Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 січня 2021 р. Справа№200/12001/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, -
У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 00016110433 від 10.12.2020 на загальну суму 11 446,22 грн.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на розповсюдження на нього пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у тому числі в частині звільнення від обов'язків платника єдиного внеску.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що ГУ ДПС у Донецькій області було проведено інвентаризацію особового рахунку позивача по коду платежу 71040000 (єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців у тому чисті які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність), і встановлено, що в автоматичному режимі додатково нараховані, але не застосовані штрафні санкції та пеня. 10 грудня 2020 року відповідачем прийнято рішення №00016110433 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за період 22.07.2014 - 24.07.2020 на загальну суму 11 446,22 грн. Посилається на те, що відповідно п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінченім антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Закону № 2464 за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків, у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО до платників єдиного внеску, які не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. подали до органу доходів і зборів заяву, не застосовуються. Зазначає, що доказів звернення позивачем з відповідною заявою до контролюючого органу, не надано, що виключає можливість звільнення від сплати єдиного внеску. Вважає, що з 01.01.2016 законодавством про єдиний внесок не передбачено особливих умов щодо виконання зобов'язань платниками єдиного внеску, які перебувають або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО. Крім того посилається на те, що Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 № 440-ІХ, внесено зміни до Закону № 2464 зокрема виключено пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення». Вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.12.2020 №00016110433 винесене на підставі діючого законодавства.
Ухвалою суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувані докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 126374442 від 27.01.2021 випливає, що позивач з 2005 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець і перебував на обліку в Державній податковій інспекції у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області. 2 квітня 2015 року була проведена реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, а 22.07.2020 здійснена нова державна реєстрація фізичної особи підприємцем. Станом на момент виникнення прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 і перебуває на обліку у відповідача.
У матеріалах справи наявна копія повідомлення від 0.04.2015 про проведення державної реєстрації припинення позивачем підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (запис № 22790060007001043 від 02.04.2015).
Також судом установлено, що Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яка припинена 26.02.2016, знаходилася за адресою: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, буд. 22, Головне управління Міндоходів у Донецькій області, яке припинено 24.09.2015, знаходилося за адресою: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, а ГУ ДПС знаходиться за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 року за № 839/28969.
10 грудня 2020 року відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних санкцій нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 00016110433, яким, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до позивача застосований штраф у розмірі 815,62 грн (20%) та нарахована пеня в розмірі 10 630,60 грн.
З розрахунку штрафних санкцій до спірного рішення випливає, що штрафні санкції виникли у з зв'язку з несплатою позивачем єдиного соціального внеску з 21.01.2015 по 24.07.2020, з 21.04.2015 по 24.07.2020, з 21.07.2015 по 24.07.2020, з 21.10.2014 по 24.07.2020, з 22.07.2014 по 24.07.2020, а також у зв'язку з несплатою визначеної штрафної санкції за рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 24.09.2016 № 0058571302 з 05.10.2016 по 24.07.2020.
Оскаржуване рішення отримане позивачем 10.12.2020 року, що підтверджується відповідною відміткою позивача на цьому рішенні.
З роздруківки з інтегрованої картки платника податків - позивача випливає, що недоїмка у позивача виникла з 21.07.2014 по 20.07.2015 в загальному розмірі 5197,58 грн, також наявні відомості про заборгованість за рішенням від 24.09.2016 № 0058571302.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності застосування фінансових санкцій до платника єдиного внеску, який перебував на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.
Приписами абзаців першого та другого ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом другим ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014, у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:
"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Отже, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Подання окремих заяв про звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, сертифікатів тощо Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не вимагається.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» мав посилання на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тільки в частині визначення органів доходів і зборів, на обліку в яких платники єдиного внеску (у межах спірних правовідносин) звільнюються від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій. Тому, на спірні в межах цієї справи правовідносини не поширюється дія ст.10 «Підтвердження обставин непереборної сили» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиною умовою для звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій визначає факт перебування на обліку в певному органі доходів і зборів, а не настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не розповсюджується на правовідносини щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що подання заяви щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску згідно абзацу другого п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є диспозитивним правом платника єдиного внеску, який бажає бути звільненим від виконання таких обов'язків. Проте, положення абзацу третього п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, - є імперативним приписом щодо всіх платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі № 2464-VI та не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.
Статтею другою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Харцизьк, м. Краматорськ та м. Маріуполь Донецької області.
Дія вказаного Розпорядження зупинена Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Харцизьк, м. Краматорськ та м. Маріуполь Донецької області.
Отже, позивач є платником єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та який на момент виникнення заборгованості з єдиного внеску перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2016, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», але положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а зміни безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону - не були внесені.
Тобто, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» після набрання ними чинності стали невід'ємною складовою Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а сам пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05.02.2008р. справа №2-1/2008.
Оскільки на момент прийняття спірної вимоги п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не був скасований та зміни до нього не були внесені, він продовжував свою дію після 01.01.2016.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що до позивача не застосовуються відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у спірний в цій справі період.
Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинність 13.02.2020, виключено пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI.
Отже, відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску можуть застосовуватися тільки за невиконання позивачем таких обов'язків після 13.02.2020 (за відсутності інших законодавчих підстав для звільнення від відповідальності).
Заборгованість з єдиного внеску виникла у позивача під час дії п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Усупереч наведеним приписам відповідачем застосовані штрафні (фінансові) санкції за невиконання позивачем обов'язків платника єдиного внески в період коли він звільнявся від відповідальності за невиконання цих обов'язків.
Відтак, оскільки оскаржуваним рішенням порушується право позивача на звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання під час дії п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язків платника єдиного внеску, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до квитанції про сплату судового збору від 16.12.2020 позивачем сплачено 840,80 грн судового збору за подання позову.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 840,80 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 00016110433 від 10.12.2020 на загальну суму 11 446,22 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області суму судових витрат у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Повне рішення суду складене 29 січня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Куденков