ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20846/20
провадження № 1-кп/753/1922/20
"28" січня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 , проводячи судовий розгляд у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020100020003850 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України,
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинуваченого ОСОБА_3
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні 28.01.2021 року судом в порядку ст.331 КПК України поставлено на обговорення питання, щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .
Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись при цьому на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та зазначив, що більш м'які запобіжні заходи не будуть ефективними і не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Також прокурор звернув увагу суду на те, що злочини який інкриміновано обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог Конвенції ООН проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин відноситься до особливої категорії злочинів, припинення яких вимагає невідкладної та першочергової уваги. Захисники заперечували щодо продорвження обвинуваченому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та висловили думку про можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисників.
Вирішуючи питання яке обговорювалося суд виходить із наступного. У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, суд не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, враховує обгрунтованість підозри у вчиненні останнім злочинів які йому інкриміновано.
Також суд враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисних, тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, при доведенні провини за які йому загрожує покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, інформацію про вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, місце проживання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди.
Так, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, не одружений, не має постійного доходу, проживає у м. Києві, раніше не судимий.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні “Лабіта проти Італії” від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставини у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 є тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такою обставиною є підвищена суспільна небезпечність інкримінованих злочинів, відсутність працевлаштування, а відповідно і джерела доходів, інформація про обвинуваченого, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема ризиків переховування від суду та вчинення нових злочинів.
Ризик переховування від суду на даному етапі кримінального провадження продовжує існувати та є реальним, оскільки розуміючи яке покарання йому може загрожувати, обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду для уникнення кримінальної відповідальності, що унеможливить розгляд справи у суді, виключить можливість встановлення об'єктивної істинни та виконання завдань кримінального провадження передбачених ст.2 КПК України.
Окремо суд враховує, те, що злочини які інкриміновано обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог Конвенції ООН проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин відноситься до особливої категорії злочинів, припинення яких вимагає невідкладної та першочергової уваги, а обвинувачений ОСОБА_3 , який немає постійного заробітку, а відповідно і джерел для існування не перебуваючи під вартою, може продовжувати вчиняти злочини, зокрема пов'язані із незаконним обігом наркротичних засобів та психотропних речовин.
Також суд враховує те, що ОСОБА_3 , під час досудового розслідування не являвся у судові засідання для вирішення питання щодо запобіжного заходу відносно нього, що може свідчити про те, що він є схильним до переховування від правосуддя.
Водночас, на даній стадії кримінального процесу, судом не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України та могли гарантувати належну прцесуальну поведінку обвинуваченого та виконання останнім рішень суду, тому інші запобіжні заходи, ніж ті, що зазначені в ухвалі, на переконання суду, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів, тому суд вважає за необхідне визначити заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків передбаченим КПК України у розмірі 168 160 гривень.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.183,176-206,331 КПК України,-
Продовжити строк дії застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 26.03.2021 року включно. Визначити заставу достатню для виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків передбачених КПК України у розмірі 168 160 гривень. У разі внесення застави звільнити ОСОБА_3 з-під варти та зобов'язати його з'являтися за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, не відлучатися із Київської області без дозволу суду. Роз'яснити ОСОБА_3 та застоводавцям, що у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя: