Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/324/19
14 січня 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі - Осадчій А.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката
Вакуленка О.П.
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про виділ частки земельної ділянки, частки у будинку з відповідною частиною надвірних споруд і господарських будівель, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки земельної ділянки, частки у будинку з відповідною частиною надвірних споруд і господарських будівель. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником частки нерухомого майна - приватного будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
25.12.2007р. за договором дарування їй передано у власність нерухоме майно: Ѕ частка одноповерхового будинку з відповідною частиною надвірних споруд; державним актом серія ЯК №177617 на право власності на підставі рішення Черкаської міської ради від 24.03.2011р. №2-323 отримано Ѕ частку земельної ділянки, яка знаходиться у спільній власності.
Відповідачам, як співвласникам належить Ѕ частини земельної ділянки та Ѕ частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд.
28.06.2017р. ОСОБА_5 , який на той час був співвласником Ѕ частини земельної ділянки та Ѕ частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд, помер. За правом на спадщину його частина земельної ділянки та частина будинку з відповідною частиною. Надвірних споруд за вказаною адресою перейшла у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах по 1/6 від спільного майна.
03.07.2017р. ОСОБА_4 передала у власність позивачу нерухоме майно, а саме 1/6 частину від майна, яке є у спільній власності сторін. Отже, на даний час позивач має у власності 2/3 частини будинку х відповідною частиною надвірних споруд та 2/3 частини земельної ділянки за вказаною вище адресою.
При цьому, земельна ділянка, що по АДРЕСА_1 відповідно до державного акту, виданого ОСОБА_1 , має площу 0,1 г, наданої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд і будівель.
На території земельної ділянки кадастровий номер 7110136400:02:067:0088, крім житлового будинку літ. А-І, загальна площа якого 59,2кв.м., житловою - 39,1кв.м., а також господарські будівлі: житлова прибудова літ А1-І, прибудова літ. а1, відкрита веранда літ. а2, навіс літ. И,Ж, літня кухня літ.Г, гараж літ.Б, вбиральня літ.Е, погріб літ.Д, зливні ями №№6,7, огорожа №№1-3, водоколонка №4.
Житловий будинок літ А-І: коридор, 38кв.м., коридор, 3.4кв.м., кухня, 7,4кв.м., кухня, 4,9кв.м., с/вузол, 4,0кв.м.
У будинку проживають: мати позивача ОСОБА_4 , яка користується частиною будинку (приміщення 1-1,1-2,1-3,1-4,1-5) та прибудовою літ. а2, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які користуються частиною будинку (приміщення 2-1,2-2,2-3). Будинок має дві окремі входи.
Домовленості між сторонами щодо встановлення порядку користування, розпорядження та володіння земельною ділянкою та господарськими, побутовими будівлями і спорудами не досягнуто.
Отже, позивач просить суд, - виділити в натурі ОСОБА_1 у володіння і користування 2/3 частини, які знаходяться у спільній частковій власності земельної ділянки, що по АДРЕСА_1 ; виділити у натурі ОСОБА_1 володіння і користування 2/3 частини житлового будинку з належним до нього господарськими та побутовими будівлями, спорудами, які знаходяться за вказаною адресою; стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 24.01.2019р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Під час підготовчого провадження 17.10.2019р. залучено третю особу, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 17.10.2019р. закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті.
Відповідачі відзив на позовну заяву не подавали. Третя особа письмові пояснення по суті позову не подавала.
Ухвалою суду від 17.10.2019р. призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі.
Ухвалою суду від 1й9.02.2020р. поновлено провадження по справі.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в редакції від 19.12.2020р. та з врахуванням заяви від 14.01.2021р. Так, з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи за №03/19-БТ від 14.02.2020 року та листа експерта від 14.12.2020р., яким передбачені варіанти виділення в натурі домоволодіння по АДРЕСА_1 , позивач просить виділити їй, як співвласнику 2/3 частини домоволодіння приміщення 1-1,1-2,1-3,1-4,1-5, площею 32,6кв.м., вартістю 85748грн., що на 6,9кв.м. менше ідеальної частки, що становить 55/100 частини житлового будинку; з урахуванням надвірних споруд та будівель: прибудова літ.а, гараж літ.Б, огорожа №2, огорожа №1 (хвіртка), огорожа №3, вигрібна яма №6, навіс літ. И, літня кухня літ.Г, погріб літ.Д, навіс літ.Ж, вбиральня літ.З, на загальну суму 202001грн., всього по домоволодінню більше ідеальної частки в одиницях вартості на 23755грн.; виділити відповідачам, як співвласникам 1/3 частини домоволодіння приміщення: 2-1, 2-2, 2-3, площею 26.6кв.м., вартістю 96888грн., що на 6,9кв.м. більше ідеальної частки і становить 45/100 частини житлового будинку, з урахуванням надвірних будівель і споруд: вбиральня літ.Е, вигрібна яма №7, вартістю 8305грн., всього по домоволодінню 111290грн., що менше ідеальної частки на 23 755грн.; в спільному користування сторін залишити огорожу №1 (ворота), водопровід №4, вартістю 6097грн.; виділити ОСОБА_1 , як співвласнику 2/3 частини земельної ділянки, відповідно до ідеальних часток співвласників у домоволодінні відповідно до ІІ варіанту розподілу домоволодіння за висновком експертизи (земельна ділянка на план-схемі зображена синім кольором; виділити відповідачам, як співвласникам 1/3 частини земельної ділянки, відповідно до ідеальних часток співвласників у домоволодінні, відповідно до ІІ варіанту розподілу домоволодіння за висновком експертизи (земельна ділянка на план-схемі зображена червоним кольором); земельну ділянку, що зображена на план-схемі жовтим кольором залишити у спільному користуванні. Крім того, позивач просила: стягнути з неї на користь відповідачів грошову компенсацію у розмірі 23755грн. 00коп., припинити право спільної часткової власності; стягнути з відповідачів на свою користь витрати за проведення експертизи 10868грн. 00коп., судовий збір 4591грн. 65коп., витрати на правничу допомогу адвоката 5000грн.
Крім того, зазначили, що варіант №І (додаток №1) щодо виділу приміщень у будинку та варіант №ІІ (додаток №3) щодо виділу часток у будинковолодінні, надвірних будівель, споруд та земельної ділянки є такими, що відповідає правам та інтересам сторін по справі. Позивачем внесені кошти в сумі 23755грн. на депозит суду. Сторони мирно врегулювати спір не змогли. ОСОБА_4 - мати позивача лише проживала за вказаною адресою, але померла у 2020 році. Також зазначили, що не згідні на варіант №І, який просять відповідачі.
В судовому засіданні відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, враховуючи варіант по експертизі №ІІ. Крім того відповідач ОСОБА_2 просила застосувати варіант №І (додаток №1) щодо виділу приміщень у будинку і варіант №І (додаток №2) щодо виділу часток у будинковолодіні, надвірних спорудах, будівлях та земельної ділянки. Кошти на депозит суду не внесли, не згідні сплачувати позивачеві судові витрати. Вказує, що за життя чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_5 , який був рідним братом позивача, ними за їхні кошти відремонтовано огорожу, а також витрачено кошти на ремонт інших споруд у дворі, а тому вважають, що ці будівлі та споруди належать їм. Не згідна із висновком експертизи.
Ухвалою суду від 16.10.2020р. відмовлено відповідачу ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про призначення по справі повторної будівельно-технічної експертизи.
Заслухавши пояснення учасників справи, пояснення експерта, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в редакції від 19.12.2020р. з врахуванням заяви від 14.01.2021р. підлягають до задоволення за таких підстав:
встановлено, що ОСОБА_1 є власником 2/3 частини нерухомого майна, що по АДРЕСА_1 : Ѕ частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М. 25.12.2007р. (реєстр №7513) та 1/6 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М. 03.07.2017р. (реєстр №4920); 1/6 частини земельної ділянки за цією ж адресою на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М. 03.07.2017р. (реєстр №4921) та Ѕ частини земельної ділянки відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.06.2012р., виданого на підставі рішення Черкаської міської ради від 24.03.2011р. №2-323.
Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.08.2019р. №179179178, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками 1/3 частини земельної ділянки (кожен по 1/6 частини) за адресою, що по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , виданих державним нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори Демиденко С.А. 24.01.2017р. (реєстр №1-75, №1-79) та 1/3 частини будинковолодіння (кожен по 1/6 частини), що знаходиться за вказаною адресою, на підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , виданих державним нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори Демиденко С.А. 24.01.2017р. (реєстр №1-77, №1-73).
Під час розгляду справи досліджено технічний паспорт на домоволодіння, що по АДРЕСА_1 , самочинного будівництва не має. Крім того, ці обставини підтвердила і судовий експерт.
ОСОБА_4 проживала у вказаному будинковолодінні, відповідно до даних будинкової книги з 26.10.1974р. і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №2825).
Ухвалою суду від 17.10.2019р. призначена по справі судова будівельно-технічна експертиза.
17.02.2020р. до суду надійшов висновок судового експерта Оніщенко Н.С. №03/19-БТ від 14.02.2020р. із запропонованими варіантами виділу нерухомого майна. Крім того, 14.12.2020р. до суду експертом надано листа про уточнення висновків експертизи, оскільки при його складанні були допущені помилки: замість 44/100 частин слід вважати вірним 45/100.
Висновок експертизи відповідає вимогам ст.102ЦПК України. В судовому засіданні експерт також зазначила, що будинок має два входи, всі споруди і будівлі, що вказані у технічному паспорту, відповідають наявності в натурі. Будівлі і споруди, крім будинку, визначалися по вартості (ринковій), а не по площі; будинок ділиться між сторонами (співвласниками) по площі, що відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань призначення і проведення судових експерти; розмір компенсацій 15138грн. та 23755грн. визначений з врахуванням вартості будинку, будівель, споруд та виходячи із розміру ідеальних часток власників. Відповідно до висновку експертизи, дійсна вартість (ринкова) домоволодіння складає 1497136грн. без ПДВ, а ринкова вартість земельних поліпшень домоволодіння - 405136грн.
Відповідно до квитанції ПН14417 від 16.11.2020р., позивачем ОСОБА_6 внесено на депозит суду 23755грн., як компенсацію за частку нерухомості по даній цивільній справі. Незважаючи на термін, що був наданий судом сторонам по справі, відповідачами не підтверджено факт внесення грошових коштів на депозит суду.
Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Цивільне процесуальне законодавство закріплює положення щодо того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жодні докази для суду не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК).
Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У ч. 2 ст. 16 ЦК України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст. 316 ЦК).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК).
Відповідно до ч.ч.1-7 ст. 319 ЦК, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав . Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч.1,2 ст. 321 ЦК).
Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ч.ч.1,2 ст. 325 ЦК).
Як передбачено ст. 328 ЦК, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ст. 355 ЦК).
Відповідно до ч.1 ст. 356 ЦК, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За нормами ст. 358 ЦК, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Як передбачено ч.ч.1-3 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (ст. 365 ЦК).
Відповідно до ст. 183 ЦК України, подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (ст. 379 ЦК УКраїни). Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст. 380ЦК). Садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями (ст.382 ч.1 ЦК).
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» виділ у натурі часток жилого будинку можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом.
За п.19 постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», при пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.
Виділ майна означає виокремлення певної частки майна із загальної маси спільного майна співвласників та збереження в частці, що залишилася, парава спільної власності двох або більше осіб. Тобто режим спільної спільності щодо вього майна зберігається, крім окремої речі, що виділяється.
Як зазначалось, за змістом ст. 364 ЦК, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Отже, при цьому припиняється право спільної часткової власності щодо виділеної особи. Обов'язковою умовою призначення грошової компенсації є лише згода співвласника, який заявив вимоги про виділ частки, і не передбачається обов'язковість згоди інших співвласників на такий виділ та не ставиться право співвласника на виділ у залежність від згоди інших співвласників і мотивів, з яких власник має намір реалізувати своє право на виділ.
За аналізом змісту норм статей 183, 358, 364, 379, 380 ЦК України, виділ часток будинку, що перебуває у спільній частковій власності є можливим, якщо кожним із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом. Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, виділ може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Тобто визначальним для виділу частки з житлового будинку, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці у ньому, суд, здійснюючи виділ частки, повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. У випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у параві власності на будинок (постанова ВСУ від 03.04.2013р. у справі №6-12цс13).
Крім того, як зазначено у висновках ВСУ (постанова від 15.05.2013р. справа №6-37цс13, постанова від 16.01.2012р. справа №6-81цс11, постанова від 02.06.2014р. справа №6-68цс14), суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до частини 1 статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки (ч. 4 ст. 88 ЗК України).
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Встановлюючи порядок користування земельною ділянкою, суд лише визначає умови, на яких співвласники її використовуватимуть з метою забезпечення ефективної реалізації ними своїх прав щодо користування майном.
Такиим чином, за результатами розгляду справи, враховуючи позицію кожної сторони та висновки експертизи, суд вважає, що ОСОБА_1 не змогла реалізувати свого права на виділ в натурі нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності в позасудовому порядку, а тому доводи позивача під час розгляду справи знайшли своє підтвердження і підлягають захисту обраним нею способом захисту за варіантом №І (додаток №1) висновку експертизи щодо виділу житлового будинку літ. А-І, житлової прибудови літ. А1-І, прибудови літ. а1, літ. а2, відповідно до ідеальних часток співвласників (сторони по справі) у домоволодінні АДРЕСА_2 , тобто по фактичному порядку користування приміщеннями (по загальній площі: ОСОБА_1 - 39,5кв.м., ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - 19,7кв.м.; по вартості житлового будинку з прибудовами: вартість 2/3 частини, що належить ОСОБА_1 складає 121757грн., а 1/3 частини, що належить ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - 60879грн.; по вартості домоволодіння: ОСОБА_1 - 270091грн., ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - 135045грн.). Отже, частка позивача з 2/3, або 67/100 зменшилась до 55/100, а частка відповідачів з 1/3, або 33/100 збільшилась до 45/100. При цьому, слід зазначити, що сторони по справі не заперечували проти такого порядку виділу (відповідачі користуються більшою площею приміщень, ніж їхня частка - на 6,9кв.м.).
У висновку експертизи зазначено про необхідність виконання реконструкції системи електропостачання з метою забезпечення їх автономності, задля виділення ізольованих приміщень в житловому будинку. При цьому, як на думку суду, такі роботи можуть бути виконані обома сторонами.
З врахуванням надвірних будівель і споруд позивачу слід виділити: прибудова літ.а, гараж літ.Б, огорожа №2, огорожа №1 (хвіртка), огорожа №3, вигрібна яма №6, навіс літ. И, літня кухня літ.Г, погріб літ.Д, навіс літ.Ж, вбиральня літ.З, на загальну суму 202001грн. Відповідачам слід виділити: вбиральня літ.Е, вигрібна яма №7, вартістю 8305грн.
Отже, ідеальна частка ОСОБА_1 2/3, або 67/100 збільшується до 73/100, а ідеальна частка ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зменшується з 1/3, або 33/100 до 27/100.
Крім того, огорожу №1 (ворота), водопровід №4, вартістю 6097грн. слід залишити у спільному користуванні сторін.
Що стосується позовних вимог щодо розподілу земельної ділянки та будівель і споруд на ній, то суд також вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в редакції від 19.12.2020р., з урахуванням заяви від 14.01.2021р. підлягають до задоволення, а саме за варіантом ІІ (додаток №3) висновку експертизи у співвідношенні до часток співвласників у домоволодінні 2/3 до 1/3.
При цьому, враховуючи частину у житловому будинку, з урахуванням надвірних будівель і споруд, частка позивача, як власника, збільшується на 23755грн. і позивач сплачує таку грошову компенсацію відповідачам як відступ від ідеальної частки в одиницях вартості.
Що стосується земельної ділянки, то ідеальні частки співвласників в домоволодінні складають: 2/3 частини ОСОБА_1 - 667кв.м., а 1/3 частини ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - 333кв.м.
Відповідно, позивачу слід виділити земельні ділянки, площею 100кв.м. та 540кв.м., відповідно до її ідеальної частки, у роздільне користування. Відповідачам слід виділити земельну ділянку, площею 306кв.м. у роздільне користування, враховуючи їхню ідеальну частку. При цьому, земельну ділянку, площею 54кв.м. слід залишити сторонам у спільному користуванні.
На думку суду, такий варіант виділу жодним чином не порушить права та інтереси сторін по справі, зокрема і відповідачів. Зменшення, які відбулися для відповідачів, компенсуються у грошовому виразі позивачем, враховуючи, що грошові кошти в сумі 23755грн. вже внесені на депозит суду. Крім того, відступ від ідеальних часток у праві власності сторін, є незначним; ідеальна частка позивача була більшою у порівнянні із ідеальною часткою відповідачів; доводи, на які посилалася сторона відповідача, заперечуючи проти задоволення позову за запропонованим позивачем варіантом, не є обґрунтованими та доведеними належними, допустимими і переконливими доказами. Сама лише констатація відповідачами своїх заперечень без будь-якого доказового підґрунтя не є достатнім мотивом для підтвердження цього висновку. Доказів, які б спростовували наведені висновки експертизи, матеріали справи не містять. При цьому, суд звертає увагу, що ухвалою суду від 16.10.2020р. було відмовлено відповідачу ОСОБА_2 у призначенні по справі повторної будівельної експертизи, враховуючи те, що в обґрунтування свого клопотання вона вказувала на те, що весь час несла витрати по оплаті комунальних послуг, витрат по утриманню землі, будівель і споруд, що вона сумнівається в об'єктивності висновку експерта від 14.02.2020р. Відповідно, суд дійшов до висновку, що такі доводи є безпідставними та необґрунтованими.
Також при вирішенні спору, судом враховуються розміри часток співвласників у праві власності на нерухоме майно, конфігурація земельної ділянки, розміщення на ній - житлового будинку, будівель і споруд; можливість та ефективність користування земельною ділянкою за її цільовим призначенням, в т.ч. для обслуговування будинку, а також спорудами. Отже, запропонований експертом варіант №ІІ (додаток №3) є доцільним для вирішення спору між сторонами.
Крім того, суд вважає, що припинення права на частку у спільному майні не завдасть шкоди інтересам всіх співвласників.
Додаток №2 (варіант №2) щодо розподілу земельної ділянки до висновку судової будівельно-технічної експертизи №03/19-БТ від 14.02.2020р. з врахуванням листа судового експерта Оніщенко Н.С. від 14.12.2020р. слід вважати невід'ємною частиною цього судового рішення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача у рівних частках: судовий збір - по 2295грн. 83коп. (квитанція від 11.01.2019р.), а також витрати за проведення експертизи - по 5434грн. 00коп. (квитанція від 04.12.2019р., рахунок-фактура №03/19 від 20.11.2019р., лист від 20.11.2019р.).
Що стосується стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 5000грн. 00коп., то в цій частині слід відмовити. Так, відповідно до п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. (ч.ч.1, 2 ст. 134 ЦПК).
Під час подачі до суду позовної заяви ні у позові, ні із позовом не було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Відповідно до матеріалів справи, лише під час розгляду справи по суті 16.10.2020р. була подана зава про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000грн.00коп. Крім того, 27.05.2019р. адвокатом Вакуленко О.П. надано ордер серія ЧК №41631 на підставі договору від 27.05.2019р., а 16.10.2020р. долучено до заяви квитанцію до прибуткового касового ордеру №5 про отримання коштів в сумі 5000грн. 00коп., довідку-розрахунок виконаних робіт по угоди від 27.05.2019р., датовану 16.10.2020р.
При цьому, підтверджуючих даних про те, що відповідна заява та докази у підтвердження сплати позивачем витрат на правничу допомогу адвоката були направлені (вручені) відповідачам, до суду надано не було. Слід також зазначити, що до суду ні позивачем, ні її представником не було подано заяву про поновлення чи продовження строку на подачу заяви про стягнення витрат, понесених на надання правничої допомоги, не вказано поважність причин неповідомлення про понесені чи орієнтовні судові витрати.
Отже, враховуючи норми процесуального законодавства, а також обставини справи, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача таких витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ), як співвласнику 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 :
приміщення 1 - 1, коридор,площею3.8кв.м, вартістю9177 грн.;
приміщення 1 - 2, кухня,площею7.4кв.м, вартістю19674 грн.;
приміщення 1 - 3, житлова кімната,площею5.2кв.м, вартістю13825 грн.;
приміщення 1 - 4, житлова площею7.1кв.м, вартістю18877 грн.;
приміщення 1 - 5, житлова кімната,площею9.1кв.м, вартістю24195 грн.,
а разом 32.6 кв.м., вартістю85748 грн.,
що на 39.5 - 32.6 = 6.9кв.м менше ідеальної частки, що становить
32.6:59.2 = 55/100 частини житлового будинку, вартістю 85748 гривень.
3 урахуванням надвірних будівель та споруд:
прибудова літ. «а»,вартістю34842 грн.;
гараж літ. «Б»,вартістю41810грн.;
огорожа №2,вартістю6118 грн.;
огорожа №1 (хвіртка),вартістю1418 грн.;
огорожа №3,вартістю10736 грн.;
вигрібна яма №6,вартістю5308 грн.;
навіс літ. «И»,вартістю8548 грн.;
літня кухня літ. «Г»,вартістю27468 грн.;
погріб літ. «Д»,вартістю25199 грн.;
навіс літ. «Ж»,вартістю31844 грн.;
вбиральня літ. «3»,вартістю8710 грн.
Разом по надвірних будівлях та спорудах вартість становить202001 грн.
Всього по домоволодінню: 85748 + 202001 + 6097 = 293846 грн., що більше ідеальної частки в одиницях вартості на: 270091 - 293846 = 23755 грн.
Виділити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , код дані відсутні) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , код дані відсутні), як співвласникам 1/3 частини домоволодіння, а саме:
приміщення 2 - 1, кухня,площею4.9кв.м,вартістю12398 грн.;
приміщення 2 - 2, санвузол,площею4.0кв.м,вартістю12011 грн.;
приміщення 2 - 3, житлова кімната,площею17.7кв.м,вартістю72479 грн.,
а разом: 26.6 кв.м, вартістю 96888 грн.,
що на 19.7 - 26.6 = 6.9 кв.м більше ідеальної частки, що становить 26.6:59.2 = 45/100 частини житлового будинку, вартістю 96888 гривень.
З урахуванням надвірних будівель та споруд:
вбиральня літ. «Е», вартістю 1661 грн.;
вигрібна яма №7, вартістю 6644 грн.
разом по надвірних будівлях та спорудах вартість складає 8305 грн.
Всього по домоволодінню: 96888 + 8305 + 6097 = 111290 грн., що менше ідеальної частки в одиницях вартості на: 135045-111290= 23755 грн.
В спільному користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити:
огорожу №1, (ворота), вартістю 2836/2 = 1418 грн.
водопровід №4, вартістю 9358/2 = 4679 грн.
разом в спільному користуванню вартість складає 6097 грн.
Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ), як співвласнику 2/3 частини земельної ділянки з спільного домоволодіння АДРЕСА_1 , відповідно до ідеальних часток співвласників у домоволодінні, відповідно до ІІ варіанту розподілу домоволодіння за висновком будівельно-технічної експертизи за №03/19-БТ від 14.02.2020 року, а саме:
від т. А дот. 1 - 8.21м (по АДРЕСА_2);
від т. 1 до т. 9 - 6.32м;
від т. 9 дот. 8 - 4.31м;
відрізок 9 - 8 проходе на відстані 1.0м від зовнішньої стіни прибудови «а2»;
від т. 8 до зовнішньої стіни прибудови «а1» - 1.0м;
межа проходе по лінії розподілу прибудови «а1», житлового будинку літ. «А-І», житлової прибудови літ. «А'-І» до т. О.
від т. О до т. Е - 0.30м;
від т. Е до т. А - 12.31 м. Земельна ділянка, площею 100 кв.м (на план-схемі зображена синім кольором) визначена в роздільне користування ОСОБА_1 (частка у домоволодінні 2/3);
від т. 2 до т. Б - 8.80 х 0.47 х 3.37м (по АДРЕСА_1 );
від т. Б до т. Д - 5.50 х 7.90 х 6.14 х 27.71м, по межі з домоволодінням АДРЕСА_4 ;
від т. Д до т. Ж - 11.61 м;
від т. Ж до т. 6 - 31.82м;
від т. 6 до т. 5 - 2.07м;
від т. 5 до т. 4 - 2.72м;
від т. 4 до т. 3 - 3.65м, по зовнішній стіні літньої кухні літ. «Г»;
від т. 3 до т. 2 - 9.17м. Земельна ділянка, площею 540кв.м (на плані-схемі зображена синім кольором) визначена в роздільне користування ОСОБА_1 (частка у домоволодінні 2/3).
Земельна ділянка, загальною площею 640кв.м (на плані-схемі зображена синім кольором) визначена в роздільне користування ОСОБА_1 (частка у домоволодінні 2/3).
Виділити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , код дані відсутні) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , код дані відсутні), як співвласникам 1/3 частини земельної ділянки, відповідно до ідеальних часток співвласників у домоволодінні, відповідно до ІІ варіанту розподілу домоволодіння за висновком будівельно-технічної експертизи за №03/19-БТ від 14.02.2020 року, а саме:
від т. Е до т. Р - 5.09 х 30.24м, по межі з сусіднім домоволодінням АДРЕСА_5 ;
від т. Р до т. Ж- 7.41м;
від т. Ж до т. 6 - 31.82м;
від т. 6 до т. 7 - 1,32м;
від т. 7 до т. 8 - 5.12м;
відрізок 7 - 8 паралельний зовнішній стіні прибудови «а1» і проходе на відстані 1.0м від неї; від т. 8 до зовнішньої стіни прибудови «а1» - 1.0м;
Межа проходе по лінії розподілу прибудови «а1», житлового будинку літ. «А-І», житлової прибудови літ. «А'-І» до т. О;
від т. О до т. Е - 0.30м. Земельна ділянка, площею 306кв.м (на план-схемі зображено червоним кольором) визначена в роздільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (частка у домоволодінні 1/3).
Для забезпечення доступу співвласників до земельної ділянки, надвірних будівель, виділити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ділянку спільного користування, яка проходе в наступних межах:
від т. 1 до т. 2 - 3.45м, по АДРЕСА_6 ;
від т. 2 до т. 3 - 9.17м;
т. 3 знаходиться на перетині зовнішніх стін літньої кухні літ. «Г»;
від т. 3 до т. 4 - 3.65м, по зовнішній стіні літньої кухні літ. «Г»;
від т. 4 до т. 5 - 2.72м;
від т. 5 до т. 7 - 2.07x1,32м;
від т. 7 до т. 8 - 5.12м;
відрізок 7 - 8 паралельний зовнішній стіні прибудови «а1» і проходе на відстані 1.0м від неї;
від т. 8 до т. 9 - 4.31м;
відрізок 8 - 9 проходе на відстані 1,0м від зовнішньої стіни прибудови «а2»;
від т. 9 до т. 1 - 6.32м.
Площа ділянки спільного користування складає 54 кв.м (на план-схемі зображено жовтим кольором).
Загальна площа земельної ділянки (з врахуванням ділянки спільного користування), співвласника ОСОБА_1 складає 640кв.м + (54/2) = 667кв.м (частка у домоволодінні 2/3).
Загальна площа земельної ділянки (з врахуванням ділянки спільного користування) співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складає 306кв.м + (54/2)= 333кв.м (частка у домоволодінні 1/3).
Додаток №2 (варіант №2) щодо розподілу земельної ділянки до висновку судової будівельно-технічної експертизи №03/19-БТ від 14.02.2020р. з врахуванням листа судового експерта Оніщенко Н.С. від 14.12.2020р. є невід'ємною частиною судового рішення від 14.01.2021р.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ), як співвласника 2/3 частини домоволодіння, на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , код дані відсутні) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , код дані відсутні), як співвласників 1/3 частини домоволодіння, грошову компенсацію в сумі 23755 грн. 00коп.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з другої сторони на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , код дані відсутні) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) судові витрати: витрати за проведення експертизи - 5434грн. 00коп., судовий збір - 2295грн. 83коп., а всього - 7729грн. 83коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , код дані відсутні) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) судові витрати: витрати за проведення експертизи - 5434грн. 00коп., судовий збір - 2295грн. 83коп., а всього - 7729грн. 83коп.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про стягнення судових витрат - витрат на правничу допомогу адвоката.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Головуючий: С. М. Позарецька