3.2 генерального кредитного договору, вимагав дострокового погашення суми кредиту, нарахованих відсотків та штрафних санкцій протягом 30 днів (т. 1 а.с. 117-118).
Відповідно до виписки по рахунку ТОВ "Органік Сідс" 26639870213496.980 за період з 18.09.2018 по 13.05.2019 (т. 3 а.с. 80-85), у зв'язку із неналежним виконанням ТОВ "Органік Сідс" зобов'язань, заборгованість по кредиту строкова складала 31000000 гривень, а заборгованість по кредиту прострочення становила 4000000 гривень, що загалом за тілом кредиту утворилась заборгованість у розмірі 35000000 гривень.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частинами 1, 2 статті 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Порядок встановлення процентної ставки, її зміни та перегляду визначається положеннями п.п. 3.7-3.17 генерального кредитного договору та п.п. 3.1-3.3 додаткового договору.
З розрахунку стягуваної суми заборгованості вбачається, що позивач нарахував заборгованості ТОВ "Органік Сідс" по процентах поточної заборгованості у розмірі 373750,00 гривень та по процентах простроченої заборгованості у розмірі 5537440,09 гривень, застосовуючи різні процентні ставки, а саме 19, 25, 29, 30, 34 % річних.
Суд першої інстанції встановив, що базова процентна ставка становить 19%. Проте, позивач застосував збільшення процентної ставки з мотивів порушення позичальником умов п.п. 4.2.6, 4.2.7.1, 4.2.9, 4.2.24 генерального договору.
Однак, колегія суддів зазначає, що ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції позивач не надав докази, які б підтверджували факт порушення ТОВ "Органік Сідс" зазначених пунктів договорів та в чому такі порушення полягали. Таким чином, правомірність застосування процентної ставки до строкової заборгованості на рівні 25% та 29 % позивачем не доведена.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції вірно визнав доведеним здійснення позивачем нарахування процентів по строковій заборгованості у розмірі 31000000 гривень виходячи із процентної ставки тільки у розмірі 19%, що визначена сторонами як базовий розмір процентів, розрахований на підставі відкритих відомостей значення індексу UIRD12m для гривні станом на дату, що передувала даті укладення додаткового договору, збільшений на фіксований розмір маржі у розмірі 3,98%, що цілком узгоджується як з положеннями п. 3.1 додаткового договору, так і з відповідними положеннями генерального кредитного договору.
Щодо застосованої позивачем процентної ставки до нарахування процентів по простроченій заборгованості у розмірі 4000000 гривень, то місцевий господарський суд правомірно встановив доведеним застосування до такої заборгованості процентної ставки у базовому розмірі, збільшеному на 5 процентних пункти, тобто у розмірі 24% (19%-базовий розмір+5%), що відповідає умовам п. 3.2 додаткового договору. В той час, як застосування процентної ставки на рівні 30% та 34% по простроченій заборгованості позивачем також належним чином не доведена, а тому нарахування відсотків за такими ставками оцінюється судом як безпідставне.
Оскільки 14.03.2019 позивач звернувся до ТОВ "Органік Сідс" із вимогою про дострокове повне погашення кредитної заборгованості, нарахованих процентів та штрафних санкцій, встановивши в листі-вимозі строк для такого погашення 30 днів, тому таким листом фактично змінено строк дії договору та порядок виконання позичальником своїх зобов'язань, у зв'язку з чим, нарахування процентів повинен бути здійснений до 13.04.2019 (14.03.2019+30 днів). Після 13.04.2019 нарахування процентів не є правомірним.
Аналогічну позицію щодо припинення нарахування процентів після пред'явлення банком вимоги про повне дострокове виконання умов договору викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц.
Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заборгованість по процентах з поточної заборгованості становить 3109456 гривень, заборгованість по процентах щодо простроченої заборгованості становить 252266,7 гривень, а загальна сума процентів, що підтверджується матеріалами справи становить 3361722,7 гривень. З урахуванням частково оплаченої суми процентів у розмірі 72698,81 гривень, загальна сума процентів складає 3289023,89 гривень.
У позовній заяві позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 503013,70 гривень та пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 489074,32 грн. З приводу цієї частини позовних вимог слід зазначити наступне.
Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Положеннями статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.3 генерального кредитного договору передбачено, що за порушення визначених у генеральному кредитному договорі та додаткових договорах до генерального кредитного договору строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Пеня сплачується у національній валюті за офіційним курсом гривні до валюти заборгованості, встановленим Національним банком України на дату сплати. У випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин.
Апеляційний господарський суд, перевіривши, за допомогою програми "Ліга:Закон", розрахунок пені, наведений позивачем та судом першої інстанції, дійшов висновку, що, з урахуванням обмеження строку нарахування пені до 13.04.2019, сума пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 378400 гривень та пені за несвоєчасне сплату процентів у розмірі 241305,3 гривень є арифметично правильною. Тому суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги в цій частині.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність заборгованості ТОВ "Органік Сідс" перед позивачем у загальному розмірі 38908729,19 гривень, з яких: заборгованість по кредиту строкова - 31000000,00 гривень; заборгованість по кредиту прострочена - 4000000,00 гривень; заборгованість по процентах - 3289023,89 гривень; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 378400 гривень; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 241305,30 гривень, в рахунок погашення якої може бути звернуто стягнення на предмет застави.
Як вказувалось вище, 19.09.2018 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" та ОСОБА_2 укладено договір застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 частки у статутному капіталі ТОВ "Органік Сідс", за яким в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором ОСОБА_2 передає в заставу заставодержателю частку в статутному капіталі ТОВ "Органік Сідс" на загальну суму 70,00 гривень, що складає 70% статутного капіталу цього товариства (т. 1 а.с. 36-41).
Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 2 ст. 589 Цивільного кодексу України).
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України).
Заставою є спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом, якою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо (ст. ст. 1, 3 Закону України "Про заставу").
Згідно із статтею 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Пунктом 5.1 договору застави передбачено, що заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави зокрема у випадках: порушення строків (понад 30 календарних днів) виконання зобов'язання за кредитним договором, а саме: при повному або частковому неповерненні суми кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або часткові несплаті сум процентів, та/або при несплаті або часткові несплаті комісій, та/або при несплаті або часткові несплаті штрафних санкцій; у разі порушення заставодавцем/позичальником обов'язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимоги заставодержателя про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або в позасудовому порядку на підставі цього договору. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет застави не позбавляє права заставодержателя звернутися до суду.
Звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого документа здійснюється з урахуванням положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Спеціальним законом щодо правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна є Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Статтями 3, 4 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.
Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом (ч. 1 ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").
Отже, можливість звернення стягнення на предмет застави передбачена як спеціальним Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Законом України "Про заставу", так і договором застави.
Частинами 1, 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" установлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави.
Як зазначалось вище, згідно з Витягом № 58689738 від 14.03.2019 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано звернення стягнення по договору застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-32 від 19.09.2018 (т. 3; а.с. 161).
Таким чином, договір застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 укладений 19.09.2018 позивачем та ОСОБА_2 є належною правовою підставою для вимог про звернення стягнення на заставлене майно.
З огляду на те, що факт наявності порушення зобов'язання та заборгованості ТОВ "Органік Сідс" за генеральним кредитним договором та додатковим договором підтверджений матеріалами справи, тому Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" набуло право задовольнити вимоги за цими договорами шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 від 19.09.2018.
У свою чергу, 22.11.2018 між ОСОБА_2 (первісний відповідач та власник частки, що є предметом договору застави) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Органік Сідс", що належить ОСОБА_2 у розмірі 70% статутного капіталу товариства, вартістю 70,0 гривень, про що складено акт приймання-передачі від 22.11.2018 та проведені відповідні зміни в ЄДР (т. 3 а.с. 148-149).
ОСОБА_1 , після залучення його до участі у справі в якості належного відповідача, вказував, що правомірно набув право на частку.
Однак, відповідно до пункту 2.11 договору застави у разі відступлення застводавцем частки (або її частини) у статутному капіталі товариства іншій особі, застава є дійсною для набувача такої частки (частини частки), який набуває статус заставодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за цим договором у тому обсязі і на тих умовах , що існували до набуття ним права на предмет заяви. При цьому, заставодавець має дотримуватись вимог п. 3.4.2 цього договору.
Особа, яка набула право на предмет застави набуває статус заставодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за цим договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права на предмет застави (п. 2.12 договору застави).
Частиною 2 статті 586 Цивільного кодексу України, що кореспондується із ст. 17 Закону України "Про заставу", передбачено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Частиною 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач згоди на відчуження ОСОБА_2 частки в статутному капіталі ТОВ "Органік Сідс" не надавав. ОСОБА_2 вказане відчуження з банком не узгоджувала, а тому такий продаж здійснено із порушенням положень договору застави, зокрема п. 3.4.2, який чітко визначає можливість здійснення заставодавцем відчуження предмету застави виключно на підставі письмового погодження з боку банку.
Статтею 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
Згідно із статтею 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до витягу № 56966599 від 20.09.2018 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо приватного обтяження на користь позивача на підставі договору застави від 19.09.2018 щодо частки в статутному капіталі ТОВ "Органік Сідс" на суму 70,00 гривень, що складає 70% від розміру статутного капіталу цього товариства та накладено заборону відчуження (т. 4 а.с. 101-102).
Отже, відповідач ОСОБА_1 позбавлений права посилатися на добросовісність набуття права на частку та на захист його права власності із посиланням на положення ст. 10 Закону України Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", як такі, що унеможливлюють, після зміни власника частки, задоволення судом позову про звернення на неї стягнення, адже відповідне приватне обтяження на момент вчинення договору купівлі-продажу частки від 22.11.2018 містилося в Державному реєстрі, а тому обізнаність ОСОБА_1 про таке обтяження презюмується.
Таким чином, з урахуванням визначення ОСОБА_1 належним відповідачем у справі, позивач правомірно звернувся до суду із позовом з вимогами про звернення стягнення за зобов'язанням ТОВ "Органік Сідс" на частку в статутному капіталі товариства, що належить відповідачу, як особі, до якої перейшли усі обов'язки за договором застави та з урахуванням висновків суду щодо підтвердженої та доведеної позивачем суми вимог в рахунок, якої має бути звернуто стягнення на предмет застави. Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Доводи апелянтів про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю правовідносини між позивачем та відповідачем, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на встановлені вище обставини.
Щодо позовних вимог про стягнення на заставлене майно шляхом реалізації вказаної частки на відкритих торгах через виконавче провадження за вартістю, яка буде визнана суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 23.06.2020), слід зазначити наступне.
Згідно із статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.
Реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів) (ст. 21 Закону України "Про заставу").
Частинами 2, 3 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Алгоритм дій під час виконання виконавцем судового рішення про звернення стягнення на частку в статутному капіталі визначено в ст. 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який має дотримуватися виконавцем під час здійснення виконання відповідного рішення, зокрема щодо визначення вартості частки.
Отже, встановлюючи спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність здійснення реалізації заставленого майна шляхом його продажу на аукціоні (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів за вартістю, яка буде визначена в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", адже саме такий спосіб реалізації відповідає змісту та суті порушеного права позивача та обраного ним способу захисту порушеного права.
На переконання колегії суддів, Господарський суд Київської області вірно прийняв рішення про часткове задоволення позову та звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-31 частки у статутному капіталі від 19.09.2018, а саме на частку в статутному капіталі ТОВ "Органік Сідс" у розмірі 70% статутного капіталу, що складає 70 гривень та належить ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" в рахунок часткового погашення заборгованості, яка виникла у ТОВ "Органік Сідс" перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за генеральним кредитним договором № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 та додатковим договором № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-МВКЛ2 від 24.10.2018 до генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018, у розмірі 38908729,19 гривень, з яких: 31000000,00 гривень - заборгованість по кредиту строкова; 4000000,00 гривень - заборгованість по кредиту прострочена; 3289023,89 гривень - заборгованість по процентах; 378400 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 241305,30 гривень - пеня за несвоєчасну сплату процентів, шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів за вартістю, яка буде визначена в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Посилання апелянтів на те, що судом першої інстанції визначено невірно загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмету забезпечувального обтяження у зв'язку з тим, що Господарським судом Хмельницької області у справі №924/358/19 встановлено інший розмір заборгованості, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки місцевий господарський суд належним чином дослідив умови генерального кредитного договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД від 18.09.2018 та додаткового договору № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-МВКЛ2 від 24.10.2018, прийняв до уваги процентну ставку договору та частково оплачену суму процентів товариством, у зв'язку з чим, вірно здійснив власний розрахунок заборгованості по процентах, пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів, що перевірено судом апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Апелянтами не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 906/852/19 задоволенню не підлягають. Рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 906/852/19 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" на рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 906/852/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.09.2020 у справі № 906/852/19 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс".
4. Матеріали справи №906/852/19 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 01.02.2021.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Коротун