Справа № 569/3781/20
28 січня 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.
при секретарі - Рибачик О.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Феріка Р.М.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Кравчука Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
29.09.2020 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області подала уточнену позовну заяву про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в період з 25.02.2011 року по 15.01.2013 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем.
Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25.06.2012 року по цивільній справі № 1715/9886/12 стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 450 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Посилаючись на ст. 192 СК України просить суд змінити спосіб стягнення аліментів і стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача на її користь понесені додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 10 000 грн.
Позивачка в судовому засіданні зменшила позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат та просить стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача на її користь понесені додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3 500 грн. Зменшені позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити.
Представник відповідача - адвокат Ферік Р.М. в судовому засіданні зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, просить їх задоволити.
Відповідач в судовому засіданні зменшені позовні вимоги визнав частково, просить стягувати з нього на користь позивача аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття та понесені додаткові витрати в розмірі 3 500 грн.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач - ОСОБА_4 та відповідач - ОСОБА_2 (а.с. 25).
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25.06.2012 року по цивільній справі № 1715/9886/12 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 450 грн. щомісячно, починаючи з 17.05.2012 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 28).
З Свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 виданого Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 28.04.2020 року вбачається, що позивачка ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 38 (а.с. 24).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що за час, який минув після стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 450 грн., значно збільшився законодавчо визначений розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, який відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» станом на 28.01.2021 року складає 2 395 грн.
Крім того, інфляційні процеси, які відбулися в державі за останні роки не дозволяють позивачу забезпечити належне матеріальне утримання доньки та її нормальний фізіологічний розвиток на визначену судом суму аліментів. Водночас суд вважає, що зміна способу стягнення аліментів - із стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на стягнення аліментів у частці від доходу забезпечить більш оперативну адаптацію розміру аліментів до економічної ситуації без звернення до суду, що буде сприяти кращому захисту інтересів дитини.
Виходячи із засад справедливості та захисту прав дитини, суд вважає необхідним змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений вищевказаним рішенням суду, стягнути з відповідача аліменти в розмірі ј частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом з тим, позивачка просить стягувати розмір аліментів починаючи з дня подання позовної заяви. Однак п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вказує на те, що визначені в порядку ст. 192 СК України аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, таким чином позивачу слід відмовити у стягненні зміненого розміру аліментів від дня пред'явлення позову до суду.
Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування понесені додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3 500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Як вбачається з матеріалів справи, донька сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує репетитора з вивчення англійської мови, вартість одного заняття коштує 120 грн., а вартість місячного відвідування два рази на тиждень становить 960 грн.
Судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 відвідує тенісний клуб «Софія Стар», який теж є дороговартісним, оскільки включає в себе не лише оплату тренера, а й оренду тенісного корту. Крім того, невід'ємним елементом цих занять є придбання спортивного взуття та одягу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій.
Позивачкою надано чеки про придбання ліків, обстеження у медичних закладах дитини, придбання взуття та одягу, канцелярського приладдя та оплату на страхування життя дитини, а тому з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені додаткові витрати в розмірі 3 500 грн., що не буде суперечити основоположним засадам справедливості, добросовісності та розумності, які застосовуються до регулювання сімейних відносин відповідно до ч. 9 ст. 7 СК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що судові витрати необхідно стягнути з відповідача.
Керуючись ст. 180-184,192 СК України, ст. ст. 7, 10, 76, 141, 244-245, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 1715/9886/12 від 25 червня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 450 гривень щомісячно, на стягнення аліментів в розмірі ј частки всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні позовної вимоги про стягнення аліментів від дня пред'явлення позову до суду - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , паспорт серії № НОМЕР_4 виданий органом 7310 20.12.2017 року) на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , паспорт серії № НОМЕР_4 виданий органом 7310 20.12.2017 року) в прибуток держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 червня 2012 року № 1715/9886/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 450 грн. щомісячно, починаючи з 17.05.2012 року і до досягнення дитиною повноліття - відкликати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук