Справа № 570/277/21
Номер провадження 3/570/351/2021
28 січня 2021 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Красовський О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1
за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 10.01.2021 року по АДРЕСА_2 , було виявлено, що ОСОБА_1 порушив правила щодо карантину людей, а саме: в магазині "Пивна Хата" не наніс маркування для перебування у черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 м, чим порушив вимоги підпункту 14 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236.
Згідно пояснень представника ОСОБА_1 - адвоката Хмари М.В., згідно відомостей у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 не зареєстрований як підприємець, а тому просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що справа підлягає до закриття.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, у відповідності зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено в судовому засіданні, в діях ОСОБА_1 відсутнійсклад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Положеннями частини 1 статті 44-3 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Отже, диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною) не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, актів органів місцевого самоврядування, які регулюють питання боротьби з інфекційними хворобами.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 (в редакції від 10.01.2021 року) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України встановлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Згідно з вимогами підпункту 14 пункту 2 частини 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236(в редакції від 10.01.2021 року) на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра.
Відповідальність за порушення п.п. 14 п. 2 ч.2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236«Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції чинній на час вчинення правопорушення) покладається на спеціальних суб'єктів, а саме суб'єктів господарювання.
Статтею 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Аналізуючи зміст зазначених вище норм судом встановлено, що суб'єктом відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП може бути виключно суб'єкт господарювання.
Під час складання протоколу вимоги процесуального закону працівником поліції не виконані, не визначено статусу особи ОСОБА_1 , який притягується до відповідальності за диспозицією ч. 1 ст. 44-3 КпАП України.
Таким чином, у протоколі чітко не зафіксовано, чи являється вказана особа суб'єктом підприємницької діяльності та яке вона має відношення до організації роботи магазину. До протоколу не додано жодного документа, який би вказував, що ОСОБА_1 є службовою (посадовою особою); що саме він є суб'єктом господарювання; або він є власником магазину, що здійснював господарську діяльність з роздрібної торгівлі під час карантину.
Крім того, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не здійснює господарську діяльність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Отже, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі:
а) об'єкт;
б) об'єктивну сторону;
в) суб'єкт;
г) суб'єктивну сторону.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 в розумінні положень ч.1 ст.44-3 КУпАП не є належним суб'єктом даного правопорушення.
Оскільки суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, тому відсутні підстави для визнання його винним у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 283 КУпАП, -
Закрити провадження в справі відносно за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст44-3 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Красовський О.О.