19 січня 2021 року Справа № 160/12913/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГорбалінського В.В.
за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В.
за участі:
позивач представник позивача представник відповідача ОСОБА_1 Савченко С.А. Борисенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до про поновлення на роботі та відшкодування морального збитку
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП України в Дніпропетровській області №1186 к від 30.07.2020р., в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з Національної поліції України;
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУНП України в Дніпропетровській області № 230о/с від 21.08.2020р., в частині звільнення ОСОБА_1 з НПУ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника-начальника кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- стягнути з ГУНП України в Дніпропетровській області 40000 гривень завданої моральної шкоди.
- стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в період часу з 21.08.2020 року по час розгляду справи та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивача звільнено зі служби з Національної поліції на підставі висновку службового розслідування, проведеного за фактом затримання позивача у межах кримінальному провадженні №62019100000001610, за відсутності при цьому рішення суду, яким би позивача було визнано винним у вчинені такого кримінального правопорушення та яке б набрало законної сили, що суперечить принципу презумпції невинуватості.
Ухвалою суду від 27.10.2020 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.
16.11.2020 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник відповідача повідомив, що підставою для притягнення начальника відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало порушення ним службової дисципліни, що виразилось у недотриманні ним принципів діяльності поліції та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, та призвело до приниження авторитету Національної поліції. Позивача звільнено за п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Наявність чи відсутність в діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовують факту вчинення останнім дисциплінарного проступку, що став підставою для звільнення з його зі служби в поліції. Відповідно до Висновку службового розслідування інформацію, за якою проводилося службове розслідування, визнано такою, що знайшла своє об'єктивне підтвердження. Представник відповідача також зауважував, що спеціальні юридичні і моральні норми пред'являють підвищені вимоги до почуття відповідальності працівника поліції. Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів МВС України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті. З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача вважає безпідставними та не обґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
01.12.2020 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 07.11.2015 року проходив службу в лавах Національної поліції, з 02.01.2020 року на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника відділу кримінальної поліції Павлоградського відділу поліції.
04.06.2020 року до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, спільно з працівниками ГУСБУ у м. Києві, Київської області та УСБУ в Дніпропетровській області у рамках кримінального провадження № 62019100000001610, відкритого 04.11.2019 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, проведено слідчі дії (обшуки) у адміністративній будівлі та на території Павлоградського ВП ГУНП.
За результатами закінчення слідчих дій майора поліції ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Також, 04.06.2020 року майору поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 365, частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 307 КК України.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 04.06.2020 року № 979 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за інформацією, що цієї ж доби працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, спільно з працівниками ГУСБУ у м. Києві, Київської області та УСБУ в Дніпропетровській області у рамках кримінального провадження № 62019100000001610, відкритого 04.11.2019 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, проведено слідчі дії (обшуки) у адміністративній будівлі та на території Павлоградського ВП ГУНП.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2020 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 24.06.2020 року, підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 серпня 2020 року включно.
22.07.2020 року за вих. №04/15284 від 16.07.2020 року надійшли пояснення від майора поліції ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що він безумовно виконував посадові обов'язки та не має жодного відношення до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
31.07.2020 року затверджено Висновок «Про результати службового розслідування за фактами порушень службової дисципліни, які призвели до надзвичайної події за участю окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області».
Відповідно до пункту 4 Висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 31.07.2020 року, члени комісії вважають за доцільне за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 1.8 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 2 пункту 1, розділу II, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України застосувати до заступника начальника ВП - начальника відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , враховуючи наявне дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, застосоване наказом ГУНП від 29.07.2020 № 1174к, дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
31.07.2020 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ №1188к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП».
Згідно з пунктом 2 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 31.07.2020 року №1188к за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 2 пункту 1, розділу II, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України застосувати до заступника начальника ВП - начальника відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , враховуючи діюче дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, застосоване наказом ГУНП від 29.07.2020 № 1174к, дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21.08.2020 року № 230 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Відтак, не погодившись зі звільненням та прийнятими наказами в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію».
Відповідно до п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут).
Згідно із преамбулою вказаного Закону цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 11, ст. 12, ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
При цьому, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", Про державну таємницю та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч. 3, ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд зазначає, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось саме у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилось у порушенні вимог Присяги працівника поліції, Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли особою скоєно проступок, який підриває довіру та авторитет органів влади і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Відповідач при визначенні виду дисциплінарного стягнення мав враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд звертає увагу, що оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1186 к від 31.07.2020 року в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби та №230 о/с від 21.08.2020 року прийняті за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 31.07.2020 року.
Згідно з вказаним висновком, під час службового розслідування встановлені наступні обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
04.06.2020 року до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, спільно з працівниками ГУСБУ у м. Києві, Київської області та УСБУ в Дніпропетровській області у рамках кримінального провадження № 62019100000001610, відкритого 04.11.2019 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 307, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 383, ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, проведено слідчі дії (обшуки) у адміністративній будівлі та на території Павлоградського ВП ГУНП за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вул. Шевченка, буд. 51.
Підставою для відкриття кримінального провадження було надходження інформації про те, що зокрема заступником начальника відділу - начальником ВКП Павлоградського ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 неодноразово здійснювались дії з метою штучного підвищення особистих показників у роботі, щодо розкриття та розслідування злочинів проти власності, громадської безпеки і злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, задля одержання в майбутньому переваг і преференцій перед керівництвом ГУНП, з метою швидкого розкриття та завершення досудового розслідування, шляхом штучного збільшення направлених обвинувальних актів до суду здійснювали незаконні дії, направлені на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, які проживають на території м. Павлоград та Павлоградського району Дніпропетровської області, шляхом штучного створення доказів обвинувачення та фальсифікації офіційних документів (протоколів допиту, тощо), а також примушення осіб, у тому числі наркозалежних, шляхом умовлянь, підкупу, надання їм психотропних речовин, наркотичних засобів чи прекурсорів.
Також встановлено, що зокрема майору поліції ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 365, частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 307 та застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Так, у висновку службового розслідування зазначено, що надзвичайна подія, яка мала місце 04.06.2020 року за участю окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП, а саме проведення обшуків в адміністративній будівлі ВП та затримання окремих поліцейських цього ж ВП та в подальшому їх тримання під вартою, стало можливим унаслідок особистої не дисциплінованості поліцейських, зокрема керівників, котрих також було затримано в порядку статті 208 КПК України та оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а також тих поліцейських, котрі відповідальні в Павлоградському ВП за дотримання стану дисципліни та законності.
Разом із цим, в рамках проведення службового розслідування, було проведено моніторинг мережі Інтернет на предмет публікацій з приводу зазначеної події.
В ході здійснення вищевказаного заходу встановлено, що надзвичайна подія за участю окремих поліцейських Павлоградського ВП ГУНП викликала чималий суспільний інтерес, так як її обставини оприлюднено в значній кількості засобів масової інформації.
В цілому проведеним моніторингом з'ясовано, що вказана подія викликала чималий суспільний резонанс серед населення України, що в свою чергу підриває авторитет Національної поліції України в Дніпропетровській області та стало причиною візиту до області Голови Національної поліції та Міністра внутрішніх справ.
А тому, за наслідками проведеного службового розслідування зроблено висновки про порушення позивачем службової дисципліни, а саме: за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 1.8 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 2 пункту 1, розділу II, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, приниження авторитету та рівня довіри населення до органу Національної поліції України застосувати до заступника начальника ВП - начальника відділу кримінальної поліції Павлоградського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , враховуючи наявне дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, застосоване наказом ГУНП від 29.07.2020 № 1174к, дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Суд зазначає, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.12.2020 року у справі № 802/2046/18-а та у постанові Верховного суду від 16.10.2020 року у справі № 814/2622/13-а.
Дії позивача, встановлені службовим розслідуванням, є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим.
Згідно п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Приписами частини 2 статті 16 Статуту передбачено, що у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Ця норма права не встановлює заборони проводити службове розслідування, коли вже розслідується кримінальне провадження стосовно працівника поліції.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.
Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам статті 61 Конституції України.
Отже, провівши службове розслідування і встановивши беззаперечні докази вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, відповідач не повинен чекати набрання законної сили рішенням суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, щоб притягнути його до дисциплінарної відповідальності на підставі припису п.6 ч.1 ст.77 Закону.
Таким чином, доводи позивача щодо порушення відповідачем принципу презумпції невинуватості є безпідставними, оскільки звільнення позивача відбулось до встановлення його вини обвинувальним вироком суду, не ґрунтуються на вимогах законодавства, адже підставою звільнення позивача було порушення ним Дисциплінарного статуту, а не наявність кримінального провадження, чи доведення вини останнього у вчиненні злочину. Тобто, оскаржуваними наказами позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, при цьому не з підстав скоєння кримінального правопорушення, а через вчинення дій, які є дисциплінарним проступком.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наказ ГУНП України в Дніпропетровській області №1186 к від 31.07.2020р., в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з Національної поліції України та наказ ГУНП України в Дніпропетровській області № 230о/с від 21.08.2020р., в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції прийняті на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення, для прийняття рішення, тобто відповідають критеріям, визначених ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи, встановлену судом, правомірність та обґрунтованість дій відповідача, суд також зазначає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з ГУНП України в Дніпропетровській області 40000 гривень завданої моральної шкоди та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в період часу з 21.08.2020 року по час розгляду справи, слід відмовити.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. троїцька, 20-а, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним наказу та поновлення на роботі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 25 січня 2021 року.
Суддя В.В. Горбалінський