№755/18351/20
№3/755/68/21
"21" січня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В., розглянувши справу, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 102843, ОСОБА_1 , 25 жовтня 2020 року, о 03 годині 50 хвилин, у м. Києві, по вул. Генерала Жмаченка, 2, керував автомобілем «Mitsubishi Galant», д/н НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця, 20. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 25.10.2020 року, ввечері, він, разом із товаришем сиділи у його автомобілі «Mitsubishi Galant», д/н НОМЕР_1 , який був припаркований вздовж узбіччя, мотор в автомобілі був вимкнений. Далі, до них під'їхали працівники поліції та почали говорити йому, що у його автомобілі не ввімкнені фари і почали звинувачувати його, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Потім, зрозумівши, що він не перебуває у стані алкогольного сп'яніння, поліцейські почали йому говорити, що він знаходиться під дією наркотиків і повинен пройти огляд у лікаря-нарколога, на що він погодився. Далі, працівники поліції відразу ж на місці склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та тільки потім вони поїхали на огляд до лікаря-нарколога. Приїхавши до лікаря-нарколога, йому дали ємність для забору сечі та він пішов до туалету, однак, йому заборонили фіксувати момент опломбовування ємності зі сечею і при нього цього не робили. Потім, лікар йому повідомив, що результати лабораторного дослідження необхідно очікувати приблизно протягом трьох днів і він із поліцейськими вийшли з медичного закладу на вулицю. Зокрема, пояснив, що лікар сказав, що за клінічними ознаками у нього не було ознак наркотичного сп'яніння. Вважає, що протокол відносно нього складено незаконно та безпідставно
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Городько П.П. прохав закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та надав пояснення, які мотивував тим, що 25 жовтня 2020 року, близько 03 години 30 хвилин, ОСОБА_1 проводив вільний час, перебував у власному автомобілі марки «Mitsubishi Galant», д/н НОМЕР_1 , однак, вказаний автомобіль був припаркований вздовж дороги, згідно з правилами дорожнього руху. Приблизно о 03 годині 40 хвилин, біля автомобіля ОСОБА_1 зупинився екіпаж патрульної поліції та один із інспекторів підійшов до автомобіля та не привітавшись, і не представившись у встановленому законом порядку, у грубій формі почав ставити запитання з приводу того, що він там робить, можливо, вживає наркотики або алкоголь. Зважаючи на власний вік та невеликий стаж водіння, ОСОБА_1 не зміг переконати інспектора у тому, що він не порушує правил дорожнього руху, адже, його автомобіль припаркований у передбаченому для стоянки місці, однак, останній повідомив йому про те, що той не знає правил дорожнього руху і почав щось заповнювати, а саме, як виявилося пізніше, постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 не погоджувався з цим, проте, інспектор переконував його, щоб він підписував документи, інакше, буде гірше. ОСОБА_1 розгубився і погодився із вказаною постановою, сплатив на місці штраф у розмірі 425 гривень, сподіваючись, що поліцейські залишать його у спокої. Однак, у подальшому, інспектор поліції запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він алкоголь, на що останній відповів, що ні. Після цього, інспектор попросив ОСОБА_1 вийти з автомобіля та дихнути. Зрозумівши, що, а ні запаху алкоголю, а ні відповідних ознак у нього немає, інспектор почав звинувачувати ОСОБА_1 у тому, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, що з його очима щось не так, після чого, наказав йому сісти до автомобіля й увімкнути фари. Виконавши вказівку інспектора, ОСОБА_1 побачив, як останній увімкнув нагрудну камеру відеофіксації та заново почав розмову щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння.
Зокрема, пояснив, що до протоколу додано відеозапис, зроблений нагрудною камерою АА-00773, з якого вбачається, що інспектор Усенко С.О. стоїть біля припаркованого автомобіля ОСОБА_1 і запитує останнього, чи перебуває він у стані наркотичного сп'яніння, на що той категорично повідомляє, що є тверезим. На запитання інспектора щодо поїздки до лікаря для здачі аналізів, ОСОБА_1 , будучи впевненим у собі, відповів згодою. Після цього, інспектор ще декілька разів запитував у ОСОБА_1 , чи вживав він наркотики і чи готовий їхати до лікаря, оглядав його автомобіль та особисті речі. ОСОБА_1 наполягав на своєму та наполягав на поїздці до лікарні. Інспектор почав складати протокол, а потім, запросив ОСОБА_1 до службового автомобіля для поїздки до лікарні. Дорогою до медичного закладу, інспектор декілька разів вимикав нагрудну камеру і разом з напарником пояснював ОСОБА_1 , що йому краще погодитися з тим, що він вживав наркотики, інакше, його автомобіль зараз заберуть на штраф-майданчик, наголошував на вартості евакуатора і вартість зберігання автомобіля за добу. Прибувши до КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія», ОСОБА_1 виміряли тиск, здійснили поверхневий огляд, видали ємність для здачі сечі. Далі, ОСОБА_1 віддав ємність з біологічною речовиною медпрацівнику та мав намір зафіксувати за допомогою відеозйомки процес її опечатування, проте, йому заборонили це зробити. Медпрацівник просто забрав ємність з біологічною речовиною, зазначив, що за клінічними ознаками наркотичного сп'яніння не виявлено, результат аналізів буде орієнтовно через три дні та сказав, що можна вже йти, з будь-якими документами не ознайомив. Вийшовши з приміщення медичного закладу, інспектор повідомив, що йому необхідно доповнити постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП і почав наполягати на тому, щоб ОСОБА_1 , підписав протокол. ОСОБА_1 відмовився підписувати протокол, після чого, інспектор запитав, чи буде він керувати автомобілем, на що ОСОБА_1 відповів, що не буде, адже, у нього відібрали посвідчення водія, а тимчасове посвідчення не видали.
Крім того, захисник зазначив, що протокол був складений о 03 годині 50 хвилин, тобто, до поїздки до закладу охорони здоров'я для відібрання біологічної речовини у ОСОБА_1 , адже, як вбачається з пункту 7 висновку № 006173, точною датою та часом огляду останнього було 25 жовтня 2020 року, 05 година 05 хвилин. У подальшому, 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до УПП в м. Києві з метою отримання інформації про результати аналізів та з'ясував, що аналіз позитивний. Розуміючи, що результати хибні, а вся ситуація навколо відібрання аналізів є дивною, ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою та, усвідомлюючи, що наркотичні засоби перебувають в організмі досить довго, 06.11.2020 самостійно звернувся до вказаного медичного закладу, здав аналізи і отримав висновок про відсутність в організмі наркотичних речовин.
Зокрема, пунктом 17 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Відповідно до п. 20 Інструкції №1452/735, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Однак, як вбачається з п. 7 Висновку, огляд був проведений 25 жовтня 2020 року о 05 годині 05 хвилин, у той же час, п. 1 Висновку свідчить про те, що він був складений 28 жовтня 2020 року, тобто, через три доби після проведеного огляду. У свою чергу, п. 22 Інструкції імперативно передбачає, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Таким чином, результати огляду, проведеного згідно висновку № 006173 від 28 жовтня 2020 року вважаються недійсними в силу положень ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 22 Інструкції.
Зокрема, згідно з пунктом 9 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 102843 вбачається, що його було складено 25 жовтня 2020 року о 03 годині 50 хвилин. Разом з тим, у протоколі зазначено, що до нього додається висновок лікаря № 006173. При цьому, з даного висновку вбачається, що його було складено 28 жовтня 2020 року, тобто, через три дні після складання протоколу, що свідчить про недостовірність відомостей, зазначених у вищезазначеному протоколі.
Крім того, у супереч вимогам ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що особа керувала автомобілем, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Разом тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 взагалі керував автомобілем.
Зокрема, у судовому засіданні було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що був долучений до матеріалів справи, а також, досліджено медичну документацію, що надійшла на запит суду із КМНКЛ «Соціотерпія».
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Городька П.П., дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Однак, у супереч вимогам ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що особа керувала автомобілем, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Крім того, приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), беручи до уваги передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення, виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно п. 9 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Згідно з ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 17, 20, 22 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає порядок проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, зазначено, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 102843, його було складено 25 жовтня 2020 року о 03 годині 50 хвилин. Разом з тим, у протоколі зазначено, що до нього додається висновок лікаря № 006173.
Відповідно до п. п. 1, 7 вищезазначеного висновку № 006173 та акту медичного огляду КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 006173, огляд був проведений 25.10.2020 року о 05 годині 05 хвилин, а сам висновок був складений 28.10.2020 року.
Зокрема, згідно з результатами лабораторного дослідження КМНКЛ «Соціотерапія» № 2793, лабораторне дослідження біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 було проведено тільки 26.10.2020 року.
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складено раніше, ніж було проведено огляд на стан сп'яніння, що свідчить про недостовірність відомостей, зазначених у вищезазначеному протоколі.
Зважаючи на ту обставину, що висновок був складений не безпосередньо після огляду, про його зміст ОСОБА_1 не повідомляли та не видавали його копію після його проведення, а тому, це тягне за собою неможливість дослідження таких доказів.
У той же час, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 102843 відносно ОСОБА_1 був складений 25.10.2020 року, хоча у додатках до протоколу значиться висновок лікаря-нарколога, який складений тільки через чотири дні, а саме - 28.10.2020 року.
Таким чином, зважаючи на той факт, що протокол був складений до моменту видання висновку, а саме за 3 дні то, він є сумнівним доказом.
Відповідно до п. 3.5 Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НРУ від 03 лютого 2016 року №100, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора), все спілкування повинне бути записано безперервно.
Однак, як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, що був долучений до матеріалів справи, відео не є безперервним, а також, не містить моменту зупинки транспортного засобу.
Приймаючи до уваги, що в справі відсутні інші належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , то провадження у справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 23, 24, 30, 33, 36, 130, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: