Справа № 569/7735/19
1-кп/569/312/21
про продовження строку запобіжного заходу
26 січня 2021 рокум. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження №№ 12019180010000494, 12019180010000683, 12019180010003568, 12019180010001659, 12019180010002425, 12019180010005282, 12019180010004717, 12020180010002717, 12020180010003193, 12020180010002821 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження № 569/7735/19 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 подала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці, оскільки строк застосування останнього закінчується 07 лютого 2021 року.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися. В матеріалах справи наявні заяви, в яких вони просять суд проводити розгляд справи за їх відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечили проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому злочинів, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, то, на думку суду, це є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню обвинуваченого від суду. Також судом враховується той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, не має постійного джерела доходів, не одружений, не працює, не має на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж провадженні і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року встановлений в розмірі 2 270 гривень.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів - з 26 січня 2021 року до 26 березня 2021 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні; не відлучатись за межі Рівненської області, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від будь-якого спілкування із свідками по даному кримінальному провадженню.
Вказані обов'язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_5 на строк до 26 березня 2021 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 та заставодавцю що, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Рівненського слідчого ізолятора.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 10 грудня 2020 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 вважати такою, що втратила чинність з моменту постановлення даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1