79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"21" січня 2021 р. Справа №914/934/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желік М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Федорів Н.
за участю представників учасників процесу (за первісним позовом):
від позивача: не з”явився
від відповідача : Свідунович Р.І.-адвокат
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” №790007.2-Ск-9891-1220 від 03.12.2020 (Вх № ЗАГС 01-05/3601/20 від 08.12.2020)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.11.2020
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2019.
у справі №914/934/18
за позовом Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м.Львів,
до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, м,Львів
про визнання недійсним рішення та скасування оперативно-господарської санкції
за зустрічним позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, м,Львів
до відповідача Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м.Львів
про стягнення вартості донарахованого об'єму природного газу на суму 117 400,00грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву №790007.2-Ск-8211-1020 від 13.10.2020р. (вх.№2645/20 від 15.10.2020р.) Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2019р. у справі №914/934/18 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2020 у справі №914/934/18 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2019 у справі №914/934/18 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2019 у справі №914/934/18 залишено в силі.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається заявник, не є новоявленими обставинами, а також, не є тими фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, заявником не доведено, що обставини, які заявник визначає як нововиявлені, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, та не доведено істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” подано апеляційну скаргу №790007.2-Ск-9891-1220 від 03.12.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/3601/20 від 08.12.2020), в якій, посилаючись на необгрунтованість висновків суду, просить ухвалу суду від 17.11.2020 скасувати, ухвалити судове рішення, яким задоволити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
В обгрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що результатами експертного експерименту у ході проведення судової експертизи в рамках справи №914/2108/19 встановлено можливість безслідного втручання в роботу лічильника за допомогою предмета в полімерній оболонці. Дана обставина є нововиявленою обставиною для заявника та має істотне значення для правильного вирішення справи №914/934/18, оскільки відсутність слідів втручання в роботу лічильника стало однією з підстав для відмови судом у задоволенні зустрічного позову заявника.
Скаржник вважає, що існування двох обставин в сукупності, а саме: наявність наскрізних отворів діаметром приблизно 2,3 мм в місці кріплення таблички та можливість безслідного втручання в кінематичну схему механізму лічильника через ці отвори шляхом введення через них стороннього предмету, більш вірогідніше підтверджують доводи заявника про те, що ЛКП “Залізничнетеплоенерго” здійснювало втручання в роботу лічильника. Під час розгляду справи №914/934/18, ще до ухвалення рішення судом, суду та АТ “Львівгаз” не було відомо про існування можливості безслідного втручання в роботу лічильника за допомогою предмету в полімерній оболонці. Дана обставина, на думку скаржника, є нововиявленою в розумінні ч.2 ст.320 ГПК України, оскільки існувала під час розгляду справи судом №914/934/18, однак не була відома заявнику під час ухвалення рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу апеляційної скарги для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В., Желіка М.Б. Ухвалою від 14.12.2020 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.01.2021.
Позивачем за первісним позовом відзиву на апеляційну скаргу не надано.
В судове засідання 21.01.2021 представник скаржника явку забезпечив, вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених у поданій заяві.
Позивач за первісним позовом явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Виклики і повідомлення учасників судового процесу здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якої неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про необгрунтованість апеляційної скарги з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ЛКП “Залізничнетеплоенерго” звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” про визнання недійсним рішення центральної комісії ПАТ “Львівгаз” з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС про задоволення акта про порушення №42 (бланк 003394) від 08.02.2018 та скасування оперативно-господарської санкції у вигляді здійснення донарахування обсягів не облікованого об'єму природного газу в розмірі 589720тис.м.куб. за період з 01.10.2017 по 01.11.2017 на суму 4 745 942,72грн.
АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” звернулось із зустрічним позовом до ЛКП “Залізничнетеплоенерго” про стягнення частини вартості донарахованого об'єму природного газу на суму 117 400,00грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.07.2019 первісний позов задоволено, визнано недійсним рішення центральної комісії ПАТ “Львівгаз” з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС про задоволення акта про порушення №42 (бланк 003394) від 08.02.2018 та скасовано вжиту ПАТ "Львівгаз" оперативно-господарську санкцію у вигляді здійснення донарахування обсягів не облікованого об'єму природного газу в розмірі 589 720тис.м.куб. за період з 01.10.2017 по 01.11.2017 на суму 4 745 942,72грн, стягнуто з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” на користь Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” 3 524,00грн - судового збору, 10 010,00грн - витрат на проведення експертизи та 45 000,00грн - витрат на професійну правничу допомогу; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем за первісним позовом не встановлено, не доведено обставин та не подано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст.76, 77 ГПК України, які б підтвердили факт втручання споживача в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу) та факт викривлення даних обліку природного газу спірного приладу обліку. У задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення донарахування на суму 117 400,00грн відмовлено, враховуючи те, що ПАТ “Львівгаз” не доведено правомірності та підставності проведення донарахування за рішенням комісії №1.02/03 від 22.03.2018
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №914/934/18 в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” за №790007.2-СК-9053-0819 від 15.08.2019 відмовлено, рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2019 у справі №914/934/18 залишено без змін.
05.12.2019 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2019 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 видано відповідні накази.
15.10.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” подано заяву №790007.2-Ск-8211-1020 від 13.10.2020 про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2019 у справі №914/934/18 за нововиявленими обставинами.
Подана Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що експериментом у ході проведення судової експертизи в рамках справи №914/2108/19 за позовом Львівського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” до АТ “Львівгаз” було встановлено наявність наскрізних отворів у верхній частині облікового механізму газового лічильника у місці кріплення таблички з маркуванням вибухозахисту, що давало можливість втручання не залишаючи слідів, шляхом використання предмету у полімерній оболонці.
Заявником наголошено, що під час проведення судової експертизи у справі 914/934/18 зазначений експеримент не проводився, та вказана обставина не була встановлена судом та не була і не могла бути відома АТ “Львівгаз” на час розгляду справи. Можливість здійснення несанкціонованого втручання не залишаючи слідів, на думку скаржника, є істотною обставиною, яка могла вплинути на висновки суду, оскільки наявність наскрізних отворів у верхній частині корпусу відлікового механізму газового лічильника дає можливість здійснювати втручання не залишаючи характерних слідів чи пошкоджень, відсутність вказаних слідів чи пошкоджень, на яку посилається суд в мотивувальній частині рішення у справі 914/934/18, не може бути безумовним доказом відсутності факту самого несанкціонованого втручання в роботу газового лічильника.
Також, заявник наголосив на тому, що дізнався про вищевикладені нововиявлені обставини - 17.09.2020, ознайомившись з наявним в матеріалах справи 914/2108/19 висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №2232 від 28.08.2020 та вважає, що встановлені обставини справ №914/2108/19 та №2914/934/18 є тотожними, зокрема наявністю наскрізних отворів в місці кріплення таблички з маркуванням вибухозахисту у верхній частині відлікового механізму газового лічильника, висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №2232 від 28.08.2020 у справі №914/2108/19 вважає доказом існування обставин, які були невідомі сторонам та суду під час ухвалення рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2019 у справі №914/934/18.
Заявник, покликаючись на вірогідність доказів, зазначив, що наявність двох наскрізних отворів, не передбачених конструкцією лічильника, та встановлена експертизою можливість безслідного втручання в роботу лічильника, дають підстави вважати, що втручання ЛКП “Львівтеплоенерго” в роботу лічильника було більш вірогідним, ніж заперечення ЛКП “Львівтеплоенерго” про відсутність такого втручання.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2020 у справі №914/934/18 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2019 у справі №914/934/18 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2019 у справі №914/934/18 залишено в силі.
Відмовляючи в задоволенні заяви суд виходив з того, що обставини, на які посилається заявник, не є новоявленими обставинами у розумінні ст.320 Господарського процесуального кодексу України, наведені заявником обставини не є тими фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, заявником не доведено, що обставини, які заявник визначає як нововиявлені, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, та не доведено істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 1 ст. 320 ГПК України).
Так, нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №916/1228/18.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Водночас, ч. 4 ст. 320 ГПК України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
Отже, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №910/2822/16; від 01.10.2019 у справі №916/1228/18.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів заяви та правомірно зазначено судом першої інстанції, звертаючись до суду про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2019р. у справі №914/934/18 за нововиявленими обставинами, відповідач такими обставинами вважає обставини, встановлені висновком експерта за результатами проведення комісійної судово-трасологічної експертизи №2232 від 28.08.2020 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, призначеної у межах господарської справи № 914/2108/19.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судово-трасологічної експертизи №2232 від 28.08.2020 у справі №914/2108/19 за своєю правовою природою є новим доказом, який у межах справи № 914/934/18 не досліджувався та не оцінювався, а відтак, встановлені у ньому обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо посилання заявника на вірогідність доказів, зокрема, що наявність двох наскрізних отворів, не передбачених конструкцією лічильника, та встановлена експертизою можливість безслідного втручання в роботу лічильника, дають підстави вважати, що втручання ЛКП “Залізничнетеплоенерго” в роботу лічильника було більш вірогідним, ніж заперечення останнього про відсутність такого втручання, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст . 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. . Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2019р. у справі №910/17944/15.
У заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами скаржник фактично порушує питання щодо переоцінки доказів у справі.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.11.2020 у справі № 916/3133/17).
Зокрема, судова колегія зазначає, що висновок судової експертизи, проведеної в межах справи №914/934/18 не підтверджує, що ЛКП “Залізничнетеплоенерго” здійснювало будь-які дії на втручання в роботу ЗВТ, а наявні в корпусі лічильника наскрізні отвори виникли внаслідок недотримання заводом виробником ЗВТ технології виготовлення лічильника. Судовою експертизою у справі № 914/934/18 встановлено, що будь-яких істотних пошкоджень або специфічних слідів, які б вказували на стороннє втручання у кінематичну схему, спрямоване на зміну передаточного відношення або зупинку (блокування) передачі обертового моменту з метою заниження показів, не виявлено, та експертами, під час проведення експертизи не було встановлено, що через наскрізні отвори були викривлені дані обліку газу.
Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, підставами для задоволення позову у справі №914/934/18 були також обставини щодо допущених АТ “Львівгаз” порушень Кодексу ГРМ при проведенні експертизи поза межами строків та неповноважною комісією, допущення суттєвих порушень при розгляді акту про порушення, а саме неповноважною комісією за відсутності голови комісії.
Враховуючи наведене, правомірним є висновок суду першої інстанції, що наведені заявником обставини не є тими фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими, оскільки заявником не доведено, що обставини, які заявник визначає як нововиявлені, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, та не доведено істотність даних обставин для розгляду справи, тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте. Отже, зазначені обставини не можуть бути підставою для перегляду по суті винесеного рішення та його скасування, оскільки не містять всіх необхідних ознак, які передбачені ст. 320 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 18.11.2004 у справі “Правєдная проти Росії””, заява №69529/01, п. 27-28, та рішення від 06.12.2005 у справі “Попов проти Молдови” № 2, заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Більше того, жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п. 51 - 52 рішення Суду у справі “Рябих проти Росії” від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 “Агротехсервіс проти України”; п. 42-44 рішення Суду у справі “Желтяков проти України” від 9.06.2011).
Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Колегія суддів зазначає, що скаржником не наведено нововиявлених обставин, з яким закон пов'язує можливість перегляду судового рішення.
За таких обставин обгрунтування скаржника, викладені в апеляційній скарзі, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття оскаржуваної ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” №790007.2-Ск-8211-1020 від 13.10.2020 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2020 у справі №914/934/18.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Щодо доводів апелянта колегія суддів зазначає, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC]. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Скаржником не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладено в основу судового рішення у справі №914/934/18. Тому доводи скаржника відхиляються судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її зміни чи скасування, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги підлягають віднесенню на апелянта.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.11.2020 у справі №914/934/18 за результатами розгляду заяви №790007.2-Ск-8211-1020 від 13.10.2020 Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” залишити без змін
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” №790007.2-Ск-9891-1220 від 03.12.2020 залишити без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги залишити за скаржником.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.02.2021.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Орищин Г.В.