Провадження № 11-сс/821/25/21 Справа № 705/4438/20 Категорія: ст. 183, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 січня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурора в режимі відеоконференції з Маньківським районним судом: в режимі відеоконференції з Уманським міськрайонним судом: прокурора підозрюваної захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування до
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Родниківка, Уманського району, Черкаської області, українки, громадянки України, неодруженої, пенсіонерки, фактично проживаючої АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
Слідчий СВ Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_8 з визначенням розміру застави.
Як вбачається з вказаного клопотання, СВ Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020250100000419 від 09.09.2020 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_8 , переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи можливість систематично здійснювати незаконне придбання, зберігання та збут психотропної речовини - амфетаміну, з метою незаконного особистого збагачення, тобто одержання коштів, здобутих злочинним шляхом, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, діючи умисно та цілеспрямовано, незаконно, в порушення вимог Законів України №60/95 ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», №62/95 - ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з корисливих мотивів, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, а саме до 21.08.2020 та 17.11.2020 за невстановлених обставин придбала речовину, що містить у своєму складі психотропну речовину амфетамін, яку за невстановлених в ході досудового розслідування обставин доставила до місця свого проживання, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігала з метою збуту.
Так, ОСОБА_8 близько 13 год. 20 хв. 21.08.2020, знаходячись за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , незаконно збула ОСОБА_12 , який приймав участь на підставі власної добровільної згоди у проведенні працівниками правоохоронних органів оперативної закупки психотропної речовини, порошкоподібну речовину білого кольору, яка, згідно висновку експерта №2/1795 від 25.08.2020, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якого обмежено, амфетамін, маса амфетаміну (в перерахунку на амфетамін основу) становить 0,5486 грама.
Придбану за таких обставин речовину з вмістом психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетамін ОСОБА_12 добровільно видав працівникам правоохоронного органу.
Крім того, вона ж, близько 10 год. 00 хв. 17.11.2020, знаходячись за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , незаконно, повторно, збула ОСОБА_12 , який приймав участь на підставі власної добровільної згоди у проведенні працівниками правоохоронних органів оперативної закупки психотропної речовини, порошкоподібну речовина білого кольору, що знаходилась в двох полімерних прозорих пакетиках, яка, згідно висновку експерта №2/2290 від 18.11.2020, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якого обмежено, амфетамін, маса амфетаміну (в перерахунку на амфетамін основу) становить 0,140 та 0,142 грама відповідно.
Придбану за таких обставин речовину з вмістом психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетамін ОСОБА_12 добровільно видав працівникам правоохоронного органу.
Крім того, 17.11.2020, в період часу з 10 год. 17 хв. до 13 год. 00 хв., проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: в житловій кімнаті, а саме в кишені спортивної жіночої кофти, що знаходилась на дивані, два поліетиленових пакетики із зіп-застібками, в яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, крім того на бильці даного дивану виявлено зошит, між аркушами якого виявлено паперовий згорток, вміст якого заповнено порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, які ОСОБА_8 у невизначений слідством час та місці незаконно придбала, перевезла до місця свого проживання та зберігала з метою збуту.
17.11.2020 о 10 год. 17 хв. ОСОБА_8 було затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
18.11.2020 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
19.11.2020 ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області відмовлено в задоволенні вказаного клопотання слідчого, оскільки не доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що слідчим суддею не вірно оцінено додані до клопотання докази, та зроблено помилковий висновок про необґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку підозрюваної ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_9 , які заперечили проти задоволення поданої апеляційної скарги, та просили ухвалу місцевого суду залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, у відповідності до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Ч.1 ст. 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.2. ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , слідчий суддя місцевого суду послався на те, що в даному випадку не доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Згідно ч.2,3 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).
Як встановлено місцевим судом, та перевірено в апеляційному порядку, відомості про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення внесено до ЄРДР 09.09.2020 та присвоєно №12020250100000419, хоча слідчий в своєму клопотанні посилається на докази, які зібрані до 09.09.2020, та на його думку підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України. Крім того, частина доказів, на які посилається слідчий, отримані в іншому кримінальному проваджені №12019250100000644 від 13.11.2019 відносно іншої особи, та приєднані до кримінального провадження №12020250100000419 з порушенням вимог КПК України.
Також, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням 19.11.2020 та просив застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 дів, тобто в межах строку досудового розслідування. Аналогічні вимоги ставить і прокурор в своїх апеляційних вимогах.
Під час апеляційного розгляду прокурор ОСОБА_7 вказував, що на момент звернення слідчого до слідчого суді з клопотанням, строк досудового розслідування тривав до 18.01.2021, та в ході апеляційного розгляду був продовжений до 18.02.2021, а тому прокурор просив задовольнити апеляційні вимоги та застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18.02.2021.
Однак апеляційний суд перевіряє законність, обґрунтованість та вмотивованість ухвали слідчого судді, винесеної на підставі наданих йому доказів, та переглядає відповідно до ст. 404 КПК України судове рішення в межах поданої апеляційної скарги.
Таким чином, на момент апеляційного розгляду строк досудового розслідування по даному провадженню закінчився 18.01.2021, а тому апеляційний суд позбавлений можливості обрати щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід до 18.02.2021, як про це просив прокурор ОСОБА_7 , оскільки суд апеляційної інстанції відповідно до ч.2 ст. 404 КПК України не вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим погіршується становище підозрюваної.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та постановлення нової ухвали про задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.02.2021, - відсутні.
Керуючись ст. 183, 193, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2020 року про відмову в задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді