ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2826/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 року, м. Одеса, суддя Цісельський О.В., повний текст рішення складено та підписано 30.11.2020 року
у справі № 916/2826/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр демонтажних технологій», м.Одеса
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса
про стягнення 172 413,38 грн.,-
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр демонтажних технологій», м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса, в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 172 413 грн. 38 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 586 грн. 20 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору виконання робіт з ремонту дорожнього покриття (відновлення в місцях його руйнування) від 09.07.2020 року № 09/05-1 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт у розмірі 142 800 грн., у зв'язку з чим, останнім нараховано також суму штрафу, пеню та 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 року у справі №916/2826/20 (суддя Цісельський О.В) позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр демонтажних технологій», м.Одеса, заборгованість у розмірі 142 800 грн., пеню в розмірі 842 грн. 69 коп., штраф в розмірі 28560 грн., 3% річних у розмірі 210 грн. та витрати на оплату судового збору у сумі 2 586 грн. 21 коп.
Рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог позивача, у зв'язку з тим, що відповідачем не виконано покладеного на нього обов'язку доведення того, що ним в повному обсязі виконано умови договору від 09.07.2020 року № 09/05-1, що стало підставою для задоволення Господарським судом Одеської області позову у повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 року у справі № 916/2826/20 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр демонтажних технологій», м.Одеса штрафу у розмірі 28 560 грн. та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр демонтажних технологій», м.Одеса задовольнити частково, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса на користь позивача заборгованість у розмірі 142 800 грн., пеню в розмірі 842 грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 210 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 2 157 грн. 79 коп.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема скаржник зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем було приховано від суду факт виявлення відповідачем від час прийняття виконаних робіт руйнування виконаних підрядником ділянок дорожнього покриття. При цьому, як зазначив скаржник, з урахуванням того, що автомобільною дорогою можливо було частково користуватись, під усні гарантії позивача про усунення істотних недоліків виконаних робіт, відповідач прийняв виконані роботи та підписав акт виконаних робіт.
Не заперечуючи зі свого боку відсутності повного розрахунку за виконані позивачем роботи, скаржник, посилаючись на вимоги ст. 233 Господарського кодексу України, зазначає, що відтермінування строку кінцевого розрахунку було обумовлено виключно поведінкою позивача, а тому, в порівнянні до загальної суми заборгованості - 142 800 грн. нараховані позивачем штрафні санкції у розмірі 29 102 грн. 69 коп. є надмірно великими та абсурдними, неспівмірними та неспівставними з характером порушення, терміном прострочення виконання зобов'язання та сумою боргу. А тому скаржник вважає, що у суду першої інстанції були підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки такий фінансовий тягар є по суті лише способом заробляння позивачем коштів, у якого, у зв'язку із обставинами, які склалися, відсутні збитки у порівнянні з відповідачем, яким сплачено близько 70 000 грн. для усунення істотних недоліків виконаних позивачем робіт.
Відтак, на думку скаржника, судом першої інстанції не враховано вищевикладені обставини, що обумовило неврахування інтересів відповідача, в той час як враховано лише інтереси позивача, що, як вважає відповідач, порушує принцип захисту прав і інтересів обох сторін та дотримання рівноваги їх інтересів, і, безумовно, порушує принцип справедливості.
Крім того, до матеріалів скарги, скаржником, в інформативних цілях, було додано листування сторін, яке, на думку відповідача, доводить, що в момент прийняття виконаних робіт, роботи були виконані з недоліками.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 року у справі № 916/2826/20, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
12.01.2021 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр демонтажних технологій», м. Одеса надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м.Одеса залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 року у справі № 916/2826/20 залишити без змін. Судовою колегією відзив було долучено до матеріалів справи.
У відзиві позивач, заперечуючи проти викладених скаржником в апеляційній скарзі доводів, зазначає, що всі домовленості, права та обов'язки позивача та відповідача викладені та закріплені у договорі підряду від 09.07.2020 року № 09/05-1, а тому інші чи додаткові умови, які не відображені в тексті угоди не можуть бути предметом розгляду чи доказом, поданим на обґрунтування правової позиції відповідача.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр демонтажних технологій», м.Одеса звернуло увагу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду на ту обставину, що скаржник з клопотанням про зменшення розміру штрафу на момент прийняття рішення судом першої інстанції не звертався. Відтак, на думку позивача, у Господарського суду Одеської області на час ухвалення оскаржуваного рішення підстави для зменшення штрафних санкцій за договором підряду були відсутні.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 року у справі № 916/2826/20 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
09.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛПРОМПРОЕКТ" м. Одеса (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЦЕНТР ДЕМОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ", м. Одеса (підрядник) було укладено договір підряду №09/05-1, відповідно до умов п. 1.1. якого, підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати роботи з ремонту дорожнього покриття (відновлення в місцях його руйнування) на дорозі, прилеглої до об'єкту: “Реконструкція котельні олійноекстраційного заводу з розширенням та встановленням турбогенератора електричною потужністю до 22 Мвт на місці існуючого складу шроту" за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44, в порядку та на умовах, визначених договором, а замовник проводить своєчасну оплату наданих послуг згідно умов договору.
Роботи виконуються власними силами підрядника, із застосуванням власних інструментів, обладнання, машин та механізмів, що необхідні для виконання повного обсягу робіт за договором (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.2. договору роботи, що виконуються підрядником, полягають у заповненні підрядником місць руйнування (тріщин, ям, розломів) спеціальною сумішшю для дорожнього покриття.
Ціна, порядок оплати та приймання-передачі послуг визначені розділом 3 договору. При цьому умовами п. 3.1. договору встановлено, що платежі по договору замовником повинні бути здійснені в національній валюті України банківським переказом грошових коштів на вказаний у договорі розрахунковий рахунок підрядника в наступному порядку: 30% від загальної вартості робіт в сумі 61 200 гривень 00 копійок (в тому числі ПДВ 20%), повинні бути сплачені протягом 30-ти банківських днів від дати підписання договору; 70% від загальної вартості робіт в сумі 142 800 гривень 00 копійок (в тому числі ПДВ 20%), повинні бути сплачені протягом 15-ти банківських днів від дати підписання акту виконаних робіт; платіж, встановлений п. 3.1.2. договору, здійснюється замовником за умови належного виконання підрядником обов'язків з складення та реєстрації податкових накладних на всі господарські операції (події), що відбулись до настання граничної дати оплати за п.3.1.2. договору.
Зі змісту п. 3.2. договору вбачається, що приймання-передача послуг, наданих на підставі даного договору, здійснюється після виконання підрядником повного обсягу робіт за договором, шляхом перевірки замовником результатів виконаних робіт в обов'язковій присутності уповноваженого представника підрядника та підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Роботи мають бути прийняті та акт підписаний на протязі місяця від дати отримання замовником примірників актів, а у випадку не підписання акту виконаних робіт та відсутність претензій до якості фактично виконаних робіт підрядником, та одночасного неповернення актів замовником, акти вважаються підписаними.
У разі виявлення під час приймання робіт недоліків, сторони складають відповідний акт про недоліки та визначають в ньому строк їх усунення та перелік необхідних для їх усунення заходів (п. 3.2.1. договору).
Згідно п. 3.2.2. договору, у разі виявлення прихованих недоліків протягом гарантійного терміну, замовник викликає представника підрядника до місцезнаходження результатів робіт для обстеження та складання відповідного акту про приховані недоліки, в якому сторони визначають строк усунення недоліків.
Як убачається з п. 3.4. договору, загальна вартість робіт за ним є твердою, визначена сторонами у Договірній ціні та складає - 204 000 грн. з ПДВ.
Пунктом 5.1.1. договору унормовано, що підрядник зобов'язується відповідно до державних стандартів, регламентів, норм та умов договору, своєчасно та якісно виконувати роботи, зазначені в п.2.1. цього договору. Замовник в свою чергу зобов'язався своєчасно приймати роботи та оплачувати роботи на умовах та в порядку зазначеному в п. 3 цього договору (п. 5.2.3. договору).
Як убачається з п. 6.1. договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених договором.
У разі несплати або несвоєчасної оплати грошових коштів у строки, зазначені у п.3.1.2. даного договору, замовник зобов'язався сплатити на користь підрядника, крім несплаченої суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу, а також штраф у розмірі 20 % від суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого платежу (п.6.2. Договору).
У випадку неякісного виконання робіт за договором, підрядник зобов'язаний усунути всі недоліки в результатах роботи протягом 10-ти календарних днів від дати їх виявлення та фіксації сторонами, якщо інший строк не буде узгоджено сторонами у відповідному акті.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, а в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного терміну (п. 7.1 договору).
З Договірної ціни на будівництво: «Роботи з ремонту дорожнього покриття (відновлення в місцях його руйнування) на дорозі, що здійснюється в 2020 році» вбачається, що сторони погодили між собою договірну ціну за вказаним вище договором у загальному розмірі 204 000 грн.
Крім того, наявність договірних зобов'язань між сторонами, окрім іншого, підтверджується наступними матеріалами: підсумковою відомістю ресурсів щодо виконання робіт з ремонту дорожнього покриття, локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, відповідно до якої всього вартість робіт складає 204 000 грн.
Платіжним дорученнм від 29.07.2020 року № 15947 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр демонтажних технологій», м. Одеса 61 200 грн. як передплату за роботи з ремонту дорожнього покриття.
19.08.2020 року між позивачем та відповідачем належним чином було підписано та скріплено печатками Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року, відповідно до якого підрядником виконано роботи на суму 204 000,00 грн. Матеріали справи не містять зауважень та заперечень щодо виконаних робіт під час підписання від жодної зі сторін.
08.09.2020 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса, Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр демонтажних технологій», м. Одеса було надіслано претензію № 1 (вих. № 08/09-1) з вимогою перерахування відповідачем несплаченої за договором підряду суми боргу за актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року в розмірі 142 800 грн. у термін 7 днів.
14.09.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр демонтажних технологій», м. Одеса на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса було надіслано листа за вих. № 14/09-1, в якому позивач вимагає від відповідача проведення повної оплати за договором підряду № 09/05-1 до 18.09.2020 року та зазначає, що гарантійний ремонт згідно умов договору підряду виконується протягом гарантійного строку та після повної оплати замовником виконаних робіт. Вказані вище листи були направлені позивачем відповідачу кур'єрською службою доставки та отримані останнім, про що свідчать підписи відповідальної особи отримувача.
Будь-яких належних та допустимих доказів по справі, які б свідчили про сплату відповідачем заборгованості за спірним договором підряду матеріали справи не містять.
У зв'язку з несплатою відповідачем позивачу вартості наданих за договором підряду послуг в повному обсязі, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача відповідно до умов договору основної заборгованості у розмірі 142 800 грн., пені в сумі 842 грн. 69 коп., 3% річних в сумі 210 грн. 69 коп., штрафу в сумі 28 560 грн.
Оскільки рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 року у справі № 916/2826/20 відповідачем оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог у стягненні штрафу у розмірі 28 560 грн., а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, то колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку переглядається оскаржуване рішення тільки в цій частині, а правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог про стягнення суми основного боргу, 3 % річних та пені судом не перевіряється.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За змістом ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).
Так, з матеріалів справи вбачається, що 09.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛПРОМПРОЕКТ" м. Одеса (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЦЕНТР ДЕМОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ", м. Одеса (підрядник) було укладено договір підряду № 09/05-1, відповідно до умов п. 1.1. якого, підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати роботи з ремонту дорожнього покриття (відновлення в місцях його руйнування) на дорозі, прилеглої до об'єкту: “Реконструкція котельні олійноекстраційного заводу з розширенням та встановленням турбогенератора електричною потужністю до 22 Мвт на місці існуючого складу шроту" за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44, в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник проводить своєчасну оплату наданих послуг згідно умов договору.
На виконання умов вищевказаного договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи з ремонту дорожнього покриття (відновлення в місцях його руйнування) на дорозі, прилеглої до об'єкту: “Реконструкція котельні олійноекстраційного заводу з розширенням та встановленням турбогенератора електричною потужністю до 22 Мвт на місці існуючого складу шроту" за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44 на загальну суму 204 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 року, підписаним та скріпленим печатками сторін без жодних зауважень та заперечень.
При цьому, матеріалами справи підтверджено та скаржником не заперечується, що за отримані від позивача послуги (роботи) за вищевказаним актом відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу кошти в сумі 61 200 грн., несплаченою залишилась сума у розмірі 142 800 грн.
Розглянувши твердження скаржника щодо наявності у суду першої інстанції підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки такий фінансовий тягар є по суті лише способом заробляння позивачем коштів, у якого, у зв'язку із обставинами, які склалися, відсутні збитки у порівнянні з відповідачем, яким сплачено близько 70 000 грн. для усунення істотних недоліків виконаних позивачем робіт, колегія суддів зазначає наступне.
Як вже колегією суддів було зазначено раніше, ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
При цьому, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Поряд з цим, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.
Аналіз приписів ст. 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Отже, зменшення неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань. Таке зменшення не є обов'язком суду.
Верховний Суд, у постанові від 09.07.2020 року по справі № 916/39/19 наголошує на тому, що обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання, на підставі доказів, поданих в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
З матеріалів справи убачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач на підставі ст. 233 Господарського кодексу України не заявляв клопотання про зменшення суми штрафних санкцій та, відповідно, таке питання не стало предметом розгляду в суді першої інстанції, оскільки про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач фактично заявив лише в суді апеляційної інстанції, що по своїй суті унеможливлює його розгляд судом апеляційної інстанції з огляду на вимоги ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.
Також матеріали справи свідчать, що відповідач неодноразово отримував під особистий підпис поштову кореспонденцію від Господарського суду Одеської області, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.10.2020 року, від 23.10.2020 року, від 07.12.2020 року. Також, 19.10.2020 року на електронну адресу Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання, належним чином посвідчене за допомогою кваліфікованого електронного підпису (вх. № 27736/20), у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса просило суд відкласти розгляд справи № 916/2826/20 на іншу дату у зв'язку із неможливістю участі свого представника.
Колегія суддів зазначає, що відповідач не був позбавлений права на подання вказаного вище клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій при розгляді справи судом першої інстанції, навіть враховуючи те, що останній не приймав особисто участі у справі, але у достатній мірі був обізнаний про рух справи та свої процесуальні права, про що свідчать вищезазначені рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, а саме процесуальних документів, неодноразово надісланих відповідачу Господарським судом Одеської області.
Відтак, враховуючи вимоги ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, та п. 6.2. договору підряду, укладеного сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, який визначає, що у разі несплати або несвоєчасної оплати грошових коштів у строки, зазначені у п. 3.1.2. даного договору, замовник зобов'язався сплатити на користь підрядника, крім несплаченої суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу, а також штраф у розмірі 20 % від суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого платежу, відсутність клопотання відповідача про зменшення нарахованих до стягнення позивачем штрафних санкцій, колегія суддів зазначає про правомірність оскаржуваного рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 року у справі № 916/2826/20 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр демонтажних технологій», м. Одеса про стягнення штрафних санкцій у повному обсязі.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса, викладені ним в апеляційній скарзі щодо помилковості незастосування судом першої інстанції зменшення штрафних санкцій, нарахованих позивачем, при апеляційному перегляді справи № 916/2826/20 не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються апеляційним судом як неналежні та не підтверджені матеріалами справи.
Крім того, як встановлено колегією суддів, скаржником до апеляційної скарги було долучено: листи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса від 17.08.2020 року № 10469, від 18.08.2020 року № 10476, від 20.08.2020 року № 10493, від 10.09.2020 року № 10577, від 02.11.2020 року № 10757, які відповідач просив суд апеляційної інстанції розглянути. При цьому, останній зазначив, що вказані вище документи не надавались до суду першої інстанції у зв'язку з їх знаходженням тривалий час у зачиненому офісі з причин виявлення у співробітників корона вірусної хвороби.
Однак, колегія суддів наголошує, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Так, відповідно до ч. 2, 8, 10 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Відтак, колегією суддів встановлено, що відповідне клопотання про долучення до матеріалів господарської справи наданих скаржником письмових документів, останній при розгляді справи № 916/2826/20 в Господарському суді Одеської області не заявляв, а тому, доводи відповідача про те, що ці докази мають бути розглянуті судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення не підтверджені у встановленому законом порядку, оскільки, як визначено процесуальним законом, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. В ст. 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції. Разом з тим в апеляційній скарзі скаржник не просить суд долучити до справи вказані докази, як і не обґрунтовує неможливість їх подання до суду першої інстанції.
Також колегія суддів зазначає, що оскільки апеляційна скарга будь-яких доводів та заперечень щодо розміру нарахованих та стягнутих штрафних санкцій не містить, перерахунок таких штрафних санкцій судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Виходячи з вищевикладеного, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування рішення в його оскаржуваній частині.
За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 року у справі № 916/2826/20 в оскаржуваній частині відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПРОМПРОЕКТ», м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 року у справі №916/2826/20 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2020 року у справі № 916/2826/20 - залишити без змін.
Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
А.І. Ярош