Постанова від 25.01.2021 по справі 923/908/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Справа № 923/908/18

м.Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно- західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А. Мишкіної

суддів: Л.В. Лавриненко, С.В. Таран

(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №376 від 05.07.2019р., №710 від 01.11.2019р., №302 від 07.09.2020р., №410 від 20.10.2020р.; протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2019р., від 01.11.2019р., від 07.09.2020р. та від 20.10.2020р.)

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» - Сивоконенко Ю.С. - за довіреністю;

від прокуратури - Євтєєва Ю.Е. - прокурор відділу Одеської обласної прокуратури;

від Кабінету Міністрів України - Шаповал Ю.Є. - згідно з Витягом з ЄДР;

від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - не з'явився;

від Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області - не з'явився;

від Горностаївської районної державної адміністрації - не з'явився;

від Головного територіального управління юстиції у Херсонській області - Шаповал Ю.Є. - згідно з Витягом з ЄДР

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

на рішення господарського суду Херсонської області від 21 березня 2019 року

у справі № 923/908/18

за позовом Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі:

- Кабінету Міністрів України;

- Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області

до:

- Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

- Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Горностаївська районна державна адміністрація

про визнання права власності, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності

суддя суду першої інстанції: Литвинова В.В.

час і місце ухвалення рішення: 21.03.2019р. 15:53год., м.Херсон, господарський суд Херсонської області, зала судових засідань №ВКЗ

повне рішення складено 01.04.2019р.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні 12.11.2019р. оголошувалась перерва . згідно ст.216 ГПК України.

В судовому засіданні 25.01.2021р. згідно ст.ст.233,240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

22.10.2018р. заступник прокурора Херсонської області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах Держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (надалі - відповідач, ПАТ «ДПЗКУ»), Головного територіального управління юстиції у Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Горностаївська районна державна адміністрація, в якому просив суд:

- визнати за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на комплекс нерухомого майна (адмінбудівля з ґанком, А, а -площею 859.1 кв.м, лабораторія з тамбуром, Г, г - площею 156.6 кв.м, вагова, навіс, навіс, навіс, навіс, Д, Д1, д, д1, д2, д3 - площею 39.5 кв.м, житловий будинок, з вбудованим магазином та пекарнею, навіс, тамбур, Є, є, є1 - площею 184.7 кв.м, житлова площа - 28,1 кв.м, трансформаторна підстанція, прибудова, З, І - площею 70.7 кв.м, пождепо, К - площею 170.9 кв.м, зерносховище, тамбур, тамбур, Л, л, л1 - 1231.3 кв.м, зерносховище, З, М - площею 1183.5 кв.м, зерносховище, 4, М - площею 1187.3 кв.м, зерносховище, 5, Н - площею 1209.3 кв.м, зерносховище, 6, Н - площею 1203.4 кв.м, зерносховище, 10, О - площею 2412.7 кв.м, свинарник з тамбуром, П, п - площею 600.2 кв.м, елеватор-сховище, Р - площею 8075 кв.м, підстанція, С - площею 49.4 кв.м, дизельна, Т - площею 37 кв.м, гаражі, Ф - площею 592.8 кв.м, котельня, X -137.7 кв.м, майстерня-сауна, прибудова, тамбур, Ч, ч, ч1 - площею 592.9 кв.м, щитова, Щ - площею 3.2 кв.м, будівля, підсобна, Ю - площею 20.2 кв.м, вагова, Я - площею 24,3 кв.м, зерносховище, 11, Б1 - площею 1214.1 кв.м, зерносховище, 12, Б1 - площею 1205.4 кв.м, зерносховище, 13, Б1 - площею 1208.5 кв.м, сепараторна, В1 - площею 45.2 кв.м, башта, Г1 - площею 21.2 кв.м, башта, СІ - площею 21.2 кв.м, зерносховище, 7, Ж1 - площею 1191.3 кв.м, зерносховище, 8, Ж1 - 1191.3 кв.м, зерносховище, 9, Ж1 - 1180.6 кв.м, зерносховище, 1,31 - площею 1183.5 кв.м, зерносховище, 2, 31 - площею 1187.3 кв.м, согова башта, електроцех, II, К1 - площею 64.9 кв.м, согова башта, ЛІ - площею 6.8 кв.м, сушарка, МІ - 41.8 кв.м, башта, НІ - площею 13 кв.м, зерносховище, 13,01 - площею 1224.6 кв.м, зерносховище, 14,01 - 1202.2 кв.м, пилорама, ПІ - площею 580 кв.м, башта, Р1 - площею 13 кв.м, будинок охорони, СІ - площею 4.4 кв.м, зерносховище, 1 ТІ; 6 ТІ - площею 1225 кв.м, башта, У1 - площею 13 кв.м, плотня, Ф1 - площею 206.6 кв.м, нарядна, XI - площею 85 кв.м, нежитлова будівля, прибудова, ґанок;

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 74319 від 21.01.2013р., прийняте державним реєстратором Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області, та запис про право власності номер 23919 від 15.01.2013р. про право приватної власності ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на нерухоме майно (комплекс нежитлових будівель та споруд), реєстраційний номер 74319, яке розташоване за адресою: вул. Робітнича, 1, с Костянтинівка, Горностаївський район, Херсонська область.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав наступне:

- ДП «ДПЗКУ» створене на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764, за змістом пункту 5 якої статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії «Хліб України», що ліквідовується, у тому числі і шляхом передачі цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» - «Братолюбівський елеватор»,

- на виконання вищезазначеної постанови, згідно відповідних актів приймання-передачі до статутного капіталу ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» передано цілісний майновий комплекс дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» вартістю 30 903 892,60грн.

- ПАТ «ДПЗКУ» зареєструвало за собою право приватної власності на будівлі і споруди Братолюбівського елеватора.

- свідоцтвом від 16.02.2011р. засвідчено право належності спірного майна на праві господарського відання ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України», а не ПАТ «ДПЗКУ».

- на час оформлення свідоцтва від 16.02.2011р. ПАТ «ДПЗКУ» не могло набути право власності на спірне майно, оскільки ще не було створеним (постанова Уряду від 06.06.2011 № 593).

- державну реєстрацію права власності проведено всупереч правовстановлюючих документів, виданих виключно на право державної власності, та унаслідок протиправного внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відбулась зміна правового статусу майна з державної у приватну власність;

- документи, які підтверджують зміну форми власності спірних будівель з державної на приватну відсутні, отже державний реєстратор повинен був у відповідності до положень п.4 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відмовити ПАТ «ДПЗКУ» в реєстрації права приватної власності на нерухоме майно;

- рішення державного реєстратора Горностаївського районного управління юстиції, індексний номер 74319 від 21.01.2013р., і внесений на підставі цього рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 23919 про право приватної власності ПАТ «ДПЗКУ» на комплекс нежитлових будівель та споруд, реєстраційний номер: 1694465226, що розташований за адресою: вул.Робітнича, 1, с.Костянтинівка, Горностаївський район, Херсонська область, суперечать законодавству, порушують права та інтереси держави, що є підставою для визнання їх незаконними і скасування в судовому порядку.

- документи, які підтверджують зміну форми власності вказаних будівель з державної на приватну форми власності, відсутні. Отже, державний реєстратор повинен був у відповідності до положень п. 4 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмовити ПАТ «ДПЗКУ» в реєстрації права приватної власності на нерухоме майно.

- позовна заява подана як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України, оскільки за відсутності волевиявлення держави щодо зміни державної форми власності на приватну внаслідок оспорюваних рішень цілісний майновий комплекс ДП ДАК «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» неправомірно вибув із державної власності та його передано у приватну власність товариства.

- звернення прокурора з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення у власність держави цілісного майнового комплексу, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

26.07.2018р. ПАТ «ДПЗКУ» подало суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи їх безпідставними.

Зокрема, відповідач зазначив, що:

- пунктом 5постанови Кабміну України від 11.08.2010р. №764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо - зернова корпорація України», визначено, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств кампанії ДАК "Хліб України", що ліквідуються.

- на виконання вищезазначеної постанови, згідно відповідних актів приймання-передачі до статутного капіталу ДП «ДПЗКУ» передано цілісний майновий комплекс ДПДАК "Хліб України" «Братолюбівський елеватор».

- Державою в особі Кабміну України прийнято рішення про передачу спірного майна до статутного капіталу ДП «ДПЗКУ».

- на виконання постанови №593 (якою ДП «ДПЗКУ» було перетворено у Публічне акціонерне товариство «ДПЗКУ» )Міністерством аграрної політики та продовольства України 07.07.2011р. видано наказ №325 «Про реорганізацію шляхом перетворення ДП "Державна продовольчо - зернова корпорація України", яким зокрема наказано реорганізувати ДП «ДПЗКУ» шляхом його перетворення у ПАТ «ДПЗКУ». Пунктом 4 Наказу №325 встановлено, що статутний капітал товариства формується на базі майна ДП «ДПЗКУ», а останнє відсутнє в переліках, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації", отже формування статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» здійснено за рахунок майна державного підприємства у повній відповідності до вимог чинного законодавства України;

- спірне майно було передане саме у власність ПАТ «ДПЗКУ», що відповідає статуту та чинному законодавству і судовій практиці з цих питань;

- державою, в особі Кабінету Міністрів України, постановою від 06 червня 2011 року №593 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року №764" стосовно перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у акціонерне товариство прийнято рішення про зміну правового режиму цього майна у спосіб передбачений ст. 86 ГК України, зокрема встановлено, що статутний капітал товариства формується за рахунок майна ДП «ДПЗКУ», а 100 відсотків акцій товариства залишаються у державній власності.

- Держава в особі Кабміну України здійснила обмін одного об'єкта права державної власності на інший, а саме передавши до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» об'єкти, перелік яких визначено в постанові Кабміну України від 11.08.2010р. №764, набула в обмін право власності на 100% акцій товариства, а ПАТ «ДПЗКУ», відповідно, набуло право власності на передане йому майно;

- у даній справі відсутні правові підстави у органів прокуратури для здійснення представництва інтересів позивачів у відповідності до ст.23 ЗУ «Про прокуратуру»;

- прокурор не зазначає, які саме інтереси держави порушено; прокурор звернувся до суду з позовом , перебравши на себе функції Кабміну України та Міністерства.

Відповідачем додано до відзиву заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, в якій ПАТ «ДПЗКУ» зазначає, що прокурор та позивачі про порушення своїх прав могли довідатися з моменту складання Міністерством аграрної політики та продовольства України довідки від 17.09.2012р. №24/321; Кабмін України з 22.07.2014р., а Міністерство - з 30.07.2014р. були обізнані про порушення своїх прав (довідка перевірки окремих питань фінансового-господарської діяльності №07-21/74 від 21.07.2014р.).

19.11.2018р. ГТУЮ в Херсонській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що є неналежним відповідачем, оскільки з 01.05.2016р. органами юстиції припинено надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Кабінет Міністрів України позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилається на ту обставину, що філія ПАТ «ДПЗКУ» не мала законних підстав для звернення до Костянтинівської сільської ради із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно, а рішення виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради № 69 від 07.12.2011 прийнято з перевищенням повноважень, оскільки повноваження щодо зміни форми власності майнового комплексу «Братолюбівський елеватор» з державної на приватну у виконкому відсутні, що є підставою для визнання його недійсним. Зазначене призвело до зміни правового статусу майна та перехід його з державної у приватну власність.

03.12.2019р. Кабмін України подав суду відповідь на відзив ПАТ «ДПЗКУ», в якій просив поновити строк позовної давності у даній справі.

03.12.2019р. прокурор подав місцевому господарському суду відповідь на відзив ПАТ «ДПЗКУ», в якій, зокрема, зазначив, що в позовній заяві належним чином і достатньо обґрунтовано в чому полягають порушення державних інтересів і які є у прокуратури підстави для їх захисту.

12.12.2018р. прокурор подав заяву про зміну предмету позову, в якій виклав позовні вимоги наступним чином:

1. Визнати поважними причини пропуску позовної давності і захистити порушене право держави на спірне майно;

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Костянтинівської сільської ради Горностаївського району від 07.12.2011р. № 69 "Про оформлення права приватної власності та видачу свідоцтва";

3. Визнати за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на комплекс нерухомого майна (адмінбудівля з ґанком, А, а -площею 859.1 кв.м, лабораторія з тамбуром, Г, г - площею 156.6 кв.м, вагова, навіс, навіс, навіс, навіс, Д, Д1, д, д1, д2, д3 - площею 39.5 кв.м, житловий будинок, з вбудованим магазином та пекарнею, навіс, тамбур, Є, є, є1 - площею 184.7 кв.м, житлова площа - 28,1 кв.м, трансформаторна підстанція, прибудова, З, І - площею 70.7 кв.м, пождепо, К - площею 170.9 кв.м, зерносховище, тамбур, тамбур, Л, л, л1 - 1231.3 кв.м, зерносховище, З, М - площею 1183.5 кв.м, зерносховище, 4, М - площею 1187.3 кв.м, зерносховище, 5, Н - площею 1209.3 кв.м, зерносховище, 6, Н - площею 1203.4 кв.м, зерносховище, 10, О - площею 2412.7 кв.м, свинарник з тамбуром, П, п - площею 600.2 кв.м, елеватор-сховище, Р - площею 8075 кв.м, підстанція, С - площею 49.4 кв.м, дизельна, Т - площею 37 кв.м, гаражі, Ф - площею 592.8 кв.м, котельня, X -137.7 кв.м, майстерня-сауна, прибудова, тамбур, Ч, ч, ч1 - площею 592.9 кв.м, щитова, Щ - площею 3.2 кв.м, будівля, підсобна, Ю - площею 20.2 кв.м, вагова, Я - площею 24,3 кв.м, зерносховище, 11, Б1 - площею 1214.1 кв.м, зерносховище, 12, Б1 - площею 1205.4 кв.м, зерносховище, 13, Б1 - площею 1208.5 кв.м, сепараторна, В1 - площею 45.2 кв.м, башта, Г1 - площею 21.2 кв.м, башта, СІ - площею 21.2 кв.м, зерносховище, 7, Ж1 - площею 1191.3 кв.м, зерносховище, 8, Ж1 - 1191.3 кв.м, зерносховище, 9, Ж1 - 1180.6 кв.м, зерносховище, 1,31 - площею 1183.5 кв.м, зерносховище, 2, 31 - площею 1187.3 кв.м, согова башта, електроцех, II, К1 - площею 64.9 кв.м, согова башта, ЛІ - площею 6.8 кв.м, сушарка, МІ - 41.8 кв.м, башта, НІ - площею 13 кв.м, зерносховище, 13,01 - площею 1224.6 кв.м, зерносховище, 14,01 - 1202.2 кв.м, пилорама, ПІ - площею 580 кв.м, башта, Р1 - площею 13 кв.м, будинок охорони, СІ - площею 4.4 кв.м, зерносховище, 1 ТІ; 6 ТІ - площею 1225 кв.м, башта, У1 - площею 13 кв.м, плотня, Ф1 - площею 206.6 кв.м, нарядна, XI - площею 85 кв.м, нежитлова будівля, прибудова, ганок, ганок, ганок, Ю1, Ч1, ю2, ю3- площею 341,2 кв.м., котельня, Б, вбиральня, В, вбиральня, У, підвал з шийкою, Ц1, автопідйомник, Ш, яма для зерна, під Ш, вбиральня, Ж, артезіанська свердловина, 7, вимощення, І, підйомники, ІІ-V; VІІІ, пожежні водойми,VI-VII, залізничні колії, IX -XII, операторська, Я1, сушарка, XIII, бункер відходів, XIV, норійна яма, XV, бункер готової продукції, XVI, бункер сирого зерна, XVII-XVIII) вартістю 30903892 грн. (тридцять мільйонів дев'ятсот три тисячі вісімсот дев'яносто дві гривні), яке розташоване за адресою: вул. Робітнича, 1, с. Костянтинівка, Горностаївський район, Херсонська область;

4. Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 74319 від 21.01.2013р., прийняте державним реєстратором Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області, та запис про право власності номер 23919 від 15.01.2013р. про право приватної власності Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на нерухоме майно (комплекс нежитлових будівель та споруд), реєстраційний номер 1694465226, яке розташоване за адресою: вул. Робітнича, 1, с Костянтинівка, Горностаївський район, Херсонська область.

Також прокурор просив залучити до участі у справі у якості співвідповідача у справі Костянтинівську сільську раду Горностаївського району Херсонської області.

14.01.2019р. Горностаївська райдержадміністрація Херсонської області подала суду пояснення, в яких зазначила, що райдержадміністрацією не ухвалювалось оспорюване рішення від 21.01.2013р. № 73419 «Про державну реєстрацію речових прав ПАТ «ДПЗКУ» та не вносився оспорюваний запис від 15.01.2013 № 23919, а повноваження суб'єкта державної реєстрації здійснюються Горностаївською районною державною адміністрацією відповідно до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2019р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1 Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.03.2019р. (суддя В.В.Литвинова) позов задоволено у повному обсязі:

- визнано незаконним та скасовано рішення Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 07.12.2011 року №69 "Про оформлення права приватної власності та видачу свідоцтва".

- визнано за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на комплекс нерухомого майна (адмінбудівля з ґанком, А,а -площею 859.1 кв.м, лабораторія з тамбуром, Г,г - площею 156.6 кв.м, вагова, навіс, навіс, навіс, навіс, Д, Д1, д, д1, д2, д3 - площею 39.5 кв.м, житловий будинок, з вбудованим магазином та пекарнею, навіс, тамбур, Є, є, є1 - площею 184.7 кв.м, житлова площа - 28,1 кв.м, трансформаторна підстанція, прибудова, З, І - площею 70.7 кв.м, пождепо, К - площею 170.9 кв.м, зерносховище, тамбур, тамбур, Л, л, л1 - 1231.3 кв.м, зерносховище, З, М - площею 1183.5 кв.м, зерносховище, 4, М - площею 1187.3 кв.м, зерносховище, 5, Н - площею 1209.3 кв.м, зерносховище, 6, Н - площею 1203.4 кв.м, зерносховище, 10, О -площею 2412.7 кв.м, свинарник з тамбуром, П, п - площею 600.2 кв.м, елеватор-сховище, Р - площею 8075 кв.м, підстанція, С - площею 49.4 кв.м, дизельна, Т - площею 37 кв.м, гаражі, Ф - площею 592.8 кв.м, котельня, X -137.7 кв.м, майстерня-сауна, прибудова, тамбур, Ч, ч, ч1 - площею 592.9 кв.м, щитова, Щ - площею 3.2 кв.м, будівля, підсобна, Ю - площею 20.2 кв.м, вагова, Я - площею 24,3 кв.м, зерносховище, 11, Б1 - площею 1214.1 кв.м, зерносховище, 12, Б1 - площею 1205.4 кв.м, зерносховище, 13, Б1 - площею 1208.5 кв.м, сепараторна, В1 - площею 45.2 кв.м, башта, Г1 - площею 21.2 кв.м, башта, СІ - площею 21.2 кв.м, зерносховище, 7, Ж1 - площею 1191.3 кв.м, зерносховище, 8, Ж1 - 1191.3 кв.м, зерносховище, 9, Ж1 - 1180.6 кв.м, зерносховище, 1,31 - площею 1183.5 кв.м, зерносховище, 2, 31 - площею 1187.3 кв.м, согова башта, електроцех, II, К1 - площею 64.9 кв.м, согова башта, ЛІ -площею 6.8 кв.м, сушарка, МІ - 41.8 кв.м, башта, НІ - площею 13 кв.м, зерносховище, 13,01 -площею 1224.6 кв.м, зерносховище, 14,01 - 1202.2 кв.м, пилорама, ПІ - площею 580 кв.м, башта, Р1 - площею 13 кв.м, будинок охорони, СІ - площею 4.4 кв.м, зерносховище, 1 ТІ; 6 ТІ - площею 1225 кв.м, башта, У1 - площею 13 кв.м, плотня, Ф1 - площею 206.6 кв.м, нарядна, XI -площею 85 кв.м, нежитлова будівля, прибудова, ґанок, ґанок, Ю1, Ч1, ю2, ю3 -площею 341.2 кв.м, котельня, Б, вбиральня, В, вбиральня, У, підвал з шийкою, Ц, підвал з шийкою, ЦІ, автопідйомник, Ш, яма для зерна, під Ш, вбиральня, Ж, артезіанська свердловина, 7, вимощення, І, підйомники, II-V; VIII, пожежні водойми VI-VII, залізничні колії, ІХ-ХІІ, операторська, Я, сушарка, XIII, бункер відходів, XIV, норійна яма, XV, бункер готової продукції, XVI, бункер сирого зерна, XVII-XVIII) вартістю 30 903 892 грн. (тридцять мільйонів дев'ятсот три тисячі вісімсот дев'яносто дві гривні), яке розташоване за адресою: вул. Робітнича, 1, с Костянтинівка, Горностаївський район, Херсонська область.

- визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 74319 від 21.01.2013, прийняте державним реєстратором Горностаївського районного управління юстиції Херсонської області, та запис про право власності номер 23919 від 15.01.2013 про право приватної власності Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на нерухоме майно (комплекс нежитлових будівель та споруд), реєстраційний номер 1694465226, яке розташоване за адресою: вул. Робітнича, 1, с Костянтинівка, Горностаївський район, Херсонська область.

- стягнуто з Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області та ПАТ «ДПЗКУ» на користь прокуратури Херсонської області по 232660,19 грн. судового збору.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.115, ч.1 ст.319, 21, 393, 16, 392, 321 ЦК України, ч.1 ст.133, ч.1 ст.136, ч.3 ст.145 ГК України та вмотивоване наступним:

- матеріалами справи підтверджується, що за актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 20.01.2011р. ДП «ДПЗКУ» прийняло від Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Братолюбівський елеватор цілісний майновий комплекс. Однак, зазначений акт не містить інформації щодо передачі цього об'єкту у власність Державному підприємству "Державна продовольчо-зернова корпорація України". Докази про передачу державою в особі Кабінету міністрів України як засновника цього нерухомого майна у власність новоствореному ПАТ, суду не надані.

- згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на комплекс нежитлових будівель і споруд за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с Костянтинівка, вул. Робітнича, 1, державним реєстратором Горностаївського районного управління юстиції прийнято рішення індексний номер 74319 від 21.01.2013 про реєстрацію за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на підставі свідоцтва про право власності САС 923863 від 16.02.2011, приватної власності на вказане майно.

- вказаним свідоцтвом засвідчено право належності спірного майна на праві господарського відання ДП «ДПЗКУ", а не Публічному акціонерному товариству. На час оформлення цього свідоцтва ПАТ «ДПЗКУ» не могло набути право власності на спірне майно, оскільки ще не було створеним.

- судом не встановлено обставин, що свідчать про волевиявлення держави на зміну форми власності майнового комплексу Братолюбівського елеватора з державної на іншу, а також передачу державного майна у статутний фонд господарського товариства (ПАТ «ДПЗКУ») з метою надання його товариству у приватну власність, а не у господарське відання чи користування. Відсутність такого волевиявлення підтверджується також листами Кабінету Міністрів України і Міністерства аграрної політики та продовольства України .

- рішення виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 07.12.2011 №69 «Про оформлення права приватної власності та видачу свідоцтва», відповідно до якого доручено КП "Каховське БТІ" Херсонської обласної ради оформити право приватної власності та видати свідоцтво про право приватної власності на комплекс нежитлових будівель, який знаходиться в селі Костянтинівка по вул.Робітнича, №1 ПАТ «ДПЗКУ», прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, з перевищенням компетенції та порушує інтереси держави, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню;

- оскільки суд дійшов висновку про невідповідність чинному законодавству рішення виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради №69 від 07.12.2011 р., тому обґрунтованою є і вимога про визнання незаконною та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 7439 від 21.01.2013р., прийнятого державним реєстратором Горностаївського районного управління юстиції, і внесений на підставі цього рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №23919 від 15.01.2013р. про право приватної власності ПАТ «ДПЗКУ» на спірне нерухоме майно.

- власником спірного нерухомого майна є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, тому позовні вимоги про визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с.Костянтинівка, вул..Робітнича, 1 - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

- прокурором доведено, що ані Кабінетом Міністрів України, ані Міністерством аграрної політики та продовольства України не вживались заходи до усунення порушень законодавства, що призвели до вибуття з державної власності нежитлових об'єктів, що розташовані по вул. Робітничій, 1 у с Костянтинівка Горностаївського району Херсонської області.

- Щодо вирішення заяви ПАТ "ДПЗКУ" про застосування наслідків спливу позовної давності у цій справі:

- позовна давність за цим позовом обліковується саме з дати надання відповіді Кабінетом Міністрів України - 16.03.2018р. (Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідь надано пізніше - 20.03.2018р.), на повідомлення прокуратури Херсонської області, оскільки в останньому вперше запитувалась від Кабінету міністрів України інформація про оскарження рішення виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради та оформленого свідоцтва про право приватної власності на будівлі і споруди філії Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Братолюбівський елеватор" і повернення нерухомого майна до державної власності. Саме із зазначеної дати Кабінету Міністрів України стало відомо про порушення інтересів держави, внаслідок прийняття оспорюваного рішення та видачі свідоцтва.

- позов заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України заявлений в межах трирічного строку без пропуску строку позовної давності, а тому заява ПАТ «ДПЗКУ» про застосування наслідків спливу строків позовної давності залишається судом без задоволення. Разом з цим, суд зазначив і про відсутність підстав для оцінки поважності причин пропуску строку позовної давності за клопотанням прокурора та Кабміну України

Не погодившись з рішенням суду від 21.03.2019р., Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначав наступне:

- ПАТ «ДПЗКУ» в законний спосіб та у повній відповідності до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 за № 764 набуло право власності на спірне нерухоме майно, в обмін на яке держава в особі Кабінету Міністрів України набула право власності на 100 % акцій товариства. З огляду на це у ПАТ «ДПЗКУ» не було жодних підстав заявляти або повідомляти будь-кого про порушення законодавчих приписів чи інтересів держави;

- обізнаність позивачів (починаючи з 17.09.2012р.) про факт реєстрації ПАТ «ДПЗКУ» права приватної власності та отримання правовстановлюючих документів на нерухоме майно філії ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор» дає підстави стверджувати про наявність у позивачів можливості та обов'язку знати про стан майнових прав на спірне нерухоме майно

- достоменно знаючи про реєстрацію ПАТ «ДПЗКУ» права приватної власності та отримання правовстановлюючих документів на нерухоме майно філії ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор», позивачі (починаючи з 17.09.2012р.) мали можливість отримати детальну інформацію про стан майнових прав на спірне нерухоме майно як з публічних джерел (зокрема Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень), так і шляхом направлення відповідних запитів компетентним державним органам або відповідачам. Невжиття позивачами вказаних заходів та їх бездіяльність не є поважною причиною пропуску ними строку позовної давності, а відтак, не може бути підставою для його поновлення

- суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що спірне нерухоме майно нібито закріплено за ПАТ «ДПЗКУ» на праві господарського відання, в статуті ПАТ «ДПЗКУ», який затверджений Мінагрополітики на підставі делегованих йому Кабінетом Міністрів України повноважень (згідно постанови КМУ від 11.08.2010р. за №764), чітко визначено, що майно передане до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» є його власністю. До статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» було передано саме нерухоме майно, а не майнові права.

- спірне нерухоме майно було передано ПАТ «ДПЗКУ» за актом приймання передачі від 18.11.2011р. Ані акт приймання-передачі від 18.11.2011р, ані статут ПАТ «ДПЗКУ» не містять застережень про те, що внеском держави до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» є майнові права, а не майно.

- Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 21.07.2015р. у справі № 818/3912/13-а (касаційне провадження К/800/64162/13) було встановлено, що ПАТ «ДПЗКУ» набуло право власності на майно, перелік якого визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року №764, а також що зміна форми власності з державної на приватну відбулася в рамках чинного законодавства на виконання постанови Кабміну України від 06 червня 2011 року № 593 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року № 764».

- позиція суду першої інстанції у даній справі суперечить позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.08.2018 у справі № 911/1065/15.

- спеціальними нормами, передбаченими ч. 9 ст. 11 ЗУ «Про управління об'єктами державної власності» (в редакції від 02.10.2011р., чинній на момент створення ПАТ «ДПЗКУ»), не заборонялось передавати об'єкти державної власності, що не підлягають приватизації, до статутного капіталу господарських організацій. Визначені цим законом обмеження стосувалися виключно розпорядження такими об'єктами, переданими до статутного капіталу господарських організацій.

- судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми ст. 136 ГК України, які визначають поняття права господарського відання, його регулювання та застосування

- з аналізу матеріалів справи вбачається відсутність у прокурора законних підстав для звернення з даним позовом до суду в інтересах Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України, що в свою чергу свідчить про прийняття господарським судом Херсонської області рішення від 21.03.2019р. по справі №923/908/18 з порушенням норм матеріального і процесуального права та без належного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню. Скаржник зазначає, що прокуратурою не надано суду належних та допустимих доказів того, що Кабінет Міністрів України не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів держави щодо спірного майна, судом першої інстанції не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання позивачами своїх функцій щодо захисту інтересів держави. Відтак, прокурор звертаючись до суду із вказаним позовом протиправно перебрав на себе функції Кабінету Міністрів України та Мінагрополітики. Участь прокуратури на боці позивачів у даній справі була безпідставною, що суперечить позиції Верховного Суду.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя М.А. Мишкіна, судді К.В.Богатир, І.Г.Філінюк):

- від 13.05.2019р. апеляційну скаргу залишено без руху;

- від 03.06.2019р. відкрите провадження у справі;

- від 18.06.2019р. призначено справу до розгляду на 08.07.2019р.

18.06.2019р. Кабінет Міністрів України подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, зазначаючи наступне:

- матеріалами справи підтверджується, що актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 20.01.2011р. ДП «ДПЗКУ» прийняло від Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Братолюбівський елеватор цілісний майновий комплекс. Однак, зазначений акт не містить інформації щодо передачі цього об'єкту у власність Державному підприємству «ДПЗКУ».

- апелянтом не надано судам доказів передачі спірного нерухомого майна у приватну власність.

-на час оформлення оспорюваного свідоцтва ПАТ «ДПЗКУ» не могло набути право власності на спірне майно, оскільки ще не було створеним (постанова Уряду від 06.06.2011р. № 593). Інших доказів в підтвердження своєї правової позиції представником апелянта не надано.

-перетворення ДП «ДПЗКУ» у ПАТ «ДПЗКУ» не може мати наслідком зміну правового статусу майна.

-будь-яка інформація щодо зміни та можливості такої зміни правового статусу майна в статуті відсутні.

- рішення про зміну правового статусу майна Кабінетом Міністрів не приймалося.

- жодних доказів, що свідчать про волевиявлення Держави на зміну форми власності майнового комплексу Братолюбівського елеватору з державної в іншу, а також передання державного майна у статутний фонд ПАТ «ДПЗКУ» з метою надання його Товариству у приватну власність, а не у господарське відання, чи користування апелянтом не надано.

Від прокуратури Херсонської області 18.06.2019р. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, зазначаючи наступне:

- твердження апелянта про те, що ПАТ «ДПЗКУ» є власником спірного нерухомого майна, оскільки воно було передано йому у власність як вклад до статутного капіталу є безпідставними і не підтвердженні належними доказами

- в оскаржуваному рішенні Костянтинівської сільської ради №69 немає посилання на документ, який підтверджує внесення об'єкту нерухомого майна у статутний фонд ПАТ «ДПЗКУ», що мало стати підставою для оформлення права власності. Отже, відповідачем не підтверджено, що при ухваленні оспорюваного рішення було надано документи, які свідчать про внесення об'єкту нерухомого майна до статутного фонду ПАТ «ДПЗКУ».

-позивачі не були обізнані про прийняття оспорюваного рішення саме з моменту його прийняття, оскільки рішення приймалося без участі та згоди позивачів.

- скаржником не надано суду доказів на підтвердження обізнаності позивачів про порушення інтересів держави у зв'язку з оформленням ПАТ «ДПЗКУ» права приватної власності па спірне майно до одержання відповідних повідомлень від прокуратури Херсонської області

- судом першої інстанції з урахування викладеної у позовній заяві позиції прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, вірно застосовано положення ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.

25.06.2019р до суду надійшла заява скаржника про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі №587/430/16-ц (провадження №14-104цс19).

У зв'язку із перебуванням судді К.В.Богатиря у відпустці з 08.07.2019р. по 04.08.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №376 від 05.07.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/908/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: В.В. Бєляновський, І.Г. Філінюк.

Ухвалою Південно-західного господарського суду від 08.07.2019р. прийнято справу №923/908/18 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: В.В. Бєляновський, І.Г. Філінюк; розпочато розгляд справи №923/908/18 спочатку та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2019р.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.08.2019р. зупинено апеляційне провадження у справі №923/908/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №587/430/16-ц Великою Палатою Верховного Суду.

16.10.2019р. до суду надійшло клопотання заступника прокурора Херсонської області, в якому прокурор у зв'язку із закінченням касаційного перегляду справи №587/430/16-ц та усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, просить поновити апеляційне провадження у справі №923/908/18. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.10.2019р. поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 12.11.2019р.

31.10.2019р. до суду поштою надійшло клопотання ПАТ «ДПЗКУ», в якому скаржник просить забезпечити участь його представника у судовому засіданні 12.11.2019р. в режимі відеоконференції із дорученням проведення відеоконференції, зокрема, Оболонському районному суду м.Києва.

У зв'язку із перебуванням судді І.Г.Філінюка з 28.10.2019р. по 22.11.2019р. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду №710 від 01.11.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/908/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: В.В. Бєляновський, К.В. Богатир.

Ухвалами суду апеляційної інстанції:

- від 04.11.2019р. прийнято справу до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: В.В. Бєляновський, К.В. Богатир; допущено участь в судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 12.11.2019р., 11:30год. в режимі відеоконференції у приміщенні Оболонського районного суду м.Києва представника ПАТ «ДПЗКУ» із дорученням проведення відеоконференції Оболонського районного суду м.Києва;

- від 06.11.2019р. допущено участь в судовому засіданні 12.11.2019р., 11:30год. в режимі відеоконференції представника Кабінету Міністрів України із дорученням проведення відеоконференції Херсонському апеляційному суду.

У судовому засіданні 12.11.2019р. оголошено перерву до 10.12.2019р.

21.11.2019р. скаржник подав суду клопотання про застосування процесуального правонаступництва, в якому просив суд залучити до участі у справі в якості позивача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яке є правонаступником Міністерства аграрної політики та продовольства України, яке задоволено ухвалою суду від 25.01.2021р.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019р. зупинено апеляційне провадження у справі №923/908/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.

У зв'язку із перебуванням суддів К.В.Богатиря та В.В. Бєляновського з 17.08.2020р. по 18.09.2020р. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду №302 від 07.09.2020р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/908/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: О.Ю. Аленін, Л.В. Лавриненко. Ухвалами суду апеляційної інстанції:

- від 08.09.2020р. прийнято справу до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: О.Ю. Аленін, Л.В. Лавриненко; поновлено апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.10.2020р., 12.00год. з повідомленням учасників справи;

- від 23.09.2020р. забезпеченоучасть представника Кабінету Міністрів України та Головного територіального управління юстиції у Херсонській області - Рижова Юрія Миколайовича судовому засіданні 06.10.2020р., 12.00год. у справі №923/908/18 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Судове засідання, призначене на 06.10.2020р. не відбулось у зв'язку із перебуванням головуючого судді М.А.Мишкіної з 28.09.2020р. по 13.10.2020р. у відпустці.

Суддя Л.В. Лавриненко з 05.10.2020р. по 16.10.2020р. перебувала у відпустці.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю з 05.10.2020р. судді О.Ю. Аленіна розпорядженням керівника апарату суду №410 від 20.10.2020р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/908/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: Л.В. Лавриненко, С.В. Таран.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.10.2020р. прийнято справу до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: Л.В. Лавриненко, С.В. Таран; призначено справу до розгляду на 17.11.2020р., 14.00год. з повідомленням учасників справи; забезпечено участь представника Кабінету Міністрів України та Головного територіального управління юстиції у Херсонській області - Рижова Ю.М. судовому засіданні 17.11.2020р., 14.00год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Від Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області 02.11.2020р. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

Судове засідання, призначене на 17.11.2020р. не відбулось у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Л.В. Лавриненко з 10.11.2020р. по 27.11.2020р.

З 30.11.2020р. по 18.12.2020р. головуючий суддя М.А. Мишкіна перебувала на лікарняному.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.12.2020р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 25.01.2021р., 11.00год. з повідомленням учасників справи; забезпечено участь представника Кабміну України та ГТУЮ у Херсонській області - Рижова Юрія Миколайовича судовому засіданні 25.01.2021р., 11.00год. у справі №923/908/18 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Прокурор, представник Кабінету Міністрів України та ГТУЮ у Херсонській області заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, які з'явились у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в процесі апеляційного розгляду справи, що 11.08.2010р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №764 від «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», якою постановлено ліквідувати Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» та утворити Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Відповідно до п.5 постанови №764 від 11.08.2010р. статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств компанії ДАК «Хліб України», що ліквідуються.

Згідно Переліку дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії «Хліб України», які припиняються шляхом ліквідації, який є додатком до постанови№764 від 11.08.2010р., зокрема, припиняється шляхом ліквідації Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор».

На виконання пункту 3 Постанови №764 від 11.08.2010р., згідно акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу №28 від 20.01.2011р. Комісія з ліквідації Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Братолюбівський елеватор» передала, а Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» прийняло майновий комплекс у відповідності з додатками до акту приймання - передачі.

Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011р. внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №764 від 11.08.2010р. - перетворено Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України». При цьому зазначено, що повноваження з управління корпоративними правами ПАТ «ДПЗКУ» здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011р. 100 відсотків акцій державного публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; - державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України» не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

Цією ж постановою доручено Міністерству аграрної політики та продовольства здійснити у встановленому порядку заходи, пов'язані з перетворенням державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

На виконання постанови Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011р. Міністерством аграрної політики та продовольства України був виданий наказ №325 від 07.07.2011р. «Про реорганізацію шляхом перетворення Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», яким реорганізовано ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» шляхом його перетворення у Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» (п.4 Наказу №325 від 07.07.2011р.).

Відповідно до акту оцінки майна Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» від 26.09.2011р., статутний капітал Публічного акціонерного товариства станом на липень 2011 року складає 867 717 000,00 грн.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №634 від 17.11.2011р. «Про деякі питання діяльності Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»:

- створено Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» та затверджено його Статут;

- здійснено емісію акцій ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на весь розмір його статутного капіталу - 867717000грн.; випущено 8677170 простих іменних акцій у бездокументарній формі номінальною вартістю 100,00 грн. кожна

- створено філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» згідно з додатком.

Згідно переліку філій ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», що створюються, який є додатком до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №634 від 17.11.2011р., створено філію Братолюбівський елеватор.

18.11.2011р. проведено державну реєстрацію припинення ДП «ДПЗКУ» за №10701120035041235; 18.11.2011р. проведено державну реєстрацію ПАТ «ДПЗКУ» за № 10701450000045105, створеного в результаті перетворення ДП «ДПЗКУ».

18.11.2011р. було складено акт приймання - передачі майна, майнових прав та обов'язків до ПАТ «ДПЗКУ", згідно якого ДП «ДПЗКУ» передало, а ПАТ «ДПЗКУ» прийняло майновий комплекс ДП «ДПЗКУ»; згідно з витягом з переліку необоротних активів (у тому числі й нерухомого майна) до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» в процедурі реорганізації шляхом перетворення ДП «ДПЗКУ», як вклад було передано, зокрема Братолюбівський елеватор, до складу якого увійшло спірне майно.

Зазначений акт підписаний, завірений печатками обох сторін та затверджений Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.4, 1.6, 4.4, 5.1, 6.6, 7.1 статуту Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" останнє створено шляхом перетворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764" та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011 №325 "Про реорганізацію шляхом перетворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України". Засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження з управління корпоративними правами Товариства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №593 від 06.06.2011 "Про внесення зміни до постанови Кабінету міністрів України від 11.08.2010 №764" здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України". Товариство має право володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, цьому статуту та меті діяльності Товариства, зокрема з продажу, безоплатної передачі, дарування, пожертви, обміну, передачі в лізинг, оренду, позику чи заставу засобів виробництва, майна, матеріальних цінностей або майнових прав, використання та відчуження їх в інший спосіб юридичним та фізичним особам, списувати його з балансу та здійснювати інші дії, що не суперечать чинному законодавству України та цьому статуту. Статутний капітал товариства становить 867717000грн. та формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником. До прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України 100% акцій товариства, які випускаються на величину його статутного капіталу, є власністю держави. Акціонерами Товариства є, зокрема, держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій Товариства та в особі Фонду державного майна України - після передачі йому акцій Товариства, визначених для продажу згідно з прийнятим у встановленому порядку рішення про їх приватизацію.

Директором філії «Братолюбівський елеватор» 03.01.2011р. було подано голові Костянтинівської сільської ради заяву про оформлення права державної власності та видачу свідоцтва про право державної власності на комплекс будівель та споруд «Братолюбівський елеватор» (т.1, а.с.53-54).

04.01.2011р. Виконавчий комітет Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, розглянувши заяву директора філії ДП «ДПЗКУ» Горностаївського району «Братолюбівський елеватор» прийняв рішення №02 «Про оформлення права державної власності та видачу свідоцтва», яким вирішив (т.1, а.с.50) доручити КП «Каховське БТІ» Херсонської обласної ради оформити право державної власності та видати свідоцтво про право державної власності на комплекс нежитлових будівель і споруд, який знаходиться в селі Костянтинівка по вул.Робітничій, 1 державі у господарському віданні ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (у користуванні філії ДП «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор»), з послідуючою реєстрацією в КП Каховського БТІ.

На підставі вищезазначеного рішення виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Виконавчим комітетом Костянтинівської сільради видано Свідоцтво САС 923863 від 16.02.2011р. про право державної власності на комплекс будівель і споруд по вул. Робітничій, 1 у с Костянтинівка Горностаївського району Херсонської області, оформлено за державою у господарському віданні ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (у користуванні філії ДП «ДПЗК» «Братолюбівський елеватор»).

17.02.2011р. проведено державну реєстрацію права державної власності на комплекс Братолюбівського елеватора, що розташований за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с.Костянтинівка, вул.Робітнича, буд.1; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, САС/923863 від 16.02.2011р., видане виконкомом Костянтинівської сільської ради на підставі рішення №02 від 04.01.2011р. (т.1, а.с.79).

07.12.2011р. виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради було прийнято рішення №69 «Про оформлення права приватної власності та видачу свідоцтва» (т.3, а.с.43), яким доручено КП «Каховське БТІ» Херсонської обласної ради оформити право приватної власності та видати свідоцтво про право приватної власності на комплекс нежитлових будівель, який знаходиться в селі Костянтинівка по вул.Робітнича, №1 Публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (у користуванні філії ПАТ «ДПЗКУ» «Братолюбівський елеватор») з послідуючою реєстрацією в КП Каховського БТІ.

20.03.2012р. КП «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради було прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав приватної власності за ПАТ «ДПЗКУ» на майновий комплекс «Братолюбівський елеватор» у зв'язку із тим, що подані документи не відповідають вимогам, установленим Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (надалі - Положення №7/5) та іншим нормативно правовим актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства (т.1, а.с.75).

25.12.2012р. КП «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради було прийняте рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав проведення державної реєстрації приватної власності ПАТ «ДПЗКУ» на майновий комплекс «Братолюбівський елеватор» (т.1, .а.с76).

15.01.2013р. Державним реєстратором Горностаївського районного управління юстиції Косован Л.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №23919 про право приватної власності на комплекс нежитлових будівель та споруд за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с.Костянтинівка, вул.Робітнича, буд.1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1694465226), власник: ПАТ «ДПЗКУ», форма власності - приватна, розмір частки - 1/1, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності, серія та номер САС 923863 , виданий 16.02.2011р., видавник: Виконавчий комітет Костянтинівської сільської ради; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:74329 від 21.01.2013р., Косован Л.В., Горностаївське районне управління юстиції, Херсонська область.

Отже право державної власності при проведенні державної реєстрації права за ПАТ «ДПЗКУ» без його припинення в законному порядку перетворилося у право приватної власності.

Згідно із ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство".

Частиною 1 ст.136 ГК України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ч.7 ст.74 ГК України у редакції, що була чинною на час реорганізації ДП «ДПЗКУ», державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворено у випадках та порядку, передбачених законом, у корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство). Особливості діяльності корпоратизованих підприємств визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.145 ГК України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

Діяльність державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється ЗУ «Про акціонерні товариства», з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами (ст.1 ЗУ Про акціонерні товариства»).

Основи управління об'єктами державної власності визначає Закон України «Про управління об'єктами державної власності», відповідно до статті 1 якого управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст.5 ЗУ «Про управління об'єктами державної власності» Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом. Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України: визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності; встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом; визначає умови створення та діяльності господарських структур; приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначає уповноважені органи управління, які здійснюють контроль за їх діяльністю; виконує відповідно до законів інші функції щодо об'єктів державної власності.

Згідно із ч.ч.1,2,5 ст.141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти. Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом.

Матеріалами справи підтверджується, що держава в особі Кабінету Міністрів України здійснила заходи щодо зміни організаційно-правової форми ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» і визначила розмір статутного капіталу останнього, проте майно, на суму вартості якого сформовано статутний капітал, у тому числі спірні нежитлові будівлі Братолюбівського елеватора, ПАТ «ДПЗКУ» у власність не передавалися.

Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно із ч.3 ст.326 ЦК України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2011р. №593 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764» визначено, що повноваження з управління корпоративними правами ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

На момент прийняття Виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради рішення №69 від 07.12.2011р. «Про оформлення права приватної власності» порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно регулювався ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (надалі - Положення №7/5).

Відповідно до пунктів 1.4, 2.1 Положення №7/5 обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. Для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 8.1 положення №7/5 оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: а) органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам; членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески; юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками); фізичним особам та юридичним особам, які в разі припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що припиняється; фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням учасників або органу, уповноваженого на це установчими документами, і отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм; інвесторам, які у результаті інвестиційної діяльності отримали у власність об'єкт нерухомого майна або його частину на підставі документів, установлених законодавством, що підтверджують набуття у власність закріпленого за інвестором об'єкта інвестування; реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна, за умови надання рішення комісії з реабілітації про повернення цього майна; фізичним та юридичним особам у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів (будинків, будівель або споруд), окрім випадків, коли такі об'єкти є приналежністю головної речі, складовою частиною речі або утворюють з іншими об'єктами складну річ; фізичним та юридичним особам у разі об'єднання двох або більше суміжних об'єктів нерухомого майна; фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки, за умови надання рішення відповідного органу; фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна та не віднесені до правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 2 до Положення; б) органами приватизації: наймачам житлових приміщень, які приватизували їх відповідно до Законів України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"; в) Державним управлінням справами: суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла, на їх частку (житлові та нежитлові об'єкти).

До заяви про оформлення права власності на нерухоме майно додаються матеріали технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, а також інші документи, визначені Положенням. Підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів відповідно до законодавства можуть проводити БТІ (пункти 8.2, 8.3 Тимчасового положення).

Приймаючи рішення №69 від 07.12.2011р. про оформлення права власності ПАТ «ДПЗКУ» на спірні об'єкти нерухомості, Виконавчий комітет Костянтинівської сільської ради керувався ст.31 п.А п.9 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Колегія суддів зазначає, що Акт приймання - передачі майна, майнових прав та обов'язків до ПАТ «ДПЗКУ» від 18.11.2011р. не містить даних щодо передачі спірних об'єктів у власність ДП «ДПЗКУ».

Відомостей про внесення державою в особі Кабінету міністрів України, як засновником цього нерухомого майна до статутного фонду перетвореного у ПАТ Державного підприємства, наявні у матеріалах справи докази не містять.

В оскаржуваному рішенні Виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради №69 від 07.12.2011р. відсутнє посилання як на підставу його прийняття на документ, що свідчить про внесення спірних об'єктів нерухомості у статутний фонд ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», що відповідно до п.п. «а» п. 8.1 Положення №7/5 могло бути підставою для оформлення права власності з видачею свідоцтва виконкомом як органом місцевого самоврядування.

Отже відповідач - Виконавчий комітет Костянтинівської сільської ради не мав законних підстав для прийняття рішення №69 від 07.12.2011р. в частині оформлення права приватної власності на спірні об'єкти нерухомого майна за ПАТ «ДПЗКУ», тому суд першої інстанції правомірно визнав незаконним та скасував рішення Виконкому Костянтинівської сільської ради №69 від 07.12.2011р.

В частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію про право власності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із п.п.1,2 ч.2 ст.9 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно із ч.1,4 ст.15 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на 15.01.2013р.) державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі: свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону (п.2 ч.1 ст.19 Закону).

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на 15.01.2013р.) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

В Інформаційній довідці №112247501 від 30.01.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що оспорюване рішення про державну реєстрацію прав (приватна власність) було прийняте на підставі свідоцтва про право власності № САС 923863 від 16.02.2011р., виданого Виконавчим комітетом Костянтинівської сільради

Разом з цим, вищезазначене свідоцтво було видане на право державної власності на комплекс будівель і споруд по вул. Робітничій, 1 у с. Костянтинівка Горностаївського району Херсонської області, власники - Держава в господарському віданні ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (у користуванні філії ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Братолюбівський елеватор»).

Документи,які підтверджують зміну форму власності спірних будівель з державної на приватну форми власності, відсутні.

За таких обставин, у державного реєстратора були відсутні визначені нормами ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №74319 від 21.01.2013р. та це рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно із чю2 ст.26 Закону (в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

У зв'язку із визнанням незаконним та скасуванням рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №74319 від 21.01.2013р., запис про право власності №23919 від 15.01.2013р., внесений на підставі рішення №74319 від 21.01.2013р., правомірно скасований судом першої інстанції.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ПАТ «ДПЗКУ» неправомірно оформило право приватної власності на спірний комплекс будівель та споруд та не визнає право держави Україна як власника цього майна.

За приписами ЗУ «Про управління об'єктами державної власності», ЗУ «Про Кабінет Міністрів України» повноваження щодо управління державним майном здійснює Кабінет Міністрів України.

Власником спірного нерухомого майна є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, отже суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: Херсонська область, Горностаївський район, с.Костянтинівка, вул.Робітнича, 1.

Щодо результатів вирішення заяви ПАТ «ДПЗКУ» про застосування строку позовної давності судом першої інстанції колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту, а саме коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Для правильного застосування ч.1 ст.261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі № 372/1036/15-ц (провадження N 14-252цс18).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про проведення перевірки окремих питань діяльності Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» від 10.08.2012р. № 501 комісією з представників Міністерства здійснено перевірку окремих питань діяльності ПАТ «ДПЗКУ» за перше півріччя 2012 року. За результатами цієї перевірки складено довідку від 17.09.2012 р. № 24/321.

Під час перевірки встановлено, що станом на 20.08.2012р. тридцять дві філії ПАТ «ДПЗКУ» в тому числі Братолюбівський елеватор веде роботу в установленому законодавством порядку, з виготовлення технічних паспортів на нерухоме майно з метою подальшого отримання свідоцтва про право власності (т.1 а.с.240).

Колегія суддів зазначає, що будь-яка інформація про те, що право власності ПАТ «ДПЗКУ» вже оформлено на майно, яке знаходиться у власності держави, або існує рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності із видачею свідоцтв, зокрема, на майновий комплекс - «Братолюбівський елеватор» у довідці №24/321 від 17.09.2012 відсутня.

Вищезазначена довідка була складена 17.09.2012р., в той час право власності зареєстроване за відповідачем 21.01.2013р., отже у довідці у будь-якому разі не могло міститись інформації стосовно оформлення права власності та проведення державної реєстрації права.

Державною аудиторською службою України проводились ревізії фінансово-господарської діяльності Міністерства, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності одержувачів бюджетних коштів за 2010-2012 роки та перший квартал 2013 року, результати яких відображені в Аналітично-статистичному збірнику за результатами діяльності Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів за січень-вересень місяці 2013 року.

Відповідно до підрозділу 2.1 розділу ІІ Аналітично-статистичного збірника за результатами діяльності Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів за січень-вересень місяці 2013 року ПАТ «ДПЗКУ» узаконено право приватної власності на майно, передане до його статутного капіталу, на суму близько 500 000 000 грн або 57% від його загального розміру, тобто будь-яких перешкод для відчуження переоформленого у такий спосіб майна наразі не існує.

Згідно з листом Державної аудиторської служби України № 07-14/115 від 21.02.2018р. Аналітично-статистичний збірник за результатами діяльності Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів за січень-вересень місяці 2013 року в порядку інформування був надісланий до Кабінету Міністрів України листом №02-12/1314 від 31.10.2013р., до Міністерства зазначений збірник не надсилався.

Докази отримання Кабміном України вищезазначеного листа в матеріалах справи відсутні.

На виконання доручення Прем'єр - міністра України від 10.04.2014 р. № 13021/0/1-14, відповідно до Порядку проведення перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2006 р. № 886, Державною фінансовою інспекцією України проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності (фінансово-майновий стан, залишки товарно-матеріальних цінностей) ПАТ «ДПЗКУ», за результатами якої складено загальну довідку від 21.07.2014 р. № 07-21/74.

Зазначена довідка отримана Кабінетом Міністрів України 22.07.2014р., а Міністерством аграрної політики та продовольства України - 30.07.2014 р., що підтверджується штампами реєстрації вхідної кореспонденції.

Проаналізувавши зміст цієї довідки, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що вона не містить інформації, яка б дозволила встановити факт протиправного набуття ПАТ «ДПЗКУ» права приватної власності на майновий комплекс «Братолюбівський елеватор», та інформації про рішення Виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради від 07.12.2011р. №69, що оскаржується.

Доказів направлення на адресу позивачів копії рішення Костянтинівської сільської ради від 07.12.2011р. №69 «Про оформлення права приватної власності та видачу свідоцтва» матеріали справи не містять.

Отже Кабінет Міністрів України та Міністерство аграрної політики та продовольства України дізналися про вибуття з державної власності спірного майна лише у 2018 році, після отримання відповідної інформації від прокуратури Херсонської області, отже строк на звернення до суду з позовом не пропущений (позовна заява подана 22.10.2018р.).

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі №910/18560/16, відповідно до якої якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об'єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2020р. у справі №911/2191/16.

В матеріалах справи відсутні відомості, що Кабінету Міністрів України та Міністерству аграрної політики та продовольства України було відомо про існування рішення Виконкому №69 та про реєстрацію права приватної власності на спірне майно за ПАТ «ДПЗКУ» раніше, ніж до позивачів у 2018 році надійшли відповідні запити про надання інформації від прокурора.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність звернення до суду з відповідним позовом заступника прокурора Херсонської області, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі: порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Згідно із ч.ч.3,4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

В рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р., зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звернувшись до суду з позовом у цій справі, прокурор підставою звернення в інтересах держави зазначив неправомірне вибуття майна із власності держави, а господарський суд першої інстанції встановив, що прокурором визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту, а також правильно вказані Кабінет Міністрів України і Міністерство аграрної політики та продовольства України як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Європейський Суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях посилається на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи щодо ролі прокуратури в демократичному суспільстві, заснованої на верховенстві права, відповідно до якої її функції не повинні давати приводу для конфлікту інтересів або бути перепоною для окремих осіб для звернення за захистом своїх прав, про що зазначено в пункті 38 у справі "Менчинська проти Росії" № 42454/02,15.01.2009 року.

Принцип рівності процесуальних можливостей сторін в судовому провадженні є одним із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду за змістом положень пункту 1 ст. 6 Конвенції. Ця концепція потребує "справедливого балансу між сторонами в справі", при цьому, що кожній стороні повинна бути надана розумна можливість представити свою позицію по справі в умовах, які не ставлять сторону в суттєво невигідне положення у порівнянні з її процесуальним опонентом.

Прокурор, присутній в судовому процесі, по суті виступає або "союзником", або "противником" сторін. І, навіть візуально, його виступ в суді дозволяє підсилити позицію тієї чи іншої сторони. А це може викликати "відчуття нерівності" у іншої сторони незалежно від форми такої участі прокурора (активного чи пасивного), що буде вважатися порушенням положень пункту 1 статті 6 Конвенції (див. справа "F.W. проти Франції" рішення від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27; цитується по Огляду судової практики Європейського суду з прав людини: роль прокурора при розгляді справ, що не відносяться до сфери кримінального права; перелік та зміст рішень а.с.35, Рада Європи 2011).

Підкреслюючи необхідність дотримання принципу рівності процесуальних можливостей сторін у справі "Бацаніна проти Росії" в пункті 27, Європейський Суд з прав людини визначив, що підтримка прокуратурою одної із сторін може бути виправдана за певних обставин, наприклад, для захисту інтересів вразливих людей, які, ймовірно, не в змозі самі захистити свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого кола громадян або в тих випадках, коли може бути ідентифікована власність, або інтереси держави потребують захисту (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" № 8927/02 від 26 травня 2009 року).

У даному випадку пасивна поведінка державних органів, які мають відповідні повноваження для захисту інтересів держави, і, які ухилились від вчинення відповідних дій, стала підставою для допуску прокурора до участі у справі, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою захисту інтересів держави.

Заперечення скаржника щодо права прокурора на звернення з даним позовом колегія відхиляє з огляду на те, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор підставою свого звернення в інтересах держави в особі компетентних органів зазначив про неправомірне вибуття майна із власності держави, довів, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтував необхідність їх захисту, а також правильно визначив Кабінет Міністрів України і Міністерство аграрної політики та промисловості України як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Крім того, прокурором дотримано процедуру, передбачену нормами ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» щодо з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору до звернення до суду шляхом направлення запитів Міністерству аграрної політики та продовольства України 02.03.2018р. (т.1, а.с.86-87) та Кабінету Міністрів України від 02.03.2018р. та від 26.07.2018р. (т. 1, а.с.90, 92).

У відповідь на вищезазначені звернення позивачі повідомили прокуратуру про те, що ними не вживались заходи щодо повернення цілісних майнових комплексів до державної власності (т.1, .а.с.88-89, 91).

У контексті наведеного колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, відповідно до якої невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 ЗУ «Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У даній справі прокурор повідомив листами від 02.03.2018р, 05.03.2018р. та від 26.07.2018р. Кабінет Міністрів України і Міністерство аграрної політики та промисловості України як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, про порушення інтересів держави відповідачами, а у подальшому звернувся самостійно з позовом в інтересах держави в особі зазначених органів, про що повідомив Кабмін України та Міністерство аграрної політики та продовольства України відповідними листами від 12.10.2018р. (т.1, а.с.147). Відсутність у матеріалах справи доказів надсилання/отримання позивачами листів прокуратури від 26.06.2018р. не свідчить про безпідставність заявлення позову у цій справі прокурором, оскільки прокуратурою доведено належними та допустимими доказами бездіяльність Кабміну України та Міністерства з приводу повернення державного майна до державної власності, встановлену після отримання відповідей на запити прокурора.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що ДП «Державна продовольчо-зернова компанія», на базі майна якого створене ПАТ «ДПЗКУ», не було включене до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, оскільки згідно додатку 1 Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 № 847-XIV (в редакції, чинній станом на 07.12.2011р. - дату прийняття Виконкомом рішення №69) Братолюбівський елеватор, код 00956537 (326902, Горностаївський район, с. Костянтинівка ) входить до переліку об'єктів права власності, що не підлягають приватизації, орган управління - Мінагрополітики.

Доводи відповідача стосовно того, що до статутного капіталу ПАТ «ДПЗКУ» було передано саме нерухоме майно, а не майнові права колегія суддів відхиляє, оскільки спірне майно надавалося ПАТ «ДПЗКУ» для здійснення статутної діяльності, а не у власність, і до виключення з переліку майна, що не підлягає приватизації, чи зміни його правового статусу як державного майна іншим законним шляхом не може вибути з державної власності правомірно.

Колегія суддів констатує, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що спірне майно було передано ПАТ «ДПЗКУ» у приватну власність при перетворенні державного підприємства у ПАТ, не вказують на це ані положення статуту ПАТ, ані наявні докази передачі майна ДП. Натомість, відповідно до постанови Кабміну України №593 від 06.06.2011р. та наказу №325 від 07.07.2011р. Мінагрополітики при перетворенні ДП «ДПЗКУ» у державне ПАТ «ДПЗКУ» та подальшій реорганізації у ПАТ «ДПЗКУ» статутний капітал ПАТ «ДПЗКУ» був сформований на базі майна ДП «ДПЗКУ», а не шляхом передачі відповідачу об'єктів нерухомого майна у статутний фонд у власність.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів констатує, що решта доводів апеляційної скарги ПАТ «ДПЗКУ» не спростовують правильність висновку місцевого господарського суду про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому оскаржуване рішення Господарського суду Херсонської області залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права відповідно до ст.276 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 21.03.2019р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 21.03.2019р. у справі №923/908/18 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2021 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя С.В. Таран

Попередній документ

94515417

Наступний документ

94515419

Інформація про рішення:

№ рішення:	94515418
№ справи:	923/908/18
Дата рішення:	25.01.2021
Дата публікації:	02.02.2021
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо визнання права власності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (30.04.2021)
Дата надходження:	13.04.2021
Предмет позову:	про визнання права власності,скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

06.10.2020 12:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
17.11.2020 14:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
25.01.2021 11:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
30.04.2021 14:15	Господарський суд Херсонської області