Дата документу 26.01.2021 Справа № 554/439/21
Провадження № 1-кс/554/1830/2021
26 січня 2021 року слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю заявника - ОСОБА_3 , представника заявника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава в режимі відео конференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 12.01.2021 року,-
Заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить зобов'язати слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 364 , ч. 3 ст. 365, ч.2 ст. 366 КК України за його заявою від 12.01.2021 року.
Скаргу обґрунтовує тим, що він 12.01.2021 року направив до ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві направив заяву про вчинена кримінального правопорушення. У заяві повідомив про вчинення кримінального правопорушення слідчим Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , яке полягало у перевищенні службових становищем та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило для ОСОБА_3 тяжкі наслідки. У заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 зазначив, що відповідно до протоколу затримання від 09.07.2019 року ОСОБА_3 затримано о 12 год. 10 хв. за адресою АДРЕСА_1 , протокол затримання складено о 14 год. 15 хв. Регіональний центр з надання БВПД у Полтавській області повідомлено про затримання ОСОБА_3 о14 год. 09 хв., хоча в протоколі про затримання зазначено час 12 год. 10 хв., однак фактично ОСОБА_3 був затриманий 08 год. 00 хв. ОСОБА_3 зазначив, що під час проведення слідчого експерименту 06.07.2019 року , за його участі, в лісі в с. Ковалівка було виявлено речі - сумка, ніж, топор. Однак, після слідчого експерименту від 06.07.2019 р. було складено протокол огляду речей від 06.07.2019 року та вилучено речі. Речі було виявлено в очереті лісу в с. Ковалівка, а огляд проведено за 300 метрів від вказаного місця при вході в ліс в с. Ковалівка. Факт переміщення речей без фіксації цього у відповідних протоколах ставить під сумнів те, що речі, які було вказано під час огляду від 06.07.2019 року та речі, які було вилучено під час огляду від 06.07.2019 року є одні і ті самі речі, також ставиться під сумнів той факт, що навіть якщо це одні й ті самі речі чи не здійснювалось маніпуляцій із вказаними речами та чи не наносились на них певні сліди по сторонньою особою під час переміщення. Протокол незаконного огляду від 06.07.2019 року у кримінальному провадженні № 12019170300000733 лягло в основу обвинуваченого акту за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст.115, п.9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, що спричинило йому тяжкі наслідки. На день звернення до суду із скаргою відомості до ЄРДР не внесено, тому змушений звернутись до суду із скаргою.
Заявник ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримали, прохали її задовольнити з наведених у ній підстав.
Представник ТУ ДТР, розташованого у м. Полтаві в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги (а.с.18), про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши заявника та його представника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_3 12.01.2021 року надіслав до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій прохав внести відповідні відомості до ЄРДР про вчинення, на його думку, слідчим Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч.2 ст. 366 КК України (а.с.9-11). Зазначену заяву отримано ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві 14.01.2021 року, що підтверджується копією Трекінгу з офіційного сайту «Укрпошта» (а.с.12).
У заяві про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вказав, що слідчим Полтавського РВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_5 06.07.2019 року були проведені слідчі дії із перевищенням службових повноважень, зловживанням службовим становищем та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило для ОСОБА_3 тяжкі наслідки (а.с.5-7).
Відомості викладені у заяві не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. визначено, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з ч.5 ст.214 КПК України до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Підставами вважати заяву такою, що містить відомості про злочин, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то обставини викладені в них не можуть вважатися такими, які мають бути обовязковими для внесення до ЄРДР.
Системний аналіз положень ст.ст.214,303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п.2.2 розділу ІІ положення).
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Заявник вказував на те, що, на його думку, зазначені в заяві дії слідчого підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч.2 ст. 366 КК України.
Доводи заявника є його особистою оцінкою дій вказаних осіб і ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливої протиправності дій, а тому не відповідають вимогам ст.214 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що викладені у заяві твердження зводяться до непогодження із процесуальними рішеннями та діями слідчого в ході досудового розслідування, що не може слугувати підставами для внесення відомостей до ЄРДР, а підлягає оскарженню у порядку, передбаченому КПК України.
При цьому, заявником в поданій заяві наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення порушень слідчим, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми об'єктивними даними, обґрунтованими та допустимими доказами, а доводи заяви зводяться, серед іншого, до непогодження із процесуальними рішеннями та діями посадових осіб органу досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобовязані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Отже, кримінальним процесуальним законодавством фактично передбачено випадки прийняття службовим особами рішень, з якими не згодні інші учасники провадження, що не позбавляє їх права реалізації своїх прав шляхом оскарження.
Таким чином, не зважаючи на те, що заявник вважає заяву від 12 січня 2021 року повідомленням про вчинення вищевказаною посадовою особою кримінальних правопорушень , передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч.2 ст. 366 КК України, остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу вищезазначеного кримінального правопорушення та не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, згідно наведених вище норм законодавства за таким повідомленням про внесення відомостей до ЄРДР Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Полтаві не порушено вимог кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.
Згідно вимог ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для внесення заяви ОСОБА_3 від 12 січня 2021 року до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань необхідно відмовити.
Керуючись статтями 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 12.01.2021 року - відмовити.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.06.2020 року, яким положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді на бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР визнані неконституційними, ухвала слідчого судді підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_1