Справа № 752/2238/21
Провадження № 4-с/752/136/21
Іменем України
28.01.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
за участю секретаря судового засідання- Шевченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , -
20.01.2021 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла скарга представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» адвоката Череди Т.М. на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В.В., прийнятого в рамках виконавчого провадження № 60192471, в якій просила зобов'язати приватного виконавця провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації предмета іпотеки - домоволодіння, житлового будинку з господарськими та побутовими надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання згоди органів опіки та піклування для реалізації нерухомого майна.
Подану скаргу обґрунтовує тим, що 30.04.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено рішення по цивільній справі № 2-4098/10 за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-008/405/2007, яким позовні вимоги АТ «ОТП Банк» задоволені в повному обсязі, а саме: стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 1 441 772,95 гривень, 71 394,21 гривень пені, 1700,00 гривень судового збору та 120,00 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи. 22.03.2011 року на підставі вищезазначеного рішення АТ «ОТП Банк» отримав виконавчий лист.
15.07.2014 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва замінено стягувача ПАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В.В. для примусового виконання судового рішення. Постановою приватного виконавця Корольова В.В. від 01.10.2019 року було відкрито виконавче провадження за № 60192471, а постановою від 04.12.2019 року про опис та арешт майна боржника накладено арешт на домоволодіння, житловий будинок з господарськими та побутовими надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, листом приватного виконавця Корольова В.В. від 18.12.2020 року № 2344 стягувача було повідомлено про те, що приватний виконавець позбавлений права передавати на реалізацію нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № PML 008/405/2007 від 02.11.2007 року, мотивуючи тим, що у вказаному домоволодінні зареєстрована неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як пояснив приватний виконавець, з метою виконання приписів п. 28 р. VІІІ Інструкції з примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012року №512/5 (надалі - Інструкції з примусового виконання рішень), він звернувся до Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області з проханням надати дозвіл на реалізацію нерухомого майна, де право користування має неповнолітня дитина, проте листом від 10.08.2020 року № 216/02-12 в наданні дозволу було відмовлено.
Із відмовою приватного виконавця у проведенні примусового відчуженні іпотечного майна скаржник не погоджується, оскільки приписами Інструкції з примусового виконання рішень не врегульовані питання реалізації іпотечного майна взагалі, зазначені питання врегульовані виключно положеннями Закону України «Про іпотеку». Вимоги Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про виконавче провадження» не містять права або обов'язку виконавця у випадку з'ясування реєстрації місця проживання малолітньої дитини за адресою нерухомого майна, що є предметом іпотеки, отримувати згоду органу опіки і піклування на відчуження нерухомого майна в примусовому порядку. Стверджує, що положення ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» щодо обов'язкового дозволу органу опіки та піклування стосуються лише розгляду звернень на вчинення саме правочинів щодо нерухомого майна дитини і не стосується примусового відчуження майна.
Додатково скаржник звертає увагу на те, що на момент укладення договору іпотеки неповнолітня дитина не була зареєстрована у житловому будинку, реєстрація відбулась вже після укладення договору без повідомлення та згоди іпотекодержателя з метою подальшого уникнення від примусової реалізації предмета іпотеки.
27.01.2021 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення приватного виконавця Корольова В.В., в яких просив розглядати скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» без його участі та просив прийняти рішення на розсуд суду. У своїх поясненнях вказував, що приписами Інструкції з примусоогое виконання рішень, які зобов'язують отримати дозвіл органів опіки та піклування у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, не врегульовані питання реалізації іпотечного майна взагалі. Зазначені питання врегульовані виключно положеннями Закону України «Про іпотеку», приписи ч. 3 ст. 12 якого визначають, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна в оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. Проте, всупереч наведеним положенням за адресою домоволодіння, яке було предметом іпотеки, без повідомлення і згоди іпотеко держателя була зареєстрована дитина, що стало перешкодою для проведення виконавчих дій.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов В.В. в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав завірені належним чином копії матеріалів ВП №60192471 по виконанню виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 07.04.2010 року по справі № 2-4098/10.
Заінтересована особа ОСОБА_1 до суду не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали скарги та завірені належним чином копії матеріалів ВП №60192471, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 17.06.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення по цивільній справі № 2-4098/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалено солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість по кредитному договору № ML-008/405/2007 від 02.11.2007 року у розмірі 1 441 772,95 гривень, 71 394,21 гривень пені, 1700,00 гривень судового збору та 120,00 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.
22.03.2011 року на підставі вищезазначеного рішення ПАТ «ОТП Банк» отримав виконавчий лист.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.07.2014 року стягувача ПАТ «ОТП Банк» у справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором замінено на ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова В.В., який постановою від 01.10.2019 року відкрив виконавче провадження №60192471.
04.12.2019 року постановою приватного виконавця Корольова В.В. описано та накладено арешт на домоволодіння, житловий будинок з господарськими та побутовими надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа: 302,3 кв.м., жила площа 86,9 кв.м.).
Відповідно до Висновку про вартість нерухомого майна, проведеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ЄВРОЕКСПЕРТ ГРУП» від 02.01.2020 року на підставі постанови приватного виконавця Корольова В.В. про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 12.12.2019 року, вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 становить 563 060,00 гривень.
Листом Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області від 28.01.2020 року № 34/02-12 проінформовано, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На запит приватного виконавця Корольова В.В. від 21.07.2020 року № 1262 Здоровіська сільська рада Васильківського району Київської області листом від 10.08.2020 року № 216/02-12 відмовила у видачі дозволу на реалізацію нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки за договором іпотеки № PML 008/405/2007 від 02.11.2007 року, посилаючись на порушення прав у випадку реалізації майна прописаної неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом приватного виконавця Корольова В.В. від 28.12.2020 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повідомлено, що приватний виконавець позбавлений права передавати на реалізацію нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № PML 008/405/2007 від 02.11.2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов'язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об'єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
У відповідності до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно статті 18 Закону України "Про охорону дитинства" діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Відповідно до пункту 28 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.
Отже, враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов'язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна.
Щодо доводів скарги про те, що при реалізації переданого в іпотеку майна, слід керуватись насамперед положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку», в не вимогами керувалися вимогами Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка є підзаконним актом, слід зазначити наступне.
Згідно з пунктом першим Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень - ця Інструкція з організації примусового виконання рішень розроблена відповідно до вимог Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.
Із системного аналізу даного підзаконного акту вбачається, що його завданням є визначення окремих питань організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.
Таким чином твердження заявника, про те, що приватний виконавець при вчиненні виконавчих дій в першу чергу повинен виконати вимоги пункту сьомого статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» та при реалізації іпотечного майна керуватися положеннями Закону України «Про іпотеку», яким не передбачено обов'язку виконавця отримувати дозвіл органу опіки та піклування для примусової реалізації іпотечного майна, не позбавляють виконавця обов'язку щодо організації виконання судового рішення способом, визначеним Інструкцією з організації примусового виконання рішень.
Враховуючи те, що Здорівська сільська рада Васильківського району Київської області листом від 10.08.2020 року № 216/02-12 відмовила у видачі дозволу на реалізацію нерухомого майна, за адресою якого зареєстрована неповнолітня дитина, суд приходить до висновку, що приватний виконавець Корольов В.В. правомірно відмовив стягувачу у передачі на реалізації нерухомого майна.
Отже, доводи скарги відносно того, що нормами діючого законодавства не передбачено обов'язок приватного виконавця отримувати у органу опіки та піклування дозволу для примусового стягнення іпотечного майна, оскільки даний обов'язок покладається при безпосередньому укладені правочину та доводи скарги відносно того, що примусова реалізація майна не є правочином, а є одним з етапів примусового виконання рішення суду не заслуговують на увагу та спростовуються встановленими вимогами Інструкції з примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
Посилання скаржника на той факт, що в порушення вимог діючого законодавства України та умов іпотечного договору, в іпотечній квартирі було зареєстровано неповнолітню дитину вже після укладення іпотечного договору, з метою ухилення від виконання рішення суду, а також на той факт, що житлове приміщення, яке є предметом іпотеки, не використовується дитиною іпотекодавця, не заслуговують на увагу, оскільки даний факт не впливає на встановлений порядок передачі на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають неповнолітні діти.
За таких обставин, враховуючи, що приватним виконавцем припинено процедуру щодо реалізації предмета іпотеки, у якому зареєстрована неповнолітня дитина, без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування, суд приходить до висновку, що такі дії приватного виконавця є правомірними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, Конституції України, ст.1, 14, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ухвалив:
В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Голосіївський районний суд м. Києва.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Слободянюк