693/295/20
2/693/156/21
22.01.2021 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді - Шимчика Р.В.,
за участю секретаря судового засіданння - Коломієць С.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представників позивача адвокатів - Євича С.П.,
-Диби І.Я.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідачів адвоката - Шквири С.В. ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Жашків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу Ѕ частини квартири, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Соколова Ольга Миколаївна,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини квартири.
В обґрунтування своїх заявлених вимог позивач вказала, що вона з 08 грудня 1990 року проживала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який було розірвано 20 листопада 2009 року. Проживали вони у квартирі АДРЕСА_1 .
Під час приватизації житла ОСОБА_1 та ОСОБА_5 отримали у власність по Ѕ частини вищевказаної квартири.
Відповідно до ст.356 ЦК України квартира перебувала у спільній частковій власності. Розподіл житла в натурі з виділенням часток кожному власнику не відбувся.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Не дивлячись на факт смерті ОСОБА_5 , від його імені 31.02.2015р. в м. Городище Черкаської області приватним нотаріусом Соколовою О.М. на підставі неї ж посвідчених довіреностей від 05.11.2014р. за реєстром №1984 та від 17.12.2014р. за реєстром №2269 діє ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вчинили купівлю-продаж Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
Позивач вважає, що договір купівлі-продажу вчинений з порушенням вимог законодавства і є незаконним, оскільки приватний нотаріус Соколова О.М. посвідчила довіреність №2269 від 17.12.2014р. від імені померлого ОСОБА_5 та на підставі неї посвідчила 31.03.2015р. договір купівлі-продажу Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
Вказаними діями порушене майнове право позивача, так як дана квартира є спільною сумісною власністю її та померлого ОСОБА_5 . Поділ квартири в установленому порядку не здійснено і позивач як її співвласник при продажі Ѕ частини квартири у відповідності до ст.369 ЦК Україн має переважне право на придбання даної частини квартири.
Крім того, вказала, що будь-які повноваження померлого ОСОБА_5 повинні бути повністю припинені після його смерті.
У зв'язку з викладеними обставинами позивач звернулася до суду з даним позовом та просила визнати недійсним договір купівлі-продажу Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , посвідчений в м. Городище Черкаської області приватним нотаріусом Соколовою О.М. від 31.03.2015р.
Ні підставі ухвали Жашківського районного суду Черкаської області від 30 березня 2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
27 травня 2020 року від відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому вони просили застосувати строк позовної давності та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
На підставі ухвали Жашківського районного суду Черкаської області від 03 липня 2020 року позовну заяву було прийнято до свого провадження у справі.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Диба І.Я. не з?явилися по невідомих суду причинах, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. У попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримували повністю та просили їх задовольнити.
У судове засідання відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не з?явилися. При цьому їхній представник адвокат Шквира С.В. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі відповідачів за наявними матеріалами у справі.
У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Соколова Ольга Миколаївна, не з'явилася по невідомих суду причинах, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до положень ч.1 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що, виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом установлені наступні обставини.
З копії свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , перебували в зареєстрованому шлюбі, який 20.11.2009р. було розірвано, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жашківського районного управління юстиції у Черкаській області було зроблено відповідний актовий запис №123.
ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали та були зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується копією будинкової книги та довідкою Жашківського виробничого відділку КП «Черкаського обласного об?єднання технічної інвентаризації» №92 від 11.03.2015р.
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 по Ѕ частині, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 15.11.1994р. та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №34946397 від 16.03.2015р. та №91796814 від 31.03.2015р.
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00025785606 від 28.02.2020р., ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть №225, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городищенського районного управління юстиції у Черкаській області.
За життя ОСОБА_5 05 листопада 2014 року у приватного нотаріуса Городищенського нотаріального округу Черкаської області Соколової О.М. оформив довіреність на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на вчинення ряду правочинів, серед яких на вчинення від його імені правочинів щодо розпорядження всім його майном, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, зокрема передавати майно в користування, укладати договори купівлі-продажу, міни, застави, приймати майно в дар, оформляти спадкові справи та будь-які інші договори на його розсуд, проводити розрахунки по укладених договорах.
17 грудня 2014 року ОСОБА_6 , діючи на підставі вищевказаної довіреності від 05 листопада 2014 року, оформив шляхом передоручення у приватного нотаріуса Городищенського нотаріального округу Черкаської області Соколової О.М. іншу довіреність на ім?я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою уповноважив її бути представником ОСОБА_5 в усіх установах та організаціях та вирішувати від його імені всі питання, пов?язані з його майном, зокрема щодо укладання та підписання договорів купівлі-продажу належної ОСОБА_5 Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
31 березня 2015 року ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності від 17.12.2014р., від імені ОСОБА_5 уклала договір-купівлі продажу, згідно якого вчинила продаж Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 . Вказаний договір було зареєстровано у приватного нотаріуса Городищенського нотаріального округу Черкаської області Соколової О.М. за №409.
Проаналізувавши вищевикладені обставини та оцінивши наявні у справі письмові докази суд приходить до наступного висновку.
Що стосується строку позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).
У відповідності до ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідачі у своєму відзиві просили застосувати строк позовної давності та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
З пояснень позивача ОСОБА_1 , наданих у ході судового розгляду, судом установлено, що вона пропустила строк позовної давності з поважної причини, оскільки про існування спірного договору купівлі-продажу Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , посвідченого в м. Городище Черкаської області приватним нотаріусом Соколовою О.М. від 31.03.2015р., вона дізналася у 2020 році від адвоката Євича С.П. , який займався збором документів для підготовки позову для позивача для звернення до суду.
Таким чином, з вказаного слідує, що позивачем ОСОБА_1 не пропущено строк позовної давності, оскільки його перебіг слід рахувати з 2020 року.
Що стосується визнання правочину недійсним, суд зазначає наступне.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, що передбачено ст.655 ЦК України.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
У позовній заяві та в ході судового розгляду позивач просила визнати вищевказаний договір недійсним, посилаючись на те, що він вчинений з порушенням вимог законодавства і є незаконним, оскільки приватний нотаріус Соколова О.М. посвідчила довіреність №2269 від 17.12.2014р. від імені вже померлого ОСОБА_5 та на підставі неї посвідчила 31.03.2015р. договір купівлі-продажу Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . Крім того, вказала, що вона як співвласник у відповідності до ст.369 ЦК України має переважне право на придбання цієї квартири.
Ч.4 ст.369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
У п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справах про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що якщо предметом правочину є майно, яке належить особам на праві спільної сумісної власності, інші співвласники відповідно до частини другої статті 369 ЦК ( 435-15 ) до участі у справі не залучаються, оскільки правочин щодо розпорядження спільним майном вважається вчиненим за згодою всіх співвласників. За відсутності такої згоди інші співвласники відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК можуть пред'явити позов про визнання такого правочину недійсним.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ч.ч.1,3 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Також, ч.1 ст.244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю.
У відповідності до ст.248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі:
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.
У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.
Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ч.ч.1,2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
Ч.3 ст.215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та враховуючи норми чинного законодавства, суд вважає, що укладений 31.03.2015р. договір купівлі-продажу Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 суперечить цивільному законодавству України, оскільки він посвідчений на підставі довіреності, представництво згідно якої припинилося ще в день смерті ОСОБА_5 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 року, і відповідачі не мали ніяких повноважень на вчинення від імені ОСОБА_5 будь-яких правочинів після його смерті.
У такому разі є всі підстави для визнання укладеного 31.03.2015р. договору купівлі-продажу Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 недійсним.
Як передбачено ч.3 ст.12 ЦПК України та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.
Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.
Нормою частини 1 статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
На підставі ч.3 ст.89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проаналізувавши вищевикладені обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, враховуючи норми чинного законодавства та практику Верховного Суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу Ѕ частини квартири, та вважає за необхідне визнати недійсним договір купівлі-продажу Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований приватним нотаріусом Городищенського нотаріального округу Черкаської області Соколової О.М. 31.03.2015р. за №409.
У відповідності до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією ФІЛ Черкаське ОУ АТ «Ощадбанк» №13 від 27.03.2020р.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись Пленумом Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справах про визнання правочинів недійсними», ст.ст.15, 202, 203, 204, 215, 237, 244, 248, 256, 257, 261, 369, 655, 657 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 12, 19, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу Ѕ частини квартири, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Соколова Ольга Миколаївна, - задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , та зареєстрований приватним нотаріусом Городищенського нотаріального округу Черкаської області Соколової О.М. 31.03.2015р. за №409.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складене 22 січня 2021 року.
Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик