ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 754/13441/20
провадження № 2-а/753/155/21
"26" січня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Гусак О.С., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області, Інспектора ВРПП Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області Чоповського Віталія Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
19 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Так, зі змісту вказаної ухвали вбачається, що підставами для залишення позову без руху стало декілька обстави, у тому числі: необґрунтованість підстав для звернення з відповідним позовом саме до Деснянського районного суду м. Києва; у тексті поданого адміністративного позову позивачем не виконано вимоги підпунктів 6, 7 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України; позивачем неконкретно зазначено відповідача у справі. Також, судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору та визначено необхідність сплатити судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 420 грн 40 коп.
10 листопада 2020 року на адресу Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява позивача на виконання вказаної ухвали.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року вказану справу передано на розгляд Дарницькому районному суду м. Києва за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу № 754/13441/20 передано судді Дарницького районного суду м. Києва Гусак О.С.
Вивчивши матеріали адміністративного позову та заяви, поданої на виконання вимог ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року, приходжу до висновку про необхідність залишення позову без руху, виходячи з наступного.
Адміністративним процесуальним законом не визначено з якої стадії необхідно розпочинати розгляд справи судом, якому передано справу за підсудністю, у разі вже постановлення первинним судом ухвали про залишення позовної заяви без руху, тобто із наявною позицією суду щодо відповідності форми та змісту позовної заяви вимогами КАС України.
Однак, встановлено, що виконуючи вимоги ухвали від 22 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 не надав суду документів на підтвердження сплати судового збору. Натомість позивач повторно просить звільнити його від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору та відстрочити йому сплату на строк до ухвалення судового рішення у цій справі, як члена багатодітної сім'ї. Вказує, на скрутний матеріальний стан, оскільки з січня 2020 року він залишився без роботи та єдиним джерелом родини є лише його пенсія. На підтвердження припинення трудових відносин надає суду копію трудової книжки, витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2020 року, який наданий суду у неповному обсязі, а лише з відомостями за 1 квартал 2020 року.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Підпунктом «г» пункту 2 частини 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо позивачами є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Згідно ч.2 ст. 8 Закону № 3674-VI, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведених положень закону дозволяє дійти висновку, що звільнення від сплати судового збору/ зменшення розміру судового збору/ відстрочення або розстрочення його сплати є правом суду, а не обов'язком. Наявність статусу члена багатодітної родини сама по собі не є підставою для безумовного звільнення від сплати судового збору або його зменшення чи відстрочення, оскільки для вирішення цих питань заявнику необхідно надати докази того, що його майновий стан не дозволяє здійснити таку сплату. Надаючи відомості про відсутність офіційної заробітної плати та посилаючись на те, що єдиним джерелом доходу родини позивача є його пенсія, ОСОБА_1 не надає суду відомості про розмір його пенсії. Тобто позивачем не надано об'єктивних доказів того, що станом на дату звернення до суду з позовом його майновий стан не дозволяє здійснити сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
З огляду на викладене, клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову на строк до ухвалення судового рішення у справі не підлягає задоволенню.
Так, за приписом пункту 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим у правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 № 543/775/17, зазначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже позивачу необхідно оплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі, встановленому на дату звернення до суду з позовом, а саме у розмірі 420 грн. 40 коп.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином усунув інші вимоги ухвали від 22 жовтня 2020 року.
Так, ч. 5 ст. 160 КАС України визначені вимоги до змісту позовної заяви. Однак, поданий ОСОБА_1 позов не відповідає вимоги підпунктів 6, 7 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме: відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; не вказано відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Таким чином, на усунення зазначених недоліків адміністративного позову, позивачу необхідно надати суду адміністративний позов у новій редакції із зазначенням необхідних відомостей.
Також слід звернути увагу на те, що для відповідача надано копії письмових доказів неналежної якості (посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), текст нечитабельний.
На підставі викладеного позовну заяву потрібно залишити без руху та надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно надати суду документ про сплату судового збору у визначеному розмірі та подати уточнену редакцію позовної заяви, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду, у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу (ч. 1 ст. 161 КАС України) та належної якості копії письмових доказів для відповідача (-ів).
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 169 КАС України, суддя, -
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору або зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову на строк до ухвалення судового рішення у справі відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позову до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гусак О.С.