Справа № 551/1339/20
Іменем України
01 лютого 2021 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області матеріали кримінального провадження № 12020170360000255 від 07 грудня 2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого робітником з догляду за тваринами МТФ № НОМЕР_1 ВП Шишацька ТОВ «Агрофірма «імені Довженка», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,
Постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 26.12.2019 № 551/1145/19, яка 15.01.2020 набрала законної сили ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Будучи повідомленим про позбавлення його судом права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, маючи реальну можливість виконати вказане судове рішення, попри встановлені ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вимоги щодо обов'язковості його виконання, продовжив керувати транспортним засобами та вчинив нове правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху в зв'язку з чим постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 17 липня 2020 року № 551/403/20, яка 04 серпня 2020 року набрала законної сили ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20400 грн.
Діючи з прямим умислом, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та будучи ознайомленим з ними, маючи на меті їх невиконання при наявності реальної можливості для виконання, близько 18-45 год. 07.12.2020 року ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керування транспортним засобами, потворно керував транспортним засобом - автомобілем «ЛуАЗ-969м» д.н.з. НОМЕР_2 на якому рухався по автодорозі с. Чернишівка - с. Товсте Шишацького району Полтавської області, де був зупинений працівниками поліції.
Тобто своїми вищевказаними умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили.
21 грудня 2020 року між ОСОБА_4 та начальником Шишацького відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , із залученням захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 382 КК України, а також виду і міри покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Того ж дня у кримінальному проваджені затверджено обвинувальний акт, який разом з угодою в порядку ст. 291 КПК України направлено до суду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (аб. 2 п.3 ч.4 ст. 469 КПК).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, яким шкода завдана лише суспільним інтересам.
Суд вважає, що істотні обставини, що мають значення для цього провадження в тому числі обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченого (щире каяття), цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому сторонами угоди покаранні.
Судом встановлено, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК та не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства.
Суд переконався, що обвинувачений беззастережно визнає себе винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та погоджується на призначення узгодженого покарання, розуміє суть цього покарання, цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України. Узгоджене сторонами покарання не є заздалегідь непосильним для обвинуваченого.
Також судом встановлено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Відповідно до вимог п. 9 ч.2 ст. 52 КПК України при укладанні угоди забезпечена участь захисника, який в повній мірі підтримав правову позицію сторін угоди та просив суд затвердивши угоду, призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
За даних обставин, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 з призначенням узгодженої сторонами виду та міри покарання.
На підставі ст. 100 та ч.4 ст.174 КПК України речовий доказ у вигляді автомобіля необхідно повернути особі у якій його було вилучено, скасувавши його арешт.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21 грудня 2020 року між начальником Шишацького відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді 500 (п'ятиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Автомобіль «ЛуАЗ 969м» д.н.з. НОМЕР_2 1988 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 повернути володільцю ОСОБА_4 , скасувавши арешт даного майна, накладений ухвалою слідчого судді Шишацького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2020 року № 551/1295/20.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1