Справа № 761/500/21
Провадження № 1-кс/761/1205/2021
26 січня 2021 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві
скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
ОСОБА_3 06 січня 2021 року звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Вказана скарга надійшла на адресу суду, через поштове відправлення, 11 січня 2021 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що ним до Служби безпеки України було подано заяву від 31 грудня 2020 року про вчинення Президентом України, Прем'єр - міністром України, членами Кабінету Міністрів України кримінальних правопорушень, передбачених ст.109, ст.111, ст.382, ст.366, ст.364, ст.396 КК України. Вказана заява одержана уповноваженою особою Служби безпеки України, проте, в порушення ст.214 КПК України, відомості за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено не було.
У зв'язку з викладеним ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважених осіб Служби безпеки України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою про кримінальне правопорушення від 31 грудня 2020 року, розпочати досудове розслідування.
В судове засідання особа, яка подала скаргу - ОСОБА_3 не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Уповноважений слідчий Служби безпеки України в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Разом з тим, 25 січня 2021 року на адресу суду надійшло повідомлення, за підписом заступника начальника Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_4 , в якому зазначено, що заява ОСОБА_3 від 31 грудня 2020 року ґрунтується на його власних міркуваннях та припущеннях та не містить конкретних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень. У зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 та проводити розгляд скарги без участі уповноваженої особи СБ України.
Відповідно до ч. 3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки учасники судового процесу про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, проте в судове засідання не з'явились, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за їх відсутності, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Служби безпеки України із заявою від 31 грудня 2020 року про вчинення Президентом України, Прем'єр - міністром України, членами Кабінету Міністрів України кримінальних правопорушень, передбачених ст.109, ст.111, ст.382, ст.366, ст.364, ст.396 КК України.
Згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Згідно ст.11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Системний аналіз положень ч. 1 ст.214 КПК України, ст.ст.2,11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Дослідивши зміст долученої до скарги заяви про вчинення, на думку ОСОБА_3 , Президентом України, Прем'єр - міністром України, членами Кабінету Міністрів України кримінальних правопорушень, передбачених ст.109, ст.111, ст.382, ст.366, ст.364, ст.396 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що вона містить загальні відомості та суб'єктивну оцінку дій і не містить викладу обставин про вчинення кримінальних правопорушень.
За таких обставин, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.303, 306, 307, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Служби безпеки України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчисляється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1